Орієнтир – інновації у тваринництві

08 October, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 901

Саме про це йшлося під час Всеукраїнської наради-семінару з проблем тваринницької галузі, що відбулася на Тернопільщині.

Євровікна – для «хрюшки»

Своєрідними «полігонам» для проведення цієї зустрічі у Тернопільській області було обрано два підприємства – приватне аграрне господарство «Агропродсервіс» та ТОВ «Бучачагрохлібпром». І це зрозуміло, адже саме вони є лідерами тваринницької галузі не тільки в області, а й в Україні. Так, в «Агропродсервісі», де займаються племінним свинарством, аграрники з різних куточків України дізналися, що тут за останні роки в одинадцять разів збільшили як виробництво, так і продаж свинини! Для годівлі майже 25 тисяч свиней активно використовують концентратний тип. Йдеться про комбікорми з добавкою преміксів та білково-вітамінні домішки, котрі готують на власному комбікормовому заводі. Значному збільшенню обсягів виробництва сприяє і селекційно-племінна робота. Нині «Агропродсервіс» має статус племрепродуктора з розведення свиней породи ландрас.

Галузь свинарства дає господарству чималі прибутки. Тільки з початку року, як розповів генеральний директор підприємства Іван Чайківський, від реалізації продукції господарство отримало 26 млн. гривень. Ці кошти йдуть на поновленння поголів’я, переоснащення технологічних ліній. Нині «Агропродсервіс» використовує обладнання італійських і польських фірм.

Учасники наради не приховували свого здивування, коли заходили у приміщення, в яких перебувають свиноматки.

alt Там, у теплих залах, де навіть у найлютіші цьогорічні морози температура підтримувалась до +18ºС, аграрники через склопакети бачили, як свиноматки просто мліли від задоволення, годуючи у таких умовах своїх рожевих малят.

На території підприємства гостей вразив ще один об’єкт, названий «Лагуна». Здалека ця споруда дійсно нагадує велетенський басейн. Насправді – це відстійник відходів площею в 11 тис. кв. метрів. Тільки на одну спеціальну плівку – біомембрану, якою покрите дно і береги «Лагуни», - підприємство витратило півмільйона гривень. Але, як зазначає Іван Чайківський, це потрібно було зробити для збереження навколишнього середовища. Спеціальні насоси відкачують потенційне рідке добриво, котре згодом потрапляє на поля. Невдовзі, продовжує керівник підприємства, «Лагуна» матиме покриття, під яким спеціальні установки отримуватимуть біогаз, що йтиме на обігрівання приміщень.

Курс – на крупнотоварні ферми

Того ж дня учасники семінару побували у багатогалузевому господарстві «Бучачагрохлібпром», про яке свого часу розповідав «Аграрний тиждень. Україна». Петро Гадз, керівник підприємства, повідомив, що останніми роками тут триває активна діяльність у галузі молочного скотарства і свинарства. Нині це агропідприємство має статус племінного репродуктора із розведення ВРХ української чорно-рябої молочної породи та свиней великої білої породи.

Минулого року «Бучачагрохлібпром» розпочав реконструкцію молочного комплексу і того ж таки року введено в експлуатацію приміщення на 560 голів корів на безприв’язному утриманні та 240 голів на прив’язному утриманні. Ефективно діє зал «Ялинка» фірми «ГЕА Вестфалія Сьордж Україна». Зараз у доїльному залі при триразовому доїнні корів працює три оператори машинного доїння, які обслуговують 800 дійних корів. Щоденний надій на корову – 23,5 літрів молока. 115 працівників ферм отримують по 4-5 тис. грн. на місяць.

У цьому році розпочато реконструкції молочних комплексів із доїльними залами безприв’язного утримання корів на 2000 голів. Ще один такий комплекс мають намір ввести в експлуатацію наступного року. Тоді ж планують вдвічі збільшити поголів’я ВРХ і довести його до 6100 голів, а свиней – до 3800 голів.

Торкаючись теми розвитку тваринницької галузі, голова Тернопільської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк поінформував присутніх на нараді, що в області діє програма розвитку молочного скотарства до 2015 року. Нею передбачено, що у кожному районі

alt буде створено не менше однієї великотоварної молочної ферми з поголів’ям 5000 і більше корів.

Всього ж, продовжив перший заступник голови ОДА Василь Коломийчук, у порівнянні з минулим роком, в області поголів’я свиней зросло на 12%, збільшено виробництво м’яса на 4%. Основні обсяги виробництва молока, а це майже 92%, зосереджено в особистих господарствах населення. Зараз на Тернопіллі взяли курс на будівництво й відновлення тваринницьких комплексів. Задля поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин та підвищення рентабельності виробництва продукції тваринництва в області створено три племінних заводи. На них розводять українську чорно-рябу та червоно-рябу молочні породи.

У провідних господарствах інтенсивно розвивають молочне скотарство, де надій молока на корову за минулий рік досяг позначок від 5220 до 6387 кілограмів. Для підтримки особистих селянських господарств Кременецького району на території Лосятинської сільської ради зареєстровано і діє сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Лосятинське молочне джерело». Він заготовляє молоко від особистих селянських господарств і надає послуги зі штучного осіменіння ВРХ. Цей кооператив виграв конкурс Міжнародної благодійної фундації «Хайфер Проджект Інтернешенл», штаб-квартира якої знаходиться в штаті Арканзас, США. Проект розвитку сільського господарства і підтримки населення розрахований на п’ять років. Його загальна вартість - 150 тис. дол. США. Вже цього року виділено кошти для закупівлі племінних ремонтних свинок і племінних нетелів молочних порід, а також кормів, які роздадуть жителям села для утримання худоби.

Щодо свинарства, то зараз на Тернопільщині утримується 385 тис. голів свиней, що на 40 тис. голів більше, ніж у минулому році. В області активно працюють над покращенням племінних і продуктивних якостей свиней, селекційно-племінної роботи, розширенням племінної бази. Цього року розпочато реконструкцію виробничих приміщень свинокомплексів на 55 тисяч голів загальною вартістю 11 млн. євро і окремого – на 30 тис. голів.

Майбутнє – за новою моделлю розвитку галузі

Директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків акцентував увагу учасників наради на проблемі зменшення поголів’я худоби в особистих селянських господарствах. За його словами, люди просто не хочуть тримати одну або кілька корів. І взагалі, чи є у власників такий інтерес? Немає. За тією ціною, котру пропонують заготівельники за отримане молоко, люди не хочуть тримати корів. На цьому реального заробітку немає. Яка ж перспектива? Шукати співпрацю з тими, хто здає молоко, - вважає Іван Паньків.

alt На Львівщині її налагодили, передусім, із тими господарями, котрі тримають по три-чотири корови. Такі господарі отримують допомогу через обласну програму розвитку тваринницької галузі. Сприяє цьому і обласний молочарський кооператив.

Саме досвідом роботи подібних кооперативів поділився і Володимир Оникієнко - начальник Головного управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА. Рік тому в області був тільки один молочарський кооператив. А нині їх вже 24. Черкащани замислилися над тим, як підняти ціну на молоко, котре здають люди.

Фахівці з’ясували, що суть проблеми – у тих заготівельниках, котрі їздять селами і самі забирають молоко. Тому в одному селі створили кооператив, куди увійшли власники корів, а місцеве господарство посприяло тому, щоб встановити на фермі холодильник. Водночас, представники влади домовилися із директором молокозаводу, куди надходило це молоко, щоб його приймали не за ціною другого сорту і нижче, а ближче до якіснішого молока. Адже на цьому сільському молокоприймальному пункті фахівці проводили аналізи, дотримувались усіх технологій щодо зберігання молока і дослідження його за якісними показниками. Зразу ж, упродовж двох місяців, ціна молока підвищилась з 1.40 до 2.00 гривень, а зараз, наприклад у Чорнобаївському районі, воно у межах трьох гривень.

У свою чергу, заготівельники, відчувши цю ситуацію, теж підняли ціну за прийняте молоко. У тому ж таки Чорнобаївському районі було достатньо трьох кооперативів, щоб підвищити ціну на молоко лише на 15-20% від вартості молока, зданого від великих господарств. Важливо, що все це робиться у тісній співпраці з ветеринарною службою.

Ще про один шлях, яким іде Черкащина з метою збільшення дійного стада. Нині в області понад сто тисяч дійних

alt корів. 45 тис. з них утримують селяни. Але в області розробили програму молочного скотарства, якою передбачено у найближчі десять років мати 200 тис. корів, двадцять відсотків яких матиме населення, а решту – великі агроформування.

За словами заступника міністра аграрної політики України Сергія Бикова, тішить те, що побачили учасники наради на Тернопільщині. Та, водночас, щороку Україна втрачає півмільйона тонн молока через зменшення поголів’я худоби. Міністерство хоче припинити цю тенденцію і вийти на позитивну динаміку у розвитку молочного скотарства. Розроблено галузеву програму, спеціалісти працюють над національним проектом розвитку тваринницької галузі, де пріоритетним є саме молочне скотарство. Передбачено державну підтримку будівництва ферм на 150 тис. корів. Йдеться про сучасні, високотехнологічні ферми з високою генетикою худоби, для того, щоби виробляти не 3-4 тис. літрів молока на корову в рік, а десять і більше тисяч літрів. На переконання Сергія Бикова, потрібно всіляко підтримувати сільських господарів, котрі тримають худобу. Це добре, що створюються кооперативи, але недостатньо поставити тільки холодильник. Люди повинні мати мотивацію, зацікавлення у роботі, зрештою, полегшення у такій важкій праці.

Підбиваючи підсумки наради-семінару, Віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута сказав, що побачене на Тернопільщині свідчить: тваринницька галузь поступово набирає темпів. Причому, йде процес не тільки відновлення старих потужностей, але й створення нових комплексів. Зараз в Україні працює до 15 таких великих тваринницьких комплексів із поголів’ям від 25 до 250 тис. свиней. Останнім часом спостерігається активізація на зовнішніх ринках збуту, що говорить про позитивну оцінку галузі.

alt Правда, є проблеми у молочному скотарстві. На жаль, тенденцію скорочення поголів’я та зменшення виробництва молока ніяк не вдається подолати. І це незважаючи на те, що виробництво молока у більшості господарств є рентабельним і цінова ситуація для цього сьогодні теж сприятлива.

Щодо м’ясного господарства, то навіть незважаючи на досить потужну державну підтримку, яка останніми роками сягнула понад 200 млн. грн. з держбюджету, ситуація складна. Відсутність ринку тваринницької продукції призводить до нестабільності цін, що не стимулює галузь. Тому потрібно створити привабливі умови для залучення інвестицій у галузь, перейти до інноваційної моделі її розвитку. Треба, наголосив Віктор Слаута, розумно використовувати кредити, залучати інвесторів, оптимізувати дозвільну систему в АПК, добре вивчити свій внутрішній споживчий ринок і поступово рухатися за межі держави.

У цьому – вимога часу.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

спеціально для «Аграрного тижня. Україна»

Тернопільська область

Фото автора