- Юрій Лузан: «До стабільності в аграрному секторі, до самозаспокоєння підстав ще немає»
- П’ять пріоритетів АПК
- П’ять пріоритетів АПК
- Інвестиції – надійне плече іноземних партнерів
- Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 року
Інвестиційний розвиток АПК
Не секрет, що для аграрного сектору науково-інноваційне забезпечення є найважливішою складовою підвищення конкурентноздатності сільгосппродукції та продовольчих товарів, як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках. Яких заходів потрібно вжити, щоб забезпечити прихід інвестицій в АПК? Як створити умови для інноваційного розвитку галузей? Чи підтримуватиме такий розвиток аграрного сектора держава? Наш співрозмовник - заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан.
ЛУЗАН: В Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, яка нещодавно затверджена Урядом, визначені основні стратегічні напрямки інноваційного розвитку аграрного сектору. Зокрема, запровадження сучасних технологій для вирощування і переробки сільськогосподарської продукції, розвитку селекції та генної інженерії, енергозбереження та виробництво біопалив, меліорація та докорінне поліпшення земель, розвиток органічного землеробства і деякі інші. Намічені також заходи щодо поліпшення діяльності установ аграрної науки, створення умов для міжнародного співробітництва в сфері наукової та інноваційної діяльності.
- Що сприятиме формуванню сприятливого економічного середовища для активізації науково – інноваційного забезпечення?
Лузан: Це перш за все ринкові реформи, які відбуваються в аграрному секторі поетапно, а також урядова політика щодо удосконалення та щорічного розширення обсягів державної підтримки розвитку аграрного сектору поетапно формують таке сприятливе економічне середовище. Важливою передумовою розвитку інноваційної діяльності є також зниження податкового навантаження на сільгоспвиробників.
З кожним роком, як Ви знаєте, Державний бюджет в частині АПК стає все більш спрямованішим на підтримку інноваційних процесів в галузі. Так на 2008 рік на урядові програми лише для підтримки селекції, кредитування, меліорації, виробництва біопалив передбачено 2,2 млрд. грн. (в 1,4 рази більше поточного року).
Всі ці та інші заходи в комплексі уже дають можливість активізувати інноваційні процеси в аграрному секторі.
Можете назвати кілька цікавих прикладів вдалого інвестування в АПК?
Лузан: Прикладом ефективного інноваційного розвитку є птахівництво, де за останні шість років виробництво м'яса птиці зросло в 4 рази. Тут практично повністю оновлена виробнича база для виробництва м'яса бройлерів, залучені необхідні інвестиції для освоєння сучасних технологій, створена потужна база для розвитку селекції в птахівництві, вирішено кадрове забезпечення і т. ін.
Минулого року, скажімо, тільки для галузі тваринництва введено в експлуатацію 417 та продовжувалось будівництво і реконструкція більше 200 сучасних тваринницьких комплексів і ферм.
На сьогодні активно запроваджуються такі найбільші інноваційні проекти, як створення молочного комплексу на 2000 корів з продуктивністю 9500 кг молока на корову в рік ТОВ «Українська молочна компанія», обсяги інвестицій - більше 106 млн. грн.. На черзі ще 4 таких проекти в Київській області. Будівництво птахівничого комплексу ЗАТ «Миронівська птахофабрика» на суму 400 млн. грн., Білоцерківського молокозаводу – 126 млн. грн., Глобинського свинокомплексу - 27 млн. грн., насіннєвого заводу по кукурудзі в Полтавській області – 29 млн. грн., будівництво заводу по біоетанолу в м. Золотоноша – 78 млн. євро та багато інших. Прицьому зазначені проекти передбачають крупнотоварне виробництво із врахуванням розвитку відповідної сировинної бази та інших суміжних виробництв.
Забезпечується конкурентний розвиток пиво-безалкогольної промисловості, олієжирового та плодоовочевого комплексів, кондитерської промисловості і таке ішне. Впроваджується більше 20 проектів по виробництву біопалив.
На українському ринку сьогодні успішно працюють завдяки міжнародній інтеграції такі відомі аграрні фірми, як «Агро-Союз», «Нібулон», «Райз», «Амако», «Чумак» та багато інших, які присутні практично у кожному регіоні нашої держави та майже у всіх сферах агропромислової діяльності. Завдяки цьому сьогодні в аграрному секторі запроваджуються найсучасніші технології.
В чому тоді є роль держави?
Лузан: Наприклад, Урядові фінансові програми. Візьмемо програму щодо здешевлення кредитів, які залучаються учасниками аграрного ринку для запровадження інноваційних проектів. Вона дозволила, за даними Нацбанку, збільшити обсяги кредитування потреб АПК із 400 млн. грн. у 1999 році до
28,6 млрд. грн. на 1 липня 2007 року, або більше ніж у 70 разів!
Зазначу, що сьогодні це майже 15% кредитів залучених у національну економіку. 50% із загальних обсягів – це кредити сільгоспвиробників, а 55% із них – довготермінові кредити, тобто кредити, які вкладаються в майбутній розвиток.
Міністерством напрацьована ефективна система щодо діяльності конкурсних комісій по всій вертикалі державного управління, включаючи адміністративні райони, для відбору учасників у даній урядовій програмі.
Важливим є те, що державна підтримка, яка направляється на здешевлення кредитів, вимагає: у 2007 році в структурі пільгових середньострокових кредитів регіонів повинно бути не менше 40% кредитів, спрямованих на інноваційно–інвестиційні проекти.
Це і бюджетна підтримка науково-дослідних розробок, запровадження експериментальних проектів (реконструкція Солотвинського солерудника тощо), фінансування селекцій в рослинництві і тваринництві і т.д.
Разом з тим, обсяги залучення прямих інвестицій та кредитів далеко не покриває потреб АПК, не забезпечується системного підходу в організації інноваційної діяльності.
Тобто є прорахована кількість фінансових вливань в АПК?
Лузан: За розрахунками Інституту аграрної економіки, для сталого розвитку галузі необхідно вкласти інвестицій не менше
150 млрд. дол. США, не враховуючи вкладення в комплексний соціальний розвиток сільських територій. Безумовно тут проблем ще дуже багато.
Інноваційний розвиток частково стримується відсутністю вітчизняних комплексних науково-дослідних розробок, слабкою інтеграцією національної науки із виробництвом, недостатнім фінансуванням фундаментальних наукових досліджень і розробок, відсутністю наукового забезпечення окремих напрямків розвитку АПК й т.інш..
Тому необхідно здійснити ще цілий ряд додаткових заходів для суттєвого розширення інвестування в аграрний сектор. Вони теж визначені Державною програмою.
Першочергові з них:
- розвиток системи іпотечного кредитування, зокрема іпотеки земельних ділянок;
- комплексне законодавче забезпечення запровадження ринку земель сільгосппризначення;
- створення сучасної системи реєстрації нерухомості, зокрема земельних ділянок;
- розширення бюджетного фінансування фундаментальних наукових досліджень;
- розвиток системи страхування аграрних ризиків;
- удосконалення законодавства для створення та ефективного функціонування технопарків;
- забезпечення стабільної податкової політики та системи державної підтримки сільгоспвиробників;
- посилення гарантій захисту інвестицій та доходів інвесторів, забезпечення вільного руху капіталів та переміщення товарів, тощо.
На наше переконання, реалізація зазначених й інших заходів дасть змогу значно підвищити інноваційно-інвестиційну привабливість АПК, продовольчу безпеку держави та експортний потенціал галузі.
Підготовлено прес-службою МінАП
