Микола Безуглий: «Я оптиміст і збираю команду оптимістів…»

11 October, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 3 865

Провідні журналісти, які у засобах масової інформації постійно пишуть на агропромислові теми, в Укрінформі зустрілися з президентом Національної академії аграрних наук М.Д. Безуглим, щоб детальніше дізнатися про його недавнє спілкування у Кабінеті Міністрів.

У загальних рисах позиція знаного академіка відома, багато в чому збігається вона з визначеним на найближчу перспективу державним курсом розвитку галузі, без якої немислиме життя кожного з нас. Уряд уперше заслуховував одну з академій наук; Миколу Азарова цікавив, крім загальної інформації, глибокий аналіз стану аграрної науки в країні саме тепер, у контексті аграрної і земельної реформ.

«Зупинімося на больових точках», – запропонував Микола Дмитрович журналістам в Укрінформі. І, пересипаючи розповідь фактами і цифрами на їх підтвердження, зримо і образно змалював становище сільського господарства України в зв’язках із наукою, покликаною його розвивати.

Протягом останніх 6 років наука фінансувалася на 30-46% від мінімальної потреби, а спеціально для досліджень кошти не видавалися протягом 20 останніх років. Утім, не бідкатись, а показати напрямки розумного розвитку галузі пропонує академік.

- В Україні - 7 природно-кліматичних зон, в кожній з них буде свій центр упровадження інновацій. Тобто до фундаментальних і прикладних досліджень додамо третю ланку, найслабшу в нашій економіці. Але саме вона у найближчі 3-5 років виведе галузь на вищий рівень, - поінформував президент НААН журналістів. – Скорочення кількості академічних установ до 86, а кількості працюючих до 8,7 тис. при збереженні фінансування на рівні нинішнього, 2011 року, допоможе за рахунок управлінського апарату поліпшити становище в аграрній науці. Бо далеко не всі розробки нині відповідають світовим стандартам.

Журналістів цікавило, чи буде відтепер держава давати замовлення на цілком конкретні, потрібні нашій економіці дослідження.

В останні роки науковці самі визначали напрямки своїх наукових пошуків на 5 років, потім складали підсумки і звітували один перед одним, а впровадити в життя навіть найцікавіше, найпотрібніше не завжди і не всюди вдавалося. Для багатьох присутніх на прес-конференції були несподіваними конкретні зміни в керівництві окремих наукових інститутів і навіть деяких обласних адміністрацій України.

- Новостворена науково-технічна рада, до якої, зокрема, входять і представники викладацького складу вищих навчальних закладів, а також науковці інших академій – медичних наук та НААНУ, визначатиме тематику досліджень, - сказав М. Безуглий. Тобто президія НААН і Мінагропроду створили потужний дорадчий орган. З 8 галузевих програм розвитку сільськогосподарської науки (а відтак і самого господарства) цілком розроблені три. Зерно, олія, скотарство - найперші в задоволенні народних потреб. Зрошення, садівництво, овочівництво, виноградарство - ці програми також у завершальній стадії розробки.

- Стосовно експериментальної бази – також є про що піклуватися. 58% механізмів та інших потрібних засобів для наукових розробок зношені. Для їх відновлення треба 3-4 млрд. капітальних видатків. За дозволом уряду можна поєднати інвестиційну й державну діяльність: за дозвіл користуватися науковими розробками наших талановитих учених ми можемо привабити іноземний капітал, - продовжив Безуглий. – Бо далеко не все так погано в нашій науці. Талановитих вчених в Україні не бракувало ніколи. Створимо для них і нові, кращі умови. Наприкінці року відбудуться збори НААН, які внесуть зміни в Статут академії. Ми пропонуємо створити обмеження на час перебування керівників на своїх посадах: президента академії до 10 років, директорів інститутів – до 15. Певні, таку ініціативу збори підтримають.

- Сорти й гібриди української селекції, - підкреслив науковець, - на світовому рівні. А от насіннева база відстає. 10-15 заводів треба побудувати. Один із них вартістю в 100 млн. грн. уже зведений, ще 3 реконструйовані. Коли відкриємо ще 7, тоді не лише інтелектуальна власність буде нашим багатством. Як бачите, президія НААН поставила собі високу планку, щоб досягти вагомих результатів.

Серед найболючіших питань лишається все-таки земельна реформа.

- Замість 56 млрд. потрібних кредитів аграрії взяли тільки 9, а нестача коштів – це основне гальмо для розвитку села. Нема чого заставити в банк при дуже високих банківських ставках. Але і тут є резерви. Нацбанк може давати позику під 7,2% під заставу права оренди землі; народний депутат Костянтин Матвієнко запропонував зменшити процент до трьох. Ось ноу хау! Таким чином за 2-3 роки можна реформувати агросистему.

Іноземці хочуть купувати наші землі. Тут стикаються політична і соціальна складові. М. Безуглий і без калькулятора вирахував, що при нинішній орендній ціні за 1 га близько 20 тис. грн. наша рілля у перекладі на євро коштує 55 мільярдів. Чи не абсурд? Для країн Європи – мізер. І запропонував враховувати помилки попередників.

- Кількість продукції сільського господарства можна збільшити вдвічі. Розвиток АПК України буде стрімкий, якщо врівноважити науковий і технологічний боки: терміни посіву озимих донедавна були з 15 серпня по 15 вересня. Але ж змінився клімат! Тепер з 10 вересня по 5 жовтня на Півдні й по 25 жовтня в Криму треба сіяти. Три роки в цьому переконували господарників – і переконали. Прибутки пішли шалені.

Запитували журналісти і про розпаювання дослідних земель, адже багатьох селян скривдили за попередньої влади. Ніщо в академікові не заступило науковця.

- Є землі, на яких починали експерименти ще 100 років тому. Як зреагує земля, якщо 50 років пшеницю по пшениці сіяти? Або, скажімо, на одних землях 147 кг фосфорних і калійних добрив внесли, а на других – 60, а врожаї кращі там, де менше внесено. Є експеримент: вносити одноразово в ґрунт усі потрібні на 20 років добрива і потім більше не додавати. Хіба звичайний селянин – фермер чи орендар вивчатиме такі зміни в ґрунтах? Звичайно, ні. Не можна порушувати дослідження, початі попередніми поколіннями. Треба знайти інший шлях відновлення соціальної справедливості для обділених раніше селян. Скажімо, виплатити їм одноразову компенсацію по ринковій ціні... Ця ідея виникла щойно, треба її обґрунтувати й винести на розгляд комісії у Верховній Раді.

Виникали запитання стосовно рису й проса. Микола Дмитрович жодного не лишив без уваги. Виявляється, Україна на 60% забезпечує себе рисом власної селекції, а могла б і на всі 100, якби насіннева база дозволила. І просом забезпечили себе так, що чотири п’ятих можна вільно продати.

Академік, який виховав десятьох кандидатів і одного доктора наук, обґрунтував своє ставлення до пропозиції змінити систему вищої освіти в галузі. Не можна підпорядкувати наукові установи університетам. Це хибний шлях.

- Є лідер – є школа. Тісна співпраця академічних установ з університетами буде, але первинна все-таки наука. 60% професорів – у вищій школі. Але тільки 5% наукових здобутків маємо від університетів. Решту 95% справджують 40% науковців у підпорядкованих НААН установах. Так що принцип «хай гірше, аби інше» тут не підходить. Тісна співпраця з науковими установами інших академій також поглибиться. Адже найвагоміші відкриття бувають на стику наук. На спільному засіданні НААН і НАНУ узгодимо тематику. Багато спільного є в дослідженнях, особливо нанотехнологій.

Не приховав президент НААН і минулих втрат наукових галузей, скажімо, у птахівництві, буряківництві (порівняно ще з СРСР), адже саме в Україні плідно працювали всесоюзні інститути. А коли бачиш, куди іти, дорогу долати легше.

- Я опміст і збираю команду оптимістів. Технікою як наукою ніхто не займався в НААН - все це було підпорядковане іншій галузі. Тепер спробуємо і тут щось змінити на краще. Бо продуктовою безпекою має опікуватись держава.

Ганна КОЗАЧЕНКО