- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- №35 (247
- Молока стало меньше
Найспокусливіша красуня Карпат
Від кінця жовтня і до початку грудня форель стає абсолютно безпомічною, втрачає звичайну обережність. Інстинкт штовхає її туди, де найчистіша вода, - у верхів'я річок, щоб там відкласти ікру. Мілководдям риба часом повзе на животі, щоб лишень забратися якнайдалі в найбезлюдніші місця, де більше шансу вижити потомству. Тут на неї й чигають браконьєри.
Пстругів, як називають форель гуцули, б'ють вночі з ліхтарями та остами, глушать електрострумом і труять хімікатами...
Тому щороку наприкінці осені на Івано-Франківщині оголошується місячник охорони форелі, яка у цей час іде на нерест у верхів'я карпатських річок.
На Прикарпатті «царська риба» - під конвоєм
Верхів’я прикарпатських рік - сприятливе середовище для відтворення та поширення струмкової форелі. Плодючість її незначна: від 200 до 600 ікринок (коропа — від 90 тис. до 1,7 млн., карася — від 8 тис. до 800 тис., щуки — від 1,6 тис. до 260 тис.). Для нересту форель обирає мілководні ділянки водойм глибиною не більше 60 сантиметрів. Самки загортають ікринки шаром гальки, що промивається швидкою водою. Там майбутнє поповнення перебуває до наступної весни. За цей час безліч ікринок гине, знищена людьми, хижаками, та й самою фореллю. Екологи вважають, що справжніх пстругів вже майже не залишилося.
Тому з 15 жовтня до 15 грудня, згідно з розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації, посилено рибоохоронні заходи на річках у передгірських і гірських районах області для створення сприятливих умов міграції та осінньо-зимового нересту струмкової форелі, охорони нерестовищ та середовища існування форелі, збільшення запасів цього цінного виду іхтіофауни. План заходів передбачає дотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах, забезпечення санітарного стану водойм та якості води, недопущення забруднення водойм, обладнання водозаборів ефективним рибозахистом.
Працівники Івано-Франківськдержрибохорони, Державної екологічної інспекції в області, обласного Управління лісового та мисливського господарства спільно з управлінням МВС проводять рейдові перевірки на водоймах і річках, де нереститься форель.
Ще за радянських часів при об'єднанні «Прикарпатліс» було створено сім форельних господарств. У розплідниках мали вирощувати форель і зарибнювати нею річки. Але на практиці рибу вирощували лише для того, щоб подавати на стіл комуністичним бонзам. Зарибнення гірських річок і потоків практично не відбувалося ні тоді, ні тепер.
До речі, одним із піонерів розведення райдужної форелі на Прикарпатті був митрополит Андрей Шептицький. У монастирських лісових угіддях біля Осмолоди Рожнятівського району було створено розплідник і ставки. Кажуть, зберігся власноруч зроблений митрополитом Андреєм припис із вказанням кількості стругів, яку можна спожити церковникам під час посту. Оскільки форель вважається тлустою (жирною) рибою, тутешні ченці постили і при цьому добре виглядали.
Нині більшість розплідників форелі на Івано-Франківщині приватизовані. Тепер це просто бізнес, без жодних екологічних функцій. У рибгоспах відгодовують райдужну форель на продаж, деякі ґазди влаштовують атракційну риболовлю для туристів.
Різниця між струмковою та райдужною форелями, як пояснюють рибалки, приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної - цятки дрібніші, лише чорні, а на боці - рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м'ясу «диких» пстругів.
У Більшівцях найкраща риба
З давніх часів форель називають царською рибою. І не лише через витончений смак, але, мабуть, і через високу ціну. Кілограм риби коштує 120-150 гривень. А то й більше.
На промислову основу вирощування форелі поставили на рибдільниці ПРАТ «Більшівці риба» у селі Набережна Галицького району (керівник - Володимир Януш). Це форельне господарство єдине в районі. У спеціально обладнаних водоймищах - кілька десятків тонн риби.
- В грудні ми брали ікру, це дуже складний процес. Це делікатна ручна праця. Бо форель сама ікру не відкладає. У період нересту її треба... доїти. Береш у руки рибину й акуратним легким погладжуванням видавлюєш ікру, а з самця – молочко. Потім усе акуратно вимішуємо, – розповідає Михайло Зорій (чоловік уже шостий рік працює в господарстві рибоводом).– Цю суміш закладаємо до інкубаційного обладнання. Через 22 дні в ікринок з’являються очі.
Інкубаційний період ікрини – 36 днів. А потім ще 25 днів її не можна випускати на велику воду. Розселяти малька треба чотири рази: після досягнення ваги 2, 10, 100 та 200 грамів. До весни зародки розвиватимуться, а потім цілий рік рибоводи працюють з личинкою, мальком, рибоносним матеріалом і т.д. Сьогодні на дільниці є 300 тис. рибоносного матеріалу і 100 тис. личинок. Щороку господарство нарощує обсяги виробництва. Торік здали понад 40 т товарної риби (вага – 250-350 г).
Кажуть, у природі форель набирає до 15-20 кг, але в штучних водоймах таких ніхто не тримає, хіба що маточне поголів’я. Риба живе 12 років, а найкращу ікру дає у віці 2-7 років.
Годувати форель належить чотири рази на день (взимку двічі) спеціальними кормами. Саме корм і «з’їдає» найбільше грошей. І доки Україна не матиме власної кормової бази, як Польща чи Данія, доти у державі не буде дешевої форелі. Бо її ціна випливає не з примхи, а з затрат.
– Форельне господарство – дуже кропітке. Форель надто чутлива до несприятливих антропогенних чинників, тому інколи дуже примхлива, часто хворіє. Треба добре її доглядати, щоб не допускати захворювань, – зазначає Михайло Зорій. – Форель живе лише в чистій, холодній, проточній воді, тому в господарстві до всіх водоймищ, ванн і ставочків підведені спеціальні насоси, які подають джерельну воду. Джерело стабільно тримає +8°C для інкубатора. А для посадкового матеріалу температуру можна збільшувати до +18°C.
Олександра ЛІСКОНОГ
ФОТО ШУКАЙТЕ В ГРУДНЕВИХ ПАПКАХ АТУ
