«Нінине» диво

16 December, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 5 403

Життєві дороги інколи докорінно змінюють наші долі та стиль життя. І ніхто не відає, на якому кінці світу людина реалізує свій талан, створить свою гавань...

Ігор Дергачов народився на Сахаліні, служив у ракетно-космічних військах у Томській області, закінчив інженерно-будівельний інститут у Києві. Успішно працював у будівельному бізнесі. Здавалося, що саме в цій сфері знайшов себе і наче все вже вирішено. Та далекого й буремного 1991 року вирішив випробувати свої організаторські здібності у сільському господарстві, хоча був знайомий з практикою аграрного виробництва досить умовно. Але тут, в Україні, він ніби відчував силу, щедрість і благодать цієї землі.

Тоді, в непередбачуваному 1991-му, коли годі було сподіватися на якусь підтримку чи захист від держави, Ігор Васильович узявся господарювати самотужки. Почав із знайомства зі спеціалізованою літературою та закордонним досвідом. Дізнавшись, що українська земля може продукувати з гектара понад 70-80 ц зернових, Дергачов замислився: чому ж ми тоді в «битві за урожай» вдвічі менше виграємо? Згодом розібрався і з власного досвіду довів, що, запроваджуючи сучасні технології обробітку ґрунту, використовуючи високоякісний посівний матеріал, новітню багатофункціональну техніку, замість 1000 гектарів можна засіяти 500, зекономити на паливно-мастильних матеріалах, на амортизаційних витратах. Та й молочне тваринництво в невеликому фермерському господарстві може бути прибутковим, якщо від корови надоюватимуть 25-30 літрів щодоби.

Сьогодні його фермерське господарство «Ніна», що в Обухівському районі на Київщині, - це 1200 га орендованої землі, якої цілком вистачає для забезпечення власними кормами 1400 голів ВРХ і 40 коней, яких має господарство. Та й на продаж зерна чимало йде. А те, що ніби невелике господарство не може виробляти якісне молоко, – неправда. «Ніна» постачає молоко найвищого ґатунку для дитячого харчування. І високі надої не означають пропорційне зниження жирності. Тут цей показник дорівнює 4,4%. До речі, «Ніна» - поки що єдине на Київщині фермерське господарство, що досягло таких показників якості.

- Це завдяки преміксам вам вдається досягати таких результатів? - допитувалися в Ігоря Васильовича члени делегації Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Російської Федерації (АККОР), які днями відвідали фермерське господарство Ігоря Дергачова.

- Чудово обходимося без преміксів, - підкреслює фермер. - Ніяких штучних домішок у корми не додаємо. Все природне, натуральне й

alt досхочу. Та ви й самі бачите, що і сіна в годівницях доволі, й концентрованих кормів. А годувати преміксами я не радив би, адже ці домішки часто шкодять внутрішнім органам тварини, та й на якості кінцевого продукту інколи негативно позначаються.

- Ми дорогою на ферму зовсім не чули традиційного мичання, - дивувалися гості. Голова господарства лише посміхнувся, згадавши Панаса Мирного: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Хист і досвід будівельника стався у пригоді Ігорю Васильовичу в спорудженні сучасних приміщень для утримання худоби. У проектуванні новітніх ферм і самому процесі будівництва він, як високоосвічений інженер-будівельник, брав безпосередню участь. Тут Дергачов прискіпливо розраховував усе до найменших дрібниць. І якою має бути оптимальна висота будівлі, і особливості конструкції даху з системою вентиляційних отворів, і розташування вікон, перегородок, вхідних-вихідних конструкцій. Все це продумано так, щоби худоба вільно рухалася, дихала свіжим повітрям, мала вільний доступ до кормів і води, а при бажанні виходила б у просторі загони, що споруджені назовні.

Члени російської делегації одразу помітили: на фермах «Ніни» не відчувається «традиційного» запаху гною. Тут тепло і свіжо. Корови лежать на сухій підстилці, деякі підходять до огорожі «познайомитися» з гостями, інші прогулюються в загоні. Голова фермерського господарства переконаний: саме умови утримання грають далеко не останню роль в

кінцевому результаті - в якості і кількості молока, яким їм віддячить доглянута корова.

- Погодьтеся, - каже Ігор Дергачов, - можна витратити чималі кошти на придбання та завезення високопродуктивного поголів’я, покласти в годівниці доволі найкращих кормів. Та якщо приміщення не пристосоване, якщо в ньому холодно,

alt затхло й брудно, якщо корови муситимуть топтатися на одному місці – вони не адаптуються до таких умов. Вони хворітимуть. А далі – дорога на м’ясокомбінат.

Російські гості поцікавилися й процесом доїння. В ФГ «Ніна» - сучасний доїльний зал німецького виробництва. Всі процеси автоматизовані й молоко, не контактуючи із зовнішнім середовищем, зберігаючи первинну якість, потрапляє на переробку.

Гордістю «Ніни» є і конезавод. Сьогодні тут прописані 40 елітних скакунів. Є й власна школа верхової їзди. Вихованці цієї школи вже неодноразово посідали призові місця на чемпіонатах України. Представники російського фермерства оглянули охайні євроконюшні господарства. Відвідали гості й критий манеж, де захоплено спостерігали за тренуваннями, насолоджуючись граціозністю скакунів.

У програмі візиту російських гостей на відвідання ФГ «Ніна» було передбачено лише дві години. Тож делегати російського фермерства шкодували, що цього часу було замало і надто швидко він пролетів…

Людмила Симонова, голова правління регіональної організації «Фермери Брянщини»:

- Вважаю, що мені пощастило увійти до складу делегації АККОР й відвідати Україну, зокрема фермерське господарство «Ніна». Приємно вражена високим рівнем культури ведення господарства, що побачила тут. Ідеальна чистота, доглянуті й вгодовані корови, сучасні технології, все механізоване. Ідеш по господарству і дивуєшся. Повернуся на Брянщину, зберу всіх фермерів області й розповім їм, скільки корисного досвіду мають українські колеги. Я переконана, що Україну треба сприймати не такою, як про неї говорять на багатьох каналах нашого телебачення, а такою, якою вона є насправді. Перебуваючи у вас, я не відчувала кордонів, неприязні, а побачила багато щирих, працьовитих, добрих людей. Впевнена: нам треба частіше зустрічатися.

Володимир Плотніков, президент Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Російської Федерації :

- Наш візит до Україні можна назвати дуже вдалим, змістовним і корисним. Ми працюємо у схожих умовах, і чим частіше зустрічатимемося, чим більше обмінюватимемося досвідом, тим успішніше працюватимемо. Враження найкращі. Ми зустрілися наче старі добрі друзі й високо цінуємо вашу щирість, ваш досвід. Особлива подяка Міністерству аграрної політики України за бездоганну й змістовну організацію заходів, що були передбачені програмою перебування нашої делегації у вашій державі.

Володимир ШАПОВАЛОВ