Важливою умовою прибуткового ведення молочного скотарства в господарствах різних форм господарювання є наявність надійного джерела надходження молодняку з високим потенціалом продуктивності для ремонту стада та своєчасне введення його у виробничий цикл.
Телиці є майбутнім молочного стада і хоча вони не виробляють ніяких продуктів, на їх утримання необхідні витрати у вигляді кормів, робочої сили, ветеринарного обслуговування та інше. Взагалі ж вирощування телиць слід вважати фінансовим капіталовкладенням, повернення якого починається тільки після першого отелення корів.
Технологія вирощування ремонтних телиць може бути успішною лише тоді, коли вона відповідає таким критеріям:
- здійснюється генетичне поліпшення стада молочної худоби, яке сприяє щорічному збільшенню надоїв на 120-150 кг молока на корову;
- оптимально витрачаються молочні й концентровані корми;
- інтенсивно ведеться підготовка нетелів до отелення;
- формуються групи корів-первісток і триває інтенсивне їх роздоювання;
- забезпечується створення типу молочних корів, здатних споживати велику кількість сухої речовини із об’ємистих кормів і ефективно використовувати поживні речовини раціону.
Проте, основна умова створення високопродуктивних стад - одержання теличок від батьків з високим потенціалом продуктивності й створення цим теличкам оптимальних умов у період вирощування, годівлі, утримання і догляду. Тоді можна сподіватися і на найбільш повну реалізацію їх генетичного потенціалу з мінімальним використанням наявних резервів. Ось чому кожна нова розроблена програма удосконалення молочної породи або конкретного стада обов’язково супроводжується рекомендаціями з вирощування ремонтних телиць, годівлі і утримання та відтворення тварин.
Вченими Інституту розведення і генетики тварин НААН узагальнено прогресивний вітчизняний виробничий досвід і досвід зарубіжних країн. На ньому, а також на проведених науково-господарських дослідженнях в провідних племгосподарствах Київської (ДП «Чайка», ДПЗ «Плосківський», ЗАТ «Племінний завод Агро-Регіон», ВАТ «Терезине», ДСП «Головний селекційний центр України»), Донецької (ТОВ «Екопрод А.Т.», ТОВ «Агрофірма «Світанок») і Черкаської областей (ВАТ «Золотоніське»), де середні надої на корову в стадах становлять 6350-7884 кг, розроблена і апробована технологія вирощування ремонтних телиць різних молочних порід.
Технологія базується на надбаннях сучасної науки в галузі зоотехнії, фізіології і біохімії. Враховує біологічні закономірності обміну речовин, використання енергії і поживних речовин залежно від віку і фізіологічного стану тварин; породні особливості тварин; тип кормової бази відповідно до природно-кліматичних умов господарств; оптимальні стандарти масового і лінійного росту телиць; схеми годівлі до дворічного віку.
Запровадження технології дозволяє: одержати життєздатних новонароджених телят і максимально їх зберегти (на рівні 95-97%); забезпечити становлення рубцевого травлення у телиць в ранньому віці; зекономити молочні і концентровані корми; досягти плодотворного осіменіння телиць з оптимальною живою масою і віком; провести своєчасне якісне оновлення молочного стада; оперативно проводити санітарно-профілактичні заходи.
Вона гарантує інтенсивність росту телиць відповідно до сучасних параметрів масового і лінійного росту, своєчасне введення їх у виробничий цикл; оптимальні витрати кормів на 1 ц приросту телиць; високу відтворювальну здатність телиць. Технологія включає п’ять пов’язаних між собою цехів відповідно їх вікових періодів: від народження до 15-20- денного віку (профілакторний період); від 15-20-денного до 4-6-місячного віку (молочний період); від 4-6- до 15-місячного віку (період інтенсивного росту і розвитку); від 15- до 20-місячного віку (період осіменіння); від 20- до 27-місячного віку ( нетелі першої і другої половини тільності).
Основні елементи технології вирощування ремонтного молодняку
Головна вимога до направленого інтенсивного вирощування ремонтних теличок для високопродуктивного стада корів – забезпечити оптимальний рівень і біологічну повноцінність їх годівлі, які гарантують досягнення живої маси при осіменінні 360-400 кг у 15-18 місяців та 470-510 кг при отеленні у 24-27 місяців.
Для досягнення цих оптимальних на сьогодні технологічних параметрів необхідно дотримуватись декількох правил. Яких? Про це ми поговоримо з вами наступного разу.
Микола ГАВРИЛЕНКО, провідний науковий співробітник,
кандидат сільськогосподарських наук
Григорій ШАРАПА,
провідний науковий співробітник,
кандидат біологічних наук
Інститут розведення і генетики тварин НААНУ
Поради науковців читайте в наступних номерах нашого видання.