- Держава створила сприятливі умови для виробництва сільгосптехніки, а також її придбання
- Мінагрополітики планує збільшити імпортозаміщення сільгосптехніки до 60%
- Цьогоріч на програми лізингу сільгосптехніки виділять майже 167 мільйонів гривень
- Держава планує виділити понад 2 млрд гривень на фінансування лізингу у сільгоспмашинобудуванні
- 30 млрд грн необхідно щорічно на оновлення с/г техніки
ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ ДЛЯ СЕЛА
Аби краще розуміти тенденції ринку сільгосптехніки і обладнання, економістам, технологам і «технарям», які працюють у сфері АПК, слід спільно скласти технологічні карти, які б містили аналітико-обґрунтовану інформацію: скільки і якої техніки потрібно для малих, середніх і великих агропідприємств у кожному регіоні. Таке переконання висловили представники наукових аграрних інститутів під час наради в Мінпромполітики, присвяченій формуванню ринків сільгосптехніки в агропромисловому комплексі.
Разом з тим, варто врахувати співвідношення реальних потреб аграріїв у техніці та їхніх фінансових можливостей, а також передбачити значне збільшення фінансування програм здешевлення відсоткових ставок кредитів і фінансового лізингу. При цьому треба пам'ятати, що кожен регіон має свої особливості господарювання, тому забезпечення технікою слід здійснювати зонально, – зауважив академік-секретар відділення механізації та електрифікації УААН Валерій Адамчук.
– Часто-густо в одному регіоні можна досить ефективно працювати на вітчизняній техніці, а в іншому – не обійтись без дорогого «іноземця», – пояснив завідуючий відділом Інституту цукрових буряків УААН Василь Курило. – Тому при складанні технологічних карт фахівцям потрібно врахувати й те, що в Україні деякі види сільгосптехніки і обладнання не лише не виробляються, а навіть не розробляються.
Так, зокрема, у молочному тваринництві це установки для випоювання телят молоком і його замінниками, сучасні роздавачі-змішувачі кормів, обладнання для внесення підстилки, охолодження молока різних типорозмірів і т.д. Крім того, як зазначив завідуючий відділу Інституту садівництва УААН Іван Привалов, в Україні повністю знищені заводи з гнучким виробництвом, які раніше були залучені до виготовлення техніки і обладнання для садівництва та виноградарства.
За інформацією начальника Департаменту маркетингу та інженерно-технічної політики НАК «Украгролізинг» Олександра Дмитрашка, в компанію звертається чимало сільгоспвиробників, бажаючих придбати на умовах фінансового лізингу техніку і обладнання, що не виготовляються на заводах України.
Склалася парадоксальна ситуація: в цілому непоганий Закон «Про стимулювання розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування для агропромислового комплексу», на жаль, не стимулює, а гальмує розвиток, оскільки з усіх позитивних положень цього документа працює лише стаття, яка позбавляє державної підтримки підприємства, що освоюють виробництво сучасної техніки спільно із закордонними інвесторами.
На думку директорів аграрних наукових установ, реальним виходом із ситуації, який забезпечить вітчизняне сільгоспмашинобудування інвестиціями, а аграріїв – потрібною технікою, буде створення на базі українських заводів спільних з іноземними компаніями підприємств. Це не лише оздоровить технологічну базу заводів, а й дещо здешевить продукцію.
Пролунала думка про необхідність відповідних умов: скажімо, здешевлення кредитів хоча б до 4 відсотків для заводів-виробників агротехніки на оновлення заводського обладнання, а також можливість використання державної програми фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг».
Як зазначив заступник директора Департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики Павло Гринько, цьому також сприятеме внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», які пропонують Мінагрополітики та НАК «Украгролізинг».
Враховуючи, що потреба у державній підтримці найбільш необхідна у період освоєння нових видів техніки, пропонується диференціювати граничні розміри питомої ваги витрат вітчизняного походження за роками освоєння: у перший рік з дати завершення приймальних випробувань (сертифікації) даного виду продукції – не менше 10%, у другий – 15%, у третій – 20%, четвертий – 40%, у п'ятий і подальші роки – не менше 50%.
Довідково: За даними Інституту аграрної економіки, річні фінансові можливості аграріїв для придбання техніки і обладнання становлять 2-3,5 млрд. грн, а реальна щорічна потреба у закупівлі техніки – 15-20 млрд. грн.
Галина ІЩЕНКО
