Інвестиції? Після висновків з помилок

31 October, Розділ Аналітика, переглядів 4 943

На перший погляд, в Україні не може бути проблем із хлібом насущним. Навіть за неврожайних років нам буде що збирати з ланів, бо маємо найродючішу землю. Але чому ж ми такі бідні у той час, як сидимо на мішках із зерном?

Відповідь смішна. Не вміємо розпорядитися своїм хлібним багатством, запропонувавши його тим, хто хоче попоїсти. А таких мільйони. Наші селяни озолотилися б, вигідно продавши збіжжя. У той час Росія й Казахстан успішно посунули нас із ринку. Про цю ситуацію і мільярдні втрати від митного зашморгу не гласив тільки лінивий. От якби ж «розплачувались за таку схему наповнення бюджету її рідні ініціатори. До того ж із власної кишені…».

Зокрема й про це можна було почути з вуст учасників круглого столу, що відбувся днями у Києві і був присвячений все тим же питанням роботи зернового ринку. Але не лише критика й скарги лунали. Були й слушні поради, пропозиції. Бо ж тема конструктивна: «Механізми для ефективного співробітництва між урядом та приватним бізнесом на ринку зерна»…

«Ми вітаємо продовження політичного діалогу між усіма сторонами у цьому секторі, який є дуже важливим для української економіки. Перші результати позитивні, проте не може бути місця для самозаспокоєння, якщо Україна дійсно хоче мати належно функціонуючий зерновий ринок з рівними умовами для всіх його учасників»,- зазначив Жиль Меттеталь, директор Європейського банку реконструкції й розвитку(ЄБРР) з агробізнесу, після того як президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко запросив його до слова.

Варто нагадати, що напередодні січневого круглого столу була створена робоча група з питань зернового сектору України. До неї увійшли представники й приватного сектору, й державного, й Мінагрополітики, й громадських організацій АПК. Так, чималою мірою завдяки її зусиллям та за сприяння ЄБРР і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) були скасовані квоти на експорт зерна, які замінили митами.

На цьому співпраця не завершилася. У діалозі з владою дійшли висновку, що й введення мита - вчорашній день. До слова, протягом 20 років ЄБРР фінансово підтримав 440 агропроектів, що впроваджені в країнах Центральної, Східної Європи, СНД, виділивши на це 7 млрд. євро. Банк є й одним із найбільших інвесторів України. Але ж невпевненість у завтрашньому дні, яка характерна для України, й непередбачуваність українського політикуму не на жарт відлякують інвесторів. Про це вони нам нагадують відверто й повсякчас. Але ми не можемо примусити представників свого «олімпу» бути відповідальними, діяти прозоро, прогнозовано й за чіткими цивілізованими правилами.

Сергій Кваша, директор Департаменту економічного розвитку й аграрного ринку Мінагрополітики, розповідаючи про потенціал АПК України, із сумом констатував, що дефіцит обігових коштів у рослинництві сягає майже 60 млрд. гривень. Були б це копійки, то ми би збирали не 27 ц/га, а понад 100.

Тож учасники зібрання знову згадували про «пряники» для інвесторів. Зокрема, представник ФАО Дмитро Приходько сказав: «Україна могла б стати найкращим прикладом для інших». Але цей приклад не вписується в нашу манеру покерувати. Від себе додам: і ні за що не відповідати».

Висловлювалися під час круглого столу проти маніпуляцій з ПДВ, вважаючи, що цей податок не може бути інструментом для субсидіювання. От, Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України, в розмові зі мною запропонував взагалі відмовитися від державних дотацій сільгоспвиробникам (бо вони мізерні й не вирішують проблем). Натомість, державні кошти краще спрямувати на соціальні субсидії бідним споживачам хліба, забезпечивши їх так званими «соціальними картками». Може так і краще, щоби виробники зерна не розплачувалися за дешевий хліб своїми 10 млрд. грн. щороку? Генеральний директор ТОВ СП «Нібулон», Герой України Олексій Вадатурський наголосив на ролі логістики в забезпеченні повномасштабного оперативного і якісного експорту зерна. Розповів Олексій Опанасович і про перспективні проекти компанії, яку очолює.

А ось «на горіхи» владі найвлучніше, здається, видав президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. «За 20 років ми виховали дуже мужніх бізнесменів, - іронізував керівник УЗА. - І тепер наші ділові люди 50% свого часу витрачають на обслуговування різного роду перевіряльників. От якби ж ці фіскали всі разом і водночас зникли! Може б тоді українські агровиробники встали би на ноги й просунули державу попереду Європи всієї…».

А голова приватно-орендного сільгосппідприємства «Золота Нива» з Миколаївщини Володимир Ключник у розмові зі мною (поза трибуною) підсумував: «Діалог, який почув на круглому столі, обнадіює. Та більше б хотілося дізнатися про інвестиції, які надходитимуть безпосередньо до конкретного сільгоспвиробника. Та й податки мають бути справедливими. Тоді всі будуть з хлібом, а не «обрані»».