ДОСЯГНЕННЯМ АГРАРНОЇ НАУКИ - ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО

01 October, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 048

Наукові установи Національної академії наук України активно демонструють свої нові здобутки. Для цього створено унікальний полігон селекційно-генетичних і технологічних розробок у формі Виставково-інноваційного центру НААН України.

Вітчизняні аграрії на нинішньому етапі розвитку сільського господарства країни більш ніж будь-коли намагаються поглибити використання природного потенціалу загалом і рослинних ресурсів зокрема. Сьогодні у світі з 300 тис. зареєстрованих на Землі видів вищих рослин застосовується людиною менше одного відсотка.

Пояснюється це тим, що рослини нерідко не підпорядковуються волі людей, не бажають розкривати таємниці свого життєіснування, демонструють певний консерватизм і глибоко приховують закономірності свого розвитку. Тож нині загострилися питання на розширенні “консенсусу” між рослинами і людьми, плідному впливу наукових знань на мобілізацію рослинних ресурсів в інтересах суспільства, визначенні шляхів, при яких досягнення аграрної науки могли би повніше відповідати запитам агровиробників.

Власне саме в плані викладених вище аспектів Президія НААН України (тоді ще УААН) у 2009 році прийняла постанову “Про Виставково-інноваційний центр академії”, який покликаний задовольнити потреби сільськогосподарських товаровиробників в ознайомленні з кращими вітчизняними селекційно-генетичними та технологічними досягненнями в галузі рослинництва, кращими сортами і гібридами сільгоспкультур, а також з новими підходами вироблення пріоритетів для формування інноваційної стратегії і, зрозуміло, для підвищення конкурентоспроможності галузей АПК.

Центр створено в межах землекористування Державного підприємства “Дослідне господарство “Саливонківське”

alt Інституту цукрових буряків” (Київська область, Васильківський район, с. Ксаверівка-2, Ксаверівський відділок). Важливо, що керівники державних органів управління, сучасних підприємств і організацій схвально ставляться до створення центру, оскільки в його умовах є можливість змістовно опановувати досягнення аграрної науки на прикладі широкомасштабної і потужної виставково-структурної системи, а не одного чи двох окремих автономних, хоч і важливих заходів, які нерідко практикувались у минулому.

Цьогорічна унікальність функціонування центру академії полягала в тому, що завдяки йому стало можливим на комплексних засадах віддзеркалити практично усе розмаїття найбільш вагомих селекційно-генетичних досягнень України: від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня. За таких умов кожний фахівець, відвідавши центр, може відчути всю оригінальність національного генетично-селекційного потенціалу і його рушійну силу.

Важливо те, що центр осучаснює генетично-селекційний потенціал і технології таким чином, щоб вони відповідали вимогам часу, зменшували ризики від несприятливих природно-кліматичних умов виробництва, створювали середовище здорової та ефективної конкуренції. Привертає увагу принципова позиція, при якій центр виступає в ролі “спеціального тесту”, бо він надає можливість товаровиробникам отримати відповідь на важливі запитання. Які необхідно використовувати наукові досягнення? Коли використовувати? Яким чином використовувати? І найголовніше - чому доцільно використовувати саме такі конкретні наукові досягнення, а не інші?

Зауважимо, що визначальна роль у формуванні та функціонуванні полігону селекційно-генетичних і технологічних досягнень центру покладена на: Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення по зернових культурах; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва - олійних культурах; Інститут кормів – кормових культурах; Інститут овочівництва і баштанництва та Інститут картоплярства – овочевих культурах і картоплі; Інститут цукрових буряків – бурякам; Інститут садівництва і Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова” – багаторічних насадженнях; Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр – декоративних рослинах і квітах; Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” – забезпеченню виконання технологічних операцій; Інститут гідротехніки і меліорації - по системах зрошення.

Структурно-функціональні засади центру дають підстави стверджувати, що сьогодні рослинницька галузь має перспективу перейти до інноваційно-інвестиційної реалізації генетичного потенціалу врожайності сільгоспкультур на рівні 70-75%.

Для досягнення успіху у презентації досягнень аграрної науки центр вибудовано у варіанті десятипільної сівозміни полів, яка відповідає вимогам часу й здатна реалізувати пріоритети щодо селекційно-генетичного та технологічного потенціалу як на державному, так і регіональному рівнях із врахуванням інтересів держави та бізнесу. Установлено, що наукова інформативність окремих полів досить висока і характеризується такими даними: перше поле – 109 сортів багаторічних кормових культур; друге – 111 сортів озимих колосових; третє – 96 сортів ярих зернових; четверте – 91 сорт зернобобових; п’яте – 96 гібридів кукурудзи; шосте-сьоме і восьме – сидеральний пар; дев’яте – 126 гібридів буряків і десяте – 128 сортів і гібридів олійних культур. Принципова новизна вибудови центру дає можливість не лише по-новому подивитись на вже відомі процеси розвитку рослинництва, а й у великій мірі спрогнозувати напрямок і параметри траєкторій трансформації його найближчого і навіть більш віддаленого майбутнього.

Знаково, що центр – це зразок інтегральних методично-методологічних засад, які можуть слугувати підвалинами для розробки сучасних інноваційно-інвестиційних проектів щодо господарських формувань. Потреба в цьому нині велика.

Водночас змушені констатувати, що в умовах цьогорічної аномальної посухи, на жаль, не вдалося в повній мірі продемонструвати весь комплекс наукових надбань аграрної науки. Але і у контексті згаданих умов цінність центру для виробничої сфери жодним чином не принижується, а навпаки - його інтелектуальна домінанта залишається й надалі важливим ключовим чинником у світлі сходження на більш високі шаблі в удосконаленні наукового забезпечення АПК. Правомірно стверджувати, що посуха 2010 року постала у формі своєрідного індикатора, який в умовах центру дав можливість кожному товаровиробнику, який ознайомився з полігоном селекційно-генетичних і технологічних розробок, робити свідомий вибір з огляду активного подолання деструктивних перешкод на шляху мобілізації потенціалу рослинних ресурсів, у т.ч. і озимих культур, в інтересах сталого розвитку АПК України.

2010 рік став першим стартовим роком роботи центру. В перспективі він зазнає подальшого удосконалення, зросте його роль у формуванні наукової, виробничої і економічної політики. Тут з’являться нові форми співробітництва і партнерства з державними структурами та структурами аграрного бізнесу, в т.ч. й іноземного, а також вищими навчальними закладами. За функціями центр можна порівняти з формуваннями, які сьогодні мають статус національних.

Андрій КАНДИБА,

начальник Відділу інформаційно-консалтингового забезпечення

та технічного регулювання НААН України