Аграрний тиждень. Україна
» » » Чи можна «збирати» з ланів газ?
» » » Чи можна «збирати» з ланів газ?

    Чи можна «збирати» з ланів газ?


    Биогазовая установкаСьогодні солому, з одного боку, хоче бачити в себе Європа, а з другого - в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлюваних джерел енергії. Приміром, на Вінниччині прорахували, що кожного року з сільськогосподарських ланів тут потенційно можуть «збирати» 500-640 мільйонів кубічних метрів газу.

     

    Коли 2006 року один із перших у країні (принаймні перший на Вінниччині) теплогенератор встановили в школі села Вахнівка, то сільська громада поставилася до цього з недовірою, мовляв, свиню підсовуєте. Оскільки аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село. Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!  

    Вінниччина, за даними досліджень аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», належить до найбільш енергоефективних регіонів України. Втім, голова облдержадміністрації Микола Джига ставить завдання прискорити впровадження заходів з енергозбереження, які передбачено в обласній програмі.

    Справді, треба не йти, а бігти. Ціна на імпортований газ захмарна, крім того, довкола нас не дрімають. Абсолютна більшість пелет і брикетів, які виробляють у нашій країні, йде на експорт. Чітко простежується тенденція вивозити і солому. Цю енергію продаємо за кордон значно дешевше, ніж вона коштує в імпортованому газі! Парадоксальну поведінку пояснювати приказкою «Чому бідний, бо...» вже недоречно, адже понад два десятиріччя ми самостійно приймаємо рішення. А відомо, що зменшення споживання видобувних енергоносіїв за рахунок використання відновлюваних зміцнює енергетичну незалежність, призводить до модернізації технологічних процесів на виробництві, соціальної інфраструктури, систем управління і менеджменту.

    То які перспективи, зокрема, в солом’яного ринку?

             Велике село Росоша газифіковане. Воно має перспективи, бо з перших намірів щодо адміністративно-територіальної реформи розглядається як базове для довколишніх сіл. Тому 2008-го обласна влада презентувала місцевій громаді теплогенератор вітчизняного виробництва (м. Кузнєцовськ), придбаний коштом державного бюджету в рамках загальноукраїнської програми з енергозбереження.

                Сельчани сприйняли дарунок з радістю: у них з’явилася можливість в опалюванні закладів соціальної сфери не залежати від імпортованого газу. Поки що він працює на половину своєї потужності, забезпечуючи теплом школу (раніше за рік на її опалення витрачалося майже 55 тис. м3 газу) і дитячий садок. Сільський голова Володимир Сличук запевнив, що це надійне та ощадливе джерело енергії. Порівняно з газом виробництво тепла з тюкованої соломи за місяць економить 40 тис. гривень. Це неабиякі кошти для сільського бюджету.

                Красномовною є така динаміка цін. Коли 1 т соломи коштувала 150 грн., економія за рік становила 180 тис. гривень. За минулий сезон відповідно - майже 400 грн. і 235 тис. гривень. Коли котел запрацює на повну потужність, а роботи з прокладення мережі до будинку культури та амбулаторії загальної практики сімейної медицини проведуть, економія за рік становитиме 460 тис. гривень. Приблизно стільки він і коштував. Володимир Сличук знає ціну громадській копійці та навчився розбиратися в соломі як товарові. Він зауважив, що тюки повинні бути щільно спресовані й мати вагу 300-350 кг - тоді тепловіддача максимальна. Нинішнього року, з його слів, є можливість придбати її трохи дешевше, ніж торік.

             Партнером росошан та ще двох шкіл, які також опалюють соломою, є господарства свого Липовецького району. «Якби не було вигідно, ми цим не займалися б. Звісно, робота непроста, бо раптом пішов дощ - і це позначається на обсягах заготівлі. Та як-не-як, але минулого року з продажу соломи школам і населенню господарство отримало майже 300 тис. грн. чистого прибутку», - каже директор агрофірми «Нападівка» Сергій Петренко.

             Район, образно кажучи, стає солом’яним центром області. Інвестиційним коштом у селищі Турбів завершується спорудження заводу, який за рік виготовлятиме 150 тис. т пелет зі стебел сільськогосподарських рослин. Ринок збуту - Німеччина. «Завод розміщено на нашій території, тому з користю для громади використаємо його потужності та нові технології, - зауважив голова Липовецької райдержадміністрації Анатолій Грищук. - Керівництво підприємства готове до співпраці, щоб перевести на опалення пелетами дві школи та два дитсадки в селищі. Я розмовляв з німцями, то вони запевнили, що в будь-якому разі опалювати пелетами вдвічі вигідніше, ніж газом».

              Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації в регіоні протягом двох років усі котельні в бюджетних закладах, які працюють на газу, буде переведено на альтернативні види палива. Заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв’язку облдержадміністрації Іван Вітюк упевнений, що завдання реально виконати. Для цього залучатимуть кошти сільських, селищних, районних, обласного бюджетів, а також із державного бюджету. Крім того, в країні є чимало структур, які готові вкладати інвестиції в переобладнання котелень і відповідно реалізовувати тепло бюджетним закладам. Власне, в області вже не один рік так робить комунальне спеціалізоване підприємство «Вінницяоблагроліс».

    У ході змін збільшиться кількість котелень (це передбачено відповідною обласною програмою), які працюють на стеблах і бадиллі сільгоспкультур (тюки, пелети, брикети, гранули). Наразі в бюджетній сфері з цього обладнання є 8 потужних теплогенераторів (спалюють тюковану солому) та 14 установок Сухіна. Для порівняння - в області 27 районів. Тобто те, що є і працює, можна розглядати як встановлене задля експерименту. Мати під рукою наочні приклади теж важливо, зважаючи на наш менталітет. Разом із тим цей ринок може бути потужним як в окремому регіоні, так і загалом у країні. Біля соломи треба походити, щоб її заготовити, транспортувати, складувати та подати в котел. А це робочі місця. Вітчизняні підприємства налагодили виробництво сучасних теплогенераторів, а це, якщо зросте їх реалізація, теж нові робочі руки і відрахування до бюджетів. Майже 3 тонни соломи замінює 1 тис. м3 газу. Та скільки її можна використати на паливо в аграрній області з урахуванням того, що наука радить пожнивні рештки заробляти в ґрунт на органічні добрива?

    У Головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації зробили науково обґрунтовані підрахунки. Наприклад, з ранньої групи зернових і зернобобових торік в області було вироблено 414 тис. т соломи. З цієї кількості 206 тис. т треба заробити в ґрунт на органічні добрива, 27 тис. т іде на потреби тваринництва, а 198 тис. т можна використати на паливо. Аналогічно щодо озимих зернових. А ще ж поля дають сотні тисяч тонн бадилля кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Якщо відняти «на інші потреби», то з врожаю минулого року в області на паливо можна було реалізувати 1913 тис. т незернової частини врожаю. Умовно це рівнозначно 640 млн. м3 газу.

    Звісно, минулий рік був рекордним, проте щороку область може «збирати» зі своїх ланів не менш ніж 500 млн. м3 газу. Ці показники можуть збільшитися з розвитком тваринницької галузі, яка дає полям органічні добрива. «Умовно кажучи, з полів можемо отримувати майже третину газу, який споживають населення, бюджетна сфера та промисловість області», - зауважує Іван Вітюк.

     

    Василь РЕВА, Вінниччина

     

     





    Схожі новини
  • Чим пахне солома
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва
  • Україна: у Херсонській області загинуло 7,5% озимих

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чи можна «збирати» з ланів газ?


Биогазовая установкаСьогодні солому, з одного боку, хоче бачити в себе Європа, а з другого - в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлюваних джерел енергії. Приміром, на Вінниччині прорахували, що кожного року з сільськогосподарських ланів тут потенційно можуть «збирати» 500-640 мільйонів кубічних метрів газу.

 

Коли 2006 року один із перших у країні (принаймні перший на Вінниччині) теплогенератор встановили в школі села Вахнівка, то сільська громада поставилася до цього з недовірою, мовляв, свиню підсовуєте. Оскільки аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село. Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!  

Вінниччина, за даними досліджень аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», належить до найбільш енергоефективних регіонів України. Втім, голова облдержадміністрації Микола Джига ставить завдання прискорити впровадження заходів з енергозбереження, які передбачено в обласній програмі.

Справді, треба не йти, а бігти. Ціна на імпортований газ захмарна, крім того, довкола нас не дрімають. Абсолютна більшість пелет і брикетів, які виробляють у нашій країні, йде на експорт. Чітко простежується тенденція вивозити і солому. Цю енергію продаємо за кордон значно дешевше, ніж вона коштує в імпортованому газі! Парадоксальну поведінку пояснювати приказкою «Чому бідний, бо...» вже недоречно, адже понад два десятиріччя ми самостійно приймаємо рішення. А відомо, що зменшення споживання видобувних енергоносіїв за рахунок використання відновлюваних зміцнює енергетичну незалежність, призводить до модернізації технологічних процесів на виробництві, соціальної інфраструктури, систем управління і менеджменту.

То які перспективи, зокрема, в солом’яного ринку?

         Велике село Росоша газифіковане. Воно має перспективи, бо з перших намірів щодо адміністративно-територіальної реформи розглядається як базове для довколишніх сіл. Тому 2008-го обласна влада презентувала місцевій громаді теплогенератор вітчизняного виробництва (м. Кузнєцовськ), придбаний коштом державного бюджету в рамках загальноукраїнської програми з енергозбереження.

            Сельчани сприйняли дарунок з радістю: у них з’явилася можливість в опалюванні закладів соціальної сфери не залежати від імпортованого газу. Поки що він працює на половину своєї потужності, забезпечуючи теплом школу (раніше за рік на її опалення витрачалося майже 55 тис. м3 газу) і дитячий садок. Сільський голова Володимир Сличук запевнив, що це надійне та ощадливе джерело енергії. Порівняно з газом виробництво тепла з тюкованої соломи за місяць економить 40 тис. гривень. Це неабиякі кошти для сільського бюджету.

            Красномовною є така динаміка цін. Коли 1 т соломи коштувала 150 грн., економія за рік становила 180 тис. гривень. За минулий сезон відповідно - майже 400 грн. і 235 тис. гривень. Коли котел запрацює на повну потужність, а роботи з прокладення мережі до будинку культури та амбулаторії загальної практики сімейної медицини проведуть, економія за рік становитиме 460 тис. гривень. Приблизно стільки він і коштував. Володимир Сличук знає ціну громадській копійці та навчився розбиратися в соломі як товарові. Він зауважив, що тюки повинні бути щільно спресовані й мати вагу 300-350 кг - тоді тепловіддача максимальна. Нинішнього року, з його слів, є можливість придбати її трохи дешевше, ніж торік.

         Партнером росошан та ще двох шкіл, які також опалюють соломою, є господарства свого Липовецького району. «Якби не було вигідно, ми цим не займалися б. Звісно, робота непроста, бо раптом пішов дощ - і це позначається на обсягах заготівлі. Та як-не-як, але минулого року з продажу соломи школам і населенню господарство отримало майже 300 тис. грн. чистого прибутку», - каже директор агрофірми «Нападівка» Сергій Петренко.

         Район, образно кажучи, стає солом’яним центром області. Інвестиційним коштом у селищі Турбів завершується спорудження заводу, який за рік виготовлятиме 150 тис. т пелет зі стебел сільськогосподарських рослин. Ринок збуту - Німеччина. «Завод розміщено на нашій території, тому з користю для громади використаємо його потужності та нові технології, - зауважив голова Липовецької райдержадміністрації Анатолій Грищук. - Керівництво підприємства готове до співпраці, щоб перевести на опалення пелетами дві школи та два дитсадки в селищі. Я розмовляв з німцями, то вони запевнили, що в будь-якому разі опалювати пелетами вдвічі вигідніше, ніж газом».

          Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації в регіоні протягом двох років усі котельні в бюджетних закладах, які працюють на газу, буде переведено на альтернативні види палива. Заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв’язку облдержадміністрації Іван Вітюк упевнений, що завдання реально виконати. Для цього залучатимуть кошти сільських, селищних, районних, обласного бюджетів, а також із державного бюджету. Крім того, в країні є чимало структур, які готові вкладати інвестиції в переобладнання котелень і відповідно реалізовувати тепло бюджетним закладам. Власне, в області вже не один рік так робить комунальне спеціалізоване підприємство «Вінницяоблагроліс».

У ході змін збільшиться кількість котелень (це передбачено відповідною обласною програмою), які працюють на стеблах і бадиллі сільгоспкультур (тюки, пелети, брикети, гранули). Наразі в бюджетній сфері з цього обладнання є 8 потужних теплогенераторів (спалюють тюковану солому) та 14 установок Сухіна. Для порівняння - в області 27 районів. Тобто те, що є і працює, можна розглядати як встановлене задля експерименту. Мати під рукою наочні приклади теж важливо, зважаючи на наш менталітет. Разом із тим цей ринок може бути потужним як в окремому регіоні, так і загалом у країні. Біля соломи треба походити, щоб її заготовити, транспортувати, складувати та подати в котел. А це робочі місця. Вітчизняні підприємства налагодили виробництво сучасних теплогенераторів, а це, якщо зросте їх реалізація, теж нові робочі руки і відрахування до бюджетів. Майже 3 тонни соломи замінює 1 тис. м3 газу. Та скільки її можна використати на паливо в аграрній області з урахуванням того, що наука радить пожнивні рештки заробляти в ґрунт на органічні добрива?

У Головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації зробили науково обґрунтовані підрахунки. Наприклад, з ранньої групи зернових і зернобобових торік в області було вироблено 414 тис. т соломи. З цієї кількості 206 тис. т треба заробити в ґрунт на органічні добрива, 27 тис. т іде на потреби тваринництва, а 198 тис. т можна використати на паливо. Аналогічно щодо озимих зернових. А ще ж поля дають сотні тисяч тонн бадилля кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Якщо відняти «на інші потреби», то з врожаю минулого року в області на паливо можна було реалізувати 1913 тис. т незернової частини врожаю. Умовно це рівнозначно 640 млн. м3 газу.

Звісно, минулий рік був рекордним, проте щороку область може «збирати» зі своїх ланів не менш ніж 500 млн. м3 газу. Ці показники можуть збільшитися з розвитком тваринницької галузі, яка дає полям органічні добрива. «Умовно кажучи, з полів можемо отримувати майже третину газу, який споживають населення, бюджетна сфера та промисловість області», - зауважує Іван Вітюк.

 

Василь РЕВА, Вінниччина

 

 





Схожі новини
  • Чим пахне солома
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва
  • Україна: у Херсонській області загинуло 7,5% озимих

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.