- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Шановні колеги!
- Вже сьогодні необхідно вживати невідкладних заходів з переорієнтації сільського господарства - міністр аграрної політики України
- ДЕЛЕГАЦІЯ МІНАГРОПОЛІТИКИ У МОСКВІ ОБГОВОРЮЄ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ АПК
Україна допоможе удвічі скоротити кількість голодуючих у світі
Всесвітній саміт з продовольчої безпеки нещодавно відбувся у Римі в головному офісі Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). На форумі були представлені 182 країни. Делегацію України очолював заступник міністра аграрної політики Іван Демчак.
Про те, як усім світом шукали шляхи до продовольчого достатку під час італійського саміту, – наша розмова з Іваном Микитовичем.
- Питання подолання голоду для українців, на щастя, не актуальне. Невже то правда, що в цивілізованому ХХІ столітті тисячі людей вмирають від недоїдання?
- Помиляєтеся: не про тисячі голодуючих йдеться, а про понад мільярд. Рівень гостроти проблеми легко було оцінити з емоційних висловлювань багатьох авторитетних учасників самміту. Вже відкриваючи самміт, генеральний директор ФАО Ж. Діуф назвав наявність понад 1 мільярда голодуючих у світі „трагічним досягненням сьогодення”. На думку генсекретаря ООН Бан Кі Муна, нинішня продовольча криза є „сигналом тривоги завтрашнього дня”. Папа Бенедикт XVI у своєму виступі заявив, що голод є найжорсткішою ознакою бідності, та закликав до кращого усвідомлення потреб аграрного світу, надання доступу до міжнародних ринків товарам, що виробляються в найбідніших країнах світу.
- Що ініціювали учасники самміту задля найшвидшого подолання голодної біди?
- Конструктивних і слушних пропозицій пролунало чимало, зокрема, міністр з питань продовольства, сільського господарства та рибальства Франції Б. Ле Мер розвинув ідею, озвучену раніше Президентом Франції Н. Саркозі щодо трьох „підходів” до вирішення проблеми світової продовольчої безпеки. Перший – збільшення міжнародних інвестицій у розвиток сільського господарства найбідніших країн. Другий – покращення координації та послідовності політики на глобальному рівні. Третій – посилення наукової складової системи продовольчої безпеки. Відтак Франція заявила про готовність фінансувати діяльність групи експертів високого рівня у складі реформованого Комітету ФАО з продовольчої безпеки.
Міністр сільського господарства Нідерландів Г. Вербург закликала до нової „зеленої революції”, особливо в африканських країнах, яка має відбуватися за п’ятьма основними напрямками: збільшення інвестицій в сталий розвиток сільського господарства; створення сприятливого середовища; розвиток сталого виробництва та харчових ланцюгів; покращання доступу до продовольчих ринків країн, що розвиваються; соціальне забезпечення та доступне фінансування шляхом мікрокредитування тощо. Міністр сільського господарства Іспанії Е. Мангана
пообіцяла, що питанням продовольчої безпеки надаватиметься пріоритетне значення, коли її країна головуватиме в ЄС з першої половини
2010 року.
- Чи йшлося про конкретні кошти, що спрямовуватимуться на подолання проблеми?
- Так. Гроші обіцяють виділити. Й чималі. Зокрема, Уряд США планує спрямувати 3,5 млрд. доларів на розвиток агросектора найбідніших країн, Уряд Канади пообіцяв щорічно асигнувати на продовольчу допомогу щонайменше 230 млн. доларів і надати 600 млн. доларів на виконання зобов’язань в рамках Аквільської декларації. Уряд Японії береться виділити протягом наступних трьох років 3 млрд. доларів на міжнародну допомогу в сфері сільського господарства.
- На Вашу думку, що ж так впливає на вартість продовольства, що люди в бідних країнах не можуть до нього доступитися?
- Цікаво, що серед причин росту цін на продовольчі товари значна частина учасників заходу назвала не лише подорожчання енергоносіїв, а й субсидіювання розвинутими країнами своїх агровиробників. Так, Президент Бразилії, підтриманий виступаючими від Нової Зеландії, Чилі, Куби, Замбії та Малі, відзначив, що причинами кризи є протекціоністські заходи, якими розвинені країни відокремлюють своє сільське господарство, завдаючи таким чином збитки фермерам з бідних країн, які не мають можливостей експортувати продукцію на світові ринки. Хоча субсидіювати чи не субсидіювати - питання неоднозначне. Скажімо, чимало українських виробників сільгосппродукції сьогодні ще не мають відповідного рівня технічного оснащення та технологічного забезпечення, щоби без певних механізмів державної підтримки значно збільшити випуск високоякісних і конкурентоспроможних продуктів харчування.
До речі, негативні наслідки зміни клімату, як зазначалося у виступах практично всіх учасників, теж чималою мірою спричиняють зростання цін на продовольство, оскільки екологічні проблеми негативно позначаються на розвиткові та продуктивності сільського господарства.
- На яких питаннях Ви зосередили увагу учасників самміту під час виступу?
- Звісна річ, оприлюднив позицію нашої держави. Так, Україна підтримує міжнародні ініціативи, спрямовані на пошук скоординованого, всеохоплюючого підходу до розв’язання проблеми голоду в світі. Задля цього сьогодні ми робимо все можливе і щоби подолати кризові явища в національній економіці, й щоби значно збільшити обсяги аграрного виробництва. Відтак, ми готові долучитися до відповідних зусиль світової спільноти шляхом участі у гуманітарних програмах, які здійснюються організаціями ООН щодо продовольчого забезпечення.
- Якими є результати самміту?
- Ухвалено заключну Декларацію, в якій світове співтовариство взяло на себе зобов’язання відновити зусилля задля досягнення першої мети розвитку тисячоліття –до 2015 року наполовину зменшити число голодуючих у світі.
У Декларації також зазначено п’ять принципів сталої глобальної продовольчої безпеки, а саме: інвестування у розробку національних планів, що передбачають спрямування ресурсів на ґрунтовно розроблені та зорієнтовані на результати програми; посилення стратегічної координації на всіх рівнях для підвищення ефективності управління, раціональнішого використання ресурсів; застосування подвійного підходу до продовольчої безпеки, що враховує короткотермінові операції з надзвичайних ситуацій та довготермінові проекти розвитку; здійснення заходів з покращання ефективності та координації діяльності міжнародних організацій; забезпечення відданості всіх партнерів інвестуванню в розвиток сільського господарства, продовольчу безпеку та харчування.
- Ви зустрічалися зі своїми колегами з інших країн. Якщо не таємниця, про що йшлося й про що домовилися на цих зустрічах?
- Пд час зустрічі із заступником міністра сільського господарства Сербії М. Міловановичем обговорювали перспективи активізації двосторонньої співпраці в сфері сільського господарства. Ішлося також про взаємну лібералізацію доступу до ринків між Україною та Сербією в рамках процесу підготовки останньої до приєднання до СОТ.
Експортні можливості України як виробника сільськогосподарської та харчової продукції та перспективи розширення двостороннього торговельного співробітництва обговорювалися під час зустрічей з заступником міністра сільського господарства Естонії П. Сеестрандом, а також міністром сільського господарства та харчової промисловості Молдови В. Косарчуком.
Насамкінець, я би високо оцінив не лише рівень учасників самміту, але й результати спільної уваги, яку приділяє міжнародна спільнота проблемам виходу зі світової продовольчої кризи.
Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ
