На Івано-Франківщині поблизу Снятина урочисто відкрито фруктосховище приватного підприємства «Аронія», в холодильних камерах якого завдяки сучасним технологіям можна тривалий час зберігати до 2 тис. тонн продукції.
— Споруджувати фруктосховище розпочали 15 травня, — розповідає директор підприємства Богдан Бойко. — Проектували його спеціалісти з Дніпропетровська, а всі будівельні роботи виконав колектив Снятинської РБТ-16. Монтували німецьке холодильне обладнання та голландське газове устаткування фахівці харківської фірми «Інсолар».
Голландське устаткування, власне, і є особливою родзинкою реалізованого інвестиційного проекту: воно дозволяє зберігати дари садів у газовому середовищі. Його складові — азот, кисень і вуглекислий газ - підібрані у відповідній пропорції. У газовій суміші, якою наповнені холодильні камери, дуже мало кисню, проте багато азоту і певна кількість вуглекислого газу, які фактично зупиняють природні процеси окислення.
— Ми зірвали яблука в саду, привезли сюди, поклали в камеру і все. Яблуко в холодильнику може зберігатися впродовж семи місяців, навіть до року, — пояснює Бойко.
До речі, голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк зауважив, що вперше цю європейську технологію зберігання садовини застосував свого часу Герой України Василь Ткачук, щоправда, у меншому сховищі, й підкреслив: «Ведучи мову про газове середовище, маємо правильно розуміти, що при зберіганні фруктів не застосовується якась «хімія». Просто з повітря у холодильній камері забирається кисень, який викидається назад у повітря, але вже за межі холодильника, а азот залишається і не дає розмножуватися бактеріям, їх розвиток зупиняється. Отже, яблука, зірвані з яблуні, такими ж подаємо до столу, і немає ніякої загрози, що перед споживанням потрібна якась спеціальна обробка».
Спорудження фруктосховища з сучасними ходильними камерами й технологією зберігання продукції в газовому середовищі обійшлося інвесторам, а тут, як зазначив М. Вишиванюк, поєднався і державний, і приватний вітчизняний капітал, у 17,5 млн. гривень.
— Врожай з саду підприємства повністю забезпечує потребу нашої області в яблуках. А якщо тут побудують ще й сучасний переробний завод, то, думаю, все населення нашого краю буде молитися за цих людей. За те, що матимуть куди здати яблука на переробку і за те, що не згодовуватимуть їх худобі, що садовина не гнитиме під деревами і не пропадатиме людська праця. Думаю, його потужності можуть бути розраховані на переробку близько 200 тис. т фруктів. Це повинен бути потужний завод, який би переробляв садовину з усієї Івано-Франківщини. Тобто, це дуже велика перспектива. Честь і хвала цим людям, передусім снятинцям, які знайшли приватного інвестора, привезли його до нас в область, а ми зі свого боку підтримаємо цю програму максимально, - зауважив голова ОДА.
Фруктосховище ПП «Аронія» збудувало насамперед для зберігання власної садовини. Лише яблук, як розповів Б. Бойко, колектив зібрав цього року 710 тонн.
- У 60-х роках у нас вдома було 180 кущів смородини. Тато її продавав і купував картоплю. Він казав: на наших землях невигідно вирощувати бульбу, краще займатися садом. І це справді так, бо садівництво - та галузь, яка в сільському господарстві є найбільш рентабельною, - каже Бойко.
Останнім часом Бойки завезли в своє господарство півтора десятка європейських сортів яблунь. Платили по два долари за саджанець і посадили їх 21 тисячу. Зараз в садах «Аронії» є такі сорти, що навіть у Європі не створені їх масові промислові посадки. Це - Топаз, Рубінова, Ліза, Голдстар. А садову суницю голландських сортів Богдан привіз із Києва шість років тому. Вона плодоносить і восени.
- У нас є 241 га землі й 197 га садів, у т.ч. 130 га старого саду, який поступово корчуємо і садимо молодий. Позаторік посадили 15 га, торік - 20, а наступного року плануємо 30 га, — уточнює керівник. - І надалі молодими саджанцями засаджуватимемо по 30 га щорічно, аж поки повністю не замінимо старі насадження. Крім яблунь, у нас є груші, сливи, абрикоси.
Власне тепер, з пуском овочесховища, колектив, у якому наразі працює понад три десятка людей із чотирьох покутських сіл, отримав цілком нову перспективу для розвитку.
Заступник директора з виробництва і головний агроном ПП «Аронія» Іван Бойко розповідає, як, зібравши в один із минулих років великий урожай смородини та не маючи сховища, мусили продати його по 1-1,20 грн. за кілограм.
— Смородина не може довго зберігатися. Ми її зірвали, і куди дівати? Мусили реалізувати майже задарма, — розповів І. Бойко. — А людині ж, яка вирощувала і збирала продукцію, потрібно заплатити зарплату.
Тож тепер, коли весь урожай садовини робітники підприємства дбайливо спакували у великі дерев’яні ящики та заклали в холодильні камери, де вона надійно зберігається, вже не буде потреби продавати яблука та інші фрукти відразу ж і, як правило, за безцінь.
Незабаром згідно з проектом на вільних площах фруктосховища буде змонтовано таке ж сучасне устаткування з переробки садовини.
— Ми працюємо над тим, щоб організувати виробництво натуральних соків у вакуумній упаковці, — зазначив Богдан Бойко. — Наразі є фірма з Австрії, зацікавлена в реалізації цього проекту.
Коментар заступника голови ОДА з питань АПК Василя Бруса:
- У рамках нової програми «Сади Прикарпаття» область планує протягом наступних 10 років щорічно передбачати 2 млн. грн. на посадки нових садів і вирощування саджанців. Область розраховує щороку збільшувати кількість підприємств, спеціалізованих на виробництві плодів і ягід, впроваджувати інтенсивні технології вирощування плодово-ягідних культур, збільшувати площі посадки молодих садів та ягідників на 120 гектарів.
Найбільша увага питанням садівництва і ягідництва приділяється у Коломийському, Снятинському і Тлумацькому районах. Утім, нині кожен район має свої розсадники. Так, у селі Оболоня Долинського району розводять і вирощують лохину (у народі більше знана як чорниця або афина), на Рогатинщині – малину.
Нині, на жаль, навіть з урахуванням завезення плодів та ягід в торговельну мережу з-за меж області, середньорічний рівень їх споживання на душу населення при нормі 52 кг залишається вдвічі нижчим проти фізіологічної норми і в 5,3 рази меншим від рівня споживання в інших країнах Західної Європи. Тому розвиток садівництва і ягідництва інтенсивного типу в області дасть можливість істотно поповнити ринок дешевою плодово-ягідною продукцією, створити додаткові робочі місця і забезпечить зростання грошових надходжень до господарств і в бюджет регіону.
Олександра ЛІСКОНОГ