Аграрний тиждень. Україна
» » » Новий «пиріг» для українського бізнесу
» » » Новий «пиріг» для українського бізнесу

    Новий «пиріг» для українського бізнесу



    Із 1 вересня ц.р. набув чинності закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Таким чином, вітчизняні податківці отримали новий вид контролю над бізнесом, а наша держава - великі сподівання, що дане «ноу хау» врешті-решт досить суттєво поповнить фінансами її обмілілу казну. Зрештою, у ряді цивілізованих країн контрольовані трансфертні ціноутворення – це вже норма для ведення бізнесу. «Прозорого», звісно...

    Не в офшори, а у державну казну


    Бізнесмени, що цілком очевидно, самі напросились на таке нововведення. Причина: вже не один рік мільярди гривень «витікають» з України в офшори. Прибуток виводиться за кордон, прибуток до оподаткування – у країни, де ставка податку або нульова, або дуже низька. Відтак, українська державна казна втрачає грошові надходження.

    Як вирішити цю проблему? Оскільки у багатьох західних країнах на їх користь уже давно існує контроль за трансфертними ціноутвореннями, то вирішено таке запровадити і у нас. Очікується, що предметом податкового контролю будуть переважно операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у т.ч. агропромислової, яка тримає лідерство за багатьма напрямками діяльності у світі й продовжує поступально розширювати міжнародні ринки збуту сільгосппродукції.

    Новий закон сприймають по-різному. Є й такі припущення, що він негативно вплине на зовнішню торгівлю. Але практика інших країн доводить протилежне. Скажімо, вже майже два роки, як жорсткі правила регулювання трансфертного ціноутворення запровадженні у Російській Федерації, а зовнішня торгівля тут йде повним ходом. Ці ж правила контролю чимало років діють у Китаї, Індії. Результат: тут намітились стійкі тенденції економічного зростання та примноження обсягів зовнішньої торгівлі.

    Як прогнозується у нас? Очікується, що введення норм даного закону дозволить Україні додатково залучити до Держбюджету до 20 млрд. грн. протягом 3-х років, а також побудувати дієву систему контролю за трансфертним ціноутворенням.

    Відповідно до закону держава контролюватиме не лише операції з класичними офшорами, а й з усіма країнами, де запроваджені низькі ставки або пільгові режими оподаткування. Поряд із цим спрощені вимоги до звітності для бізнесу. Суттєве: у ході перевірки з трансфертного ціноутворення інші податкові питання перевірятися не будуть. «Торнадо» по штрафах також пригальмоване: бізнесу наданий перехідний період щодо цього. Тож штрафні санкції у період із 1 вересня 2013 р. по 1 вересня 2014 р. застосовуватимуться символічно, у розмірі 1 гривні. Проте, поряд із цим, збережений 5%-й штраф за неподання звітності. Зрештою, за рядками закону чимало, сказати б так, несподіваного для бізнесу, до кінця незрозумілого чи навіть несприятливого. Але є відповідні міністерства, де кваліфіковані спеціалісти готові надавати консультації, інформаційну підтримку. Актуальне нині й навчання кадрів.

    Вибірково із закону

    ххх

    Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу, трансфертне ціноутворення – це система визначення звичайної ціни товарів або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ПКУ контрольованими. Тому принципи трансфертного ціноутворення багато в чому відповідають принципам визначення звичайної ціни, що діють на даний момент.

    ххх

    Звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

    ххх

    У разі, якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.

    ххх

    Система контролю за трансфертним ціноутворенням передбачає запровадження правил визначення цін для цілей оподаткування у зовнішньоекономічних оперціях з пов’язаними особами.

    ххх

    Закон передбачає контроль операцій, обсяг яких з кожним контрагентом - понад 50 млн. грн. на рік (без ПДВ).

    ххх

    Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Раз на рік, до 1 травня, платники подаватимуть звітність в електронному вигляді за контрольованими операціями.

    Відтак, на теренах України тепер (виходячи із нового закону) усім пов’язаним особам, а також платникам податків, які здійснюють контрольовані операції згідно з пп. 39.2.1 Податкового кодексу України, а отже, застосовують трансфертне ціноутворення, доведеться подавати звіт про контрольовані операції. Цю вимогу закріплено в пп. 39.4.1 Податкового кодексу України.

    На полі гри держава і бізнес

    Що від нового закону в цілому очікувати аграріям? Те, що й іншим бізнесменам: закон вступив у дію і його треба дотримуватись. Але він ще дещо «сирий» і передбачається, що буде певним чином скорегований, доповнений підзаконними актами. Зрештою, є ще час внести тут конструктивні правки, у т.ч. й представникам від бізнесу. Про що і наголосив голова ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко, відкриваючи днями роботу круглого столу «Трансфертне ціноутворення в агропромисловому секторі України».

    Захід організували УАК, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Міністерство доходів і зборів України за участі Міжнародної юридичної компанії DLA Piper. Про застосування трансфертного ціноутворення в агросекторі країни та досвід європейських країн щодо правил трансфертного ціноутворення говорили близько 80 закордонних і вітчизняних фахівців: експерти, урядовці, керівники потужних агрохолдинків («Нібулон», «Авангард», «Мрія», «Агропродінвест», «Гавілон Україна») та інших господарств. «Результатом нашої роботи, сподіваюсь, буде звернення до уряду країни, яке ми направимо, - наголосив Леонід Петрович. - Можливо, це звернення буде ініціювати деякі доповнення до закону, прийняття відповідних підзаконних актів. Прошу на цьому зосередити увагу. Адже від такої нашої роботи залежить подальша перспектива українського бізнесу».

    Варто зазначити, що закон досить зацікавлено обговорювався на засіданні. Питання, зокрема, стосувались цін на продукцію, що продають агрокомпанії країни, імплементації прийнятого закону. Як підкреслив Л. Козаченко: «Також є потреба у прийнятті низки підзаконних актів, які детально тлумачитимуть положення щодо порядку адміністрування податку, порядку звітності про сплачені податки тощо».

    Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Міністерства доходів і зборів України Микола Мішин наголосив, що новий закон носить позитивний характер як для держави («через що ми очікуємо додаткові надходження до Держбюджету»), так і для бізнесу, якому «несуть єдині правила ціноутворення, підвищуючи цим інвестиційну привабливість України». «Але правила трансфертного ціноутворення, - зазначив М. Мішин, - складні, тому зараз Міндоходів і бізнес разом їх освоюють. У цьому допомагає громадська рада при Міндоходів, засідання якої відбудеться найближчим часом. Тут ключовим буде питання саме трансфертного ціноутворення. Міндоходів під час розробки підзаконних актів по трансфертному ціноутворенню 
    налаштоване вести діалог із бізнесом і взяти до уваги конструктивні пропозиції. Вони тим важливі, що закон скеровується на те, аби у подальшому агрокомпаніям, для прикладу, легше було виходити на бізнес-партнерів». Закон також має додати інвестиційної привабливості країні. Адже, зі слів М. Мішина, «коли закордонний інвестиційний капітал знатиме, що це поле гри, де існують зрозумілі йому правила, за якими працює весь світ, тоді охочіше інвестуватиме бізнес-проекти в Україні, в тому числі ті, що стосуються агропромисловості».

    А директор Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку Мінагрополітики України Баграт Ахіджанов запропонував створити робочу групу за участі МінАП та представників агробізнесу, аби були представлені інтереси практикуючих аграріїв щодо трансфертного ціноутворення у Міндоходів України. Зі свого боку директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталій Саблук підкреслив, що практика трансфертного ціноутворення потрібна Україні, бо є частиною тих транснаціональних процесів, які нині відбуваються в економіках усіх країн світу.

    Отже, як світ – так і ми. Тож нині Асоціація агробізнесу спільно із Мінагрополітики готують пропозиції до уряду щодо подальшого удосконалення законодавства про трансфертне ціноутворення. Найближчим часом в Україні, як очікується, будуть прийняті й опубліковані проекти нормативних документів для подальшого впровадження норм трансфертного ціноутворення.

     

    Олена СИДОРУК





    Схожі новини
  • Чи змусять олігархів працювати на державу?!
  • Кабінет Міністрів удосконалює систему ринкового ціноутворення
  • Мінагрополітики підтримує пропозиції громадських організацій АПК щодо збереження існуючої системи оподаткування
  • Уряд ініціював зміни до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"
  • УАК: ВР розглядатиме "зернові мита" 19 травня

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Новий «пиріг» для українського бізнесу



Із 1 вересня ц.р. набув чинності закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Таким чином, вітчизняні податківці отримали новий вид контролю над бізнесом, а наша держава - великі сподівання, що дане «ноу хау» врешті-решт досить суттєво поповнить фінансами її обмілілу казну. Зрештою, у ряді цивілізованих країн контрольовані трансфертні ціноутворення – це вже норма для ведення бізнесу. «Прозорого», звісно...

Не в офшори, а у державну казну


Бізнесмени, що цілком очевидно, самі напросились на таке нововведення. Причина: вже не один рік мільярди гривень «витікають» з України в офшори. Прибуток виводиться за кордон, прибуток до оподаткування – у країни, де ставка податку або нульова, або дуже низька. Відтак, українська державна казна втрачає грошові надходження.

Як вирішити цю проблему? Оскільки у багатьох західних країнах на їх користь уже давно існує контроль за трансфертними ціноутвореннями, то вирішено таке запровадити і у нас. Очікується, що предметом податкового контролю будуть переважно операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у т.ч. агропромислової, яка тримає лідерство за багатьма напрямками діяльності у світі й продовжує поступально розширювати міжнародні ринки збуту сільгосппродукції.

Новий закон сприймають по-різному. Є й такі припущення, що він негативно вплине на зовнішню торгівлю. Але практика інших країн доводить протилежне. Скажімо, вже майже два роки, як жорсткі правила регулювання трансфертного ціноутворення запровадженні у Російській Федерації, а зовнішня торгівля тут йде повним ходом. Ці ж правила контролю чимало років діють у Китаї, Індії. Результат: тут намітились стійкі тенденції економічного зростання та примноження обсягів зовнішньої торгівлі.

Як прогнозується у нас? Очікується, що введення норм даного закону дозволить Україні додатково залучити до Держбюджету до 20 млрд. грн. протягом 3-х років, а також побудувати дієву систему контролю за трансфертним ціноутворенням.

Відповідно до закону держава контролюватиме не лише операції з класичними офшорами, а й з усіма країнами, де запроваджені низькі ставки або пільгові режими оподаткування. Поряд із цим спрощені вимоги до звітності для бізнесу. Суттєве: у ході перевірки з трансфертного ціноутворення інші податкові питання перевірятися не будуть. «Торнадо» по штрафах також пригальмоване: бізнесу наданий перехідний період щодо цього. Тож штрафні санкції у період із 1 вересня 2013 р. по 1 вересня 2014 р. застосовуватимуться символічно, у розмірі 1 гривні. Проте, поряд із цим, збережений 5%-й штраф за неподання звітності. Зрештою, за рядками закону чимало, сказати б так, несподіваного для бізнесу, до кінця незрозумілого чи навіть несприятливого. Але є відповідні міністерства, де кваліфіковані спеціалісти готові надавати консультації, інформаційну підтримку. Актуальне нині й навчання кадрів.

Вибірково із закону

ххх

Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу, трансфертне ціноутворення – це система визначення звичайної ціни товарів або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ПКУ контрольованими. Тому принципи трансфертного ціноутворення багато в чому відповідають принципам визначення звичайної ціни, що діють на даний момент.

ххх

Звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

ххх

У разі, якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.

ххх

Система контролю за трансфертним ціноутворенням передбачає запровадження правил визначення цін для цілей оподаткування у зовнішньоекономічних оперціях з пов’язаними особами.

ххх

Закон передбачає контроль операцій, обсяг яких з кожним контрагентом - понад 50 млн. грн. на рік (без ПДВ).

ххх

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Раз на рік, до 1 травня, платники подаватимуть звітність в електронному вигляді за контрольованими операціями.

Відтак, на теренах України тепер (виходячи із нового закону) усім пов’язаним особам, а також платникам податків, які здійснюють контрольовані операції згідно з пп. 39.2.1 Податкового кодексу України, а отже, застосовують трансфертне ціноутворення, доведеться подавати звіт про контрольовані операції. Цю вимогу закріплено в пп. 39.4.1 Податкового кодексу України.

На полі гри держава і бізнес

Що від нового закону в цілому очікувати аграріям? Те, що й іншим бізнесменам: закон вступив у дію і його треба дотримуватись. Але він ще дещо «сирий» і передбачається, що буде певним чином скорегований, доповнений підзаконними актами. Зрештою, є ще час внести тут конструктивні правки, у т.ч. й представникам від бізнесу. Про що і наголосив голова ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко, відкриваючи днями роботу круглого столу «Трансфертне ціноутворення в агропромисловому секторі України».

Захід організували УАК, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Міністерство доходів і зборів України за участі Міжнародної юридичної компанії DLA Piper. Про застосування трансфертного ціноутворення в агросекторі країни та досвід європейських країн щодо правил трансфертного ціноутворення говорили близько 80 закордонних і вітчизняних фахівців: експерти, урядовці, керівники потужних агрохолдинків («Нібулон», «Авангард», «Мрія», «Агропродінвест», «Гавілон Україна») та інших господарств. «Результатом нашої роботи, сподіваюсь, буде звернення до уряду країни, яке ми направимо, - наголосив Леонід Петрович. - Можливо, це звернення буде ініціювати деякі доповнення до закону, прийняття відповідних підзаконних актів. Прошу на цьому зосередити увагу. Адже від такої нашої роботи залежить подальша перспектива українського бізнесу».

Варто зазначити, що закон досить зацікавлено обговорювався на засіданні. Питання, зокрема, стосувались цін на продукцію, що продають агрокомпанії країни, імплементації прийнятого закону. Як підкреслив Л. Козаченко: «Також є потреба у прийнятті низки підзаконних актів, які детально тлумачитимуть положення щодо порядку адміністрування податку, порядку звітності про сплачені податки тощо».

Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Міністерства доходів і зборів України Микола Мішин наголосив, що новий закон носить позитивний характер як для держави («через що ми очікуємо додаткові надходження до Держбюджету»), так і для бізнесу, якому «несуть єдині правила ціноутворення, підвищуючи цим інвестиційну привабливість України». «Але правила трансфертного ціноутворення, - зазначив М. Мішин, - складні, тому зараз Міндоходів і бізнес разом їх освоюють. У цьому допомагає громадська рада при Міндоходів, засідання якої відбудеться найближчим часом. Тут ключовим буде питання саме трансфертного ціноутворення. Міндоходів під час розробки підзаконних актів по трансфертному ціноутворенню 
налаштоване вести діалог із бізнесом і взяти до уваги конструктивні пропозиції. Вони тим важливі, що закон скеровується на те, аби у подальшому агрокомпаніям, для прикладу, легше було виходити на бізнес-партнерів». Закон також має додати інвестиційної привабливості країні. Адже, зі слів М. Мішина, «коли закордонний інвестиційний капітал знатиме, що це поле гри, де існують зрозумілі йому правила, за якими працює весь світ, тоді охочіше інвестуватиме бізнес-проекти в Україні, в тому числі ті, що стосуються агропромисловості».

А директор Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку Мінагрополітики України Баграт Ахіджанов запропонував створити робочу групу за участі МінАП та представників агробізнесу, аби були представлені інтереси практикуючих аграріїв щодо трансфертного ціноутворення у Міндоходів України. Зі свого боку директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталій Саблук підкреслив, що практика трансфертного ціноутворення потрібна Україні, бо є частиною тих транснаціональних процесів, які нині відбуваються в економіках усіх країн світу.

Отже, як світ – так і ми. Тож нині Асоціація агробізнесу спільно із Мінагрополітики готують пропозиції до уряду щодо подальшого удосконалення законодавства про трансфертне ціноутворення. Найближчим часом в Україні, як очікується, будуть прийняті й опубліковані проекти нормативних документів для подальшого впровадження норм трансфертного ціноутворення.

 

Олена СИДОРУК





Схожі новини
  • Чи змусять олігархів працювати на державу?!
  • Кабінет Міністрів удосконалює систему ринкового ціноутворення
  • Мінагрополітики підтримує пропозиції громадських організацій АПК щодо збереження існуючої системи оподаткування
  • Уряд ініціював зміни до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"
  • УАК: ВР розглядатиме "зернові мита" 19 травня

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.