Тіні земельного ринку

22 February, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 5 468

Хочеться вірити, що й в Україні «прості смертні» колись не сумніватимуться у справедливості й праведності судової системи. А поки схоже на те, що в окремих судах своя правда для окремих громадян. Відтак, навіть ідеальним законам можна лише побажати працювати. Такі думки не полишали учасників нещодавньої прес-конференції, де йшлося про економічні та соціальні наслідки прийняття Закону України «Про ринок земель».

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Миркевич та голова Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич не на жарт занепокоєні. Вони руба поставили питання: «Чи виживе український фермер після прийняття неоднозначного закону в теперішній редакції?» І сумніваються в позитивній відповіді.

У мене, як людини не віддаленої від села, свої перестороги. Чи не станеться так, що районний суд за тридев’ять земель не вирішить відібрати у фермера його наділ на догоду рейдерам? А далі справа лише за «маски-шоу». Навіть знані Герої України неодноразово висловлювали побоювання в реальності таких сценаріїв. Що вже казати про маленьких фермерів, ще не відзначених зірками?

До речі, цю актуальну зустріч проведено за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який фінансується агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Головною ж ціллю зазначеного проекту є зміцнення та підтримка активних організацій громадянського суспільства в Україні для консолідації та посилення демократичних перетворень.

«Мене дуже непокоїть, що «великі князі» на ім’я холдинги скуплять землю й виживуть фермерів, - наголосив Микола Миркевич. - Краще тих 45 млн. га української орної землі передавати в оренду тим, хто на ній вміє працювати. Не завадило б і на загальноукраїнський референдум винести питання про ринок сільськогосподарських земель. Нехай весь народ розсудить і висловить свій вердикт».

Іван Томич додав: «Понад 40 тис. фермерських господарств, в яких накопичені знання й досвід, практично позбавлені можливості активної участі в ринку землі. Вони просто не мають доступу до фінансів. Погодьтеся, лише одиниці зможуть дозволити собі бути суб’єктами купівлі-продажу. Немає доступних довгострокових кредитів! До того ж, держава бере на себе приховані й завеликі повноваження. Чи не завершиться це черговою «прихватизацією», але вже з боку держави? А далі землю видаватимуть за тіньовими списками?»

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Б. Корецького НАН України Павло Кулинич нагадав, що небезпека для фермерських господарств не вигадана. Агрохолдинги за 20 років дійсно посіли домінуючі позиції. За його словами, гіганти створюють робочі місця для одиниць, а галасу - на весь світ. І це ще не все, деякі холдинги захопилися вирощуванням «ходових» культур, виснажуючи наші чорноземи. «При такому розкладі за 4-5 років на родючості ґрунтів можна поставити хрест», - заявив науковець. Натомість, від успішного розвитку фермерства, як вважає Павло Кулинич, залежить благополуччя сільських територій і добробут сотень тисяч родин селян.

Учасники брифінгу висловили побоювання, що мільйони селян, які вже мають у власності землю (більшість із них - незаможні люди похилого віку), одразу продадуть свої наділи.

Не раді фермери й обіцяним земельним аукціонам, адже землю на них зможе купити той, хто заплатить більше. А де це «більше» у невеликого господаря? Роман Корінець, президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, підсумовуючи прес-конференцію, зауважив, що ідея, покладена в законопроект «Про ринок земель», ще не оволоділа масами. За його спостереженнями, люди бояться такого ринку через його непрозорість і «куций громадський контроль».

Влучний вислів. І тут є над чим поміркувати народним обранцям. Головне, щоби потім не пошкодували, що сім разів не відміряли.

Василь ШАЛЕНКО