Аграрний тиждень. Україна
» » » Щоб справа була прибутковою
» » » Щоб справа була прибутковою

    Щоб справа була прибутковою


    altЯк займатися аграрним виробництвом, щоб ця справа була прибутковою, - відповідь на це питання шукали на щорічній Міжнародній конференції «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» за організації Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

    За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, 2010 рік запам'ятався аграріям як з позитивної сторони, так і з негативної.

    - Позитивним для компаній агросектору стала сприятлива кон'юнктура ринку перш за все на зернові та олійні культури, що принесло аграріям додатковий прибуток, - розповів Алекс Ліссітса. - Негативними тенденціями можна назвати введення квот на експорт зерна з України, невирішену ситуацію по ринку землі, скасування пільгового оподаткування у 2011 році, особливо що стосується вирбництва молока та м'яса. Окрім того, наступного року над агроринком країни домінуватиме питання експорту української продукції до Російської Федерації та ЄС у рамках ЗВТ.

    За словами експертів, найбільш актуальним у наступному році буде вирішення земельного питання, спостерігатиметься подальше збільшення закупівельних цін на сільгосппродукцію, зокрема, на олійні культури і на продовольче зерно. Щодо динаміки розвитку - наступний рік, імовірніше за все, буде найбільш сприятливим для інвестицій у тваринництво, в першу чергу, свинарство.

    Оскільки нині фінансування з українських джерел суттєво обмежене через високі процентні ставки, наступного року очікується бум українських компаній щодо виходу на зовнішні ринки запозичення.

    - Наступного року близько 10 агрокомпаній планують ІРО, SPO, «private placement» та випуск єврооблігацій. Загальна сума залучених інвестицій в рамках виходу на міжнародні фондові ринки може сягнути 3 млрд. доларів, що дійсно позитивно вплине на подальший розвиток компаній і всього АПК, - вважає Алекс Ліссітса. - У 2010 році українські агрокомпанії показали хорошу динаміку, залучивши на зовнішніх ринках близько 2 млрд. доларів. У разі непродовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення та запровадження повноцінного ринку землі, починаючи з 2012 року, загальний обсяг інвестицій в АПК становитиме близько 8 млрд. доларів.

    altЕксперт Наукової ради консультативної групи з міжнародного аграрного розвитку Дерек Байєрлі, розповідаючи про глобалізацію в світі, про ризики та переваги для АПК, зазначив, що найближчим часом очікується тенденція на збільшення попиту на сільгосппродукцію. Зокрема, значне зростання виробництва потребуватимуть: свинина, птиця, олійні, цукор, зернові. Щодо країн, в яких міжнародні експерти вбачають потенціал зросту виробництва аграрної продукції, то це - Африка і Україна, Індія, Бразилія. До того ж, як стверджують аналітики, через 10 років Україна, Росія і Казахстан стануть регіоном - найбільшим постачальником пшениці в світі.

    За словами Байєрлі, зростання цін на сільгосппродукцію зумовлює швидкий розвиток великих агропідприємств у країнах Латинської Америки, Африки та Східної Європи, що мають значні площі для ведення сільськогосподарського виробництва. «Наприклад, в Аргентині у користуванні 30 найбільших господарств перебуває 2,5 млн. га землі, а в Україні - 40 найбільших агрокомпаній контролюють понад 4,5 млн. га сільгоспугідь. Великі компанії краще оснащені у фінансовому, інфраструктурному і технологічному плані, а тому краще пережили кризові часи. Щодо фермерських господарств сімейного типу, то вони залишалися конкурентоздатними у таких країнах як Австралія і Таїланд, незважаючи на відсутність підтримки з боку держави», - вважає експерт.

    За його словами, з 90-х років минулого століття аграрний сектор країн Латинської Америки і Східної Європи реагував на зростання цін за рахунок розширення посівних площ (у Латинській Америці) і підвищення врожайності. Втім, залишається нереалізованим значний потенціал з покращення ефективності сільгоспвиробництва і агробізнесу в цілому, особливо це стосується Східної Європи. «Незважаючи на те, що в останні роки Україна демонструє рекордні врожаї, у вас все ще є значні резерви для підвищення продуктивності сільського господарства, в першу чергу, через впровадження сучасних технологій виробництва і методів управління», - говорить Байєрлі. Основні ж можливості покращення продуктивності, на думку економіста, зосереджені у площині трансферу передових технологій, інвестицій в аграрну науку, а також упровадження сучасних методів управління. Крім того, необхідною передумовою є впровадження конкурентного ринку землі, що зможе мінімізувати вплив недосконалих фінансових і продуктових ринків, забезпечити ефективне землекористування і рівномірний розподіл прибутків.

    altЦікавими темами для аграріїв також були питання фінансових ринків, доступність кредитних та інвестиційних ресурсів і загалом партнерства банків та агробізнесу за нових економічних реалій. Представники банківських структур ознайомили присутніх з можливими варіаціями кредитування. Але ж знову, щоб отримати кредит, банкам потрібні гарантії у вигляді заставного майна, а це не кожному сільгоспвиробнику під силу. 

    Загалом під час конференції її учасники, а це понад 200 представників агрокомпаній, агрохолдингів і більше 30 представників профільних державних структур, освітніх і наукових установ, обговорили перспективи функціонування аграрних компаній у 2011 році, починаючи від кон'юнктури ринків аграрної продукції та сировини, закінчуючи державною підтримкою та технологічними аспектами виробництва сільгосппродукції. Такі заходи стають все популярнішими серед аграріїв, адже до сільського господарства віднедавна українці почали ставитись як до бізнесу. А в бізнесі, як відомо, потрібно весь час вдосконалюватися і бути в курсі всіх тенденцій та новинок ринку.

     

     

    Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп»:

    - Настрій гідно зустріти Новий рік вельми позитивний, бо результати діяльності компанії є приводом для гордості. Зросла урожайність культур, збільшилися надої, значно додали в обсягах виробництва. А це - стовідсоткова впевненість у завтрашньому дні. Тим більше, що маємо великі плани щодо розвитку компанії. Питаєте: які? І не приховуємо.

    На часі - переробка молока «екстра» класу, яке надоюємо від череди високопродуктивних корів, що маємо. Це буде самодостатній цикл виробництва у природний спосіб, починаючи з вирощування й виготовлення кормів, закінчуючи готовим продуктом - справжніми сирами, вершковим маслом, молоком, кисломолочними продуктами. І прискіпливий контроль якості забезпечимо на всіх етапах. Щиро бажаємо, щоб наші громадяни їли тільки натуральні високоякісні продукти, а не сурогати, які ми бачимо на українських полицях сьогодні.

    Ви ж подивіться, як деякі виробники наловчилися «вершкове масло» й «згущене молоко» з пальмової олії робити. І ніхто не збирається по руках надавати фальсифікаторам! За підроблені гроші - світить тюрма, а за фальшиві продукти - мізерний штраф. Через порушення обміну речовин, що спричиняє неякісне харчування, українці все частіше стають клієнтами лікарів.

    А ми запропонуємо виключно молочні продукти гарантованої якості й природного походження, зокрема, найкраще дитяче харчування.

    ІІ Міжнародна конференція «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» зацікавила своїм об'єднуючим характером. У багатьох галузей української економіки є altпотужне лоббі в усіх гілках влади. Але не в аграріїв. Відтак, через свою роз'єднаність, сільгоспвиробники дозволяли диктувати невигідні для себе закони, постанови, ціни. Ситуація, бачу, змінюється на краще. Зокрема, зусиллями Асоціації «Українській клуб аграрного бізнесу». Це перша, на мій погляд, єднальна ластівка, яку ми будемо всіляко підтримувати.

    А повертаючись до переробки молока, я з упевненістю можу сказати, що незабаром Україна відмовиться від імпорту незамінних молочних продуктів. Команда «Сварог Вест Груп» йшла до цього сім років. З виходом на зовнішні ринки теж не забаримося. Досвід маємо. «Сварожі» яблука й груші вже залюбки їдять у Франції. Зернові закуповує Єгипет та Близький Схід. Справа за сиром, маслом, молоком.       

     

     

    Микола Мельник, комерційний директор НВФХ «Маїс»:

    - З добрим настроєм зустрічаємо Новий рік, адже він підтвердив, що навіть у найгірших погодних умовах насіння компанії «Mаїс» дає непоганий результат.

    Чимало підприємств, які придбали наш посівний матеріал, звертаються ще раз по нього, замовляючи більше. Зокрема, «Докучаєвські чорноземи» засівають понад 50% площ кукурудзи нашими гібридами. Задоволений і «Агротон», що в посушливих умовах Луганщини отримав чудовий (який?) урожай, у той час як у сусідів, що не засіяли насіння від «Маїс», все вигоріло.

    На ІІ Міжнародну конференцію «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» приїхали заради обміну досвідом у впровадженні нових технологій, бо ми зараз активно модернізуємо свої насіннєві заводи. Цікавими були аналітичні доповіді, з яких дізналися про стан і перспективи розвитку вітчизняного аграрного комплексу, про тенденції внутрішнього й світового ринків, прогнози провідних експертів. А такі знання допомагають найкраще вибудувати стратегію дій, спланувати маркетингову політику, розвивати виробництво задля пропозиції удосконаленого продукту. А ми маємо чимало селекційних новинок, які, сподіваюсь, допоможуть значно розширити коло наших шанувальників. Цей посівний матеріал на порядок вище від того, що пропонують на ринку інші оператори.

    Наша кукурудза найкраще віддає вологу і потребує найменше енергії в процесі сушіння. А головний наш акцент - на посухостійких загартованих гібридах кукурудзи, посіявши які, сільгоспвиробник «не прогорить». ГМО не застосовуємо, й генетика нашого насіння має виключно природне походження. Під час конференції ми вже домовилися з представниками Варшавської біржі про свою присутність там і участь у торгах.

    А побажати трударям українських ланів у Новому році хочу, передусім, високих закупівельних цін на їхню продукцію, адже це головний чинник їхнього успіху, а ще - доброї зимівлі озимих, звісна річ, і міцного козацького здоров'я!      

     

     

                                                                                                 Людмила ЛЕБІДЬ





    Схожі новини
  • Що зупинить сільське господарство
  • №42 (254)
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Україну відвідає найвпливовіший аграрний економіст

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Щоб справа була прибутковою


altЯк займатися аграрним виробництвом, щоб ця справа була прибутковою, - відповідь на це питання шукали на щорічній Міжнародній конференції «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» за організації Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, 2010 рік запам'ятався аграріям як з позитивної сторони, так і з негативної.

- Позитивним для компаній агросектору стала сприятлива кон'юнктура ринку перш за все на зернові та олійні культури, що принесло аграріям додатковий прибуток, - розповів Алекс Ліссітса. - Негативними тенденціями можна назвати введення квот на експорт зерна з України, невирішену ситуацію по ринку землі, скасування пільгового оподаткування у 2011 році, особливо що стосується вирбництва молока та м'яса. Окрім того, наступного року над агроринком країни домінуватиме питання експорту української продукції до Російської Федерації та ЄС у рамках ЗВТ.

За словами експертів, найбільш актуальним у наступному році буде вирішення земельного питання, спостерігатиметься подальше збільшення закупівельних цін на сільгосппродукцію, зокрема, на олійні культури і на продовольче зерно. Щодо динаміки розвитку - наступний рік, імовірніше за все, буде найбільш сприятливим для інвестицій у тваринництво, в першу чергу, свинарство.

Оскільки нині фінансування з українських джерел суттєво обмежене через високі процентні ставки, наступного року очікується бум українських компаній щодо виходу на зовнішні ринки запозичення.

- Наступного року близько 10 агрокомпаній планують ІРО, SPO, «private placement» та випуск єврооблігацій. Загальна сума залучених інвестицій в рамках виходу на міжнародні фондові ринки може сягнути 3 млрд. доларів, що дійсно позитивно вплине на подальший розвиток компаній і всього АПК, - вважає Алекс Ліссітса. - У 2010 році українські агрокомпанії показали хорошу динаміку, залучивши на зовнішніх ринках близько 2 млрд. доларів. У разі непродовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення та запровадження повноцінного ринку землі, починаючи з 2012 року, загальний обсяг інвестицій в АПК становитиме близько 8 млрд. доларів.

altЕксперт Наукової ради консультативної групи з міжнародного аграрного розвитку Дерек Байєрлі, розповідаючи про глобалізацію в світі, про ризики та переваги для АПК, зазначив, що найближчим часом очікується тенденція на збільшення попиту на сільгосппродукцію. Зокрема, значне зростання виробництва потребуватимуть: свинина, птиця, олійні, цукор, зернові. Щодо країн, в яких міжнародні експерти вбачають потенціал зросту виробництва аграрної продукції, то це - Африка і Україна, Індія, Бразилія. До того ж, як стверджують аналітики, через 10 років Україна, Росія і Казахстан стануть регіоном - найбільшим постачальником пшениці в світі.

За словами Байєрлі, зростання цін на сільгосппродукцію зумовлює швидкий розвиток великих агропідприємств у країнах Латинської Америки, Африки та Східної Європи, що мають значні площі для ведення сільськогосподарського виробництва. «Наприклад, в Аргентині у користуванні 30 найбільших господарств перебуває 2,5 млн. га землі, а в Україні - 40 найбільших агрокомпаній контролюють понад 4,5 млн. га сільгоспугідь. Великі компанії краще оснащені у фінансовому, інфраструктурному і технологічному плані, а тому краще пережили кризові часи. Щодо фермерських господарств сімейного типу, то вони залишалися конкурентоздатними у таких країнах як Австралія і Таїланд, незважаючи на відсутність підтримки з боку держави», - вважає експерт.

За його словами, з 90-х років минулого століття аграрний сектор країн Латинської Америки і Східної Європи реагував на зростання цін за рахунок розширення посівних площ (у Латинській Америці) і підвищення врожайності. Втім, залишається нереалізованим значний потенціал з покращення ефективності сільгоспвиробництва і агробізнесу в цілому, особливо це стосується Східної Європи. «Незважаючи на те, що в останні роки Україна демонструє рекордні врожаї, у вас все ще є значні резерви для підвищення продуктивності сільського господарства, в першу чергу, через впровадження сучасних технологій виробництва і методів управління», - говорить Байєрлі. Основні ж можливості покращення продуктивності, на думку економіста, зосереджені у площині трансферу передових технологій, інвестицій в аграрну науку, а також упровадження сучасних методів управління. Крім того, необхідною передумовою є впровадження конкурентного ринку землі, що зможе мінімізувати вплив недосконалих фінансових і продуктових ринків, забезпечити ефективне землекористування і рівномірний розподіл прибутків.

altЦікавими темами для аграріїв також були питання фінансових ринків, доступність кредитних та інвестиційних ресурсів і загалом партнерства банків та агробізнесу за нових економічних реалій. Представники банківських структур ознайомили присутніх з можливими варіаціями кредитування. Але ж знову, щоб отримати кредит, банкам потрібні гарантії у вигляді заставного майна, а це не кожному сільгоспвиробнику під силу. 

Загалом під час конференції її учасники, а це понад 200 представників агрокомпаній, агрохолдингів і більше 30 представників профільних державних структур, освітніх і наукових установ, обговорили перспективи функціонування аграрних компаній у 2011 році, починаючи від кон'юнктури ринків аграрної продукції та сировини, закінчуючи державною підтримкою та технологічними аспектами виробництва сільгосппродукції. Такі заходи стають все популярнішими серед аграріїв, адже до сільського господарства віднедавна українці почали ставитись як до бізнесу. А в бізнесі, як відомо, потрібно весь час вдосконалюватися і бути в курсі всіх тенденцій та новинок ринку.

 

 

Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп»:

- Настрій гідно зустріти Новий рік вельми позитивний, бо результати діяльності компанії є приводом для гордості. Зросла урожайність культур, збільшилися надої, значно додали в обсягах виробництва. А це - стовідсоткова впевненість у завтрашньому дні. Тим більше, що маємо великі плани щодо розвитку компанії. Питаєте: які? І не приховуємо.

На часі - переробка молока «екстра» класу, яке надоюємо від череди високопродуктивних корів, що маємо. Це буде самодостатній цикл виробництва у природний спосіб, починаючи з вирощування й виготовлення кормів, закінчуючи готовим продуктом - справжніми сирами, вершковим маслом, молоком, кисломолочними продуктами. І прискіпливий контроль якості забезпечимо на всіх етапах. Щиро бажаємо, щоб наші громадяни їли тільки натуральні високоякісні продукти, а не сурогати, які ми бачимо на українських полицях сьогодні.

Ви ж подивіться, як деякі виробники наловчилися «вершкове масло» й «згущене молоко» з пальмової олії робити. І ніхто не збирається по руках надавати фальсифікаторам! За підроблені гроші - світить тюрма, а за фальшиві продукти - мізерний штраф. Через порушення обміну речовин, що спричиняє неякісне харчування, українці все частіше стають клієнтами лікарів.

А ми запропонуємо виключно молочні продукти гарантованої якості й природного походження, зокрема, найкраще дитяче харчування.

ІІ Міжнародна конференція «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» зацікавила своїм об'єднуючим характером. У багатьох галузей української економіки є altпотужне лоббі в усіх гілках влади. Але не в аграріїв. Відтак, через свою роз'єднаність, сільгоспвиробники дозволяли диктувати невигідні для себе закони, постанови, ціни. Ситуація, бачу, змінюється на краще. Зокрема, зусиллями Асоціації «Українській клуб аграрного бізнесу». Це перша, на мій погляд, єднальна ластівка, яку ми будемо всіляко підтримувати.

А повертаючись до переробки молока, я з упевненістю можу сказати, що незабаром Україна відмовиться від імпорту незамінних молочних продуктів. Команда «Сварог Вест Груп» йшла до цього сім років. З виходом на зовнішні ринки теж не забаримося. Досвід маємо. «Сварожі» яблука й груші вже залюбки їдять у Франції. Зернові закуповує Єгипет та Близький Схід. Справа за сиром, маслом, молоком.       

 

 

Микола Мельник, комерційний директор НВФХ «Маїс»:

- З добрим настроєм зустрічаємо Новий рік, адже він підтвердив, що навіть у найгірших погодних умовах насіння компанії «Mаїс» дає непоганий результат.

Чимало підприємств, які придбали наш посівний матеріал, звертаються ще раз по нього, замовляючи більше. Зокрема, «Докучаєвські чорноземи» засівають понад 50% площ кукурудзи нашими гібридами. Задоволений і «Агротон», що в посушливих умовах Луганщини отримав чудовий (який?) урожай, у той час як у сусідів, що не засіяли насіння від «Маїс», все вигоріло.

На ІІ Міжнародну конференцію «Ведення аграрного бізнесу в Україні: перспективи 2011 року» приїхали заради обміну досвідом у впровадженні нових технологій, бо ми зараз активно модернізуємо свої насіннєві заводи. Цікавими були аналітичні доповіді, з яких дізналися про стан і перспективи розвитку вітчизняного аграрного комплексу, про тенденції внутрішнього й світового ринків, прогнози провідних експертів. А такі знання допомагають найкраще вибудувати стратегію дій, спланувати маркетингову політику, розвивати виробництво задля пропозиції удосконаленого продукту. А ми маємо чимало селекційних новинок, які, сподіваюсь, допоможуть значно розширити коло наших шанувальників. Цей посівний матеріал на порядок вище від того, що пропонують на ринку інші оператори.

Наша кукурудза найкраще віддає вологу і потребує найменше енергії в процесі сушіння. А головний наш акцент - на посухостійких загартованих гібридах кукурудзи, посіявши які, сільгоспвиробник «не прогорить». ГМО не застосовуємо, й генетика нашого насіння має виключно природне походження. Під час конференції ми вже домовилися з представниками Варшавської біржі про свою присутність там і участь у торгах.

А побажати трударям українських ланів у Новому році хочу, передусім, високих закупівельних цін на їхню продукцію, адже це головний чинник їхнього успіху, а ще - доброї зимівлі озимих, звісна річ, і міцного козацького здоров'я!      

 

 

                                                                                             Людмила ЛЕБІДЬ





Схожі новини
  • Що зупинить сільське господарство
  • №42 (254)
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Україну відвідає найвпливовіший аграрний економіст

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.