Аграрний тиждень. Україна
» » » Теорія обману
» » » Теорія обману

    Теорія обману


    Сьогодні в Україні багато якісних молочних продуктів і сумлінних виробників, які, піклуючись про власну репутацію, дбають про покращення ґатунку своєї продукції. Але й фальсифікат не полишає наші полиці. Про хитрощі тих, хто нас обманює, нам розповіла президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко.

    - Лідіє Олексіївно, який зміст Ви вкладаєте, власне, в поняття «фальсифікат»?

    - На українському молочному ринку за останні десять років освоєні сучасні технології молочних продуктів, різноманітних і складних за вмістом. Контроль за якістю і безпечністю сировини, компонентів і готової продукції зростає з кожним роком, оскільки це є основним фактором конкурентоспроможності, добросовісної конкуренції на ринку і здоров’я споживачів.

    Однак ми змушені визнати, що упорядкування ринку до добросовісної конкуренції проходить повільно.

    На жаль, відсутність державного контролю на споживчому ринку сприяло тому, що недобросовісні виробники допускають фальсифікацію на ринку.

    Під фальсифікацією розуміють обман покупців шляхом неправдивої інформації на етикетці щодо фактичного складу продукту. Будь-який вид фальсифікації обов’язково супроводжується вартісною та інформаційною фальсифікацією.

    - А що з «молочки» підробляють найбільше?

    - Молочні продукти належать до числа таких, які фальсифікують найчастіше. Причому, останнім часом кількість фальсифікату натурального вершкового масла і молочних консервів виросла, в основному, шляхом заміни молочного жиру рослинним. Друге місце за частотою фальсифікацій займають сири.

    - То, може, вони піклуються про наше здоров’я, бо кажуть, що в молочному жирі багато холестерину? 

    - Питання не зовсім коректне. Щодо холестерину краще поцікавитись у медиків. Усі харчові продукти за своїм складом повинні відповідати інформації, передбаченій стандартом. А недобросовісних виробників турбує власне фінансове благополуччя – отримати більший прибуток за рахунок зміни складу продукту. Бажання, начебто, для бізнесу зрозуміле, та досягати його потрібно не за рахунок обману споживача і тих виробників, що випускають якісну, конкурентоспроможну продукцію і дорожать маркою свого підприємства.

    - Чи можна якось в домашніх умовах визначити, що придбав саме вершкове масло, а не, скажімо, пальмовий денатурат?

    - В домашніх умовах ви можете відрізнити справжнє масло від фальсифікату, витягнувши його з холодильника. Справжнє масло з холодильника – тверде. У тому й проблема, що виявити підроблене масло органолептичними методами (на смак та запах) практично неможливо, бо при додаванні жирів рослинного походження консистенція фальсифікату може бути схожою з вершковим маслом, а смак і запах - нечітко вираженими. Узаконеним методом виявлення фальсифікації вершкового масла є лабораторні дослідження його жиро-кислотного складу методом газорідинної хроматографії, що дозволяє з упевненістю ідентифікувати справжнє походження продукту. Метод такого контролю можуть виробляти спеціально оснащені акредитовані лабораторії Держспоживінспекції, Держветфітослужби.

    - Але ж не тільки недобросовісні переробники вдаються до фальсифікацій, а й безпосередньо селяни, які здають молоко на переробку, чи перекупники, які його транспортують від виробника до переробника. Чи не так?

    - Так. Найпоширенішим прикладом фальсифікації молока є розведення його водою. Існують й інші прийоми, щоб приховати зіпсованість молока. Задля попередження його згортання (внаслідок високої кислотності) можуть додавати соду, аміак та інші нейтралізатори кислоти. Нині стало більше, вибачте, «грамотних» аферистів (збирачів), які примудрилися лити в молоко воду з розчиненими в ній речовинами (сіль, цукор тощо), що заповнюють зменшений вміст сухих речовин, таким чином збільшуючи щільність молока і знижуючи точку замерзання. В цьому випадку потрібні спеціальні методи ідентифікації цих речовин.

    Ще більш складна задача виникає, якщо у молоці замість молочного жиру виявляють наявність рослинних жирів.

    - Є можливість спіймати фальсифікатора «на гарячому»?

    - «На гарячому» - дуже складно, тому що достовірні випробування в умовах виробничої лабораторії неможливі. Потреба в експрес-методах визначення наявності рослинних жирів дуже актуальна, тому переробні підприємства ще довго будуть працювати в умовах дефіциту якісної сировини, що надходить на переробку від населення.

    - Лідіє Олексіївно, як же «перекрити повітря» молочним шахраям?

    - Наприклад, запровадити державний контроль продукції на всіх стадіях виробництва, притягати до відповідальності підприємства, що дозволяють собі випуск фальсифікованих продуктів, обов’язково доносити до споживача об'єктивну інформацію про якість та безпечність продукції.

    Допоки об’єктивне інформування не стане надбанням громадськості, недобросовісні виробники не будуть відповідати за порушення стандартів.

    Навести порядок на ринку буде проблематично. Необхідні такі «правила гри» на ринку, щоб відповідальність за безпечність продуктів харчування розподілялась між виробниками сировини та харчових продуктів, постачальниками, торговельними організаціями тощо.

    На законодавчому рівні доцільно визначити пріоритети державної політики, серед яких я бачу гарантування безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини, стимулювання розвитку сільського господарства, переробної та харчової промисловості, забезпечення споживача достовірною інформацією про безпечність та якість продуктів харчування.

                                                                          Розпитував Володимир ВІЛЬОВИЧ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Теорія обману


Сьогодні в Україні багато якісних молочних продуктів і сумлінних виробників, які, піклуючись про власну репутацію, дбають про покращення ґатунку своєї продукції. Але й фальсифікат не полишає наші полиці. Про хитрощі тих, хто нас обманює, нам розповіла президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко.

- Лідіє Олексіївно, який зміст Ви вкладаєте, власне, в поняття «фальсифікат»?

- На українському молочному ринку за останні десять років освоєні сучасні технології молочних продуктів, різноманітних і складних за вмістом. Контроль за якістю і безпечністю сировини, компонентів і готової продукції зростає з кожним роком, оскільки це є основним фактором конкурентоспроможності, добросовісної конкуренції на ринку і здоров’я споживачів.

Однак ми змушені визнати, що упорядкування ринку до добросовісної конкуренції проходить повільно.

На жаль, відсутність державного контролю на споживчому ринку сприяло тому, що недобросовісні виробники допускають фальсифікацію на ринку.

Під фальсифікацією розуміють обман покупців шляхом неправдивої інформації на етикетці щодо фактичного складу продукту. Будь-який вид фальсифікації обов’язково супроводжується вартісною та інформаційною фальсифікацією.

- А що з «молочки» підробляють найбільше?

- Молочні продукти належать до числа таких, які фальсифікують найчастіше. Причому, останнім часом кількість фальсифікату натурального вершкового масла і молочних консервів виросла, в основному, шляхом заміни молочного жиру рослинним. Друге місце за частотою фальсифікацій займають сири.

- То, може, вони піклуються про наше здоров’я, бо кажуть, що в молочному жирі багато холестерину? 

- Питання не зовсім коректне. Щодо холестерину краще поцікавитись у медиків. Усі харчові продукти за своїм складом повинні відповідати інформації, передбаченій стандартом. А недобросовісних виробників турбує власне фінансове благополуччя – отримати більший прибуток за рахунок зміни складу продукту. Бажання, начебто, для бізнесу зрозуміле, та досягати його потрібно не за рахунок обману споживача і тих виробників, що випускають якісну, конкурентоспроможну продукцію і дорожать маркою свого підприємства.

- Чи можна якось в домашніх умовах визначити, що придбав саме вершкове масло, а не, скажімо, пальмовий денатурат?

- В домашніх умовах ви можете відрізнити справжнє масло від фальсифікату, витягнувши його з холодильника. Справжнє масло з холодильника – тверде. У тому й проблема, що виявити підроблене масло органолептичними методами (на смак та запах) практично неможливо, бо при додаванні жирів рослинного походження консистенція фальсифікату може бути схожою з вершковим маслом, а смак і запах - нечітко вираженими. Узаконеним методом виявлення фальсифікації вершкового масла є лабораторні дослідження його жиро-кислотного складу методом газорідинної хроматографії, що дозволяє з упевненістю ідентифікувати справжнє походження продукту. Метод такого контролю можуть виробляти спеціально оснащені акредитовані лабораторії Держспоживінспекції, Держветфітослужби.

- Але ж не тільки недобросовісні переробники вдаються до фальсифікацій, а й безпосередньо селяни, які здають молоко на переробку, чи перекупники, які його транспортують від виробника до переробника. Чи не так?

- Так. Найпоширенішим прикладом фальсифікації молока є розведення його водою. Існують й інші прийоми, щоб приховати зіпсованість молока. Задля попередження його згортання (внаслідок високої кислотності) можуть додавати соду, аміак та інші нейтралізатори кислоти. Нині стало більше, вибачте, «грамотних» аферистів (збирачів), які примудрилися лити в молоко воду з розчиненими в ній речовинами (сіль, цукор тощо), що заповнюють зменшений вміст сухих речовин, таким чином збільшуючи щільність молока і знижуючи точку замерзання. В цьому випадку потрібні спеціальні методи ідентифікації цих речовин.

Ще більш складна задача виникає, якщо у молоці замість молочного жиру виявляють наявність рослинних жирів.

- Є можливість спіймати фальсифікатора «на гарячому»?

- «На гарячому» - дуже складно, тому що достовірні випробування в умовах виробничої лабораторії неможливі. Потреба в експрес-методах визначення наявності рослинних жирів дуже актуальна, тому переробні підприємства ще довго будуть працювати в умовах дефіциту якісної сировини, що надходить на переробку від населення.

- Лідіє Олексіївно, як же «перекрити повітря» молочним шахраям?

- Наприклад, запровадити державний контроль продукції на всіх стадіях виробництва, притягати до відповідальності підприємства, що дозволяють собі випуск фальсифікованих продуктів, обов’язково доносити до споживача об'єктивну інформацію про якість та безпечність продукції.

Допоки об’єктивне інформування не стане надбанням громадськості, недобросовісні виробники не будуть відповідати за порушення стандартів.

Навести порядок на ринку буде проблематично. Необхідні такі «правила гри» на ринку, щоб відповідальність за безпечність продуктів харчування розподілялась між виробниками сировини та харчових продуктів, постачальниками, торговельними організаціями тощо.

На законодавчому рівні доцільно визначити пріоритети державної політики, серед яких я бачу гарантування безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини, стимулювання розвитку сільського господарства, переробної та харчової промисловості, забезпечення споживача достовірною інформацією про безпечність та якість продуктів харчування.

                                                                      Розпитував Володимир ВІЛЬОВИЧ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.