Один переконливий оклик

14 November, Розділ Агрополітика / Гаряча тема / З перших вуст, переглядів 5 086

Скажіть, ну хто за такої кризи обігріватиме знизу підлогу в свинарнику? Не знаєте? Все дуже просто: той, хто вміє хазяйнувати по-справжньому і бачить далі, ніж передбачають синоптики. Герой України Микола Семенович Васильченко навіть не виїжджаючи за межі села Щасне в Золотоніському районі Черкащини в душі і в діях еколог більше, ніж деякі патріоти партії зелених.

Уздовж великих трас і ґрунтових доріг лісосмуги тепер переважно нічийні. Коли буря чи ураган ламає старечі дерева і кидає їх на дроти ліній електропередач або, наче греблею, перекриває дороги, - спеціальні служби виїжджають, щоб ліквідувати завали. В СТОВ «Агрофірма «Маяк» біди не чекають, а завбачливо знімають сухостій і вже відмерлі, повалені дерева, професійною бензопилою. Завбачливо відрядили на навчання свого працівника і тільки з дипломом фахівця допустили до небезпечної роботи лісоруба. Надійний тракторець «Білорусь» з причепом перевозить уже готові, одразу попиляні дрова до котельні, розташованої біля машинного двору.

- Оце вже втретє котельню перероблюємо. Бачите, роботи завершені. Тепер додатково для опалювання дровами обладнання підлаштовуємо, щоб газ економити, - розтлумачує нам Микола Семенович. – І лісопосадку розчистили, і дармова енергія нагріє воду для теплої підлоги в поросятнику. Вигода чимала, і не тільки грішми. Лісосмуги, що перетворилися на суцільну стіну, густо затінюють ріллю і по суті виводять з активного землекористування великі площі. За розумної розчистки мереживна тінь повертає землі родючість. Або врожаї край поля знову матимемо, або як додаткові площі для технічних культур використаємо.

- І як же ви такої простої арифметики навчилися? – допитуюсь.

Лісоруб Виявляється, все було й справді просто, але за непростої ситуації. Коли господарствам заборонили продавати за кордон надлишки зерна, вже завантажені на баржах, настав час сіяти озимину. Перегноїти результат нелегкої хліборобської праці не хотів ніхто. В неналежних умовах – насипом на баржах – воно втрачало якість. Та й час настав закривати кредити, купувати насіння й пальне для осінньої сівби. Приперті до стіни, аграрії мусили здатися на милість трейдерів і продати зерно за безцінь. Та не в «Агрофірмі «Маяк».

Микола Семенович Васильченко на загальний розпач не пристав, а непродане зерно пустив на годівлю худобі. Та віддячила органічним добривом: по 60-70 т/га внесли під буряки. Виснажена, знесилена земля наче воскресла. На решту угідь, коли в районі переважно по 2,5 т/га вносять, щаснівці по 8 т давали. Після буряку сіяли на тому ж полі кукурудзу, а вона вже тільки 30% потребує добрив порівняно з попередником. Врожаї вдалися чудові. Господарство одержало прибутків у 1,8 разів більше, ніж в інші роки.

- Правду в народі кажуть: «Не було б щастя, так нещастя помогло». Не нагріли руки трейдери на щаснівцях.

А от усім іншим, хто споживає продукцію, вирощену, вироблену в цьому господарстві, таки поталанило.

- Тваринництво треба розвивати, тваринництво, - переконує Микола Семенович. – Воно безпрограшне доброму господарнику, бо дає оборотні кошти, а відтак - незалежність від трейдерів.

Енергозберігаючі технології в «Агрофірмі «Маяк» різноманітні. 2000 т напіввологої кукурудзи заготовили.

- Нащо сушити, щоб потім розмочувать? Через «Ягуар» за одну хвилину тонну пропускаємо – і в курган; віджали повітря з подрібненого, плющеного зерна – і в траншею. 14 тис. т сінажу люцерни заготовили і ще четвертий укіс зібрали. Худоба цілий рік однакову поживну, збалансовану їжу споживає. Силос дає худобі енергію від кукурудзи і цукор від сорго. В посушливі роки сіємо по чотири рядки кукурудзи і сорго впереміж. Кукурудза не дає сорго лягти, коли вітер (бо 5 метрів заввишки), і сорго кукурудзу затіняє, тож качан уже воскової стиглості, а стебло ще зелене. Примхи погоди на раціон не впливають.

- На чому ще економите? – допитуюсь.

У господарстві хороша, різноманітна техніка: самих лише «John Deere» вісім, а ще «Claas», «Jaguar», французька косарка й сівалка, що дозволяє 150-180 га за добу засіяти, міндобриво викладає прямо в рядок. У машинному дворі господарства можна вивчати найкращі надбання сільськогосподарської техніки. Бо саме звідси починаються основні енергозберігаючі технології. Механізаторам тепло – бережуть людей, не тільки машини. Умільці власноручно поточні ремонти роблять, доглядають техніку. При потребі електромотори самотужки перемотують.

І сіносховище, певне, в Україні найкраще. Незабаром буде комбікормовий завод. А поки що кожна культура в окремій елеваторній банці Котел зберігається без втрати якості протягом року.

- Якби ж 20 років тому в кожному господарстві України такий підхід до землі, до людей, до своєї праці зберегли, то не бідкались би зараз навколо земельної реформи. Треба любити і шанувати те, що ти робиш.

Тоді замість численних знаків запитання буде один переконливий оклик. Будьмо!

Ганна ПІНЧЕВСЬКА