- №4 (259)
- №42 (254)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
Чи допоможуть нам проекти?
Сьогодні запитання «Що ж ми їмо?» стоїть як ніколи гостро. На телебаченні навіть сформувалась ціла індустрія з виробництва передач про жахи вітчизняного споживчого кошика. У світі, який ми завжди любимо згадувати за критичної ситуації, потребу у натуральних, «справжніх» харчах відчули вже давно і тепер впроваджують на практиці.
Певно, ще років десть тому було би смішно побачити на яблуці наліпку «органічне», та сьогодні вже нікого не дивує знак «без ГМО» навіть на мінеральній воді. Для іноземців – стабільна практика маркування походження продукції, для українців - сувора дійсність.
Отже, проблема номер один - відсутність якісних натуральних продуктів харчування. Втім, ще одна, напевне, найбільш важлива – занепад українського села, основного постачальника продукції тваринництва та плодоовочівництва. Цій темі й присвятили національну прес-конференцію «Роль бізнесу та міжнародних неприбуткових організацій в розвитку українського села» її організатори - компанія «Данон Україна» та благодійна організація «Добробут громад». А провели зустріч днями в Мінагрополітики України.
В Україні сьогодні існує такий феномен як особисті селянські господарства (ОСГ) – реальна можливість вирішення обох вищезгаданих проблем одразу. У нас є купа земель, відведених колись на сумнозвісні колгоспи. Після отримання незалежності частина з них стала занедбаною і позабутою. Селяни ж, які виробляють продукцію, часто не мають шляхів її реалізації. До того ж технологічні досягнення, що дозволяють з більшими прибутками і раціональніше використовувати можливості приватного господарювання, поки що недоступні більшості українських селян.
Тому нині як на державному, так і на рівні бізнесу та благодійних організацій стимулюється об’єднання селян в ОСГ. Хоча за бажання будь-яка родина може створити особисте господарство. Для цього не треба бути юридичною особою, можна об’єднатись родиною для задоволення власних потреб у сільськогосподарській продукції, а її надлишки реалізовувати. Як певний заохочувальний бонус таким об’єднанням на законодавчому рівні дозволено, скажімо, один із видів підприємницької діяльності – зелений туризм. Взагалі ж дія Закону «Про особисте селянське господарство» поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Звичайно, питань багато, й на конференції їх не оминали. Проблеми, які потрібно наразі вирішувати, це - як зробити продукцію селянських господарств якісною і доступною для споживачів, як забезпечити ОСГ і малі фермерські господарства сучасними технологічними засобами, адаптувати ці господарства до норм СОТ...
Цікаво, що на зустрічі не говорилось про доброчинність, компанії підкреслювали свій реальний бізнесовий інтерес. Тобто сьогодні насправді вигідно вкладати кошти в фермерську діяльність і бачити її перспективи.
ОСГ, яке іноземці називають «бабушкі», має величезний потенціал, відповідно тому і є в колі бізнесових інтересів міжнародних компаній. За словами аграрного міністра Миколи Присяжнюка, нині вже відкрито 24 кооперативи, 2359 індивідуальних господарств, які здають молоко в кооператив. А 30% молока саме з кооперативів надходить на один із заводів «Данон».
Соціальним аспектом проекту компанії є збереження українського села. Тут варто згадати, що ООН оголосила 2012 рік Міжнародним роком кооперації, що сприятиме зменшенню бідності, створенню робочих місць і соціальній інтеграції, зокрема, і на селі. У цьому, наприклад, допомагає благодійна організація «Добробут громад», яка входить до міжнародної мережі «Хейфер Інтернешнл» (є неприбутковою благодійною організацією). Працюючи над подоланням голоду і бідності у світі, «Хейфер» надає допомогу тваринами, рослинами, знаннями, навичками, а також іншими ресурсами бідним родинам, щоб допомогти їм відчути впевненість у власних силах.
Перевагою кооперації для дрібних виробників з організацією «Добробут громад» є прямий договір без посередників з молокопереробним заводом, оплата з премією за жирність (тобто стимулюється якість продукції), допомога на технічному рівні, наприклад, покращення пасовищ, ветеринарна аптечка. Є навчальні програми – кооперативна навчальна ферма на Дніпропетровщині, ферми сімейного типу. Ще організація підтримує проект з ягідництва в Тернопільській області, де 150 сімей залучають 50 га своїх земельних ділянок (паїв) для вирощування суниці й, звісно, працюють на цих плантаціях.
До речі, сумно було дивитись слайди, де показані результати проектів в Україні та Африці. Фото щасливих українських сімейних господарств там розміщені поруч із не меш щасливими африканцями. Соромно якось. Ми на чорноземі «виживаємо», а вони – в сезони засухи.
Цікавий проект «Хейфер Інтернешнл» - «Передача дару». Люди, які отримали від організації, наприклад, тварину, мають «передати в дар» перший приплід жіночої статі або її рівноцінний еквівалент від наданої тварини іншим родинам, які потребують допомоги. «Передача дару» створює естафету, яка охоплює ще більшу кількість людей, розширюючи коло тих, хто отримав надію. У проектах в дар передаються рослини, тварини, навички та знання. Крім того, напрацьовані механізми передачі дару обладнання, що надається через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи для спільного використання учасниками проекту. А отримавши обладнання, кооперативи зобов’язуються накопичувати кошти на спеціальному рахунку кооперативу.
Отже, можливості є, треба вміти їх використати. У міністерстві обіцяють, що загалом на розвиток молочного господарства буде направлено більше 2 млрд. гривень. Можливо, щось перепаде і ОСГ. А вдосконаливши роботу власного господарства, селяни поліпшать своє життя. І скоро на запитання - звідки у українців стільки енергії, сил, планів? - можна буде сміливо відповісти: вони є те, що їдять. А їстимемо ми своє. Натуральне і якісне.
Богдана РОБОЧЕК
