Чималою мірою завдяки налагодженню системи біржових торгів відійшло в соціалістичне минуле поняття «дефіцит» і «попит став формувати пропозицію». Але чи може біржа стати надійним інструментом цінової стабільності?
Зокрема, із цього запитання розпочалася наша зустріч з президентом Товарної біржі «Київська агропромислова біржа» Борисом Беренштейном.
- Біржа дійсно частково може бути індикатором, завдяки якому є змога прогнозувати ризики для виробника, - запевняє Борис Леонідович. - Але це було відомо ще за 200 років. Сьогодні вже нові системи. Торги відбуваються в електронний спосіб. І операторам необов’язково перебувати на біржовому майданчику. Правила гри стали прозорими. Вже не треба посередників. Акредитувався - й бери участь у торгах.
Довідково. ТБ «Київська агропромислова біржа» розпочала свою діяльність у вересні 1995 року. До складу засновників увійшли великі промислові об’єднання, сільськогосподарські та переробні підприємства, банки, комерційні структури, які займають провідні позиції на зерновому ринку України. Основна мета діяльності біржі - організація постійно діючого прозорого біржового ринку товарів і послуг, визначення товарних цін на основі попиту й пропозиції, упорядкування й поліпшення товарообігу.
- Борисе Леонідовичу, наскільки мені відомо, Ви - прибічник ліберальної економіки й проти державного регулювання. Але ж держава не може бути осторонь при різноманітних спекуляціях, коли ціни галопують, а хтось «ловить рибку» в каламутній воді?
- Держава береться втручатися в ринкові процеси, не маючи відповідних механізмів. Не слід забувати, що ручне регулювання передусім лягає на плечі товаровиробника. А справедливу ціну може встановити виключно біржа. До речі, добре відлагожений біржовий ринок і є важливим стабілізаційним механізмом ліберальної економіки, саме він і «відфільтровує» зайвих трейдерів та посередників.
- А щодо продовольчої безпеки й доступності продуктів харчування. Якщо завтра люди не зможуть собі дозволити хліб і до хліба, це може призвести до соціальної нестабільності. Як застерегтися від негативного сценарію?
- Сформувати достатні продовольчі резерви. Наприклад, Аграрний фонд, який має пом’якшити цінові коливання шляхом закупівель достатньої кількості продуктів у вітчизняних сільгоспвиробників задля подальших «інтервенцій» на ринку в разі невиправданого подорожчання. Такі механізми успішно практикуються.
- Якою може бути роль бірж при запровадженні ринку земель сільгосппризначення?
- Ринок землі - це не лише продаж, але й ефективний контроль над її використанням, можливість отримання доступних кредитів під заставу землі. Біржі практично готові до торгівлі землею, але запроваджувати нововведення я би радив поетапно. Треба подбати про створення й налагодження ефективного функціонування державного земельного банку, розробити механізм застави землі, визначити дозвільний орган, який би перевіряв достовірність документації, що засвідчує право власності, правильність оформлення інших актів та дозволів, щоби в нечесних учасників ринку не виникало бажання здійснювати шахрайські оборудки. Ви, певне, читали в ЗМІ повідомлення, що Україною «гуляє» близько 40 тисяч фальшивих державних актів на землю. Це небезпечна тенденція. Ще треба чітко визначитися, скільки і яким особам дозволяти мати у власності землі. Подбати про відповідну освіту суб’єктів земельного права. Так що, поки немає відповідей на ці запитання. Поспішати треба повільно.
Розпитував Володимир ВІЛЬОВИЧ
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше