Покладаються на власні сили

20 April, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 4 096

Озимина в регіоні цього року перезимувала непогано. Тож пересівати необхідно не більше 10%, що є цілком природнім, запевняють у Головному управлінні агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації. Цього року Черкащина збиратиме озимі зернові з більш ніж 300 тис. гектарів. Посіви, що загинули, аграрії пересівають в основному ярою пшеницею. Під неї відведено 38 тис. гектарів.

Та якщо погодні умови в цілому більш-менш сприятливі, то фінансові - навряд. Особливо сутужно фермерам і дрібним землевласникам. Для проведення посівної кампанії черкаським селянам необхідно близько 2 млрд. грн., реально ж агропідприємства області забезпечені засобами на 1,8 млрд. гривень. Не вистачає немало-небагато 200 млн. гривень.

– Коштів замало, – коментує ситуацію голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини, заслужений працівник сільського господарства України Сергій Стецюк. – Дуже багато грошей іде на закупівлю ресурсів, на виплати за паї. А було би більше грошей, то й технології б застосовували інші. На мою думку, не вистачає третини необхідних коштів. У багатьох господарствах не вистачає їх для пересіву: пальне подорожчало, не вистачає добрив. Якщо азотними в Україні забезпечені, то калійних і фосфорних, які виробляються за кордоном або на імпортній сировині, немає.

Обмаль коштів і для закупівлі сільгосптехніки, яка постійно дорожчає. Тож доводиться фермерам задовольнятись ремонтом старої.

– Трактор МТЗ-80 уже до 200 тис. грн. коштує, – наводить приклад Сергій Стецюк. – Щоб оновити парк, необхідно в один рік кошти за всю вирощену продукцію віддати лише на закупівлю сільгосптехніки. Тому фермери активно купувати техніку не поспішають...

Брак коштів не дозволяє втілити в реальність давню мрію керівника фермерського господарства «Ранок», що у Смілянському районі, Катерини Артеменко - придбати комбайн «John Deere».

– Техніки не вистачає, – розповідає Катерина Федорівна. – Обробляємо 175 га землі. В основному сіємо ячмінь і сою. Пальним і добривами запаслись. Засоби захисту рослин беремо в кредит у компанії, з якою працюємо не перший рік. Вони нам довіряють.

У багатьох фермерів не вистачає коштів на оновлення сортів рослин. Так, ФГ «Ранок» нині спромоглося закупити у Кіровоградському інституті АПВ новий сорт сої. Та небагато – ним вистачить засіяти лише 5 га для проби…

У кого з аграріїв власних заощаджень не вистачає, той змушений звертатися до банків за позикою. За попередніми підрахунками, на Черкащині завдяки банківським кредитам передбачається залучити близько 60 млн. гривень. Для багатьох фермерів це додаткові незручності. Бо окрім того, що кредитування - надто дороге задоволення, так ще й не завжди доступне. Як повідомив голова обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників, сільгоспвиробників готові кредитувати не всі банки. Лише 7 з них розробили відповідну програму кредитування. Інші вичікують. Бо для банків фермери – дрібні та невигідні позичальники. Майно у них скромне, мало що можна взяти у заставу.

До того ж оформлення кредиту відбирає чимало дорогоцінного часу у виробника.

– Надто багато документів необхідно зібрати, зробити зі спеціалістами розрахунки, описати майно тощо, – поспішаючи до банку, розповіла фермер з с. Дубіївка Черкаського району Ольга Бичик. – Процедура оформлення кредиту дуже складна.

Голова асоціації фермерів Лисянщини Олександр Пухир переконаний: кредит взяти не проблема. Очолюване ним ФГ «ПрестижАгро-Люкс» вчасно повертає кредити. Тому місцеві банки завжди ідуть назустріч.

– Щоправда, відсотки по кредитам дуже високі, – каже Олександр Олександрович. – Та все ж доводиться кредитуватись – іншого виходу немає. Якби витрачали кошти лише на розвиток господарства, то, певно, їх вистачало б. Але ми допомагаємо селу: будуємо дороги, утримуємо дитячий оздоровчий табір тощо. До нас у село молодь почала повертатись.

На полях «ПрестижАгро-Люкс» вирощують 250 га пшениці та 130 га ячменю. У ФГ немає проблем із пальним чи добривами. Всім необхідним запаслися завчасно, коли ціни були нижчими.

ФГ «Агро-Старт» (Черкаський район), яким керує Тетяна Бас, теж повністю забезпечене якісним посівним матеріалом. І хоч цьогоріч на полях довго стояла вода і 45% озимого ріпаку загинуло, у аграріїв є чим пересівати. Господарство, крім вирощеного власного насіннєвого матеріалу, сіє зерно Запорізького інституту олійних культур. Тому сподіваються на гарні врожаї.

У сусідній Чорнявці, у СТОВ «Нива», працюють за новітніми технологіями. Сільгоспвиробники використовують нульовий обробіток ґрунту. Спромоглися придбати сучасну французьку сівалку. Комплексний підхід та сучасні технології дозволяють економити паливно-мастильні матеріали. Та не все вдається, як хотілося. Не зайвою була б підтримка держави.

Проте значна частина фермерів реально так її і не бачила. У Маньківському районі, де Сергій Стецюк очолює господарство «Червона калина», дотації жодного разу не одержували. Катерина Артеменко згадує, що років сім тому отримувала дотації на озимі. Павло Борисенко, що утримує ФГ у с. Руська Поляна Черкаського району, допомоги від держави ніколи не отримував. Завжди розраховує на власні сили. Поспішає закупити пальне і добрива, коли на них немає попиту. І на долю, як кажуть, не нарікає. Господарство працює успішно. Найбільша прикрість – проблеми з оформленням землі.

Треба сказати, що, розмовляючи з аграріями, я відчула: попри всі труднощі, вони мало скаржаться. Люди, які господарюють на землі, переймаються, щоб посівна пройшла вдало і вчасно, погода не зупинила. Бо працюють, як зазначила Катерина Артеменко, і на себе, і на результат. І хоча нині хлібороби Черкащини про майбутні врожаї ще не говорять, та плекають надію, що будуть вони не гірше минулорічних.

Інна ХІМІЧУК