Досвід голландський, реалії українські

01 June, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 4 427

Відомо, що ефективність галузі молочного тваринництва зумовлена трьома основними чинниками: умовами утримання, повноцінною годівлею і генетичним потенціалом тварин. Поділитись своїм досвідом з українцями в питанні ефективності та продуктивності молочного скотарства вирішили під час виставки «ІнтерАГРО» голландці.

Відкриваючи голландсько-український форум з агробізнесу, президент УКАБ Алекс Ліссітса наголосив, що результати, які демонструють голландські молочні ферми – вражаючі. Ефективність виробництва молока в Нідерландах у 12 разів вища ніж в Україні. Натомість у 2010 році загальне виробництво молочної продукції порівняно з 2009-м в Україні зменшились, відповідно знизились обсяги переробного молока. За інформацією УКАБ, за останні 4 роки щорічне зниження виробництва молока в цілому по Україні становило в середньому 4% і варіювалось від 1% до 8% (здебільшого за рахунок сектора особистих селянських господарств). Але відносно стабільний попит із боку молокозаводів створює для сільгосппідприємств потенціал до нарощування виробництва молока мінімум на 5% щорічно.

Фахівці галузі сподіваються, що Уряд, оголосивши молочне тваринництво пріоритетною галуззю, в змозі буде реформувати її. Оптимізму молочникам додав, зокрема, виконуючий обов’язки директора Департаменту ринків тваринництва Мінагропроду Володимир Пищолка, який прогнозує збільшення виробництва молока цього року до 11,5-11,7 млн. тонн.

- Думаю, у нас цього року є підстави, як мінімум, не зменшити, а стабілізувати і навіть дати хоча би 1-2% зростання виробництва молока, - зазначив службовець. - І якщо не буде несприятливих природних умов, то державна підтримка зацікавить людей збільшувати виробництво молока.

Володимир Пищолка також відзначив, що нині внутрішній ринок може повністю забезпечуватися внутрішнім виробництвом.

Експерти з молочної справи з Нідерландів вбачають в Україні великі перспективи. Втім, щоб їх відкрити, за словами радника з питань сільського господарства Посольства королівства Нідерландів в Україні Мейвеса Браувера, потрібно дотримуватись ключових факторів, а саме: проводити навчання персоналу, забезпечувати тварин якісними кормами та мати гарну генетичну базу.

Наразі в Нідерландах - 21 тис. молочних ферм, де утримується 1,5 млн. корів. Там виробляють 11,8 млрд. кг молока (!), працює 20 молочних компаній і 53 молокозаводи. Валове виробництво – 5,3 млрд. євро, а експорт – 3,8 млрд. євро. За словами Радника з питань міжнародного агробізнесу та молочних ланцюгів Тйіцке Болт, найбільше експортуються з Нідерландів тверді сири. Загалом 22% ВВП країни складає молочний сектор. Як розповіла Тйіцке Болт, у Нідерландах можна отримати субсидію від держави на відкриття молочної ферми. А ще - отримати фінансову підтримку від ЄС.

Розповідаючи про основні закони молочного фермерства, нідерландський експерт Ян Баккер зазначив, що ключовим фактором є якість грубих кормів, бо за умов годування тварин такими кормами корова здатна давати 4 тис. кг молока на рік.

- Потреби корови це: клітковина - для кращої румінації і функціонування рубця; білок - для кращого функціонування рубця та формування молочного білка; крохмаль - для належного забезпечення енергією та синтезу білка мікробного походження; вуглеводи - для активної поведінки і стимуляції апетиту, - підкреслив фахівець.

Розповідаючи про підвищення виробництва молока, представник нашого фермерського господарства Андрій Попов наголосив, що насамперед прибуткова молочна корова має бути високопродуктивна, тільна та здорова. Обґрунтовуючи структуру собівартості молока, він зазначив, що найбільша складова - це корми – 51%, на зарплату закладається - 23%, електроенергію – 6%, ліки – 3%, спермопродукцію – 3%, на інші витрати припадає 8%.

А ринок молока, як світовий, так і український, потребує збільшення виробництва. За словами експерта аграрних ринків УКАБ Інни Ільєнко, в найближчі 10 років найбільше зростання попиту, прогнозовано на 30%, у світі очікують саме на молоко.

- На світовому ринку молокопродуктів спостерігається досить стабільне відновлення попиту, що характеризується зростанням закупівельних цін як на молочну сировину, так і на готові продукти, - розповіла Інна Ільєнко під час презентації «Поточна ситуація і перспективи виробництва молока в Україні: виклики і можливості». - Зокрема, на останньому молочному аукціоні 18 січня було зафіксовано середнє зростання цін на основні молочні продукти, торгівля якими ведеться на міжнародних ринках, на 1,2% по контрактам на березень - вересень 2011 року. Відновлення попиту на світових ринках підтверджує і зростання цін на молочну сировину наприкінці 2010 року від 13% у США та 19% у ЄС до більш ніж 29% у Новій Зеландії (у порівнянні з відповідним періодом до 2009 р.). При цьому, зростання виробництва молока як у Європі, так і в інших частинах світу не в змозі задовольнити зростання попиту.

У світі зростає попит на молоко, і на цей продукт піднімаються ціни, в Україні натомість скорочується виробництва молока, бо поголів’я тварин меншає. Сьогодні немає стимулу для тих, хто утримує корів, а в першу чергу це особисті селянські господарства. Зрозуміло, що молочна галузь України без дотацій виробникам молока від держави не виживе.

На це відреагував Володимир Пищолка, наголосивши, що державою передбачено фінансування реконструкції та будівництва нових молочнотоварних ферм. Цьогоріч, за словами службовця, на ці проекти виділено 500 млн. гривень. Окрім того, Мінагропрод вирішив підтримувати сімейні молочні ферми, але яка система допомоги діятиме у цьому сегменті, Володимир Андрійович не уточнив.

Отже, складові ефективності ведення молочного тваринництва українцям відомі. Та все ж залишаються й «невідомі»: наприклад, коли держава почне виплачувати дотації і яка схема виплат працюватиме? А головне, яким держава бачить молочне тваринництво – багатотоварні ферми, ферми до 100 корів чи ферми сімейного типу…

А може, Україна винайде свою формулу ефективного молочного тваринництва?

Людмила ЛЕБІДЬ