- Постанова Президії Національної академії аграрних наук України від 19 вересня 2012 року (протокол №13) "Про продовження реформування аграрної науки"
- Медичні інновації - на півдорозі до хворих
- До Дня науки
- Фонд підтримки українського села
- УААН набула статусу національної
ЄРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР АГРАРНОЇ НАУКИ
Нещодавно на базі Національного наукового центру «Інститут виноградарства та виноробства імені В.Є. Таїрова» Національної академії аграрних наук України (м. Одеса) пройшла VІ Генеральна Асамблея Союзу європейських академій прикладних наук у галузі сільського господарства, продовольства та природних ресурсів.
Про нагальні питання, якими опікуються науковці європейських держав, - розмова нашого кореспондента з новообраним президентом союзу, головою Організаційного комітету по проведенню асамблеї, Президентом НААН України, головою підкомітету з питань науки Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Героєм України Михайлом Васильовичем Зубцем.
- Михайле Васильовичу, назвіть, будь ласка, основні засади, на яких створена і проводить свою діяльність Генеральна Асамблея Союзу європейських аграрних академій.
- Вчені провідних аграрних академій Європи побудували свою роботу у союзі на передових статутних принципах цієї громадської організації, прийнятими 10 років тому на І-му засіданні асамблеї в Італії. Власне, за ініціативою президента найстарішої в Європі Італійської академії аграрних наук «Георгофілі» Франко Скарамуці й створено цей союз.
Основоположними напрямками досліджень визначено всебічний розвиток сільськогосподарських наук, впровадження у виробництво сучасних технологій та інновацій, виробництво екологічно чистих і високоякісних продуктів харчування, поширення серед усіх верств населення планети аграрних знань.
- Які проблеми стали предметом обговорення вчених-аграріїв європейських країн?
- Незважаючи на порівняно короткий період існування союзу, його діяльність вже впливає на формування якісно нових наукових поглядів і підходів до розв’язання проблем життєдіяльності людства. Так, на зборах Генеральних Асамблей розглядались питання: «Взаємозв’язок науки, суспільства і сільського господарства» (Франція, 2002), «Перспективи сільськогосподарських, продовольчих та екологічних досліджень», «Сільське господарство, природнє навколишнє середовище: двоє слів, яким важко знайти спільну мову» (Італія, 2003), «Генетичні ресурси і біотехнології» (Росія, 2004), «Родючість ґрунтів і майбутнє сільського господарства в Європі» (Румунія, 2006).
НААНУ вже вдруге приймає учасників союзу. В травні 2007 року на території Національного наукового центру «Нікітський ботанічний сад» (АР Крим) проходило позачергове засідання союзу, на якому були визначені шляхи вирішення спільної для європейського співтовариства проблеми – захисту навколишнього природного середовища в агроекосистемах.
- Цьогорічне високе зібрання, крім України, які ще представляли країни?
- У роботі взяли участь президенти академій чи провідні вчені-аграрники з Російської академії сільськогосподарських наук, Латвійської академії наук, Академії сільськогосподарських наук та лісівництва Румунії, Академії сільськогосподарських наук Італії, Королівської Шведської академії сільського господарства та лісівництва, Національної академії наук Франції, Норвезького науково-дослідного інституту у сфері сільського господарства та навколишнього середовища «Бioфoрск» та Національної академії наук Молдови.
Нас не задовольняє низька явка країн-членів на засідання асамблеї: з 18-ти прибуло лише 8 представництв. Тож керівництво союзу вивчить і проаналізує це питання. Бо на думку багатьох учасників чисельність союзу повинна значно вирости, його авторитет - міцніти, а внесок у розвиток аграрної науки з року в рік приносити позитивні результати.
- Про що йшлося цього разу?
- Ми розглянули таку актуальну тему як «Науково-методичні основи системи безпеки та якості продуктів харчування». В цьому сенсі, як було видно з виступів учасників, проблема зачіпає суспільно значимі інтереси людей всіх країн світу. Адже загальновідомо: початок ХХІ століття засвідчив людству численні природні, економічні та екологічні катаклізми, які важким тягарем лягають на плечі мільйонів жителів планети, і в першу чергу - на сім”ї збіднілих верств населення.
В цьому ряду - хронічне недоїдання та бідність, що в останні десятиріччя постійно переслідують не лише десятки країн, а й цілі континенти. Тому, на наше переконання, якраз аграрні науковці спільними зусиллями покликані виробити пропозиції, які до мінімуму звели б ці негативні явища і забезпечили б людство в достатній кількості якісними продуктами харчування.
Показовими були виступи віце-президента Російської академії сільськогосподарських наук, академіка І.Г. Ушачова (“Роль і місце аграрної науки в забезпеченні продовольчої безпеки Російської Федерації”); президента Латвійської академії наук, академіка Байби Рівзи (“Впровадження безпеки і якості продовольства – впливові фактори для наукових досліджень”); віце-президента НААН України, академіка А.М. Головка (“Науково-методичні основи безпеки і якості продуктів харчування в Україні”); президента Румунської академії сільськогосподарських наук та лісівництва, академіка Крістіана Хера (“Результати глобальної продовольчої безпеки (на прикладі Румунії)” та ряду інших учасників асамблеї.
Загалом змістовно проаналізовано напрями - наукове забезпечення систем моніторингу показників безпеки та якості продуктів харчування; технології для виробництва екологічно чистої продукції; критерії оцінки безпеки та якості сільгосппродукції, отриманої при використанні біотехнології (зокрема ГМО) та нанотехнологій. При обговоренні ми не обминули і економічних проблем виробництва безпечних та якісних продуктів харчування.
- У будь-якій діяльності, тим більш у громадській, є періоди піднесення і спаду, постійно переслідують коло невирішених проблем і завдань, низка недоопрацювань. Чи піднімались такі питання?
- Безперечно. Можу зазначити кілька з них, які я вніс на розгляд учасників асамблеї.
По-перше. Ми не єдина громадська організація на теренах Європи, яка опікується аграрними питаннями. Є організація з питань продовольства і сільського господарства при ООН (знана в широких колах як FАО). Відомі ще 16 міжнародних центрів з різних напрямів діяльності в агросекторі, серед них - Міжнародна служба з питань національних сільськогосподарських досліджень; Європейська міжурядова організація співробітництва у сфері науково-технічних досліджень; Єропейська сільськогосподарська платформа; Міжнародне епізоотичне бюро; Міжнародна комісія по іригації і дренажу (Європейська регіональна група країн) та інші. При цьому, що показово: названі й інші організації мають постійно функціонуючий секретаріат, центральний офіс і постійну адресу. На жаль, за 10 років існування союзу ми не знайшли ефективного механізму забезпечення спадковості керівництва союзом; форм взаємодії між академіями всередині союзу та взаємодії з іншими міжнародними організаціями. У зв’язку з цим доцільно нашим академіям визначитись про створення постійного секретаріату союзу і його центрального офісу. І найголовніше - забезпечити джерела фінансування.
По-друге. Питання нашої діяльності між асамблеями, які згідно зі статутом проводяться раз на два роки. Тому необхідно визначити ті проблемні питання, які хвилюють всю Європу або більшість європейських країн, і провести не тільки їх обговорення, а й запропонувати ефективні шляхи їх вирішення. А тут основним є відпрацювання механізму нашої взаємодії, кооперації, реалізації спільних проектів, прийняття рішень і форми наших рішень.
По-третє. Важливою і нереалізованою темою для нашого союзу є визначення системи співпраці з міжнародними організаціями, які, в переважній більшості, про нас не знають.
І останнє. Нами практично нічого не робиться для популяризації нашого союзу, поширення інформації про його діяльність серед широких мас населення європейських країн. Як перший крок ми запропонували видати проспект про нашу організацію і про її членів, розповсюдити його серед державних і громадських організацій європейських країн.
- Чи стане проведена асамблея певним етапом на шляху розбудови європейської аграрної науки, її внеском в загальну європейську скарбницю?
- Учасники асамблії переконані, що так. Підтвердженням цьому є прийняття двох резолюцій “Про взаємодію європейських аграрних академій і наукових центрів по розробці Концепції розвитку Союзу європейських аграрних академій” та “Про взаємодію європейських аграрних академій і наукових центрів при вирішенні проблем забезпечення і якості продуктів харчування”.
- Асамблея проведена. Чи залишила вона позитивний відбиток?
- Одеса - колоритне місто. І дружня атмосфера відчувалася в усьому, що сприяло творчому і діловому проведенню асамблеї. Наша цьогорічна зустріч зміцнила як особисті, так і міждержавні контакти. Це відчувалося і у виступах-привітаннях заступника голови Одеської облдержадміністрації Анатолія Новаковського та першого заступника голови обласної ради Миколи Тіндюка, у листі-вітанні Прем’єр-міністра України Миколи Азарова.
Для нас, науковців України, цьогорічна асамблея пам’ятна ще й тим, що керівництво союзом до 2012 року прийняла НААН України. А це свідчить про її зрослий авторитет серед сільськогосподарського наукового співтовариства, значний внесок у розвиток теоретичних і практичних основ галузей аграрного виробництва.
Розпитував
Михайло СВОЯЧЕНКО
