- Конференція Асоціації організації тропічної ветеринарної медицини
- Ветеринари вилучили в Криму 250 кг небезпечної свинини
- У Запорізькій області виявили сибірку
- Головний державний інспектор ветеринарної медицини країни став заступником аграрного міністра
- ВЕТЕРИНАРНА СЛУЖБА – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО СЕГМЕНТ АПК
Приватна ветеринарна практика та роль професійних громадських організацій
Особисто я розпочинала приватну ветеринарну практику 10 років тому, і можу впевнено сказати, що зробити тоді це було зробити набагато складніше, ніж зараз. Через умови отримування ліцензій та загального відношення різних контролюючих інстанцій до підприємців-початківців цього напрямку бізнесу.
Останнім часом умови для приватної ветеринарної практики покращуються, і, як результат, збільшується кількість ветеринарних фахівців, які працюють за ліцензією. Але їх кількість все одно набагато менша, ніж потребує наші галузі тваринництва. Особливо це стосується співвідношення працюючих спеціалістів ветеринарної медицини державної служби і приватників (складає близько 7:1).
У розвинутих країнах Європи цей показник прямо протилежний і зрозуміло чому. Адже тих, хто платить податки на утримання державної ветеринарної служби більше.
Нині думка фахівців Державного комітету ветеринарної медицини України щодо питання широкого запровадження приватної ветеринарної практики є прогресивною, а отже і робота по переходу державних ветеринарних лікарень на приватну основу ведеться активно.
Узагальнюючи досвід розвинутих країн, а також досвід піонерів приватної ветеринарної практикі в Україні, можна виділити такі необхідні умови для розвитку цього напрямку:
рівні умови конкуренції – ветеринарна практика повинна бути тільки приватною;
одна ліцензія на всі види ветеринарних послуг;
посилення контролю та відповідальності за роботу без ліцензії;
здійснення роздрібного продажу ветеринарних препаратів тільки через практикуючих ветеринарних лікарів;
забезпечення оптимальних умов для роботи ветеринарних клінік і створення адекватних вимог з боку пожежних, санітарних та інших контролюючих інстанцій;
надання можливості приватним лікарям проводити протиепізоотичні заходи за державні кошти;
зміна менталітету ветеринарних лікарів України та підвищення їх професійного рівня.
Можу запевнити, що у всіх вказаних напрямках триває інтенсивна робота на законодавчому рівні, яку проводить Державний комітет ветеринарної медицини разом з Асоціацією спеціалістів ветеринарної медицини України. Особливу увагу, як не дивно, необхідно приділяти саме зміні менталітету фахівців ветеринарної медицини. Багато спеціалістів побоюються покинути роботу в державних установах і перейти на приватну практику. Втім, коливатися не потрібно: якщо йдеться про кваліфікованого фахівця, який розуміється на ветеринарній роботі, то цей перехід для нього буде набагато вигіднішим, особливо якщо сам спеціаліст зробить це якомога швидше.
Асоціація постійно проводить конгреси та семінари з різних напрямків ветеринарної медицини у різних областях України. На цих заходах виступають лікарі, які вже зробили цей крок і готові поділитися з колегами своїм успішним досвідом.
Більш того, ми пропонуємо ветеринарним практикам пройти стажування за кордоном за рахунок асоціації. З нашою допомогою вже простажувалося більше 20 ветеринарних лікарів. Єдиною обов’язковою умовою, яку ми ставимо перед стажерами - є обмін набутим досвідом з колегами під час організованих нами в Україні семінарів.
Можливість навчатися за кордоном ми отримали завдяки постійній співпраці нашої громадської організації з аналогічними організаціями інших країн. Асоціація спеціалістів ветеринарної медицини України у 2005 році стала членом Федерації ветеринарів Європи. До речі, наша організація - перша серед аналогічних у країнах СНД, яку прийняли до своїх лав європейські колеги. Наша мета - фахівці ветеринарної медицини України повинні відчути справжню значимість своєї професії та зрозуміти, що ветеринарна медицина в країнах Європи має статус вільної професії. Цей статус мають лише 7 професій, наприклад, архітектори, лікарі та інші професії, що передбачають не тільки високопрофесійний, але і творчій підхід до своєї роботи.
Дійсно, у разі якихось проблем в лікуванні тварини, оцінити правильність лікування можуть лише такі ж лікарі. Тому в країнах Європи асоціації аналогічні нашій мають набагато більше повноважень і можливостей, і всі ветеринарні практики обов’язково повинні входити в ці громадські організації.
Асоціації забезпечують самоврядування роботи фахівців, які займаються ветеринарною практикою. Ось приклад деяких напрямків діяльності асоціацій прогресивних країн:
підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
ліцензування та контроль роботи ветеринарних практиків;
контроль дотримання професійної етики;
інші питання, що стосуються роботи ветеринарних практиків.
Асоціація спеціалістів ветеринарної медицини України – громадська організація. А отже, всіма її функціями керують члени асоціації. Найвищим керівним органом асоціації є не голова, а з’їзд. Це є, дійсно, демократичний підхід у роботі представників вільної професії.
Хочу запевнити, що вже сьогодні Асоціація спеціалістів ветеринарної медицини України завжди готова відстоювати права та інтереси фахівців ветеринарної медицини нашої держави.
Оксана РУДЬ,
кандидат ветеринарних наук,
голова Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України
