Інвестиції європейського сусіда

16 December, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 4 090

Наше захоплення аграрною Данією зрозуміле: тут, як ні в якій іншій країні, вміють вирощувати свиней. Тож досвід нашого європейського сусіда нам на користь – так вважали всі тваринники, які зібрались на конференцію «Інвестиції в сільське господарство». Форум якраз і запропонували данці.

А для цього з Данії в Україну приїхали представники 15 найбільших компаній, які ведуть свій бізнес у галузі тваринництва. Тож разом із фахівцями компанії „Sustain Agro Ukraine” (організатор конференції) вони запропонували українським свиноводам механізм, який варто запровадити в період економічної кризи, аби не знизити темпи розвитку тваринництва як найбільш уразливої галузі сільського господарства.

Довідково. Поголів’я свиней в країнах ЄС (27 країн) — 251 млн. голів, в Європі — 298 млн. голів. В 6 країнах Європи виробляється 65% свинини.

Про рівень організації професійної зустрічі українських і данських бізнесменів говорить той факт, що на форум прибули посол Королівства Данії Майкл Борг-Хансен і заступник міністра аграрної політики України Анатолій Мирошніков. Відкриваючи спільний діалог, Майкл Борг-Хансен позитивно охарактеризував потенціал України в сільському господарстві. Саме це і заохочує Данію та її бізнесові кола до активної співпраці з Україною задля впровадження нових технологій в тваринництві, зокрема свинарстві. У цьому високого представника Данії підтримав Анатолій Мирошніков. Звертаючись до

alt учасників конференції, Анатолій Михайлович констатував, що наша країна на сьогоднішній день має вже більше 600 інвестиційних пропозицій від 480 суб’єктів господарювання на загальну суму 25 млрд. гривень. Це підтверджує бажання інвесторів працювати у сфері тваринництва і говорить про потенціал вітчизняних аграріїв, їх бажання створювати сучасні виробнитцва, впроваджувати нові технології для збільшення виробництва тваринницької продукції. Тому пропозиції данських промислових і фінансових структур щодо інвестування є дуже своєчасними.

Насправді всі проблеми, про які йшлося на конференції, були цікавими українським свиноводам. А данці детально розповіли, наприклад, про виробництво кормів у міжнародній перспективі та як данські технології можуть допомогти сільському господарстсву України, у який спосіб можливе фінансування українських аграрних проектів, якими є досягнення окремих компаній Данії в галузі свинарства, про вирорбництво кормів для свиней та зберігання зерна тощо.

Довідково. Данський ринок свинини характеризується запровадженою комплексною лінією виробництва, де 85% продукції йде на експорт. Головна орієнтація виробництва – потреби клієнта. Показники роботи свинарських компаній: 27,3 відлучених поросят у рік (29,9 — у 25% найкращих компаній); 2,25 приплоду на свиноматку в рік (2,32 — у 25% найкращих); 14,0 живонароджених поросят від приплоду (14,5 — у 25% найкращих); 12,1 відлучених поросят з гнізда (12,9 — у 25% найкращих)

Щоб надати домопогу своїм колегам в Україні, данські бізнесмени утворили Фонд фінансування українських проектів Agro

alt Ukraine. Його спеціалісти серйозно підготувалися до зустрічі і запропонували представникам наших компаній ряд цікавих пропозицій з фінансування. Щоправда, кошти з Данії надійдуть за умов додержання визначених критеріїв відбору проектів будівництва та реконструкції свинокомплексів:

- свиноферма повинна розташовуватися в сільській місцевості на відстані не менше ніж 500 м від житлових об’єктів і на території, що не входить до планів розвитку житлової, промислової та оздоровчої зон;

- особлива увага надається будівництву свиноферми поряд із заповідними зонами та зонами, які знаходяться під охороною закону, водозаборами або в забрудненій нітратами місцевості;

- приміщення повинні бути в такому стані, щоби реконструкція їх була економічно доцільною;

- після реконструкції свиноферма повинна відповідати вимогам українського і данського екологічного законодавства, враховуючи вимоги до зберігання навозу.

Ці критерії відбору якнайкраще відображають гарантії інвестора в отриманні кредитних коштів від данської фінансової організації та їх повернення з боку того, кому вони були призначені.

Під час зустрічі українські фахівці ознайомилися з послугами і продукцією данських компаній, обладнання та технології яких використовуються в запропонованих проектах. А данці продемонстрували найкращі підходи до організації свинарського бізнесу, бо є безумовними і визнаними європейськими лідерами в цій галузі.

Так, питання дизайну і проектування були представлені компаніями „Danish Farm Design”, „Brondum та Intercool Food Technology”. Свої рішення відносно обладнання та мікроклімату показали „Edebjerg”, „Skov”, „Fog Agrotechnik”, „Nordic

alt Environment”, „Spiraflex”, „Webo” та „Industrimontage”. Данську генетику у свинарстві представила компанія „Porc-Ex”, премікси — „Vilomix.

Сьогодні розвитку сучасного свинарського бізнесу Данії, як відомо, заважають перенасиченість ринку в країні та пов’язані з виробництвом екологічні проблеми. Та накопичений досвід не дозволяє данцям зупинятися і підштовхує до пошуків нових ринків, одним із яких для них став український. Більше 30 данських проектів нині успішно розвиваються і працюють в Україні, і цьогорічна конференція — ще один із вдалих прикладів роботи данських компаній в умовах практично зупиненого кредитування вітчизняного тваринництва українськими банківськими структурами.

Тож українські учасники отримали об’єктивну і повну інформацію про умови можливого фінансування з боку данських структур і зможуть у найближчій перспективі прийняти виважені рішення щодо данського кредиту (4-7% річних). Про це говорили між собою учасники конференції під час індивідуальних зустрічей.

А результатом таких домовленостей стало підписання угоди про фінансування однієї з дніпропетровських компаній. Щоправда, цьому передувала копітка робота протягом року. І от «всі крапки над і» були поставлені в Києві, на конференції «Інвестиції в сільське господарство».

Зрозуміло, представники 68 українських підприємств, що були запрошені на конференцію, отримали пакети інвестиційних пропозицій від данських фінансових структур для роботи в умовах своїх господарств.

Лариса ДАВИДОВА