Серед людей і для людей

  На жаль, таких господарств як ПСП «Синюха», що в Новоархангельському районі на Кіровоградщині, в Україні ще не так багато. Щиро хочеться, щоби про кожного українського селянина так дбали, як це заведено в ПСП «Синюха», щоби й в інших селах і селищах нашої держави людям жилося й працювалося не гірше, ніж у Тимофіївці та Синюсі. 

  А тут є й робота, й вода у водопроводі,  і дороги. І непогану зарплату вчасно платять, і за паї господарство розраховується в кілька разів щедріше, ніж заведено в інших сільгосппідприємствах. Завдяки успішній роботі ПСП «Синюха» без затримок і сумлінно до державного і місцевих бюджетів надходять сотні тисяч гривень податків та зборів.

   Довідково. Основні напрями діяльності ПСП «Синюха»: вирощування зернових, технічних, овочевих, кормових культур та їх переробка і реалізація, насінництво (репродуктивне), утримання м’ясо-молочного скотарства, оптова торгівля продукцією власного виробництва. Господарство налічує понад 500 пайовиків і орендує майже 2000 га землі.

   У центрі зайнятості Новоархангельського району нам розповіли, що керівництво ПСП «Синюха» насправді небайдуже ставиться до вирішення проблем працевлаштування в регіоні. Вже не перший рік підприємство плідно співпрацює з районним центром зайнятості. До процесу навчання безробітних залучаються майстри-наставники, ветерани праці, які діляться власним досвідом роботи з тими, хто прийшов на підприємство нещодавно, а такий підхід безумовно сприяє формуванню висококваліфікованих кадрів.

На базі господарства у співпраці зі службою зайнятості організовуються громадські роботи, по завершенні яких безробітним, які сумлінно працювали, пропонуються постійні робочі місця. Так, протягом минулого року за направленням центру зайнятості в ПСП «Синюха» працевлаштовано 32 безробітних. І сьогодні ці люди, які ще вчора бідкалися в пошуках роботи, із задоволенням працюють в господарстві. Серед них і механізатори, і водії, і представники інших професій.

А нещодавно в с. Синюха відкрив свої двері відбудований будинок культури.

- Ольго Пантелеймонівно, - звернулися ми до голови ПСП «Синюха», Заслуженого працівника сільського господарства України Ольги Голобородько, - як правило, про культуру на селі в нас згадують в останню чергу. А ви не забули про змістовне й корисне дозвілля селян та їхніх дітей. Не пошкодували часу й коштів на капітальний ремонт будинку культури, не відклали цю справу «на завтра»...

- Знаєте, правду кажуть, що там, де не піклуються про виховання і культуру, цю роботу за них виконують у виправних колоніях. Раніше в кожному селі був клуб, куди наші працьовиті й талановиті люди йшли у вихідні або після роботи, щоби подивитися кіно, поспівати в хорі, потанцювати, взятися за пензля, долучитися до підготовки якогось свята. Саме в сільських клубах «народжувалися» видатні співаки, артисти, митці, які потім підкорювали світ… На жаль, нині більшість сільських будинків культури – це руїни. І молодь губить свою енергію і час у генделиках. Ми ж прагнемо створити умови, щоби людина відкривала в собі таланти…

Пригадайте - які гарні традиції нам залишили у спадок наші пращури! Треба зберігати ці духовні скарби й дбати про них. Тоді й буде наше життя яскравим і благополучним. У нашому господарстві добра традиція - це свята урожаю, святкування Дня працівників сільського господарства, під час яких ми вшановуємо найкращих трударів. Тож люди живуть з вірою в краще. Вони радо йдуть на роботу, бо знають: їхня праця корисна, потрібна і належним чином вшанована. Вони спокійні за своїх дітей, бо малечу доглянуть у дитячому садочку господарства, а старші після школи проведуть вільний час у справі в гуртках. Ми гідно підтримуємо місцеву школу. Працівники ПСП отримують санаторно-курортні путівки та матеріальну допомогу в разі виникнення відповідної потреби.

- Пані Ольго, ви з селянської сім’ї. Батько, Пантелеймон Тихонович Затенко, знаний механізатор – майстер на всі руки. Люди кажуть, що й ви, і ваш чоловік Олександр Володимирович ніякої сільської роботи не цураєтеся. А чи вдалося прищепити любов до господарювання на землі дітям?

- Дочка Тетяна нещодавно закінчила університет за спеціальністю «правознавство». І рідну домівку не полишила: працює в нашому господарстві юристом. Допомагає порадами в правовій сфері й нашим селянам. На жаль, багато не всі трударі села знають свої права

йвміють їх захищати. Цією правовою безпомічністю справно користуються деякі зухвалі ділки і чиновники. Моя Тетяна в такому разі підказує людям, як боронитися буквою закону.

- Це правда, що ваш син працює на комбайні в рідному господарстві?

- Так. Ярослав сьогодні вчиться на економіста в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, а під час канікул без прохань сідає за кермо комбайну – і в поле… Ми з чоловіком ніколи не прагнули утримувати Ярослава в якихось рамках. А на дискотеку він встигає, і відпочиває із задоволенням. Після роботи… Просто наші діти перейняли найкраще в нас і в наших батьків. Усі ми чудово розуміємо й усвідомлюємо, що не варто чекати з неба золотих дощів. Добробут, людську повагу й любов не виграти в лотерею. Все можна й треба заробити власною працею й завзяттям. Тоді й мури високі не доведеться городити, й від людей очі ховати. Так і живемо - всією сім’єю серед людей і з людьми. А вони все бачать. І довіряють.

Наша розмова відбувалася під час Міжнародної виставки-ярмарку «Київська осінь-2009» у Чубинському. До павільйону, де була представлена експозиція ПСП «Синюха», завітав і народний депутат Юрій Литвин. Щиро привітався з Ольгою Пантелеймонівною і взявся розпитувати про справи господарства.

- Ви знайомі? – поцікавився в Юрія Олексійовича.

- Ще б пак. Я й сам із сім’ї хліборобів і, повірте, знаю, як нелегко бува досягаються хороші результати в аграрній справі. Тим паче, донедавна я очолював Головне управління агропромислового розвитку Кіровоградської обладміністрації. Тож хіба міг би я не знати заслуженого працівника, що очолює одне з найуспішніших аграрних підприємств області?    

- Ми з Юрієм Олексійовичем говоримо спільною мовою і чудово розуміємося в справах, про 

які говоримо, - підключилась до розмови Ольга Пантелеймонівна. - Я завжди мала підтримку в його особі і коли він головував в обласному управлінні агропромислового розвитку, і коли став народним депутатом, і коли очолив обласний осередок Народної партії.Якби усі державні діячі так дбали про розвиток аграрного сектора як Юрій Литвин, Україна би давно була головною годувальницею світу…

А що передусім потрібно від держави, аби таких господарств як ПСП «Синюха» стало більше, і щоб розвивалися вони успішніше? Перш за все, послабити податковий тиск. По-друге, подбати про належну організацію просування вітчизняного товару на зовнішні ринки. І, безумовно, мають чітко працювати вже прийняті закони.

 Підготував Василь ШАЛЕНКО 

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.