- Лондонська біржа (цукор білий) - 820,4 дол. США (+61,4 дол. США/тонну або на 8,1% зросли за період з 21 січня до 28 грудня 2010 року);
- Нью-Йоркська біржа (цукор-сирець з тростини) – 758,2 дол. США (+174,5 дол. США/тонну або на 17,4% зросли за період з 21 січня до 28 грудня 2010 року);
- СІФ Чорне море – 823,7 дол. США (+130,6 дол. США/тонну або на 18,8% зросли за період з 21 січня до 28 грудня 2010 року).
- Лондонська біржа (цукор білий) – 844,5 дол. США;
- Нью-Йоркська біржа (цукор-сирець з тростини) – 778,4 дол. США;
- СІФ Чорне море – 831,9 дол. США.
- Лондонська біржа (цукор білий) – 763,1 дол. США;
- Нью-Йоркська біржа (цукор-сирець з тростини) – 676,8 дол. США;
- СІФ Чорне море – 775,3 дол. США.
- Російська Федерація – 1158-1211 дол. США;
- Республіка Білорусь - 916 дол. США;
- Республіка Молдова - 1161 дол. США.
- Що зупинить сільське господарство
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
- Уряд налаштований на конструктивну співпрацю з товаровиробниками цукробурякової галузі - В. Слаута
У цукровій галузі теплішає
Атмосфера надії й порозуміння панувала на загальних зборах учасників Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» (НАЦУ). Відчувалося, що нарешті галузь набирає сил для виходу з піке. Хоча це ще аніяк не означає, що можна розслабитися й спочивати на лаврах: мовляв, все саме собою налагодиться й ми одним махом повернемо втрачені позиції двадцятирічної давнини.
Про це й говорив у своїй змістовній доповіді голова правління асоціації “Укрцукор» Микола Ярчук. І, зокрема: «Сезон вирощування солодких коренів і виробництво цукру з них у 2010 році приніс серйозні випробування працівникам бурякоцукрової галузі України. Літня спека в липні - серпні, яка дошкуляє майже щороку, становить перед науковцями і виробниками цукрових буряків проблему корекції технології їх вирощування саме з урахуванням таких погодних умов, особливо в зонах нестійкого та недостатнього зволоження».
Показники діяльності цукрової галузі за 2009-2010 роки
|
Показники |
2010 |
2009 |
Абсолютне відхилення |
|
Площа цукрових буряків до збирання, тис. га |
492 |
320 |
172 |
|
Валовий збір цукрових буряків, тис. тонн |
13 700 |
10 000 |
3700 |
|
Урожайність цукрових буряків, т/га |
27,8 |
31,4 |
-3,6 |
|
Прийнято на цукрові заводи сировини, млн. тонн |
13,37 |
9,44 |
3,93 |
|
Виробництво цукру з цукрових буряків, тис. тонн |
1546 |
1267 |
279 |
|
Середній вихід цукру, % |
11,86 |
13,72 |
-1,86 |
|
Ступінь вилучення цукру, % |
75,55 |
79,42 |
-3,87 |
|
Різниця між цукристістю буряків і виходом, % |
3,44 |
3,13 |
0,31 |
|
Середньодобова переробка на один завод, тонн/добу |
3035 |
3344 |
-309 |
|
Тривалість виробництва в середньому на один завод, завододіб |
63,7 |
54,0 |
9,7 |
|
Працювало цукрових заводів |
73 |
56 |
17 |
|
Сумарна добова потужність цукрових заводів по переробці цукрових буряків за добу, тис. тонн |
224,6 |
180,5 |
44,1 |
|
Рентабельність виробництва цукрових буряків у середньому по Україні, % |
25,5 |
35,0 |
-9,5 |
|
Рентабельність виробництва цукру у середньому по Україні, % |
- |
2,3 |
- |
|
Витрати на виробництво 1 тонни цукру, грн. |
7000 |
5500 |
1500 |
|
Середні оптові ціни реалізації 1 тонни цукру, грн. |
6930 |
4400 |
2530 |
Хоча, як мовив далі Микола Миколайович, не буває лиха й без добра. Виявляється, вплив світових тенденцій в 2009-2010 роках, які викликали підвищення цін на цукор на світових ринках більше ніж удвічі, спонукав товаровиробників суттєво збільшити площі посіву солодких коренів у 2011 році. Проаналізувавши перебіг минулорічного сезону цукроваріння, голова асоціації, назвав кращі підприємства. А перейшовши до тенденцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, підкреслив особливу актуальність запровадження енергоощадних технологій, щоби випускати конкурентний продукт.
Довідково. Протягом останніх років світовий ринок демонструє неймовірний ріст цін на цукор. Так, у січні 2010 вони досягли рекордного рівня за останні 30 років, проте до кінця 2010 року ще більше зросли, і на 28 грудня 2010 року становили:
На 2 лютого 2011 року ціни знову досягли на світових біржах рекордного рівня:
На 8 березня 2011 року:
Така ситуація зумовила зростання цін і в сусідніх із Україною державах (на 9 березня 2011 року):
Відомо, що цукроваріння дуже енергоємне виробництво, а світові ціни на пальне не радуватимуть українського виробника. Говорячи про захист внутрішнього ринку, Микола Ярчук наголосив:
- На жаль, ми залишаємося до цього часу незахищеними від імпорту білого кристалічного цукру з Республіки Білорусь в рамках Угоди про вільну торгівлю. Так, за даними Держмитслужби, імпорт солодкого піску з цієї країни у 2010 році склав 83,5 тис. т і збільшився на 7 тис. т порівняно з 2009 роком (76,5 тис. тонн).
НАЦУ «Укрцукор» неодноразово зверталась до Президента України, Уряду, Мінекономіки та Мінагропроду з проханням прискорити вилучення цукру білого з Угоди про вільну торгівлю з Білоруссю. Президент і Уряд надали відповідні доручення, проте питання до цього часу не врегульоване.
Також в Україну завозиться море цукрозамінників та інтенсивних підсолоджувачів, що в останні роки широко використовуються у харчовій, фармацевтичній та інших галузях народного господарства. Ця «хімія» витісняє в середньому 8 кг натурального цукру для кожного громадянина України, або щонайменше 300 тис. тонн цукру (фонд споживання внутрішнього ринку).
А ще у зв’язку зі створенням єдиного Митного союзу між Білоруссю, Казахстаном і Російською Федерацією необхідно на урядовому рівні врегулювати питання імпорту та експорту солодкого піску та цукровмісних продуктів у рамках двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами-членами Митного союзу.
Запропонував Микола Ярчук й шляхи вирішення проблем. Зокрема, серед них - активніша участь у розробці та супроводі законодавчих і нормативно-правових актів у Верховній Раді України та Кабінеті Міністрів України, що спрямовані на забезпечення розвитку бурякоцукрової галузі, стабільного функціонування внутрішнього ринку цукру і відновлення його експорту. Йдеться і про прискорення прийняття парламентом країни проекту Закону “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”.
До речі, як ще поінформував голова правління асоціації «Укрцукор», нині в НАЦУ майже доопрацьовані конкретні пропозиції до програми розвитку вітчизняного бурякоцукрового комплексу на період 2011-2015 років, у яких передбачено шляхи забезпечення внутрішнього ринку виключно вітчизняним буряковим цукром та припинення імпорту цукру, починаючи з 2012 року.
У свою чергу, виступаючи в обговореннях, генеральний директор агропромхолдингу "Астарта-Київ" Віктор Іванчик зосередив увагу присутніх на чинниках, які впливають на ціноутворення. Він образно висловився: «Високі ціни на цукор – проблема для виробників цього продукту, а низькі – велика проблема для держави, адже вони призводять до дефіциту. Кращий вихід – баланс». Тож Віктор Іванчик висловився за зменшення контрольних функцій держави і навпаки – збільшення ринкових механізмів.
Алла Коваленко, президент корпорації «Бісквіт-Шоколад», як представник кондитерів теж не обминула проблему ціноутворення: «Цукор для нас є передусім сировиною, а не предметом бізнесу. Разом із тим ми чудово розуміємо, що ціна на нього не може бути 2 чи 3 гривні. Вона має бути на такому рівні, щоб люди могли і на ринку купувати солодкий пісок, і щоби кондитерські вироби були їм по кишені. А взагалі, було б добре, щоби держава забезпечила надійний захист вітчизняному бізнесу. Розумні люди завжди кажуть: треба вміти домовлятися. І перш ніж домовлятися з державою, ми маємо домовитися між собою.
Члени команди НАЦУ, які виходили на трибуну, говорили все більше не про порятунок, а пропонували свої бачення поступу вперед. Боляче дивитися на села й селища, де закрилися цукрові заводи, бо це призвело до руйнації соціальної інфраструктури й зубожіння людей, які залежали від стабільної роботи підприємств. Тепер частіше кажемо про реконструкцію старих і відкриття нових заводів.
Як годиться на загальних зборах, було схвалено рішення підтримати пропозиції, висловлені в звітній доповіді. Його оголосив перший заступник голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Петро Борисюк.
Олексій Порошенко, генеральний директор концерну «Укрпромінвест», Герой України (Вінниччина):
- Треба, щоб цукрова галузь була передусім цікавою для бізнесу. А допоки за нами ганятимуться по лісосмугах й шукатимуть, хто продав цукор дорожче «дозволених» 8 грн. 50 коп., складно говорити про рівні умови. Я вчора був на базарі: 1 кг картоплі - 10 грн., моркви – 12, петрушки -25. Хіба цукровий буряк дешевше вирощувати й цукор з нього варити?
Ринок зробить свою справу й державі поменше треба ним керувати в ручному режимі. Треба подбати про інтереси всіх учасників ринку. А у нас він більше нагадує базар за невстановленими «прозорими й чесними» правилами. Тому й нам тяжко.
А з приводу державної підтримки галузі я би поставив нам у приклад Францію. Там посіяв, скажімо, 100 га цукрового буряку, відзвітував й завтра - післязавтра держава перерахувала на рахунок сільгоспвиробника 600 євро за кожен засіяний гектар. А в нас п’ять років думали: чи давати гроші, чи не давати? Замість обіцяних 1500 грн./га пообіцяли 500. За таких умов витримати конкуренцію з Індією, Бразилією та іншими країнами, що вирощують набагато дешевшу цукрову тростину, дуже складно. Передусім треба захистити власний ринок і зробити все, щоб і наші виробники були забезпечені, і наші громадяни доволі мали власного цукру.
Микола Обідін, генеральний директор ПАТ «2-й ім. Петровського цукровий завод» (Кіровоградщина):
- До тих пір, поки ми не відшукаємо надійні ринки збуту, нарощувати виробництво цукру більше 2 млн. тонн на рік недоцільно, бо це «розхитає» вітчизняні заводи. А по-друге, необхідно модернізувати вітчизняні підприємства. Енергозатратність на них нині дуже висока.
Що ж до перспективних ринків збуту, то для України - це Росія, Середня Азія, Кавказ. Про Європу говорити зарано, ми там не конкурентоспроможні, передусім, по якісних характеристиках. Щоб вирішити це питання, нам треба провести модернізацію й вирости до європейського рівня.
У нас на Кіровоградщині, скажімо, торік працювало 2 цукрозаводи, цьогоріч планують запустити 3. А колись було 11. Зокрема, ми вже приступили до ремонтних робіт, аби належним чином підготуватися до цьогорічного сезону цукроваріння. Відповідні кошти власник виділив. Сподіваємося переробити близько 200 тис. тонн солодких коренів. Узагалі ж на Кіровоградщині планується засіяти цією культурою близько 23 тис. гектарів. А щоби на цукрі можна було заробляти, потрібно, щоби ціни на енергоносії були прийнятними. Перейти на нетрадиційні енергоносії для цукрової галузі доволі складно. Для цього потрібні й потрібні дослідження.
Володимир ШАПОВАЛОВ
