Аграрний тиждень. Україна
» » » Страховий та аграрний ринки розвиватимуться концептуально...
» » » Страховий та аграрний ринки розвиватимуться концептуально...

    Страховий та аграрний ринки розвиватимуться концептуально...


    alt...за умови ухвалення Урядом Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні.

     

    - Виробництво сільськогосподарської продукції супроводжується значними погодними ризиками, - вважає один із розробників згаданого документа, експерт з питань агрострахування Сергій Хоружий. - Вони перебувають поза межами впливу на них господарюючих суб'єктів. Ризики, пов'язані з агровиробництвом, істотно впливають як на кінцеву ціну продукції, так і на можливості аграріїв у отриманні фінансування. Проблема формування системи страхування сільгосппродукції полягає в узгоджені інтересів страховиків і аграріїв з урахуванням завдань державного управління. Для її впровадження держава має концептуально визначити модель, за якою інтереси всіх учасників будуть повною мірою враховані та реалізовані.

    - Чому?

    - Розробка та впровадження системи агрострахування є нагальною потребою не лише для сільгоспвиробників, а й для держави, адже у несприятливі роки для забезпечення продовольчої безпеки країни Уряд змушений надавати невідкладну допомогу тим аграріям, які отримали збитки від катастрофічних погодних подій. Тож витрачаються значні кошти з Резервного фонду і держбюджету.

    До кінця року Уряд має розглянути розроблену концепцію. Принаймні, так передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів, датованим 28.07.2010 р. (№1551-р). Розроблена концепція - результат співпраці фахівців робочої групи, створеної при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). В її складі - представники зацікавлених міністерств, об'єднань страховиків, наукових установ і Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

     

    alt- Які основні положення концепції Держфінпослуг і наскільки вони реальні до виконання?

    - У концепції пропонується реалізувати ідею партнерства між державою і приватним сектором. Вона заснована на використанні можливостей приватного сектору і сформованої страховиками інфраструктури, що дозволяє заощадити обмежені бюджетні кошти, призначені на допомогу аграріям. Зі свого боку, держава має посприяти розвитку такої системи шляхом ухвалення відповідних законодавчих і нормативних актів, налагодження дієвого контролю за її функціонуванням, затвердження страхових продуктів і тарифів, відновлення програми компенсації частини страхових премій, яка діяла у 2004-2008 роках. Без державної підтримки сільгоспвиробників через дозволений СОТ інструмент - агрострахування - українські аграрії опиняються в невигідному конкурентному становищі порівняно з їхніми колегами з країн, де дана підтримка надається, тож така допомога вкрай необхідна.

     

    - Існує два варіанти концепції?

    - Другий варіант концепції підготовлений Міністерством аграрної політики України. Про нього учасники робочої групи дізналися на останньому засіданні, коли проект документу вже був повністю підготовлений, тож він розроблявся кулуарно, без участі членів робочої групи, до якої, нагадаю, були залучені всі провідні та найавторитетніші спеціалісти України та міжнародні експерти.

     

    - Чим принципово міністерський варіант відрізняється від розробленого вашою робочою групою?

    - Запропонована Мінагрополітики модель заснована на досвіді радянських часів. Тоді існувала монопольна державна altстрахова компанія, яка страхувала аграріїв і оплачувала збитки. Ця модель справно працювала в умовах планової економіки, та не можна не враховувати одну обставину - часи вже не ті.

    Вже створені страхові компанії, які мають потужні ресурси, розгалужену інфраструктуру, накопичили значний досвід роботи з аграріями і цим потенціалом слід розумно скористатися. Натомість Мінагрополітики пропонує створити Державну аграрну страхову компанію з усім букетом проблем, притаманних державному страхуванню, в першу чергу: відволікання значних фінансових ресурсів, створення необхідної інфраструктури, пошук кадрів тощо. При цьому декларується, що пропонована модель теж буде партнерською, та страховикам у ній відводиться лише роль агентів. Фактично, державі пропонується за рахунок бюджетних коштів прийняти додаткову страхову відповідальність за погодні ризики.

    Натомість, концепція Держфінпослуг пропонує використати ефект важеля: коли порівняно невеликими бюджетними коштами можна буде "підважити" значний обсяг відповідальності страховиків. Поясню це на прикладі. Держава, субсидуючи премії, діє як важель, вона витрачає на субсидії певну суму, скажімо, 100 млн. гривень. І ці кошти йдуть на субсидування частини страхової премії (як правило, 50% від 5%-ної ставки, тобто фактично держава витрачає кошти в обсязі 2,5% тарифної ставки). Всю решту роботи виконують страховики, які беруть на себе ризики і відповідають за ними, роблячи виплати при настанні страхових випадків. Таким чином, витративши 100 млн. грн., держава допоможе аграріям укласти договори altстрахування на загальну суму 200 млн. грн. (бо інші 50% платять самі аграрії), а сума страхової відповідальності за цими договорами становитиме близько 4 млрд. гривень. Отже, витративши 100 млн. грн., держава, скориставшись цим механізмом як важелем, забезпечить страховий захист аграріям на 4 млрд. гривень. На відміну від цього, у разі створення державної компанії, країна братиме на себе весь цей обсяг відповідальності, що, вочевидь, не буде оптимальним рішенням.

    Державними коштами всіх економічних проблем не вирішиш. Я переконаний: важливу проблему удосконалення державного управління економічними процесами важко розв'язати шляхом створення державних бізнес-структур, особливо враховуючи, що кожна з них потребуватиме істотних матеріальних та інтелектуальних ресурсів. Доцільно використати потенціал існуючих підприємств, а державні кошти спрямувати на створення необхідних умов і систем.

     

    - На Вашу думку, як можна вийти з ситуації?

    - Я не вважаю ситуацію конфліктною. Це добре, коли висловлюються різні думки. Головне, зрозуміти сутність проблем і їх можливі наслідки. Тоді легше буде ухвалити правильні рішення.

    Агрострахування перебуває на межі компетенції двох державних органів - Мінагрополітики і Держфінпослуг. Кожен із них опікується своєю сферою управління. Питання не в тому «хто кого переможе?», а в тому, що буде кориснішим для держави. Натомість Аграрне страхове бюро під контролем Мінагрополітики і Держфінпослуг буде здатним забезпечити розвиток агрострахування в Україні.

    Потребує доопрацювання і законопроект «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою», ухвалений торік Верховною Радою України у першому читанні. Страховики мають до нього свої пропозиції. Гадаю, і аграріям буде що сказати. Закон доцільно якнайшвидше випускати за парламентські стіни. Щоб він працював. Працював в інтересах страхового та аграрного ринків.

     

                                                                                              Артем СТЕПАНОВ

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Страховий та аграрний ринки розвиватимуться концептуально...


alt...за умови ухвалення Урядом Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні.

 

- Виробництво сільськогосподарської продукції супроводжується значними погодними ризиками, - вважає один із розробників згаданого документа, експерт з питань агрострахування Сергій Хоружий. - Вони перебувають поза межами впливу на них господарюючих суб'єктів. Ризики, пов'язані з агровиробництвом, істотно впливають як на кінцеву ціну продукції, так і на можливості аграріїв у отриманні фінансування. Проблема формування системи страхування сільгосппродукції полягає в узгоджені інтересів страховиків і аграріїв з урахуванням завдань державного управління. Для її впровадження держава має концептуально визначити модель, за якою інтереси всіх учасників будуть повною мірою враховані та реалізовані.

- Чому?

- Розробка та впровадження системи агрострахування є нагальною потребою не лише для сільгоспвиробників, а й для держави, адже у несприятливі роки для забезпечення продовольчої безпеки країни Уряд змушений надавати невідкладну допомогу тим аграріям, які отримали збитки від катастрофічних погодних подій. Тож витрачаються значні кошти з Резервного фонду і держбюджету.

До кінця року Уряд має розглянути розроблену концепцію. Принаймні, так передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів, датованим 28.07.2010 р. (№1551-р). Розроблена концепція - результат співпраці фахівців робочої групи, створеної при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). В її складі - представники зацікавлених міністерств, об'єднань страховиків, наукових установ і Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

 

alt- Які основні положення концепції Держфінпослуг і наскільки вони реальні до виконання?

- У концепції пропонується реалізувати ідею партнерства між державою і приватним сектором. Вона заснована на використанні можливостей приватного сектору і сформованої страховиками інфраструктури, що дозволяє заощадити обмежені бюджетні кошти, призначені на допомогу аграріям. Зі свого боку, держава має посприяти розвитку такої системи шляхом ухвалення відповідних законодавчих і нормативних актів, налагодження дієвого контролю за її функціонуванням, затвердження страхових продуктів і тарифів, відновлення програми компенсації частини страхових премій, яка діяла у 2004-2008 роках. Без державної підтримки сільгоспвиробників через дозволений СОТ інструмент - агрострахування - українські аграрії опиняються в невигідному конкурентному становищі порівняно з їхніми колегами з країн, де дана підтримка надається, тож така допомога вкрай необхідна.

 

- Існує два варіанти концепції?

- Другий варіант концепції підготовлений Міністерством аграрної політики України. Про нього учасники робочої групи дізналися на останньому засіданні, коли проект документу вже був повністю підготовлений, тож він розроблявся кулуарно, без участі членів робочої групи, до якої, нагадаю, були залучені всі провідні та найавторитетніші спеціалісти України та міжнародні експерти.

 

- Чим принципово міністерський варіант відрізняється від розробленого вашою робочою групою?

- Запропонована Мінагрополітики модель заснована на досвіді радянських часів. Тоді існувала монопольна державна altстрахова компанія, яка страхувала аграріїв і оплачувала збитки. Ця модель справно працювала в умовах планової економіки, та не можна не враховувати одну обставину - часи вже не ті.

Вже створені страхові компанії, які мають потужні ресурси, розгалужену інфраструктуру, накопичили значний досвід роботи з аграріями і цим потенціалом слід розумно скористатися. Натомість Мінагрополітики пропонує створити Державну аграрну страхову компанію з усім букетом проблем, притаманних державному страхуванню, в першу чергу: відволікання значних фінансових ресурсів, створення необхідної інфраструктури, пошук кадрів тощо. При цьому декларується, що пропонована модель теж буде партнерською, та страховикам у ній відводиться лише роль агентів. Фактично, державі пропонується за рахунок бюджетних коштів прийняти додаткову страхову відповідальність за погодні ризики.

Натомість, концепція Держфінпослуг пропонує використати ефект важеля: коли порівняно невеликими бюджетними коштами можна буде "підважити" значний обсяг відповідальності страховиків. Поясню це на прикладі. Держава, субсидуючи премії, діє як важель, вона витрачає на субсидії певну суму, скажімо, 100 млн. гривень. І ці кошти йдуть на субсидування частини страхової премії (як правило, 50% від 5%-ної ставки, тобто фактично держава витрачає кошти в обсязі 2,5% тарифної ставки). Всю решту роботи виконують страховики, які беруть на себе ризики і відповідають за ними, роблячи виплати при настанні страхових випадків. Таким чином, витративши 100 млн. грн., держава допоможе аграріям укласти договори altстрахування на загальну суму 200 млн. грн. (бо інші 50% платять самі аграрії), а сума страхової відповідальності за цими договорами становитиме близько 4 млрд. гривень. Отже, витративши 100 млн. грн., держава, скориставшись цим механізмом як важелем, забезпечить страховий захист аграріям на 4 млрд. гривень. На відміну від цього, у разі створення державної компанії, країна братиме на себе весь цей обсяг відповідальності, що, вочевидь, не буде оптимальним рішенням.

Державними коштами всіх економічних проблем не вирішиш. Я переконаний: важливу проблему удосконалення державного управління економічними процесами важко розв'язати шляхом створення державних бізнес-структур, особливо враховуючи, що кожна з них потребуватиме істотних матеріальних та інтелектуальних ресурсів. Доцільно використати потенціал існуючих підприємств, а державні кошти спрямувати на створення необхідних умов і систем.

 

- На Вашу думку, як можна вийти з ситуації?

- Я не вважаю ситуацію конфліктною. Це добре, коли висловлюються різні думки. Головне, зрозуміти сутність проблем і їх можливі наслідки. Тоді легше буде ухвалити правильні рішення.

Агрострахування перебуває на межі компетенції двох державних органів - Мінагрополітики і Держфінпослуг. Кожен із них опікується своєю сферою управління. Питання не в тому «хто кого переможе?», а в тому, що буде кориснішим для держави. Натомість Аграрне страхове бюро під контролем Мінагрополітики і Держфінпослуг буде здатним забезпечити розвиток агрострахування в Україні.

Потребує доопрацювання і законопроект «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою», ухвалений торік Верховною Радою України у першому читанні. Страховики мають до нього свої пропозиції. Гадаю, і аграріям буде що сказати. Закон доцільно якнайшвидше випускати за парламентські стіни. Щоб він працював. Працював в інтересах страхового та аграрного ринків.

 

                                                                                          Артем СТЕПАНОВ

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.