- №42 (254)
- №33-34 (274)
- №4 (259)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Що зупинить сільське господарство
Наболілі проблеми варто не лише обговорювати
Як забезпечити продовольчу безпеку держави? Які зміни потрібні в законодавстві, щоби нас обминали цукрові, м’ясні, гречані, молочні та інші продовольчі кризи, щоби наші громадяни не атакували крамниці й базари аби запастися дефіцитними харчами?
Про це, зокрема, йшлося на організованому компанією Meeting Point Ukraine п’ятому щорічному форумі Agro Industri Forum - 2011, що відбувся днями в столиці України. А ще обговорювали заходи, ініційовані Урядом і Верховною Радою країни для стабілізації ситуації на внутрішньому зерновому ринку.
Не обминули увагою учасники форуму і вельми дратливого для сучасної України питання: «Ринок землі сільськогосподарського призначення». До речі, дуже не схожими були позиції присутніх у цьому питанні. Одні агітували за якнайшвидшу відміну мораторію. Інші відомі діячі, а серед них голова комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік і перший заступник голови Аграрного союзу України Василь Ярошовець були проти поспіху. Вони нагадали всім про невтішні наслідки для економіки держави ваучерної «прихватизації» початку 90-х. Розпочали ж із питання про заходи та ініціативи, що ініційовані й упроваджуються Урядом і парламентом для стабілізації ситуації на зерновому ринку держави.
Детально про це поінформував заступник директора Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагропроду Анатолій Розгон. Оцінюючи стан справ з круп’яними, він пообіцяв, що проблем на цьому ринку не буде. Чому ж тоді деякі з них стали дефіцитними? Фахівець вважає причиною нерентабельність. Цебто, коли ціна реалізації вища за собівартість виробництва. По-друге, нашкодила й небесна канцелярія: пекучим сонцем і відсутністю опадів. Що ж робити, аби уникнути перебоїв з популярними крупами, молоком, м’ясом, цукром? Тут Анатолій Розгон сподівається на Аграрний фонд, роль якого Уряд посилив, виділивши 5 млрд. грн. на придбання зернових, круп’яних, сухого молока, м’яса, вершкового масла, цукру на «інтервенції» під час цінових стрибків на ринку. «Україна буде з продовольством у достатній кількості, бо й площі посівів, і урожайність зростають», - запевняє Анатолій Васильович.
Зернотрейдерам же «дісталося» за надприбутки. Пролунало, зокрема, таке побажання: «урівняти» їхні доходи з доходами сільгоспвиробника. А у згуртованості аграріїв повинен зіграти головну роль Аграрний союз України. Перший заступник голови АСУ Василь Ярошовець нагадав, зокрема, що «основною метою діяльності АСУ є нарощування обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості та підвищення ефективності господарювання, створення сприятливих умов для життя й праці селян».
- Ми беремо активну участь у законотворчій роботі, - підкреслив Василь Степанович, - розробці та реалізації державних програм з ефективного використання земельного та ресурсного потенціалу, дбаємо про створення продовольчої безпеки держави, підвищення життєвого рівня людей. Адже у процесі поглиблення адмінреформи окремі функції державних органів поступово переходитимуть до самоврядних організацій, зокрема і до Аграрного союзу України.
Трохи «дісталося на горіхи» і надії цінової стабілізації - державному спецпідприємству «Аграрний фонд». Один із журналістів запитав у Анатолія Розгона: чи не вважає він, що власне діяльність цього фонду є загрозою продовольчій безпеці держави? Відповідь була такою: «Проблема АФ крилася в нестачі коштів. Сьогодні це питання вирішене». Та із зали пролунала інша думка: «Не треба абсолютизувати роль Аграрного фонду, надаючи цій структурі значні державні кошти для участі на ринку. Краще - поновити продовольче субсидіювання населення, як у багатьох державах світу, щоби люди могли за доступними цінами вибрати уподобаний продукт».
Згадали на форумі й про агрохолдинги, запропонувавши їм законом ввести в обов’язок піклуватися про соціальний розвиток села. Тут варто додати, що наше видання не раз писало про позитивний досвід роботи таких агропідприємств. Зокрема, про корпорацію «Сварог Вест Групп», де без примусу і показухи роблять селянам добро. Варто було б й іншим агрогігантам почитати «Аграрний тиждень. Україна» (наприклад, №13 цього року, статтю «Свароже коло, що надихає села життям»).
Цікавою й сумною виявилася розмова про «другий хліб». Один із столичних журналістів нагадав, що собівартість вирощування картоплі трохи більше гривні, а ціни на ринках у п’ять разів вищі. І почув аргументи, що в Україні майже весь «другий хліб» вирощується в селянських господарствах населення. Що це важка ручна фізична праця. Що тяжко довезти цей продукт в електричці, на велосипеді, на «кравчучці» на ринок, заполонений спекулянтами, і принижено ютитися на брудних базарних узбіччях. Та ще й від правоохоронців ховатися. Звідки ж такий «другий хліб» буде дешевий? Шкода, що чиновники різних рівнів так і не навчилися вирішувати питання. Натомість тішать себе лише констатацією зрозумілих їм фактів…
Володимир ВІЛЬОВИЧ
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Два крила, що забезпечують зростання
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше
