Дуби під зруб

18 April, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 5 894

Львівські екологи вимагають припинити вирубку лісу на території тепер уже колишнього заповідного урочища Корналовичі, одного з останніх у Європі дубових пралісів(!). Це унікальний об'єкт світового значення - лісу понад 200 років, а деяким деревам - 300-400. Загалом у Європі праліси можна порахувати на пальцях однієї руки: кілька в Альпійському регіоні та Карпатському. Найбільший був саме в Корналовичах...

Це зовсім близько від Львова - поблизу сіл Корналовичі, Кульчиці та Дубляни. За словами Тимура Бедернічека, голови Львівської обласної екологічної організації "Служба охорони природи", ліс потребує спеціальних охоронних заходів із боку держави, а не масової вирубки, як це відбувається зараз.

У 1990-х площа урочища становила 774 га, проте його вирішили "роззаповісти", тобто виключити з переліку заповідних територій. Спершу Львівська обласна рада своїм рішенням 1997 року зменшила площу заповідного урочища до 238 га. Підставою було наукове обґрунтування: там нібито розвелися шкідники, а насадження втратило цінність. Проте, як стверджують незалежні експерти, це було неправдою.

Управління екології, яке тоді могло ветувати рішення ради, підтримало ідею "роззаповісти" територію. А1999 року обласна рада прийняла ще одне рішення - взагалі вилучити урочище зі складу природозаповідного фонду. Лише після протестів громадськості та на прохання науковців 2001 року ухвалили повернути заповідний статус, проте тільки для території 88 (!) га. Однак Корналовицьке урочище перестало бути заповідником. Набуло статусу лісового заказника місцевого значення. Відтак обмеження, чинні на цій території, значно зменшено...

6 квітня 2006 року Служба охорони природи опублікувала відкритий лист до Президента України з проханням допомогти та своїм втручанням заборонити вирубувати унікальний ліс. Це дозволить науковцям разом із громадськістю написати обґрунтування заповідання цієї території. За десять днів під цим листом в інтернеті свої прізвища вказали 250 осіб зі всієї України.

За словами Тимура Бедернічека, цю ініціативу підтримують не лише окремі люди, а й багато громадських організацій. Уже сьогодні декілька десятків організацій підпишуть спільне звернення до Президента, прем'єр-міністра, міністра охорони навколишнього природного середовища та голови ЛОДА з проханням зупинити вирубку урочища Корналовичі. Чи це дасть результат?

- Вирубку здійснюють постійно, - стверджує пан Бедернічек. - Зникнення загрожує унікальній екосистемі. Вікові дуби та десятки рідкісних "червонокнижних" видів приречено на загибель. До речі, назву "Корналовичі" декілька разів знаходимо в Червоній книзі.

Він також стверджує: відколи ця територія перестала бути заповідним урочищем, лише постійна увага громадськості та ЗМІ дозволяла гальмувати процес вирубки лісу. Але тепер, особливо в час політичної нестабільності, почався новий сплеск активної вирубки лісу. Справді, його здійснюють у межах чинного законодавства, але екологи не погоджуються з таким станом справ.

Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового господарства, стверджує, що на території колишнього заповідного урочища проходять лише лісовідновні заходи, а вся вирубка лісу відбувається під наглядом фахівців із Національного лісотехнічного університету України.

- Два роки тому ми проводили "круглий стіл" з екологами та науковцями, які порушували питання про відновлення заповідного статусу урочища. Зійшлися на тому, що заказник має існувати на території 86 га (!). Щодо решти території укладено угоду між Самбірським державним лісничим господарством і Національним лісотехнічним університетом України про проведення там наукових досліджень, - пояснив "Газеті" начальник обласного управління лісового господарства.

За словами пана Дейнеки, в урочищі багато перестійних дерев, і не варто чекати, поки вони "помруть своєю смертю". Натомість варто відновити та зберегти цей ліс. Щодо звернень громадськості до Президента, то чиновник переконаний, що це добре, будь-який громадянин може висловити свою думку, але відновлення лісу не є питанням рівня глави держави, спершу варто звернутися до відповідних органів.

- Ми дійсно не зверталися до керівництва області, бо наперед знаємо відповідь. Це не дало б жодного результату, - пояснює свої дії Тимур Бедернічек.

До речі, екологів підтримує Платон Третяк, професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України. Він каже, що треба називати речі своїми іменами - рубка дерев - це є рубкою. І вона аж ніяк не спрямована на збереження.

- Головна причина, через яку в 1990-х "роззаповіли" цю територію, - держава не фінансувала охорони природи, а хотіла поповнювати бюджет за рахунок лісу. Заказник відновили лише на території 88 га, а це означає, що решта території підлягає традиційному господарюванню. Згідно з ним, 120-річ-ний дуб - це вже старе дерево. Тоді як вік біологічної старості дуба 250 років, - коментує ситуацію Платон Третяк.

За словами професора, багаті країни Європи охороняють такі території та виділяють кошти замлерозпорядникам, щоб вони не вели там господарської діяльності, щоб не рубали дерев, а навпаки, охороняли їх. Пан Третяк переконаний, якби Корналовичі містилися на території багатої держави, яка належно ставиться до збереження унікальної екосистеми, для них зберегли б заповідний статус.

До речі, кажуть, що метр кубічний стовбурної деревини дуба коштує понад 1000 доларів США. А з гектара лісу можна отримати близько 400 м3 деревини...

Львівська газета, 17.04.2007