Аграрний тиждень. Україна
» » » ОСІННІ ЗУСТРІЧІ В ЕКСПОЦЕНТРІ
» » » ОСІННІ ЗУСТРІЧІ В ЕКСПОЦЕНТРІ

    ОСІННІ ЗУСТРІЧІ В ЕКСПОЦЕНТРІ


            Восени перед Покровою, коли працелюбні фермери вже порахували курчат і зважили всі врожаї ланів і садів – милостивий дарунок рідної землі в подяку за любов і працю, відбувається в Експоцентрі виставка «Фермер України». Нинішня – уже пятнадцята - вирізнилася з-поміж попередніх.

     

            Ніби усе, як завжди: пропозиції нової техніки, насіннєвого матеріалу суперелітних сортів, мальовничі короваї, городина, яблука та груші – хоч на картину, як у «малих голландців», просяться. А ще – меди й медовухи, молоде вино, що зберігає смак нинішнього сонячного літа навіть тоді, коли ув’язнили його в дубові кадуби, засмажені поросята й усіляки м’яса-ковбаси та смугасті сальця, гарбузи - дрібні, мов зневажливий дарунок нелюбу, і великі – для відгодівлі свійської худоби, не кажучи вже про різноманітні страви української кухні й популярні у постчорнобильську добу оздоровчі коктейлі із соковижималок. А посеред них - найбільший, величезний, мов карета Попелюшки у натуральну величину.

    Підприємливі продавці поміж боксами-стендами пропонували (за добрі гроші) гострі імпортні секатори переважно італійського виробництва і смутно огризалися: «А де ви бачили вироблену в Україні сталь такої якості?» І справді – хіба що в Інституті Патона. Пригнічений дух, що панує в нашому суспільстві напередодні виборів, відчувався і тут. Але зламати могуть хліборобської вдачі йому не під силу.

    Навіть за скрутних економічних і політичних обставин фермери сіють хліб і вирощують городину, плекають сади і доглядають худобу. Це вони, трударі-селяни, тримають мозолястими своїми руками світ і всіх нас. Їх чутливість, із роду в рід шліфована інтуїція навіть за глобальних кліматичних змін допомагає здобути такі врожаї, що країну свою прогодують і ще й на продаж лишиться. От тільки не заважали б їм недолугими законами та здирництвом посередників.

    Фермери – гнучка і кмітлива ланка серед господарників, які живуть і працюють на землі. Вони орієнтуються у народних і державних потребах і швидко заповнюють прогалини. ТОВ «Агрофірма «Гермес» допомагає вирощувати високі врожаї без хімії, бо, крім звичайної рентабельності, безпосередньо дбає про здоров’я нашої генетично ушкодженої Голодомором нації. Асоціація «Український часник» представила на виставці таких пекучих і пахучих велетнів сорту Любаша, що городянам-дачникам і не снилося. Це озимий часник української селекції. Іван Іванович Захарченко - його автор. А донеччани заводу «Факел» привезли на фермерську виставку різноманітне зрошувальне обладнання. Крапельне зрошення для теплиць і відкритого ґрунту, установки, що створюють туман і застосовуються при вирощуванні грибів; вузли для підкормки рослин і такі (РУ-Ф3), що дозволять по трьох незалежних каналах автоматично роздавати підкормлювальні розчини – на 8 га відкритого ґрунту чи 2 га теплиць. До того ж управляти цією системою можна за допомогою будь-якого персонального комп’ютера. Гарантію на всі системи ірригації дають 3 роки. Окупаються ж такі «помічники» протягом року.

    ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» пропонує Родзинку, Панянку, Доброчин, Забаву, Нагороду, Пікассо й інші менш екзотичні за назвою сорти бараболі – від надранньої до середньопізньої, а заразом озиму пшеницю чотирьох сортів і озиме жито.

    Отже, фермери і члени сільськогосподарських кооперативів дбають про успіх в усій галузі, яка працює для народних потреб. А товстосуми, які щодня вживають плоди їхньої праці (коли не мандрують по заморських курортах), зазіхають на землю, щоб продати її будь-кому…

    Нинішня виставка «Фермер України» вразила несподіваним знайомством. Івано-Франківська делегація, очолювана Василем Зембою, представляла 567 господарств, які працюють на 27 тис. гектарів. Був на виставці й голова асоціації бджолярів «Галичина» Івано-Франківської області Богдан Паркулаб, який дбає не тільки про розвиток бджільництва. Він науково дослідив благотворний вплив продуктів бджільництва перш за все на дітей. Те, що відчув і зрозумів на власному досвіді (його життя – то окрема яскрава ілюстрація до нелегкої і часом дикої історії нашого народу), тепер упроваджує в школах. Він зумів переконати багатьох місцевих чиновників, що необхідно в школах упроваджувати систему оздоровлення школярів, і на Івано-Франківщині вона вже діє. А школярам постчорнобильського Києва оздоровлення просто необхідне. Місцева медицина, управління освіти, районне й обласне керівництво можуть бути прикладом для столичної та інших областей України. Бо в їхньому об’єднанні пасічників є 10 лікарів-апітерапевтів, які лікують продуктами бджільництва в області. Вони впроваджують і контролюють програму щоденного споживання дітьми в школах бджолопродуктів. Здорові розумні діти – майбутні трударі й, зокрема, керівники держави. Сьогодні багатьом із можновладців варто було б замислитись, як ставитиметься до них суспільство, коли стануть вони старі й немічні. То ж варто подбати про малих.

    А біля павільйону в Експоцентрі України, де розгорнули виставку, панувало осіннє багатство – саджанці, квіти, полуниця, різноманітне насіння й посадковий матеріал. Усе це так вабило до землі, вселяло стільки оптимізму, що мимоволі призабувалося про той лихий термін – 1 січня наступного року, коли припиниться мораторій на продаж нашої рідної землі.

                              Ганна КОЗАЧЕНКО,

    член правління Українського фонду культури

     





    Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Візитери з Франції
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • № 29(198)
  • № 09 (178) 14.03-20.03.2011

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ОСІННІ ЗУСТРІЧІ В ЕКСПОЦЕНТРІ


        Восени перед Покровою, коли працелюбні фермери вже порахували курчат і зважили всі врожаї ланів і садів – милостивий дарунок рідної землі в подяку за любов і працю, відбувається в Експоцентрі виставка «Фермер України». Нинішня – уже пятнадцята - вирізнилася з-поміж попередніх.

 

        Ніби усе, як завжди: пропозиції нової техніки, насіннєвого матеріалу суперелітних сортів, мальовничі короваї, городина, яблука та груші – хоч на картину, як у «малих голландців», просяться. А ще – меди й медовухи, молоде вино, що зберігає смак нинішнього сонячного літа навіть тоді, коли ув’язнили його в дубові кадуби, засмажені поросята й усіляки м’яса-ковбаси та смугасті сальця, гарбузи - дрібні, мов зневажливий дарунок нелюбу, і великі – для відгодівлі свійської худоби, не кажучи вже про різноманітні страви української кухні й популярні у постчорнобильську добу оздоровчі коктейлі із соковижималок. А посеред них - найбільший, величезний, мов карета Попелюшки у натуральну величину.

Підприємливі продавці поміж боксами-стендами пропонували (за добрі гроші) гострі імпортні секатори переважно італійського виробництва і смутно огризалися: «А де ви бачили вироблену в Україні сталь такої якості?» І справді – хіба що в Інституті Патона. Пригнічений дух, що панує в нашому суспільстві напередодні виборів, відчувався і тут. Але зламати могуть хліборобської вдачі йому не під силу.

Навіть за скрутних економічних і політичних обставин фермери сіють хліб і вирощують городину, плекають сади і доглядають худобу. Це вони, трударі-селяни, тримають мозолястими своїми руками світ і всіх нас. Їх чутливість, із роду в рід шліфована інтуїція навіть за глобальних кліматичних змін допомагає здобути такі врожаї, що країну свою прогодують і ще й на продаж лишиться. От тільки не заважали б їм недолугими законами та здирництвом посередників.

Фермери – гнучка і кмітлива ланка серед господарників, які живуть і працюють на землі. Вони орієнтуються у народних і державних потребах і швидко заповнюють прогалини. ТОВ «Агрофірма «Гермес» допомагає вирощувати високі врожаї без хімії, бо, крім звичайної рентабельності, безпосередньо дбає про здоров’я нашої генетично ушкодженої Голодомором нації. Асоціація «Український часник» представила на виставці таких пекучих і пахучих велетнів сорту Любаша, що городянам-дачникам і не снилося. Це озимий часник української селекції. Іван Іванович Захарченко - його автор. А донеччани заводу «Факел» привезли на фермерську виставку різноманітне зрошувальне обладнання. Крапельне зрошення для теплиць і відкритого ґрунту, установки, що створюють туман і застосовуються при вирощуванні грибів; вузли для підкормки рослин і такі (РУ-Ф3), що дозволять по трьох незалежних каналах автоматично роздавати підкормлювальні розчини – на 8 га відкритого ґрунту чи 2 га теплиць. До того ж управляти цією системою можна за допомогою будь-якого персонального комп’ютера. Гарантію на всі системи ірригації дають 3 роки. Окупаються ж такі «помічники» протягом року.

ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» пропонує Родзинку, Панянку, Доброчин, Забаву, Нагороду, Пікассо й інші менш екзотичні за назвою сорти бараболі – від надранньої до середньопізньої, а заразом озиму пшеницю чотирьох сортів і озиме жито.

Отже, фермери і члени сільськогосподарських кооперативів дбають про успіх в усій галузі, яка працює для народних потреб. А товстосуми, які щодня вживають плоди їхньої праці (коли не мандрують по заморських курортах), зазіхають на землю, щоб продати її будь-кому…

Нинішня виставка «Фермер України» вразила несподіваним знайомством. Івано-Франківська делегація, очолювана Василем Зембою, представляла 567 господарств, які працюють на 27 тис. гектарів. Був на виставці й голова асоціації бджолярів «Галичина» Івано-Франківської області Богдан Паркулаб, який дбає не тільки про розвиток бджільництва. Він науково дослідив благотворний вплив продуктів бджільництва перш за все на дітей. Те, що відчув і зрозумів на власному досвіді (його життя – то окрема яскрава ілюстрація до нелегкої і часом дикої історії нашого народу), тепер упроваджує в школах. Він зумів переконати багатьох місцевих чиновників, що необхідно в школах упроваджувати систему оздоровлення школярів, і на Івано-Франківщині вона вже діє. А школярам постчорнобильського Києва оздоровлення просто необхідне. Місцева медицина, управління освіти, районне й обласне керівництво можуть бути прикладом для столичної та інших областей України. Бо в їхньому об’єднанні пасічників є 10 лікарів-апітерапевтів, які лікують продуктами бджільництва в області. Вони впроваджують і контролюють програму щоденного споживання дітьми в школах бджолопродуктів. Здорові розумні діти – майбутні трударі й, зокрема, керівники держави. Сьогодні багатьом із можновладців варто було б замислитись, як ставитиметься до них суспільство, коли стануть вони старі й немічні. То ж варто подбати про малих.

А біля павільйону в Експоцентрі України, де розгорнули виставку, панувало осіннє багатство – саджанці, квіти, полуниця, різноманітне насіння й посадковий матеріал. Усе це так вабило до землі, вселяло стільки оптимізму, що мимоволі призабувалося про той лихий термін – 1 січня наступного року, коли припиниться мораторій на продаж нашої рідної землі.

                          Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури

 





Схожі новини
  • №33-34 (274)
  • Візитери з Франції
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • № 29(198)
  • № 09 (178) 14.03-20.03.2011

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.