- Що зупинить сільське господарство
- Рідний край, поліська сторона
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Шановні колеги!
- Агрофорум: є над чим замислитись...
Святе поняття - хлібороб
Головні урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства могли відбутися тільки тут - у палаці культури «Україна». На тлі державних кольорів - живого золота дозрілих хлібів під ясним синім небом - почалося професійне свято: державні нагороди тим, чиєю працею живе сьогодні весь народ, вручав на сцені особисто Президент України Віктор Янукович.
Усі були рівні у тому урочистому дійстві - міністр агрополітики і механізатор, телятниця й економіст, агроном і вчений. Небувалі цьогорічні врожаї українських ланів продемонстрували світу особливу значущість їхньої праці, вселили нову надію і жителям тих континентів, які потребують продовольчої допомоги. Для наших же співвітчизників проясніли на обрії нові дороги для експорту вирощеного ними тут, удома, в Україні.
І все ж чимало стриманих, заклопотаних облич зустріли ми в ущерть переповненому палаці, бо дослухалися напередодні до кожного слова трансляції обговорення нового закону про землю. На жаль, не всі очевидні для селян речі і поняття знаходять негайний відгук серед законотворців. Для тих, хто живе й працює на землі, навіть не курка, що несе золоті яйця з казок і епосів усіх народів світу, Земля - рідна, єдина, як матір, яка ніколи не зрадить і за всякої біди не розлюбить своїх дітей-трударів.
Святкове убранство сцени палацу «Україна» в цей день відповідало думкам і настроям: на вишиваних рушниках, мов на янгольських крилах, пронесли запашні короваї з різних областей дівчата у національному вбранні. І на золотих снопах, мов на п’єдесталах, постали весільні короваї. Найпопулярніші телеведучі повели святковий концерт - і розквітали серця і обличчя глядачів у залі, бо програма концерту була так само щедра, як нинішні врожаї. Чимало народних артистів вважали за честь виступити на цьому святі. Але переможці фестивалю «Софіївські зорі» затьмарили своїми талантами навіть тих, для кого пісня і танець є основною професією. Студенти і викладачі, рядові трудівники-випускники і молоді вчені-аграрії показали такий високий рівень виконання і хорошого смаку у своїх концертних виступах, що позитивний заряд перелився крізь стіни й піднявся понад київські пагорби. І в тому спільному піднесенні цілісно і чисто зазвучав голос Антоніни Матвієнко: гнучка, мов стеблинка, вона не виділялася серед своїх однолітків - легконогих танцюристів, котрі й «бистру воду» «Червоної рути» оживили на сцені. В її пісні впізнавані були успадковані від мами і багатьох поколінь хліборобів і гречкосіїв нотки самої невмирущої душі народу - народу, гідного шани і поваги.
...Хліборобам не звикати вставати на світанках. Адже «хто рано встає – тому Бог дає...». Втім, цього разу (а саме 18 листопада) чимало із них, прокинувшись хто о четвертій ночі, а то й раніше, поспішили не до ферм, не на поля, а у столицю України на урочисте дійство вшанування їхнього свята - Дня працівників сільського господарства. При тому у складі кожної із обласних делегацій було не менше тридцяти, а то й сорока кращих із кращих представників АПК того чи іншого регіону, що підкреслило повагу до людей, їхньої праці.
У Національному палаці мистецтв «Україна вони з великою увагою слухали виступ Президента України Віктора Януковича про перспективи агросектору країни, щиро аплодували нагородженим за здобутки у праці, а ще ділились власними виробничими планами і баченням тих шляхів, які працюватимуть на відродження села.
Анатолій Довгань, фермер із села Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, голова Запорізької обласної асоціації фермерів та приватних землевласників:
- Запитуєте, із яким настроєм приїхала наша делегація на свято? Із хорошим! Адже цей рік приніс нові здобутки, нові успіхи у праці фермерам
нашої області, яких нині у нас 2485. Моє господарство «Мрія-1991», де працює 18 осіб, займається тваринництвом, садівництвом, овочівництвом. Робимо все залежне від себе, аби тут був лад і була віддача від роботи. Проте важливо, аби і на державницькому рівні була належна підтримка сільгоспвиробнику. Але поки що тут чимало запитань, які, хочеться так сподіватись, будуть вирішені з часом на користь села. Бо буде жити село – буде міцною держава. Отже, якщо закони запрацюють на користь хлібороба, якщо український селянин працюватиме і знатиме, чого він працює, буде впевненим у завтрашньому дні, то, я так вважаю, за 5-7 років українське село можна вивести на такі висоти благополуччя і розквіту, які нікому й не снились. Одне із головних завдань на цьому шляху – запровадження дійсно контролю за збереженням родючості ґрунтів. Вважаю, тут мене багато хто підтримає.
Олексій Картавий, директор приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Мрія», село Жовтневе Конотопського району Сумської області:
- Перш за все хочу сказати, що я постійний читач вашого видання. І мені було дуже приємно, коли не так давно на його сторінках ви розповіли про моє господарство, про людей, які у нас працюють, аби примножувати в Україні і хліб, і до хліба... Бо ми вирощуємо зерно, технічні культури, доглядаємо свиней, корів. І хоча в цьому році погодні умови були не такі вже й сприятливі для сільського господарства, але у фінансовому плані все у нас непогано. І це дає можливість впевнено дивитись у майбутній хліборобський рік. Тому настрій сьогодні святковий, його додалось від запевнень Президента України на сьогоднішньому урочистому зібранні, що влада робитиме все можливе для підтримки сільгоспвиробників.
У нас в господарстві працює 130 осіб. Кожен до вітань зі святом отримає грошову премію. Це у нас традиційно... Тим часом, користуючись нагодою виступу у вашій газеті, хотів би щиро привітати із Днем працівників сільського господарства земляків-фермерів, всіх, хто трудиться у агропромисловому комплексі. Моє побажання: треба вірити і сподіватися на кращі часи для працюючих на селі.
Василь Гордієнко, інженер-механік, Житомирська область:
- Сподобався сьогоднішній концерт після урочистої частини. Надто виступ Михайла Поплавського і його пісня про сало. Настрій хороший. Ось приїду до себе додому, заколю кабанчика і вишлю Поплавському справжнього сала. Щоб пораділа людина увазі до його творчості!
Ігор Анцупа, керівник ТОВ «Мирна Долина», Луганська область:
- Займаємось вирощуванням зернових, технічних культур. Під овочами у нас 300 гектарів. На жаль, хоча урожаї овочів цього року були хороші, та ціна на них – низькою. У такій ситуації, коли овочі реалізуються, так би мовити, за копійки, держава має фінансово підтримувати їх виробника.
Зрештою, у цивілізованих країнах саме так і робиться. Хочеться сподіватись, що і у нашій країні тут із часом буде наведено лад, аби виробник мав бажання займатись овочівництвом, а споживач отримав можливість купувати овочі за помірними цінами. Із такими сподіваннями продовжимо займатись овочівництвом і наступного року. А поки що настрій не такий вже й піднесений, як би того хотілося у професійне свято.
Віктор Бондаренко, голова Троїцької сільради Любашівського району Одеської області:
- У складі нашої сільради п’ять сіл, де проживає 3200 осіб. Маємо 10 тис. га землі, на яких трудяться 6 товаровиробників, у тому числі фермери. Про кожного у мене лише добрі слова, бо не лише вирішують питання працевлаштування людей на селі, але й допомагають нам, місцевій владі (зрештою, як і всюди – авт.) вирішувати місцеві соціально-культурні проблеми. Їхня праця нелегка, заслуговує на повагу. Тому у нас в районі під час відзначення Дня працівників сільського господарства будуть також і щирі слова подяки, і вручення грамот кращим із кращих, і хороші концерти. Настрою додає те, що у державі нині чимало робиться, аби наболілі для агропромислового комплексу проблеми, яких поки що доволі, були вирішені на користь українського села.
Геннадій Павлов, Любашівський селищний голова, Одеська область:
- Додам до слів Віктора Митрофановича Бондаренка лише одне: так, нині у державі робиться все можливе, аби змінити на краще ситуацію в АПК, створити умови стабільного розвитку народногосподарського комплексу. Та поспішати із прийняттям Закону «Про ринок землі», вважаю, недоцільно. Тут треба все без поспіху продумати, виважити, аби українське село було увиграші. Також варто хоча б ще із рік дати можливість селянам розібратись з тим, для чого потрібно вводити такий закон. І лише тоді реалізовувати його на практиці. Зі свого боку всім, хто причетний до хліборобської праці і святкує професійне свято, бажаю добра, здоров’я, благополуччя, родинного щастя. Віри у завтрашній день і краще майбутнє для сіл, для їх відродження.
Ганна КОЗАЧЕНКО Валентина ПИСЬМЕННА
