Аграрний тиждень. Україна
» » » » Сергій Рижук: «Без чого далі неможливо жити, працювати і захищати від Чорнобиля»
» » » » Сергій Рижук: «Без чого далі неможливо жити, працювати і захищати від Чорнобиля»

    Сергій Рижук: «Без чого далі неможливо жити, працювати і захищати від Чорнобиля»


    25 років тому на Чорнобильській АЕС сталася аварія світового масштабу. Житомирщина чи не найбільше постраждала від цієї катастрофи. Про сучасний стан соціального, медичного та протирадіаційного захисту населення області ми говоримо з Сергієм Рижуком, головою Житомирської ОДА.

    - Останні п’ять років закон про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи явно грубо не виконується. Зараз ми хочемо не просто виконувати його, а й паралельно вносити пропозиції.

    Чорнобильська програма фінансується сьогодні на 20-25%. Але торік для вирішення всіх без винятку питань, які я, як глава адміністрації, поставив перед Кабінетом Міністрів, нам надали суттєву допомогу. Перше, Олевський район. Там із 1998-го не могли звести Центр матері та дитини (пологовий будинок). Ми його за півроку збудували. Я попросив 2,5 млн. грн. на обладнання, і сьогодні цей центр має рівень європейського. Так само вирішено питання по Центру матері та дитини в Бердичеві. Завершуємо будівництво дитячої поліклініки в Житомирі (велося з 1992 р.), у червні оснастимо її за гроші, надані Урядом. Хто працює – тому і допомагають. Я за цим принципом живу.

    Підписаний Президентом Віктором Януковичем указ стосовно посилення функціональних можливостей і ролі регіонів дозволив нам двічі за останній час виділити для лікування людей та обладнання медичних установ сучасною апаратурою по 15 млн. гривень. Ми ці кошти самі заробили, перевиконуючи бюджет, накопичуючи залишки. Потрібно розуміти: не можна кинути напризволяще людей, цю проблему.

    - А що з обласним онкоцентром? Він чи не у найгіршому стані. 

    - Нині це так. Але ми, обласна влада, не чекаємо милостині. Виділили майже 6 млн. грн., додатково зароблених областю, на проектні роботи з побудови суперсучасного нового онкодиспансеру. Бо на Житомирщині у 8 разів зросли онкологічні захворювання (найбільше - в Житомирі). Спілкуючись з житомирянами, Президент України пообіцяв, що онкодиспансер буде.

    Я провів 10 раундів переговорів з ізраїльською компанією, яка в багатьох точках світу побудувала такі комплекси. Ціна питання - 100 млн. євро. І хоча це серйозні кошти, та здоров’я людей того варте.

    Свою частину грошей ми вже віддали на проектні роботи. Ізраїльтяни нам на 15 років наперед дають запчастини до обладнання, аби ми не відставали у боротьбі з раком. Затримка лише за гарантією Уряду. Але ж  ми просимо поки хоча би 10-20 млн. євро. Розпочнемо будівництво і за кілька років матимемо онкоцентр.

    Торік ми провели диспансерне обстеження всіх жителів Житомирщини. Виявили первинні онкоутворення майже у 1300 молодих людей. Усіх їх врятовано. У цих питаннях потрібно працювати концентровано і дуже професійно. Що ми зараз і намагаємося робити.

    - Чи вдається вирішувати проблеми, пов’язанні з відродженням і екологічним захистом забруднених територій?

    - В чому ми вбачаємо зміну стратегії і тактики боротьби з наслідками Чорнобильської катастрофи і захисту людей. На Житомирщині - 308 тис. постраждалих, 10 тис. - інваліди, які безпосередньо брали участь у ліквідації аварії. Я на той час, працюючи в одному з постраждалих районів, 11 разів був у реанімації, але вижив. Я не маю посвідчення чорнобильця і не біжу за ним. Твердо знаю: ми можемо і повинні доглядати постраждалих, дати їм належне харчування, кошти на захист і, якщо треба, на відселення з області (ще є 800 сіл, де досить висока радіація).

    За 25 років у нас в «чорнобильських» районах народилося 111 тис. дітей. Ми повинні приступити до реабілітації, очищення від радіонуклідів цих територій. Сьогодні є спеціальні технології. Дослідження наших і японських вчених, моя докторська дисертація доводять: за рахунок соціальних змін ми можемо за 3-4 роки на цих територіях очистити землю до стану дочорнобильського.

    - Що для цього потрібно?

    - Не додаткові десятки мільярдів. Потрібно, щоб кожне міністерство виконувало свої функції. Нині лише два з них задіяні для реалізації чорнобильських программ: МНС, хоча воно найменше повинно впливати, і Мінсоцполітики. Але є і МОЗ (якби надані гроші були направлені на чорнобильські території, ми би вже нині проблем не мали), і Мінагропрод (має реальні програми на більш ніж 6 млрд. грн.). Якщо би зараз відновити систему, яка працювала за часів прем’єрства Януковича (2004 р.), то ми нині би мали чисту територію. Зокрема, завдяки докорінному поліпшенню лугових пасовищ. Недаремно Віктор Федорович їздив до Японії дивитися, як відроджували Хіросіму та Нагасакі після атомних вибухів. Ми повинні навчитися концентровано використовувати кошти, які в нас є.

    - Як це пояснити людям?

    - Вони зрозуміють. Їм треба пояснити, що на їхній землі (паях) потрібно сіяти люпин, ріпак, інші культури, і за кілька років буде чистим і повітря, і земля. Бо 80% важких металів, радіонуклідів люди отримують з харчуванням і 20% - з повітрям.

    Ще без чого далі неможливо жити, працювати і захищатись від Чорнобиля? Без радіологічного контролю. У 2008-2009 рр. жодної копійки на нього не виділено. Більше того, радіологічні служби по суті ліквідовані. Якщо задіяти хоча б одну, щоб провести радіологічне дослідження всіх населених пунктів, тоді стане зрозуміло: яку і де маємо зону – другу, третю чи четверту. Чи відселяти людей, чи вже дозволити їм будуватися? Радіологічна служба зможе показати істину і для інвесторів. Щоб вони знали, що рівень молока і м’яса у згадуваних районах справді лише на 4% перевищує показник чистих територій.

    - Торік підприємствам районів, які мають статус постраждалих внаслідок аварії, присвоєно 1 млрд. грн. інвестицій в основний капітал (це понад 58% загальнообласного обсягу). Це правда?

    - Так. Для нас в області найперше і надпріоритетне - це залучення інвестицій. І я радий, що спеціалісти області намагаються працювати без корупційних діянь, тож інвестори швидко можуть оформити всі документи. До речі, 58% інвестицій регіону - це головним чином місто Коростень.

    - «Зміна меж зон радіоактивного забруднення». Що це передбачає і чому це необхідно?

    - До 2008-го року ми проводили радіологічний контроль та паспортизацію населених пунктів. Із 734, які потрапили до зони радіаційного забруднення, сьогодні у 174 сміливо можна міняти межу. Звичайно, якщо забруднення і умови проживання стали кращими і можна переводити пункт з другої зони в третю, з третьої – в четверту, ми повинні дати людям законодавчі гарантії.

    Свого часу будівельна програма, що є головною для інвестицій та розвитку, «застрягла», нічого не будувалося. Якщо територія є найбільш постраждалою, там потрібно проводити реабілітацію – будувати дороги, підводити питну воду, відкривати магазини, пункти побутового обслуговування, добудовувати школи, дитсадки, пологові відділення, фельдшерсько-акушерські пункти... До Чорнобиля там хоч щось будувалося, а після – залишились недобудовані і лікарні, і школи. Потрібно заспокоїти людей, що вони продовжуватимуть отримувати пільги, а ми переведемо пункт із другої зону в третю, щоб добудувати потрібні об’єкти. В Народичах, районному центрі, близько 30 дітей чекають місця в дитячий садок. Ми маємо кошти і бажання, та не маємо по закону права його побудувати. Це абсурд.

    Потрібно врегулювати законодавство. За 25 років багато чого змінилося: і ми змінилися, і світ. Тож ми внесли в парламент 8 блоків питань. Вони нині розглядаються позитивно. 

    - Чула, що Вашій області хочуть допомогти науковці ДЦ «Агробіотех». Вони мають препарати, які дозволять зменшити в агропродукції кількість радіонуклідів. Ці препарати нині купують і китайці, і німці, і американці.

    - Мені, як бальзам на душу, ця пропозиція. У нас є багато можливостей і наша наука за 25 років надбала цілий арсенал недорогих заходів, які будуть захищати людей. Нещодавно депутати ухвалили й Закон «Про органічне землеробство». Ми вже провели спільне засідання колегії Житомирської обладміністрації та Президії НААН, тоді область відвідали 22 академіки. Я спілкувався і з Сергієм Пономаренком, директором «Агробіотеху». Ми домовились найближчим часом зустрітись і детально обговорити питання використання біостимуляторів. Адже вони і розроблені нашими вченими, щоб домопогти нам вирішити питання отримання чистих продуктів. Що важливо і для людей, і для агровиробництва в нашому регіоні.

    Ми поетапно, поступово починаємо відновлювати всі 11 чорнобильських програм, про які забули в останні 5 років. Я – в цій проблемі, я її знаю зсередини. Бо сам настраждався фізично. І поки я маю певну можливість, я на всіх рівнях намагаюсь вирішити окреслені задачі.

    За рік ми вже добудували та ввели в дію 5 соціальних і медичних установ. Уже маємо 3 лікувальні заклади - найкращі у державі. Нам вдалося відселити людей з 35 населених пунктів (з 63-х). На вимоги “чорнобильського” законодавства торік змогли оздоровити 15 тис. осіб (вартість програми - 51 млн. грн.). Фінансування видатків на санаторно-курортне лікування таким буде і нинішнього року. На соціальний захист постраждалого населення передбачили цьогоріч близько 260 млн. гривень. Так я відповідаю за свої слова та дії.

     

                                                                          Підготувала Лариса ДАВИДОВА





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сергій Рижук: «Без чого далі неможливо жити, працювати і захищати від Чорнобиля»


25 років тому на Чорнобильській АЕС сталася аварія світового масштабу. Житомирщина чи не найбільше постраждала від цієї катастрофи. Про сучасний стан соціального, медичного та протирадіаційного захисту населення області ми говоримо з Сергієм Рижуком, головою Житомирської ОДА.

- Останні п’ять років закон про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи явно грубо не виконується. Зараз ми хочемо не просто виконувати його, а й паралельно вносити пропозиції.

Чорнобильська програма фінансується сьогодні на 20-25%. Але торік для вирішення всіх без винятку питань, які я, як глава адміністрації, поставив перед Кабінетом Міністрів, нам надали суттєву допомогу. Перше, Олевський район. Там із 1998-го не могли звести Центр матері та дитини (пологовий будинок). Ми його за півроку збудували. Я попросив 2,5 млн. грн. на обладнання, і сьогодні цей центр має рівень європейського. Так само вирішено питання по Центру матері та дитини в Бердичеві. Завершуємо будівництво дитячої поліклініки в Житомирі (велося з 1992 р.), у червні оснастимо її за гроші, надані Урядом. Хто працює – тому і допомагають. Я за цим принципом живу.

Підписаний Президентом Віктором Януковичем указ стосовно посилення функціональних можливостей і ролі регіонів дозволив нам двічі за останній час виділити для лікування людей та обладнання медичних установ сучасною апаратурою по 15 млн. гривень. Ми ці кошти самі заробили, перевиконуючи бюджет, накопичуючи залишки. Потрібно розуміти: не можна кинути напризволяще людей, цю проблему.

- А що з обласним онкоцентром? Він чи не у найгіршому стані. 

- Нині це так. Але ми, обласна влада, не чекаємо милостині. Виділили майже 6 млн. грн., додатково зароблених областю, на проектні роботи з побудови суперсучасного нового онкодиспансеру. Бо на Житомирщині у 8 разів зросли онкологічні захворювання (найбільше - в Житомирі). Спілкуючись з житомирянами, Президент України пообіцяв, що онкодиспансер буде.

Я провів 10 раундів переговорів з ізраїльською компанією, яка в багатьох точках світу побудувала такі комплекси. Ціна питання - 100 млн. євро. І хоча це серйозні кошти, та здоров’я людей того варте.

Свою частину грошей ми вже віддали на проектні роботи. Ізраїльтяни нам на 15 років наперед дають запчастини до обладнання, аби ми не відставали у боротьбі з раком. Затримка лише за гарантією Уряду. Але ж  ми просимо поки хоча би 10-20 млн. євро. Розпочнемо будівництво і за кілька років матимемо онкоцентр.

Торік ми провели диспансерне обстеження всіх жителів Житомирщини. Виявили первинні онкоутворення майже у 1300 молодих людей. Усіх їх врятовано. У цих питаннях потрібно працювати концентровано і дуже професійно. Що ми зараз і намагаємося робити.

- Чи вдається вирішувати проблеми, пов’язанні з відродженням і екологічним захистом забруднених територій?

- В чому ми вбачаємо зміну стратегії і тактики боротьби з наслідками Чорнобильської катастрофи і захисту людей. На Житомирщині - 308 тис. постраждалих, 10 тис. - інваліди, які безпосередньо брали участь у ліквідації аварії. Я на той час, працюючи в одному з постраждалих районів, 11 разів був у реанімації, але вижив. Я не маю посвідчення чорнобильця і не біжу за ним. Твердо знаю: ми можемо і повинні доглядати постраждалих, дати їм належне харчування, кошти на захист і, якщо треба, на відселення з області (ще є 800 сіл, де досить висока радіація).

За 25 років у нас в «чорнобильських» районах народилося 111 тис. дітей. Ми повинні приступити до реабілітації, очищення від радіонуклідів цих територій. Сьогодні є спеціальні технології. Дослідження наших і японських вчених, моя докторська дисертація доводять: за рахунок соціальних змін ми можемо за 3-4 роки на цих територіях очистити землю до стану дочорнобильського.

- Що для цього потрібно?

- Не додаткові десятки мільярдів. Потрібно, щоб кожне міністерство виконувало свої функції. Нині лише два з них задіяні для реалізації чорнобильських программ: МНС, хоча воно найменше повинно впливати, і Мінсоцполітики. Але є і МОЗ (якби надані гроші були направлені на чорнобильські території, ми би вже нині проблем не мали), і Мінагропрод (має реальні програми на більш ніж 6 млрд. грн.). Якщо би зараз відновити систему, яка працювала за часів прем’єрства Януковича (2004 р.), то ми нині би мали чисту територію. Зокрема, завдяки докорінному поліпшенню лугових пасовищ. Недаремно Віктор Федорович їздив до Японії дивитися, як відроджували Хіросіму та Нагасакі після атомних вибухів. Ми повинні навчитися концентровано використовувати кошти, які в нас є.

- Як це пояснити людям?

- Вони зрозуміють. Їм треба пояснити, що на їхній землі (паях) потрібно сіяти люпин, ріпак, інші культури, і за кілька років буде чистим і повітря, і земля. Бо 80% важких металів, радіонуклідів люди отримують з харчуванням і 20% - з повітрям.

Ще без чого далі неможливо жити, працювати і захищатись від Чорнобиля? Без радіологічного контролю. У 2008-2009 рр. жодної копійки на нього не виділено. Більше того, радіологічні служби по суті ліквідовані. Якщо задіяти хоча б одну, щоб провести радіологічне дослідження всіх населених пунктів, тоді стане зрозуміло: яку і де маємо зону – другу, третю чи четверту. Чи відселяти людей, чи вже дозволити їм будуватися? Радіологічна служба зможе показати істину і для інвесторів. Щоб вони знали, що рівень молока і м’яса у згадуваних районах справді лише на 4% перевищує показник чистих територій.

- Торік підприємствам районів, які мають статус постраждалих внаслідок аварії, присвоєно 1 млрд. грн. інвестицій в основний капітал (це понад 58% загальнообласного обсягу). Це правда?

- Так. Для нас в області найперше і надпріоритетне - це залучення інвестицій. І я радий, що спеціалісти області намагаються працювати без корупційних діянь, тож інвестори швидко можуть оформити всі документи. До речі, 58% інвестицій регіону - це головним чином місто Коростень.

- «Зміна меж зон радіоактивного забруднення». Що це передбачає і чому це необхідно?

- До 2008-го року ми проводили радіологічний контроль та паспортизацію населених пунктів. Із 734, які потрапили до зони радіаційного забруднення, сьогодні у 174 сміливо можна міняти межу. Звичайно, якщо забруднення і умови проживання стали кращими і можна переводити пункт з другої зони в третю, з третьої – в четверту, ми повинні дати людям законодавчі гарантії.

Свого часу будівельна програма, що є головною для інвестицій та розвитку, «застрягла», нічого не будувалося. Якщо територія є найбільш постраждалою, там потрібно проводити реабілітацію – будувати дороги, підводити питну воду, відкривати магазини, пункти побутового обслуговування, добудовувати школи, дитсадки, пологові відділення, фельдшерсько-акушерські пункти... До Чорнобиля там хоч щось будувалося, а після – залишились недобудовані і лікарні, і школи. Потрібно заспокоїти людей, що вони продовжуватимуть отримувати пільги, а ми переведемо пункт із другої зону в третю, щоб добудувати потрібні об’єкти. В Народичах, районному центрі, близько 30 дітей чекають місця в дитячий садок. Ми маємо кошти і бажання, та не маємо по закону права його побудувати. Це абсурд.

Потрібно врегулювати законодавство. За 25 років багато чого змінилося: і ми змінилися, і світ. Тож ми внесли в парламент 8 блоків питань. Вони нині розглядаються позитивно. 

- Чула, що Вашій області хочуть допомогти науковці ДЦ «Агробіотех». Вони мають препарати, які дозволять зменшити в агропродукції кількість радіонуклідів. Ці препарати нині купують і китайці, і німці, і американці.

- Мені, як бальзам на душу, ця пропозиція. У нас є багато можливостей і наша наука за 25 років надбала цілий арсенал недорогих заходів, які будуть захищати людей. Нещодавно депутати ухвалили й Закон «Про органічне землеробство». Ми вже провели спільне засідання колегії Житомирської обладміністрації та Президії НААН, тоді область відвідали 22 академіки. Я спілкувався і з Сергієм Пономаренком, директором «Агробіотеху». Ми домовились найближчим часом зустрітись і детально обговорити питання використання біостимуляторів. Адже вони і розроблені нашими вченими, щоб домопогти нам вирішити питання отримання чистих продуктів. Що важливо і для людей, і для агровиробництва в нашому регіоні.

Ми поетапно, поступово починаємо відновлювати всі 11 чорнобильських програм, про які забули в останні 5 років. Я – в цій проблемі, я її знаю зсередини. Бо сам настраждався фізично. І поки я маю певну можливість, я на всіх рівнях намагаюсь вирішити окреслені задачі.

За рік ми вже добудували та ввели в дію 5 соціальних і медичних установ. Уже маємо 3 лікувальні заклади - найкращі у державі. Нам вдалося відселити людей з 35 населених пунктів (з 63-х). На вимоги “чорнобильського” законодавства торік змогли оздоровити 15 тис. осіб (вартість програми - 51 млн. грн.). Фінансування видатків на санаторно-курортне лікування таким буде і нинішнього року. На соціальний захист постраждалого населення передбачили цьогоріч близько 260 млн. гривень. Так я відповідаю за свої слова та дії.

 

                                                                      Підготувала Лариса ДАВИДОВА





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молока стало меньше
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.