Спеціалізація полтавських фермерів

19 December, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 5 706

alt На Полтавщині фермерські господарства є найбільш поширеною організаційно-правовою формою сільськогосподарської діяльності. Їх тут 1650, або 68% від загальної кількості сільгосппідприємств.

У порівнянні з 2000 роком, їх чисельність зросла на 18%. Відповідно, збільшилась і площа земель, яку вони обробляють - із 76 тис. га до 198 тис. га, або в 2,6 рази. Середній розмір фермерського господарства зріс із 55 га до 120 га - у 2,2 рази.

Більше землі - більше можливостей

Найбільше фермерів працює у Глобинському, Полтавському, Козельщанському, Кобеляцькому, В. Багачанському районах, найменше - в Чорнухинському, Оржицькому, Пирятинському, Зіньківському та Гадяцькому.

Фермерські господарства спеціалізуються, в основному, на вирощуванні зернових і технічних культур. Щороку високі врожаї зернових отримують фермерські господарства «Астра» і «Дослідне» Семенівського району, «Світанок» і «Плехів-Агро» Оржицького, «Фортуна» і «Павільйон Флори» Миргородського району. Попри складні цьогорічні погодні умови, ФГ «Малокобелячківське» Новосанжарського району зібрало під час жнив по 46 ц зерна на круг. Трохи менше намолотили з кожного гектара посівних площ деякі господарства Семенівського та Хорольського районів.

Але значна частина фермерських господарств, особливо ті, які обробляють незначні площі, мають надзвичайно низьку врожайність ранніх зернових. Загалом цьогоріч, як і в попередні роки, ФГ відчутно відстають за врожайністю від великотоварних агропідприємств. Причини - низька культура землеробства, грубі порушення вимог агротехніки, недотримання сівозміни. Так, у структурі посівних площ, по фермерських господарствах Чорнухинського району, зернові складають 91%, Лохвицького - 86 відсотків. А чимало фермерів Чутівського, Диканського та Карлівського районів значні площі засівають соняшником. Тож і виходить, що, маючи в своєму розпорядженні 15% земель сільськогосподарського призначення, полтавські фермери виробляють тільки близько 5% рослинницької продукції.

Конкуренція має бути розумною

- Керівникам невеликих фермерських господарств треба переглянути свої підходи до структури виробництва продукції рослинництва, - вважає заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної держадміністрації Семен Москаленко. - Їм не варто конкурувати з великими сільгоспформуваннями у вирощуванні озимої пшениці, кукурудзи, сої, соняшнику, цукрових буряків. Це їм не під силу. Кожному фермеру, виходячи з його конкретних можливостей, соціального укладу, традицій необхідно шукати свою, найбільш ефективну нішу у виробництві, яка би забезпечувала отримання пристойних стабільних прибутків на відносно невеликих площах.

На думку Семена Москаленка, фермери могли би займатися вирощуванням овочів, картоплі, плодово-ягідної продукції. Приклади такого ефективного господарювання в області є. Не прогадають і ті, хто займеться тваринництвом, як це показує досвід голови фермерського господарства «Мир» (Котелевський район) Надії Бурковської, котра утримує 714 голів ВРХ, у тому числі 252 корови. За минулий рік господарство збільшило поголів'я на 121 корову. Вироблено м'яса (в живій вазі) близько 30 тонн, молока - 814 тонн, або 4,4 тисячі тонн молока від умовної корови. В тваринництві створено 38 робочих місць, його рентабельність склала 51,1%, чистий прибуток - 1,6 млн. гривень.

Достойні прибутки забезпечує тваринництво фермерським господарствам: «Мініч» (Козельщанський район), «Малокобелячківське» (Новосанжарський), «Каміла» (Гребінківський). Проте, на жаль, не всі господарства відзначаються стабільністю у виробництві тваринницької продукції. Торік кілька ФГ зменшили поголів'я худоби.

Щоб дебет сходився з кредитом

На думку С. Москаленка, потенційним резервом для розвитку фермерства на Полтавщині є особисті селянські господарства. Їх в області налічується 233,3 тисячі, і вони розпоряджаються 305,6 тис. га землі.Торік селяни виростили 99,5% сукупного урожаю картоплі, 99,0% овочів, 98,8% плодів і ягід, 59,8% молока, 48,6% м'яса тощо. При цьому переважна частина вирощеної ними продукції реалізується на неорганізованих (стихійних) ринках. Відсутність організованої системи збуту сільгосппродукції не дає можливості власникам особистих селянських господарств отримати за неї реальну ціну, не стимулює нарощування обсягів її виробництва. Тож тема розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, доступу особистих селянських і фермерських господарств до ринків аграрної продукції залишається актуальною.

Окрема тема - відсутність оптових ринків агропродукції. Саме навколо них повинні створюватися та розвиватися інші суб'єкти інфраструктури агроринку, зокрема обслуговуючі кооперативи, які забезпечували би надійну і своєчасну допомогу у вирощуванні сільгосппродукції, швидкому її доступу безпосередньо від товаровиробника до споживача. Ініціатива тут має надходити, в першу чергу, від фермерів. Утім, усе поки що обмежується розмовами. Щоправда, в цьому році активніше в питаннях створення обслуговуючих кооперативів почала працювати обласна сільськогосподарська дорадча служба. Активнішою, віповідно, повинна бути і робота обласної та районних асоціацій фермерів та приватних землевласників.

Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих

Такою, що стримує розвиток фермерства в області, Сеаен Москаленко назвав діючу систему отримання пакету документів при оформленні договорів оренди землі. Не менш нагальна проблема для сільгоспвиробників - доступ до фінансових ресурсів і пошук інвесторів. Вирішити її фермери можуть, взявши участь у створенні кредитних спілок. Наприклад, кредитна спілка «Глобинська» вже об'єднала 3493 виробників, із яких 54 - фермерські господарства. За перше півріччя спілкою надано 159 кредитів на 2,3 млн. гривень. Значна частина цих коштів надана фермерам. В окремі роки кредитною спілкою надавались кредити на більш як 7 млн. гривень. Цей досвід заслуговує на увагу і поширення.

Також С. Москаленко вважає, що необхідно спростити процедуру проведення щорічних техоглядів транспортних засобів і сільськогосподарських машин. А ще - отримання дозволів на сезонний проїзд великогабаритної агротехніки. Це питання, зрозуміло, до інспекцій Держтехнагляду та ДАІ.

Крім цього, на його думку, залишається необ'єктивною статистична звітність фермерських господарств, що теж шкодить загальній оцінці фермерського руху. І не лише в Полтавській області.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,

«Урядовий кур'єр»

спеціально для «Аграрного тижня. Україна»