Біржа – гарант прозорості

11 October, Розділ Аналітика, переглядів 4 951

Чималою мірою завдяки налагодженню системи біржових торгів відійшло в соціалістичне минуле поняття «дефіцит» і «попит став формувати пропозицію». Але чи може біржа стати надійним інструментом цінової стабільності?

Зокрема, із цього запитання розпочалася наша зустріч з президентом Товарної біржі «Київська агропромислова біржа» Борисом Беренштейном.

- Біржа дійсно частково може бути індикатором, завдяки якому є змога прогнозувати ризики для виробника, - запевняє Борис Леонідович. - Але це було відомо ще за 200 років. Сьогодні вже нові системи. Торги відбуваються в електронний спосіб. І операторам необов’язково перебувати на біржовому майданчику. Правила гри стали прозорими. Вже не треба посередників. Акредитувався - й бери участь у торгах.

Довідково. ТБ «Київська агропромислова біржа» розпочала свою діяльність у вересні 1995 року. До складу засновників увійшли великі промислові об’єднання, сільськогосподарські та переробні підприємства, банки, комерційні структури, які займають провідні позиції на зерновому ринку України. Основна мета діяльності біржі - організація постійно діючого прозорого біржового ринку товарів і послуг, визначення товарних цін на основі попиту й пропозиції, упорядкування й поліпшення товарообігу.

- Борисе Леонідовичу, наскільки мені відомо, Ви - прибічник ліберальної економіки й проти державного регулювання. Але ж держава не може бути осторонь при різноманітних спекуляціях, коли ціни галопують, а хтось «ловить рибку» в каламутній воді?

- Держава береться втручатися в ринкові процеси, не маючи відповідних механізмів. Не слід забувати, що ручне регулювання передусім лягає на плечі товаровиробника. А справедливу ціну може встановити виключно біржа. До речі, добре відлагожений біржовий ринок і є важливим стабілізаційним механізмом ліберальної економіки, саме він і «відфільтровує» зайвих трейдерів та посередників.

- А щодо продовольчої безпеки й доступності продуктів харчування. Якщо завтра люди не зможуть собі дозволити хліб і до хліба, це може призвести до соціальної нестабільності. Як застерегтися від негативного сценарію?

- Сформувати достатні продовольчі резерви. Наприклад, Аграрний фонд, який має пом’якшити цінові коливання шляхом закупівель достатньої кількості продуктів у вітчизняних сільгоспвиробників задля подальших «інтервенцій» на ринку в разі невиправданого подорожчання. Такі механізми успішно практикуються.

- Якою може бути роль бірж при запровадженні ринку земель сільгосппризначення?

- Ринок землі - це не лише продаж, але й ефективний контроль над її використанням, можливість отримання доступних кредитів під заставу землі. Біржі практично готові до торгівлі землею, але запроваджувати нововведення я би радив поетапно. Треба подбати про створення й налагодження ефективного функціонування державного земельного банку, розробити механізм застави землі, визначити дозвільний орган, який би перевіряв достовірність документації, що засвідчує право власності, правильність оформлення інших актів та дозволів, щоби в нечесних учасників ринку не виникало бажання здійснювати шахрайські оборудки. Ви, певне, читали в ЗМІ повідомлення, що Україною «гуляє» близько 40 тисяч фальшивих державних актів на землю. Це небезпечна тенденція. Ще треба чітко визначитися, скільки і яким особам дозволяти мати у власності землі. Подбати про відповідну освіту суб’єктів земельного права. Так що, поки немає відповідей на ці запитання. Поспішати треба повільно.

Розпитував Володимир ВІЛЬОВИЧ