Аграрний тиждень. Україна
» » » З ТЕПЛОЮ ЗИМОЮ МОЖНА БОРОТИСЯ
» » » З ТЕПЛОЮ ЗИМОЮ МОЖНА БОРОТИСЯ

    З ТЕПЛОЮ ЗИМОЮ МОЖНА БОРОТИСЯ


    Як рослинникам уникнути втрат через найтеплішу зиму, які заходи треба терміново провести на полях, – радить директор профільного департаменту Міністерства аграрної політики України Олександр Демидов.

    «Свищи – не свищи, а вже минули Водохрещі!» – кажуть в народі. Цьогорічної зими ні снігу, ні віхол, ні хурделиць ми поки що не побачили. Та й за словами метеорологів нинішня зима – найтепліша за всю історію спостережень.
    Як вплинуть на озимину такі погодні умови, як запобігти їхньому негативному впливу на землеробство?
    Прогнозами та рекомендаціями для сільгоспвиробників наш кореспондент попросив поділитися директора Департаменту ринків рослинництва, садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики Олександра Демидова.

    ?Які проблеми виникли на хлібному полі держави (хвороби, гризуни) через погодні умови нинішньої зими? Що в цій ситуації Ви порадите сільгоспвиробнику?
    – Аномальні агрокліматичні умови осінньо-зимового періоду 2006-2007 рр. з перевагою тепла, дефіцитом опадів та рясними туманами сприяли тривалому росту й розвитку рослин озимих зернових культур.
    Вегетація озимої пшениці на переважній частині посівів продовжується. Рослини переростають. Подекуди в південних і східних областях розпочався вихід рослин у трубку, що мало відбуватися у квітні-травні. Це ускладнюватиме перезимівлю рослин та негативно впливатиме на врожай.
    Через вищезазначене погіршився фітосанітарний стан озимих посівів. За даними моніторингу, повсюди на кореневі гнилі, септоріоз, буру листкову іржу хворіють 5-17% рослин озимої пшениці. Найбільшого розвитку набула борошниста роса.
    Практичний досвід оздоровлення посівів озимини взимку в країні відсутній. В разі потреби в ньому ефективність і рентабельність заходу забезпечуватимуться спектром захисної дії відповідних фунгіцидів.
    За таких умов особливого значення набуває проблема збереження та покращення стану посівів, що виходять після поновлення весняної вегетації.
    Одним із найважливіших факторів нормалізації росту та розвитку ослаблених рослин є оптимізація їх живлення мінеральним азотом.
    Озимі добре реагують на внесення азоту на легких за механічним складом ґрунтах та після поганих попередників, оскільки азот, як найбільш рухомий елемент живлення, лише частково засвоюється рослинами з осені.
    Якщо добрива раніше не вносились, рекомендується проводити два підживлення азотом: ранньої весни поверхнево по мерзлоталому ґрунту та в період кінець кущення – початок виходу рослин в трубку.
    Підживлення доцільно провести по мерзлоталому ґрунті туковими сівалками в агрегаті з гусеничними тракторами повним або азотним добривом у дозі 20-40 кг д.р. на 1 га. Затримка терміну підживлення знижує урожайність до 20-30%.
    Кращими формами мінеральних добрив для ранньовесняного підживлення є: аміачна селітра, комплексні добрива, суперфосфат, калійна сіль. Для пізнього підживлення – сечовина.
    Обов'язкове ранньовесняне підживлення, насамперед азотними добривами, на зріджених посівах зі слаборозвинутими рослинами.
    Ефективність азотних добрив значно підвищується на фоні обробки посівів регуляторами росту рослин.
    Із шкідливих комах у південних областях Степу осередково на 2-10% площ в посівах озимини дохарчовуються личинки хлібної жужелиці.
    Наявність у посівах зимуючих стадій злакових мух, попелиць, цикадок зараз не загрожує рослинам.
    За наявності 2 і більше личинок хлібного туруна на кв.м слід захищати посіви пізніх строків сівби, розміщені після стернових попередників і слабко розкущені. Для цього використовують Базудин, Діазинон, Нурел Д, Маршал, Рогор С.
    За достатньої кормової бази і теплої погоди повсюди розмножуються мишоподібні гризуни. За наявності 5 і більше колоній на гектарі ефективні в межах 70-88% Роденфос, Смерть щурам №1, Шторм та інші препарати.
    Втім, думаю ми впораємося з проблемами, що виникли, і з оптимізмом дивимось у день завтрашній. Адже наше з вами завдання – виростити запланований врожай.

    ?Департамент, який Ви очолюєте, вважається головним у землеробстві. Чи визначено на сьогодні, які напрямки в рослинництві будуть пріоритетними в 2007 році і чому?
    – Так, наш департамент дійсно є одним із провідних у МінАП, оскільки координує виробництво сільськогосподарської продукції – найважливішого джерела продовольчих ресурсів людства, основу його цивілізації.
    Вже визначено пріоритетні програми розвитку рослинництва у поточному році, від реалізації яких залежатиме продовольча безпека нашої держави.
    Державна політика щодо розвитку ринку зерна визначена Законом України «Про зерно та ринок зерна». На його виконання міністерством розроблена галузева програма «Зерно України-2005-2010 роки», мета якої – наростити в найближчі роки валове виробництво зерна та покращити його якість, сприяти подальшому підвищенню культури землеробства.
    Інтенсифікації ведення галузі зерновиробництва буде досягнуто за рахунок жорсткого дотримання технологічної дисципліни, переходу протягом найближчих 2-3 років на посів зернових культур високоякісним насінням не нижче ІІ репродукції, широкого впровадження у виробництво сортів і гібридів нового покоління, адаптованих до наших агроекологічних умов вирощування.
    За рахунок зазначених факторів програмою прогнозується до 2010 року довести обсяги виробництва зерна до 42 млн. тонн, в т.ч. пшениці – до 22 млн. тонн (продовольчої – 13,2 млн. тонн або 60%), кукурудзи на зерно – до 7,4 млн. тонн.
    В 2007 році сільгоспвиробниками всіх форм власності передбачено виробити 39,0 млн. тонн зерна, в тому числі пшениці – 21 млн. тонн (продовольчої – 12,6 млн. тонн або 60%), кукурудзи на зерно – 6,8 млн. тонн.
    Загальна потреба коштів для виконання прогнозованих показників програми на 2005-2010 роки, виходячи із затрат на 1 гектар посіву 1300 грн. та собівартості виробництва 1 тонни зерна 530 грн., становить 120 млрд. грн., в тому числі на 2007 рік – 20 млрд. грн. У зв'язку з цим, у нинішньому році збережено державну підтримку виробників зерна шляхом виплати дотацій на 1 гектар посівів озимих та ярих зернових культур в сумі близько 800 млн. грн. Джерелами покриття інших затрат будуть власні та залучені агроформуваннями кошти в сумі 18,75 млрд. грн., та кошти місцевих бюджетів – 0,3 млрд. грн.
    Для збільшення обсягів виробництва продукції «Програмою розвитку садівництва, виноградарства і розсадництва України на 2005-2010 роки» у 2007 році передбачено закладення інтенсивних плодово-ягідних насаджень на площі 8,1 тис. га, виноградників – 7,4 тис. га. Крім того, передбачається будівництво систем краплинного зрошення на площі 5,3 га та спорудження шпалер – 10,8 тис. га. До 2010 року щорічне закладення інтенсивних насаджень передбачається стабілізувати на рівні 8,4 тис. га садів та 7,4 тис. га виноградників.
    Для виконання передбачених програмою обсягів робіт необхідно 3,98 млрд. грн., з них на 2007 рік – 690 млн. грн.

    ?Відомо, що найефективнішим інструментом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є використання якісних сортів насіння. Що робиться нині для поліпшення стану насінництва, якими законодавчими актами ви користуєтесь у своїй роботі, чи є ця нормативна база досконалою?
    – Дійсно, тільки за рахунок сорту можна досягти збільшення урожаю на 20-30%. Це є найдешевшим важелем впливу на стабілізацію виробництва та підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
    Лише за рахунок ефективного використання сортових ресурсів можна додатково отримати близько 3 млн. тонн високоякісного зерна, 2 млн. тонн цукросировини та до 1 млн. тонн соняшнику.
    Щодо законодавчої та нормативно-правової бази розвитку селекції, насінництва та розсадництва, то тут основою є Закони України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин». Ведеться робота по затвердженню державних стандартів на насіння сільськогосподарських культур, які адаптовані до положень СОТ. Розроблено та затверджено положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу.
    Ця законодавча база, на нашу думку, є досконалою, але час не стоїть на місці, і нам доводиться постійно її доопрацьовувати – вносяться відповідні зміни, розробляються нові нормативні акти. Особливо зараз – напередодні вступу України до СОТ.
    Для розвитку селекції сільськогосподарських культур та покращення репродукційного складу посівів, у 2006 році сільгосптоваровиробникам для часткової компенсації вартості закупленого насіння із державного бюджету виділено близько 75 млн. грн., та близько 15 млн. грн. було направлено дослідним станціям, науково-дослідним установам УААН, НАНУ та іншим суб'єктам насінництва для часткової компенсації витрат у ланках первинного насінництва.

    ?Чи всі господарства змогли торік придбати якісне насіння озимих культур?
    – Для посіву прогнозованих площ озимих зернових культур у 2006 році сільськогосподарські товаровиробники були забезпечені власним посівним матеріалом у кількості 1653,6 тис. тонн (106% до потреби), в тому числі озимої пшениці – 107%, озимого ячменю – 110%, жита – 100%.
    У свою чергу, для забезпечення сільгосптоваровиробників кондиційним насінням озимих культур кращими сортами вітчизняної селекції ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» було заготовлено 24 тис. тонн насіння озимих культур, у тому числі: 23 тис. тонн насіння озимої пшениці, 400 тонн озимого ячменю, 200 тонн озимого жита, 300 тонн озимого тритикале та 30 тонн насіння озимого ріпаку.
    Крім того, в науково-дослідних установах УААН було підготовлено до реалізації 32,4 тис. тонн елітного насіння озимих зернових культур.
    Як бачите, проблем із насінням озимих у 2006 році не було, і господарства могли його без перешкод придбати за повну вартість або на пільгових умовах з відстроченням платежу.
    Не останню роль у цьому відіграла державна підтримка по програмі «Селекція в рослинництві».
    ?Як відбувається державна реєстрація виробників насіння та садивного матеріалу, за якими критеріями?
    – Право на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу надається сільськогосподарським товаровиробникам згідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 року №411-ІV та наказу Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Порядку проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу, Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу» від 29 травня 2003 року №152, зареєстрованого в Мін'юсті 15 липня 2003 року за №94/7915.
    Основними критеріями, за якими сільськогосподарським товаровиробникам надається право на виробництво та реалізацію насіння та садивного матеріалу є:
    1Ведення насінницької документації та бухгалтерського обліку.
    2Технологічна можливість вирощування високоякісного насіння сільськогосподарських культур (розміщення по кращих попередниках, дотримання норм просторової ізоляції, забезпеченість технікою, насіннєочисними машинами та комплексами, сушарним господарством, наявність складів (насіннєсховищ).
    3Стан родючості ґрунтів у господарстві (наявність агрохімічного паспорту поля, застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, підтверджувальна документація, спеціалізовані бухгалтерські форми первинного обліку №118 «Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів»).
    4Наявність документів про походження насіння та його якість (атестат на насіння, сертифікат на насіння).
    5Наявність ліцензій (ліцензійних договорів) на використання сорту, гібриду.
    6Дотримання сортової агротехніки (рекомендацій селекціонерів) вирощування сільськогосподарських культур.
    7Стан та якість насінницьких посівів.
    8Досвід роботи на ринку насіння.
    9Наявність висококваліфікованих кадрів із насінництва, розсадництва, співробітництво з науковими установами (науковцями).

    ?Як, на Вашу думку, уникнути потрапляння на ринок неякісного насіння?
    – Кожна партія насіння, яка ввозиться в Україну чи реалізується на внутрішньому ринку, має обов'язково супроводжуватись сертифікатом на насіння. Власник цього насіння повинен гарантувати відповідність його показникам, зазначеним у сертифікаті, контролювати подальше використання цього насіння і нести за це відповідальність.
    Олександр Демидов





    Схожі новини
  • Держсільгоспінспекція: В Дніпропетровській області видано 999 сертифікатів насіння
  • Сформовано Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу
  • Держсільгоспінспекція: Підготовлено 99% кондиційного насіння високих репродукцій для засіву під урожай 2013 року
  • Держсільгоспінспекція проводить польове інспектування насіннєвих посівів
  • Дніпропетровщина буде забезпечена насінням на 100%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

З ТЕПЛОЮ ЗИМОЮ МОЖНА БОРОТИСЯ


Як рослинникам уникнути втрат через найтеплішу зиму, які заходи треба терміново провести на полях, – радить директор профільного департаменту Міністерства аграрної політики України Олександр Демидов.

«Свищи – не свищи, а вже минули Водохрещі!» – кажуть в народі. Цьогорічної зими ні снігу, ні віхол, ні хурделиць ми поки що не побачили. Та й за словами метеорологів нинішня зима – найтепліша за всю історію спостережень.
Як вплинуть на озимину такі погодні умови, як запобігти їхньому негативному впливу на землеробство?
Прогнозами та рекомендаціями для сільгоспвиробників наш кореспондент попросив поділитися директора Департаменту ринків рослинництва, садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики Олександра Демидова.

?Які проблеми виникли на хлібному полі держави (хвороби, гризуни) через погодні умови нинішньої зими? Що в цій ситуації Ви порадите сільгоспвиробнику?
– Аномальні агрокліматичні умови осінньо-зимового періоду 2006-2007 рр. з перевагою тепла, дефіцитом опадів та рясними туманами сприяли тривалому росту й розвитку рослин озимих зернових культур.
Вегетація озимої пшениці на переважній частині посівів продовжується. Рослини переростають. Подекуди в південних і східних областях розпочався вихід рослин у трубку, що мало відбуватися у квітні-травні. Це ускладнюватиме перезимівлю рослин та негативно впливатиме на врожай.
Через вищезазначене погіршився фітосанітарний стан озимих посівів. За даними моніторингу, повсюди на кореневі гнилі, септоріоз, буру листкову іржу хворіють 5-17% рослин озимої пшениці. Найбільшого розвитку набула борошниста роса.
Практичний досвід оздоровлення посівів озимини взимку в країні відсутній. В разі потреби в ньому ефективність і рентабельність заходу забезпечуватимуться спектром захисної дії відповідних фунгіцидів.
За таких умов особливого значення набуває проблема збереження та покращення стану посівів, що виходять після поновлення весняної вегетації.
Одним із найважливіших факторів нормалізації росту та розвитку ослаблених рослин є оптимізація їх живлення мінеральним азотом.
Озимі добре реагують на внесення азоту на легких за механічним складом ґрунтах та після поганих попередників, оскільки азот, як найбільш рухомий елемент живлення, лише частково засвоюється рослинами з осені.
Якщо добрива раніше не вносились, рекомендується проводити два підживлення азотом: ранньої весни поверхнево по мерзлоталому ґрунту та в період кінець кущення – початок виходу рослин в трубку.
Підживлення доцільно провести по мерзлоталому ґрунті туковими сівалками в агрегаті з гусеничними тракторами повним або азотним добривом у дозі 20-40 кг д.р. на 1 га. Затримка терміну підживлення знижує урожайність до 20-30%.
Кращими формами мінеральних добрив для ранньовесняного підживлення є: аміачна селітра, комплексні добрива, суперфосфат, калійна сіль. Для пізнього підживлення – сечовина.
Обов'язкове ранньовесняне підживлення, насамперед азотними добривами, на зріджених посівах зі слаборозвинутими рослинами.
Ефективність азотних добрив значно підвищується на фоні обробки посівів регуляторами росту рослин.
Із шкідливих комах у південних областях Степу осередково на 2-10% площ в посівах озимини дохарчовуються личинки хлібної жужелиці.
Наявність у посівах зимуючих стадій злакових мух, попелиць, цикадок зараз не загрожує рослинам.
За наявності 2 і більше личинок хлібного туруна на кв.м слід захищати посіви пізніх строків сівби, розміщені після стернових попередників і слабко розкущені. Для цього використовують Базудин, Діазинон, Нурел Д, Маршал, Рогор С.
За достатньої кормової бази і теплої погоди повсюди розмножуються мишоподібні гризуни. За наявності 5 і більше колоній на гектарі ефективні в межах 70-88% Роденфос, Смерть щурам №1, Шторм та інші препарати.
Втім, думаю ми впораємося з проблемами, що виникли, і з оптимізмом дивимось у день завтрашній. Адже наше з вами завдання – виростити запланований врожай.

?Департамент, який Ви очолюєте, вважається головним у землеробстві. Чи визначено на сьогодні, які напрямки в рослинництві будуть пріоритетними в 2007 році і чому?
– Так, наш департамент дійсно є одним із провідних у МінАП, оскільки координує виробництво сільськогосподарської продукції – найважливішого джерела продовольчих ресурсів людства, основу його цивілізації.
Вже визначено пріоритетні програми розвитку рослинництва у поточному році, від реалізації яких залежатиме продовольча безпека нашої держави.
Державна політика щодо розвитку ринку зерна визначена Законом України «Про зерно та ринок зерна». На його виконання міністерством розроблена галузева програма «Зерно України-2005-2010 роки», мета якої – наростити в найближчі роки валове виробництво зерна та покращити його якість, сприяти подальшому підвищенню культури землеробства.
Інтенсифікації ведення галузі зерновиробництва буде досягнуто за рахунок жорсткого дотримання технологічної дисципліни, переходу протягом найближчих 2-3 років на посів зернових культур високоякісним насінням не нижче ІІ репродукції, широкого впровадження у виробництво сортів і гібридів нового покоління, адаптованих до наших агроекологічних умов вирощування.
За рахунок зазначених факторів програмою прогнозується до 2010 року довести обсяги виробництва зерна до 42 млн. тонн, в т.ч. пшениці – до 22 млн. тонн (продовольчої – 13,2 млн. тонн або 60%), кукурудзи на зерно – до 7,4 млн. тонн.
В 2007 році сільгоспвиробниками всіх форм власності передбачено виробити 39,0 млн. тонн зерна, в тому числі пшениці – 21 млн. тонн (продовольчої – 12,6 млн. тонн або 60%), кукурудзи на зерно – 6,8 млн. тонн.
Загальна потреба коштів для виконання прогнозованих показників програми на 2005-2010 роки, виходячи із затрат на 1 гектар посіву 1300 грн. та собівартості виробництва 1 тонни зерна 530 грн., становить 120 млрд. грн., в тому числі на 2007 рік – 20 млрд. грн. У зв'язку з цим, у нинішньому році збережено державну підтримку виробників зерна шляхом виплати дотацій на 1 гектар посівів озимих та ярих зернових культур в сумі близько 800 млн. грн. Джерелами покриття інших затрат будуть власні та залучені агроформуваннями кошти в сумі 18,75 млрд. грн., та кошти місцевих бюджетів – 0,3 млрд. грн.
Для збільшення обсягів виробництва продукції «Програмою розвитку садівництва, виноградарства і розсадництва України на 2005-2010 роки» у 2007 році передбачено закладення інтенсивних плодово-ягідних насаджень на площі 8,1 тис. га, виноградників – 7,4 тис. га. Крім того, передбачається будівництво систем краплинного зрошення на площі 5,3 га та спорудження шпалер – 10,8 тис. га. До 2010 року щорічне закладення інтенсивних насаджень передбачається стабілізувати на рівні 8,4 тис. га садів та 7,4 тис. га виноградників.
Для виконання передбачених програмою обсягів робіт необхідно 3,98 млрд. грн., з них на 2007 рік – 690 млн. грн.

?Відомо, що найефективнішим інструментом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є використання якісних сортів насіння. Що робиться нині для поліпшення стану насінництва, якими законодавчими актами ви користуєтесь у своїй роботі, чи є ця нормативна база досконалою?
– Дійсно, тільки за рахунок сорту можна досягти збільшення урожаю на 20-30%. Це є найдешевшим важелем впливу на стабілізацію виробництва та підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Лише за рахунок ефективного використання сортових ресурсів можна додатково отримати близько 3 млн. тонн високоякісного зерна, 2 млн. тонн цукросировини та до 1 млн. тонн соняшнику.
Щодо законодавчої та нормативно-правової бази розвитку селекції, насінництва та розсадництва, то тут основою є Закони України «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин». Ведеться робота по затвердженню державних стандартів на насіння сільськогосподарських культур, які адаптовані до положень СОТ. Розроблено та затверджено положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу.
Ця законодавча база, на нашу думку, є досконалою, але час не стоїть на місці, і нам доводиться постійно її доопрацьовувати – вносяться відповідні зміни, розробляються нові нормативні акти. Особливо зараз – напередодні вступу України до СОТ.
Для розвитку селекції сільськогосподарських культур та покращення репродукційного складу посівів, у 2006 році сільгосптоваровиробникам для часткової компенсації вартості закупленого насіння із державного бюджету виділено близько 75 млн. грн., та близько 15 млн. грн. було направлено дослідним станціям, науково-дослідним установам УААН, НАНУ та іншим суб'єктам насінництва для часткової компенсації витрат у ланках первинного насінництва.

?Чи всі господарства змогли торік придбати якісне насіння озимих культур?
– Для посіву прогнозованих площ озимих зернових культур у 2006 році сільськогосподарські товаровиробники були забезпечені власним посівним матеріалом у кількості 1653,6 тис. тонн (106% до потреби), в тому числі озимої пшениці – 107%, озимого ячменю – 110%, жита – 100%.
У свою чергу, для забезпечення сільгосптоваровиробників кондиційним насінням озимих культур кращими сортами вітчизняної селекції ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» було заготовлено 24 тис. тонн насіння озимих культур, у тому числі: 23 тис. тонн насіння озимої пшениці, 400 тонн озимого ячменю, 200 тонн озимого жита, 300 тонн озимого тритикале та 30 тонн насіння озимого ріпаку.
Крім того, в науково-дослідних установах УААН було підготовлено до реалізації 32,4 тис. тонн елітного насіння озимих зернових культур.
Як бачите, проблем із насінням озимих у 2006 році не було, і господарства могли його без перешкод придбати за повну вартість або на пільгових умовах з відстроченням платежу.
Не останню роль у цьому відіграла державна підтримка по програмі «Селекція в рослинництві».
?Як відбувається державна реєстрація виробників насіння та садивного матеріалу, за якими критеріями?
– Право на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу надається сільськогосподарським товаровиробникам згідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 року №411-ІV та наказу Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Порядку проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу, Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу» від 29 травня 2003 року №152, зареєстрованого в Мін'юсті 15 липня 2003 року за №94/7915.
Основними критеріями, за якими сільськогосподарським товаровиробникам надається право на виробництво та реалізацію насіння та садивного матеріалу є:
1Ведення насінницької документації та бухгалтерського обліку.
2Технологічна можливість вирощування високоякісного насіння сільськогосподарських культур (розміщення по кращих попередниках, дотримання норм просторової ізоляції, забезпеченість технікою, насіннєочисними машинами та комплексами, сушарним господарством, наявність складів (насіннєсховищ).
3Стан родючості ґрунтів у господарстві (наявність агрохімічного паспорту поля, застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, підтверджувальна документація, спеціалізовані бухгалтерські форми первинного обліку №118 «Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів»).
4Наявність документів про походження насіння та його якість (атестат на насіння, сертифікат на насіння).
5Наявність ліцензій (ліцензійних договорів) на використання сорту, гібриду.
6Дотримання сортової агротехніки (рекомендацій селекціонерів) вирощування сільськогосподарських культур.
7Стан та якість насінницьких посівів.
8Досвід роботи на ринку насіння.
9Наявність висококваліфікованих кадрів із насінництва, розсадництва, співробітництво з науковими установами (науковцями).

?Як, на Вашу думку, уникнути потрапляння на ринок неякісного насіння?
– Кожна партія насіння, яка ввозиться в Україну чи реалізується на внутрішньому ринку, має обов'язково супроводжуватись сертифікатом на насіння. Власник цього насіння повинен гарантувати відповідність його показникам, зазначеним у сертифікаті, контролювати подальше використання цього насіння і нести за це відповідальність.
Олександр Демидов





Схожі новини
  • Держсільгоспінспекція: В Дніпропетровській області видано 999 сертифікатів насіння
  • Сформовано Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу
  • Держсільгоспінспекція: Підготовлено 99% кондиційного насіння високих репродукцій для засіву під урожай 2013 року
  • Держсільгоспінспекція проводить польове інспектування насіннєвих посівів
  • Дніпропетровщина буде забезпечена насінням на 100%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.