Підживимо ґрунти і виростимо альтернативне паливо

14 July, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 4 584

За грантом, наданим Міністерством економіки Нідерландів, голландські та українські фахівці працюють з 2008 року. Досі проект реалізовувався лише на території Полтавської області. А кілька днів тому другий етап програми “Sustainable Biomass Import Program” під назвою «Pellets for Power» презентувався у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Представляли проект голова програми Pellets for Power, експерт з біоенергетичних культур Вольтер Ельберсен і координатор цієї програми, експерт з біоенергетики та сертифікації біомаси Рональд Поппенс. А слухали і дискутували з ними фахівці департаментів інженерно-технічного забезпечення, розвитку сільських територій, рослинництва, аграрної освіти, науки та дорадництва профільного міністерства.

Інвестиції в біомасу – це вигідно

Суть запропонованої програми - дослідження українських умов для вирощування на так званих поганих, неродючих ґрунтах певних сортів багаторічних трав. Їх планують оптимально переробляти на біомасу та вигідно використати, перетворивши, зокрема, й на цінне джерело енергії. Наприклад, для опалення місцевих об’єктів, або постачання за кордон, у т.ч. й до Голландії. Крім цього потрібно задовольнити зростаючу потребу в екологічно стійкому виробництві енергії, що відповідала б міжнародним і європейським стандартам екологічного стійкого розвитку. До того ж численні експерименти довели: ґрунти під відповідними культурами не тільки не погіршуються, а й помітно збагачуються.

- Європі потрібні мільйони тонн біомаси, – упевнений у перспективності та запитуваності результатів проекту Вольтер Ельберсен. – Водночас у ЄС занепокоєні тим, аби не зробити гірше родючим, якісним землям. Скажімо, щоби не прийшло нікому в голову для сьогоденної вигоди, наприклад, вирубувати прадавні ліси і сіяти прибуткову культуру. Ми досліджуємо логічну нішу для вирощування багаторічних культур, щоби чітко зрозуміти кордони: скільки є таких земель і де саме їх можна використовувати з користю для оточуючого середовища та місцевої громади.

Наша програма з отримання екологічно стійкої біомаси працює за 8 проектами у світі і за 2 – в Україні. Всі партнери у цьому бізнесі бачать майбутнє.

Бізнес на енергетичних рослинах

Закордонні фахівці підкреслюють, що лише дають досвід, консультуючись також і з експертами в Україні: збирають дані, аналізують їх, створюють моделі, показують результати і дають прогнози. А вже українці, як господарі, повинні вирішити, як саме вчинити: втілювати проект чи відхилити його. Таке рішення виглядає справді стратегічним, тож багато в чому залежить від політичної волі держави. Тож презентація програми в аграрному відомстві свідчить про серйозність намірів України.

Розробники проекту пропонують поєднати солому, очерет і світчграс як джерела біомаси. Пояснюють це великим потенціалом рослин. Правда, за умови їх правильного використання. Лише в Україні можна зібрати мільйони тонн соломи щорічно, не погіршуючи при цьому родючість ґрунту в довгостроковій перспективі. Очерет у нас проростає природньо на понад 300000 гектарів. У більшості випадків солома та очерет не використовуються, а спалюються чи згнивають на полі. Тестування вирощування світчграсу (і в менших масштабах міскантусу та сорго) передбачено наступним етапом комплексного проекту. Ці культури дають чистішу біомасу та вищі показники врожайності, порівняно з соломою.

Крім екологічних переваг, поєднання використання соломи, очерету і світчграсу має також переваги і в бізнесі. Солома збирається наприкінці літа після зернових. Очерет - узимку, коли на болоті з’являється захисний лід (хоча очерет росте також і на суші). Світчграс збирається навесні. Тобто біомаса буде доступною протягом всього року і весь цей час працюватимуть гранулятори.

Нинішній етап голландського проекту – експерименти з вирощування, переробки та реалізації світчграсу. На чому акцентують автори програми - типи ґрунтів, на яких може вирощуватися і давати пристойні результати ця культура. Йдеться про непридатні для агровиробництва землі - схили, сланці, землі, вражені ерозією і т. ін. Після визначення кількості цих площ будуть надані рекомендації і прораховані можливі результати з ефективного використання непридатних до традиційних культур ґрунтів.

З української сторони учасником проекту в рамках голландського гранту виступає ТОВ «Українсько-бельгійське підприємство «Фітофьюелз Інвестментз». Його директор Петро Крайсвітній розповів про перші реальні результати. Дослідження проводяться в тісному співробітництві з місцевим партнером - Полтавською державною аграрною академією і науковцями Харківського інституту рослинництва. Вони заявляють, що результати повинні дати інформацію про українську модель ведення бізнесу з виробництва гранул із енергетичних рослин. Програма також є актуальною через наростаючий дефіцит палива й покликана розв’язати низку соціальних проблем. Невеликі господарства, котрі мають закинуті, непридатні землі, тепер отримають шанс заробити на них із користю і для себе, і для суспільства. Отриману біомасу можна буде використати для потреб ферм, опалення житлових приміщень тощо. Дрібні гравці зможуть постачати біомасу до децентралізованого невеликого цеху з виробництва гранул. Будівництво та установка їх на нових територіях відносно легкі.

Частину переробленої на брикети біомаси планується продавати на внутрішньому і зовнішньому ринках. Автори проекту не сумніваються: «Європа готова добре платити за таку сировину. Невже би наш уряд витрачав гроші на грант, якби сумнівався у його доцільності та економічній перспективі?» – резюмував пан Ельберсен.

Види на світчграс

Презентація другого етапу програми викликала жваву дискусію. Адже для процесу виготовлення біомаси не потрібні якісь спеціальні унікальні машини, механізми. Підійдуть ті, що використовуються для соломи.

В Україні з огляду на зональне різноманіття нашої території експериментуються 9 сортів світчграсу. Ефективність культури багато в чому залежить від правильно підібраного сорту. Фахівці радять скористатися сортом, виведеним південніше. Тоді рослина не лише дає потрібний ефект, а й не заражає культури на сусідніх ділянках. Енергоємність світчграсу залежить від кількості сонячних днів у році. Коли холодно, він росте повільніше, та коли тепліше – швидко надолужує втрачене. Має глибокий корінь – до 2 м, вузлувате масивне кореневище, тому збирає корисні речовини і воду, щоби виживати і під час посухи. Вологи використовує набагато менше за інших. Як бур’ян, активно працює на своє виживання, тому вистоїть і в морози, хоча дасть при цьому меншу врожайність.

Відоме ефективне використання світчграсу проти ерозії ґрунтів, для виготовлення пелет, етанолу, у виробництві паперу тощо.

Отже, представники Мінагропроду висловили зацікавленість у реалізації презентованого в рамках програми технічної допомоги Україні «Від Уряду до Уряду» проекту. Сторони домовилися про більш тісну та взаємну співпрацю в його реалізації. Готується протокол за результатами обговорення і календарний план реалізації проекту.

Інна ПОЛІЩУК