Фермерські господарства потребують об’єднання

23 October, Розділ Аналітика, переглядів 6 985

Семінар фермерів, на якому обговорювалися стан та перспективи розбудови Асоціації фермерів і приватних землевласників України, відбувся у Києві. Обговорити проблеми існування своєї організації приїхали представники фермерських господарств з усіх областей країни.

Свої позиції та бачення розвитку фермерських господарств учасники семінару висловлювали у контексті Державної цільової програми розвитку села до 2015 року. Генеральний директор Центру аграрних реформ, доктор економічних наук, професор Любов Молдаван, зокрема, проаналізувала розвиток фермерської справи в Україні у порівнянні з Францією. «Адже з Францією ми близькі по території, сільськогосподарським угіддям та навіть менталітетом, – зазначила доповідачка, - тому найкраще спрогнозувати ефективні напрямки подальшого розвитку фермерства в Україні можна саме на прикладі цієї держави».
Значний прогрес – об’єднання виробників
Так, Любов Молдован розповіла, що починаючи з 1960 року французи брали активну участь в раціоналізації каналів розподілу. На той час в країні існувала велика кількість посередників між виробниками та споживачами. Внаслідок цього товари пропонувалися покупцям по значно вищій за собівартість ціні. Це викликало зростаюче незадоволення сільгоспвиробників. У загальноекономічному плані така ситуація була головною причиною інфляцій. «Тому першим заходом, який прийняла держава в цій галузі, - підкреслила Любов Василівна, - став закон щодо орієнтації аграрної сфер (від 5.08.1960 р. і доповнення до нього від 8.08.1962 р.). По суті цей закон і створив об’єднання виробників».
За словами пані Молдаван, насамперед мова йшла про те, щоб спонукати виробників за власним бажанням групуватися в об’єднання для забезпечення максимально вигідних умов збуту продукції. Такі об’єднання не замінювали сільськогосподарських колективів, навпаки – вони зміцнювали їх економічне значення, мотивували вступ у договірні відносини. «Яким би не був їх юридичний статус, - пояснює Любов Василівна, - об’єднання виробників повинні пройти необхідну процедуру визнання державою, що надає їм безперечної переваги, та водночас накладає і певні обов’язки».
Переваги:
Визнаним виробникам держава впродовж 5 років сприяє у фінансуванні спеціалістів, які допомагають впроваджувати та освоювати нові технології, надає позики під нижчий відсоток, фінансову допомогу для усунення надлишкової продукції з ринку в період перевиробництва тощо.
Обов’язки:
Щоб об’єднання виробників визнали, йому потрібно представити план комерційної діяльності, програму технічної діяльності, правила постачання товару на ринок, формальне добровільне зобов’язання кожного учасника дотримуватися прийнятої технології виробництва тощо.

Збут продукції та ціноутворення
Як відомо, оптовики та великі закупівельні центри все вимогливіші до якості продукції. Вони хочуть отримувати продукцію, що відповідає стандартам, прийнятим у країнах ЄС та світовим, належно упаковану тощо. Тому надають перевагу саме об’єднанням виробників.
Класичним шляхом збуту продукції вважаються оптові ринки. Також – прямі канали, коли об’єднання виробників є в прямому контакті з керівниками закупівельних центрів.
Формування ціни на сільгосппродукцію, як роз’яснює Любов Василівна, за логікою мало б відбуватися у процесі переговорів між торговцями і постачальниками. Та, за словами пані Молдаван, існує розрізненість і несистемність переговорів між великою кількістю продавців і малочисельнішими покупцями, що сильно сповільнює оцінку ситуації на ринку. З цієї причини у 1963 році Міністерство сільського господарства Франції заснувало спеціалізовану службу, яка займається дослідженнями в галузі агропродукції на різних етапах просування: виробники, оптовики, споживачі. Це – Служба Новин Ринку (СНР). До її складу входять дослідницькі групи, які працюють на крупних оптових ринках та великих виробництвах. Завдяки щоденним опитуванням великої кількості виробників та торговців, СНР встановлює цінові котирування, які складаються із мінімальної, максимальної вартості продукції та ціни, що найчастіше складається на ринку. Визначені таким способом цінові котирування доводяться до відома населення вже до 8,30 ранку, відображаючи ситуацію на ринку кожного дня і водночас виявляючи основні тенденції ціноутворення. Цей досвід досить перспективний і для України.

Конструктивна співпраця забезпечує успіх
Пані Молдаван зауважила, що незважаючи на групування фермерських господарств у об’єднання (формують єдину інфраструктуру), оподатковується лише окремо взятий фермер. Це дозволяє сплачувати суттєво менші податки.
Загалом, 70% світового сільського господарства – це фермерські об’єднання. І це одна із складових успішного ведення господарства.
Інші складові успіху, на думку Молдаван, це насамперед висока самоорганізація та ініціативність товаровиробників. А ще - створені державою умови, що стимулюють аграріїв до самоорганізації й ефективної роботи. Серед чинників успіху також підтримка фермерами ініціативи відповідальних політиків та адміністраторів, постійне прагнення фермерів вчитися. Держава у свою чергу забезпечує фундаментальні дослідження та їх впровадження у виробництво. Отож, успішність фермерської справи залежить від конструктивної співпраці господарств та держави.

Міжпрофесійні організації
Також учасники зібрання пригадали, що в усі часи представники різних ланок аграрної сфери об’єднувалися для створення своїх ринків. Протягом 20 століття економічний розвиток аграрного і споживчого секторів загострив необхідність офіційного оформлення таких домовленостей. Це призвело до створення національних координаційних бюро міжпрофесійних організацій, які згрупували представників усіх ланок галузі. Насамперед такі угрупування забезпечували підприємства необхідною ринковою інформацією, зокрема щодо виробництва, переробки і розподілу сільськогосподарської продукції. Також – економічною інформацією, а саме: стосовно реєстрації угод, вивчення ринку, думки різних груп споживачів тощо.
При дотриманні міжпрофесійними організаціями всіх необхідних принципів роботи, держава має змогу делегувати їм певну частину своєї влади, а саме контроль за виконанням багаторічних міжпрофесійних угод, які включають низку важливих рішень у рамках діяльності, дозволеної законодавством. Це забезпечує високу якість виробничих процесів, дозволяє досягнути максимальної економічної прибутковості та заповнення ринку необхідною продукцією.
Коментарі фахівця
Президент Асоціації Фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ), Ярослав Кардаш:
Коли відбудуться зміни на краще у сільському господарстві нашої країни першими відреагують на це фермерські господарства. Адже вони і так йдуть на крок попереду. Сьогодні ж відбувається ігнорування фермерських господарств з боку законодавчої влади. І це суттєво гальмує фермерських рух в Україні. Бо самотужки не можливо досягнути належної ефективності у виробництві. Вирішення цієї проблеми можливе лише тоді, коли представники фермерських господарств будуть представлені в усіх гілках влади. Нині ми, на жаль, спостерігаємо зворотній процес. Та все ж у нас є певні важелі впливу. І ми зробимо все можливе, щоб не допустити занепаду сільського господарства, зокрема, фермерських підприємств України.
Оксана Шаповал