Аграрний тиждень. Україна
» » » Випробування триває
» » » Випробування триває

    Випробування триває


    alt15 лютого відбувся ХХІ зїзд фермерів і приватних землевласників. Як завжди, захід містив дружні зустрічі, теплі обійми і невимушене спілкування між аграріями. Та особливістю цьогорічного зібрання стало масове невдоволення фермерів державною аграрною політикою.

    Звісно, з’їзд розпочався з доповіді-звіту президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Миркевича, який розповів про здобутки і роботу організації, яку він очолює, та озвучив найболючіші проблеми, що турбують фермерів. За його словами, одним із невирішених питань для аграріїв є і залишається проблема цінового розриву. «Допоки у сільгоспвиробників задешево купуватимуть, а споживачу – задорого продаватимуть? – запитував Микола Степанович. – З одного боку, в Україні найнижчі закупівельні ціни на продукцію, вироблену в селі, а з іншого – роздрібні ціни на цю ж продукцію в супермаркетах вищі за європейські».

    Говорячи про роботу АФЗУ, Микола Миркевич зазначив, що завдяки асоціації були, наприклад, внесені зміни до Правил проходження державного технічного огляду, в результаті чого фермерам не довелося транспортувати техніку до станцій техобслуговування, як це було раніше, а техогляд проводився в господарствах.

    Ще одна з дієвих справ на рахунку АФЗУ – проведення в листопаді акції непокори під Міністерством аграрної політики. Основними вимогами тоді були питання квотування зерна, встановлення справедливих цін на агропродукцію, створення прозорих і зрозумілих правил на ринку зерна. За словами керманича фермерів, частину з цих вимог частково вирішено. Скажімо, одне з ініційованих фермерами питань – наповнення грошима Аграрного фонду для форвардних закупівель у розмірі 5 млн. грн. - цьогоріч забезпечується. А ще вітчизняні фермери підтримали створення Державної продовольчо-зернової корпорації України, яка вводить систему форвардних закупівель зерна у товаровиробників і яка на простих і прозорих умовах зможе забезпечити їх необхідним фінансовим ресурсом.

    Деякі пропозиції і зауваження від фермерів щодо ринку землі знайшли своє відображення в Законі України «Про ринок землі». Земельне питання - найболючіше для них, бо від рішення влади залежить по-суті доля всіх, хто працює на землі. Тому, зрозуміло, вони проти зняття мораторію через острах втратити єдине, що годує їхні сім’ї. В Україні, до речі, в сільській місцевості проживає 30% населення. Тож в АФЗУ переконані: власниками землі можуть бути тільки ті громадяни, які живуть і працюють на цій землі, а не перекупники.

    Незадоволені фермери та землевласники і Податковим кодексом, а також нарікають, що держава підтримує великі агрохолдинги, забувши про фермерство та селян. «Одна зі схем підтримки, яку може забезпечити держава фермерам, – підтримка через сільськогосподарські кооперативи, - зазначають вони. – Потрібно запровадити й інші реальні механізми держпідтримки зі щорічного бюджету і для невеликих господарств».

    Незадоволення діями влади та пропозиції щодо подальшого розвитку фермерського руху члени ХХІ з’їзду фермерів і приватних землевласників змогли висловити представникам влади - голові парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорію Калетніку та заступнику міністра агрополітики та продовольства Володимиру Ладиці.

    Григорій Калетнік розпочав своє спілкування з фермерами з земельного питання, зазначивши, що наразі розробляється законодавство, яке не дозволятиме використання тіньових схем продажу землі. Одначе фермерів не задовольнив виступ Григорія Миколайовича. Вони прагнули почути від посадовця про майбутнє фермерського руху в Україні, про підтримку і допомогу держави.

    alt- Ситуація складна. В нашій країні найменше пріоритетів надається сільському господарству з точки зору фінансової участі держави, - констатував Григорій Калетнік. - На 1 га з держбюджету виділяється до 100 грн., у той час коли фермери в Європі отримують від 450 до 800 євро на 1 гектар.

    Таку несправедливість чиновник пояснив документами і зобов’язаннями, які підписали українські чиновники при вступі України до СОТ.

    Зібрання фермерів так і не почуло від Григорія Калетніка нічого конкретного, не було названо ані програми, ані цифр, які так цікавили аграріїв. Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин лишень пообіцяв, що 10-15 представників від АФЗУ можуть прийти на парламентські слухання щодо обговорення земельних питань.

    Заступник міністра агрополітики та продовольства Володимир Ладика мав довшу розмову з фермерами. Він наголосив, що в поданих до профільного міністерства концепціях розвитку тих чи інших галузей сільського господарства фермерів немає. Чому так сталось? Вірогідніше за все - невчасно заявили про себе, не сформулювали свої вимоги, не достукалися у владні кабінети. Тому й не враховані інтереси фермерів і дрібних землевласників.

    І тут, думається, є над чим замислитись не лише керманичам фермерського руху, а й усім фермерам…

    За участі чиновників фермери провели обговорення законопроекту №8053 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні». Фермери підтримали законопроект, який вносить системні та еволюційні зміни на зерновому ринку України, що в першу чергу спрямовані на захист інтересів вітчизняних сільгоспвиробників і держави. Прийняття законопроекту дозволить забезпечити продовольчу безпеку України, захистити інтереси вітчизняних сільгоспвиробників та допоможе відстоювати державні позиції на міжнародних ринках. Тут позиція і бачення як держави, так і фермерів спільна - Україна повинна стати повноцінним учасником на зерновому ринку. Але це неможливо зробити державі без фермерів, а фермерам без держави. Доведеться знаходити спільну мову, йти на поступки і шукати компромісні рішення. Та незважаючи на тимчасові непорозуміння, які існують між державою і фермерами, в АФЗУ впевнені, що фермерський рух живе і житиме, бо дух вільного сільського господаря у крові і генах українців.

                                                                                      Людмила ОГОРОДНІК

     





    Схожі новини
  • Перше потужне зібрання українських аграріїв
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Випробування триває

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Випробування триває


alt15 лютого відбувся ХХІ зїзд фермерів і приватних землевласників. Як завжди, захід містив дружні зустрічі, теплі обійми і невимушене спілкування між аграріями. Та особливістю цьогорічного зібрання стало масове невдоволення фермерів державною аграрною політикою.

Звісно, з’їзд розпочався з доповіді-звіту президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Миркевича, який розповів про здобутки і роботу організації, яку він очолює, та озвучив найболючіші проблеми, що турбують фермерів. За його словами, одним із невирішених питань для аграріїв є і залишається проблема цінового розриву. «Допоки у сільгоспвиробників задешево купуватимуть, а споживачу – задорого продаватимуть? – запитував Микола Степанович. – З одного боку, в Україні найнижчі закупівельні ціни на продукцію, вироблену в селі, а з іншого – роздрібні ціни на цю ж продукцію в супермаркетах вищі за європейські».

Говорячи про роботу АФЗУ, Микола Миркевич зазначив, що завдяки асоціації були, наприклад, внесені зміни до Правил проходження державного технічного огляду, в результаті чого фермерам не довелося транспортувати техніку до станцій техобслуговування, як це було раніше, а техогляд проводився в господарствах.

Ще одна з дієвих справ на рахунку АФЗУ – проведення в листопаді акції непокори під Міністерством аграрної політики. Основними вимогами тоді були питання квотування зерна, встановлення справедливих цін на агропродукцію, створення прозорих і зрозумілих правил на ринку зерна. За словами керманича фермерів, частину з цих вимог частково вирішено. Скажімо, одне з ініційованих фермерами питань – наповнення грошима Аграрного фонду для форвардних закупівель у розмірі 5 млн. грн. - цьогоріч забезпечується. А ще вітчизняні фермери підтримали створення Державної продовольчо-зернової корпорації України, яка вводить систему форвардних закупівель зерна у товаровиробників і яка на простих і прозорих умовах зможе забезпечити їх необхідним фінансовим ресурсом.

Деякі пропозиції і зауваження від фермерів щодо ринку землі знайшли своє відображення в Законі України «Про ринок землі». Земельне питання - найболючіше для них, бо від рішення влади залежить по-суті доля всіх, хто працює на землі. Тому, зрозуміло, вони проти зняття мораторію через острах втратити єдине, що годує їхні сім’ї. В Україні, до речі, в сільській місцевості проживає 30% населення. Тож в АФЗУ переконані: власниками землі можуть бути тільки ті громадяни, які живуть і працюють на цій землі, а не перекупники.

Незадоволені фермери та землевласники і Податковим кодексом, а також нарікають, що держава підтримує великі агрохолдинги, забувши про фермерство та селян. «Одна зі схем підтримки, яку може забезпечити держава фермерам, – підтримка через сільськогосподарські кооперативи, - зазначають вони. – Потрібно запровадити й інші реальні механізми держпідтримки зі щорічного бюджету і для невеликих господарств».

Незадоволення діями влади та пропозиції щодо подальшого розвитку фермерського руху члени ХХІ з’їзду фермерів і приватних землевласників змогли висловити представникам влади - голові парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорію Калетніку та заступнику міністра агрополітики та продовольства Володимиру Ладиці.

Григорій Калетнік розпочав своє спілкування з фермерами з земельного питання, зазначивши, що наразі розробляється законодавство, яке не дозволятиме використання тіньових схем продажу землі. Одначе фермерів не задовольнив виступ Григорія Миколайовича. Вони прагнули почути від посадовця про майбутнє фермерського руху в Україні, про підтримку і допомогу держави.

alt- Ситуація складна. В нашій країні найменше пріоритетів надається сільському господарству з точки зору фінансової участі держави, - констатував Григорій Калетнік. - На 1 га з держбюджету виділяється до 100 грн., у той час коли фермери в Європі отримують від 450 до 800 євро на 1 гектар.

Таку несправедливість чиновник пояснив документами і зобов’язаннями, які підписали українські чиновники при вступі України до СОТ.

Зібрання фермерів так і не почуло від Григорія Калетніка нічого конкретного, не було названо ані програми, ані цифр, які так цікавили аграріїв. Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин лишень пообіцяв, що 10-15 представників від АФЗУ можуть прийти на парламентські слухання щодо обговорення земельних питань.

Заступник міністра агрополітики та продовольства Володимир Ладика мав довшу розмову з фермерами. Він наголосив, що в поданих до профільного міністерства концепціях розвитку тих чи інших галузей сільського господарства фермерів немає. Чому так сталось? Вірогідніше за все - невчасно заявили про себе, не сформулювали свої вимоги, не достукалися у владні кабінети. Тому й не враховані інтереси фермерів і дрібних землевласників.

І тут, думається, є над чим замислитись не лише керманичам фермерського руху, а й усім фермерам…

За участі чиновників фермери провели обговорення законопроекту №8053 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні». Фермери підтримали законопроект, який вносить системні та еволюційні зміни на зерновому ринку України, що в першу чергу спрямовані на захист інтересів вітчизняних сільгоспвиробників і держави. Прийняття законопроекту дозволить забезпечити продовольчу безпеку України, захистити інтереси вітчизняних сільгоспвиробників та допоможе відстоювати державні позиції на міжнародних ринках. Тут позиція і бачення як держави, так і фермерів спільна - Україна повинна стати повноцінним учасником на зерновому ринку. Але це неможливо зробити державі без фермерів, а фермерам без держави. Доведеться знаходити спільну мову, йти на поступки і шукати компромісні рішення. Та незважаючи на тимчасові непорозуміння, які існують між державою і фермерами, в АФЗУ впевнені, що фермерський рух живе і житиме, бо дух вільного сільського господаря у крові і генах українців.

                                                                                  Людмила ОГОРОДНІК

 





Схожі новини
  • Перше потужне зібрання українських аграріїв
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Випробування триває

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.