Живому карасю нові б закони...

23 October, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 675

Свого часу жива ставкова риба на прилавках України була у далеко ширшому, аніж зараз, асортименті, та й дешевшою. Тому цей цінний для здоров’я харчовий продукт був на столах не лише у заможних, а й у людей з невеликими статками. Сьогодні того ж коропа по 28-35 грн. і вище за кілограм може собі дозволити купити далеко не кожен. Тим більше цілорічно - у дорогих супермаркетах. Тож, «облизуючись» на такі ціни, вкотре думаєш: можливо, тут щось зміниться на краще?

Про зміни на краще у рибному господарстві України мову завели не випадково: на рівні держави наче б то є у цьому зацікавленість та обіцянки «допомогти, підтримати, запровадити відповідні закони». При тому ж нічим не ризикуємо! Адже країна щедра ставками (понад 120 тис. га), озерами (понад 85 тис. га), й є чимало фермерів, які вже довели на практиці: вирощувати товстолобів, амурів, карасів, коропів, окунів та іншу ставкову смакоту вони вміють і хочуть. Лише дай їм для цього «зелене світло».

Що «зелене» таки буде – підтверджує, зокрема, затверджена Кабміном України Державна цільова економічна програма розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки. На її реалізацію попередньо планувалось спрямувати 2,58 млрд. грн., при цьому 35% необхідних коштів залучити за рахунок інвесторів та з інших джерел. Передбачається, що виконання вказаної програми дозволить: збільшити вилов риби та інших водних живих ресурсів до 375 тис. т; випустити у природні водойми більше 37 млн. шт. молодих цінних видів риби; наростити обсяг товарного виробництва цінних видів риби до 80 тис. т; відновити 16 тис. га природних нерестовищ у рибногосподарських водних об’єктах країни; реконструювати майже 500 км ділянок рік країни; побудувати та встановити у водоймах не менше ніж 1850 одиниць модулів штучних нерестовищ (для вирощування напівпровідних та морських риб).

Державна програма вже в дії. Зокрема, на недавній прес-конференції міністр агропроду Микола Присяжнюк відзначив, що завдяки сприянню держави, узгодженій роботі керівництва відповідних підприємств та молодих кваліфікованих кадрів, Україна зможе вивести рибну галузь на новий рівень. Крок до цього – у природні водойми загальнодержавного значення у першому півріччі цього року випущено понад 3,9 млн. екземплярів молоді цінних видів риб, з яких 1,3 млн. - осетрові. У спеціальних товарних рибних господарствах за перше півріччя 2012 р. виловлено 1277 т цінних промислових видів риб, що на 62% або 471 т більше порівняно із аналогічним періодом 2011 року.

«Сьогодні в споживанні риби в Україні є великий відсоток імпорту. Тому перед державою стоять чіткі завдання, які потрібно реалізувати для розвитку рибної галузі. Основне, на чому ми акцентуємо увагу, - це здешевити прісноводну рибу на внутрішньому ринку за рахунок зариблення внутрішніх водойм», - зазначив Микола Присяжнюк. - Ми плануємо прийняти законопроекти, які дадуть можливість врегулювати кількість та форми вилову, щоб уникнути зловживань. Це сприятиме збільшенню виробництва товарної риби на території країни».

Подібної думки і заступник директора Департаменту охорони, використання водних біоресурсів та регулювання рибальства Державного агентства рибного господарства України Василь Плічко. Він каже: «Споживання вітчизняної прісноводної риби буде збільшуватись завдяки зростанню її виробництва у внутрішніх водоймах. Україна має для цього чималий потенціал як природних ресурсів, так і відповідних висококваліфікованих фахівців. У свій час у нас в країні щорічно вирощувалось до 130 тис. т ставкової риби, яка надходила на ринки. Зараз це значно нижчі об’єми, та вже робиться чимало, аби нарощувати потужності виробництва риби. Зараз у Верховній Раді знаходиться проект закону про аквакультуру. Якщо він буде прийнятий, це дасть поштовх до розвитку рибної галузі. Для прикладу, законопроектом передбачено продукцію рибництва прирівняти до сільгосппродукції. А ще він надасть можливість тим, хто займається рибництвом, отримувати кредити у банку, має впорядкувати питання оренди водних об’єктів та вирішить ряд інших нагальних проблем, які нині хвилюють тих, хто безпосередньо вирощує і реалізує ставкову рибу».

Валентина ПИСЬМЕННА

Хто у ставку, а хто - у Червоній книзі

Якщо у середовищі людей час від часу – перепис населення, то у царстві риб – їх описи. У світі вже описано 27977 видів сучасних риб, у тому числі в Україні відзначено понад 245 видів. Тобто 0,9% від загальної кількості. При тому щорічно у світі описується близько 100 нових видів риб.

Осетри атлантичний і шип, білуга, котрі відомі делікатесною чорною ікрою, а ще стерлядь занесені до Червоної книги України.

Оселедцеподібні (364 види) – важлива складова світового промислу. З них в Україні найчастіше виловлюється хамса, шпрот, тюлька, пузанки та оселедці. Серед останніх оселедець чорноморсько-азовський прохідний нагулюється в морі, а для розмноження (зазвичай на 3-4 році життя) йде у великі ріки (Дунай, Дніпро та інші). Невеличка, до 10 см завдовжки тюлька живе у солонуватих чи опріснених водах морів, заходить у річки. Як би це дивно не сприймалось, але вона натуралізувалась у водосховищах Дніпра, де стала промисловим видом.

Не менш важлива група риб – лососеподібні. Чисельність їх в Україні вкрай низька, деякі стали рідкісними (лососі дунайський і чорноморський та харіус занесені до Червоної книги України).

Чимало коропових є важливими об’єктами промислу (лящ, плітка, рибець, в’язь та інші) та ставкового рибництва (короп, карасі, лин та інші). У ставках і водосховищах вирощують також товстолобів, амурів. Чисельність їх підтримується штучним розведенням, бо вони не знаходять в Україні необхідних умов для природного розмноження.

До Червоної книги України занесені вирезуб, ялець Данилевського, ялець-андруга, пічкур дунайський, марени дніпровська і кримська, шемая і рибець малий.

В’юнові і баліторові (понад 200 видів) в Україні представлені щипавками, в’юном та вусатим слижем.

Для боротьби із малярією в Україні акліматизовано гамбузію, яка знищує личинки комарів.