- На Київщині засіяно 89% озимих зернових та 100% озимого ріпаку
- У 2013 році прогнозується розширення посівів пшениці.
- ХIД ПОЛЬОВИХ РОБIТ
- Майбутній урожай формується сьогодні
- Хід посівної кампанії
На колоску тримається держава
Чим викликано зменшення виробництва якісних круп’яних культур? Що необхідно зробити і які проблеми вирішити, аби виробнику було вигідно займатися круп’яними культурами, а на столі українці завжди мали манну, гречану та пшоняну каші.
Ці питання в Мінагрополітики обговорювали ті, від кого залежить стан круп’яної галузі. Щоправда, сьогодні крупи вирощують в багатьох господарствах, а от чи є їх виробництво рентабельним і що потрібно зробити, аби заповнити ринок власними, а не неякісними й експортованими крупами. Навколо цього дискутували виробники та переробники.
Досягти успіху можна тільки спільними зусиллями Заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник вважає, що забезпечення продовольчої безпеки країни – головне питання, яке окреслено в програмі підтримки села до 2015 року. Вирішення цього завдання залежить і від забезпечення споживчої потреби населення у таких цінних харчових продуктах як крупи. Сергій Іванович зокрема зауважив, що «рік на рік не схожий, а тому потрібно мати якісні перехідні запаси круп’яних культур. Саме цьому сприятиме злагоджена співпраця виробників та переробників». За словами заступника міністра, досягти цього можна, сформувавши дієву програму, яка відображатиме інтереси усіх зацікавлених сторін.
Попит на основні круп’яні культури на світовому та вітчизняному ринках проаналізувала завідувачка відділу селекції та насінництва Інституту землеробства УААН Любов Тараненко. Вона відзначила велику цікавість до таких культур як гречка та просо: «Попит на ці культури у світі дуже великий. Особливо в останній час. Наприклад, у Китаї, з якого експортується 89,6% круп до України, посівні площі під гречку зросли від 2148 тисяч га у 1997 році до 2529 тисяч у 2006-му». Любов Калинівна відзначила, що цікавість до круп’яних культур у світі обґрунтована дієтологами. Фахівці стверджують: потреба у крупах – 18 кг на душу в рік, а український споживач отримує лише 12 кг. 
Серед причин недостатнього забезпечення крупами основною названо нерентабельність їх виробництва, спричинену перенасиченням ринку експортною продукцією. Аграрії висловили незадоволення її якістю та необґрунтованою ціною. Водночас обсяги ввізних круп перешкоджають реалізації вітчизняних, конкуруючи з ними суттєво кращими показниками якості.
Генеральний директор КП «Білоцерківхлібопродукт» Іван Шилов, наприклад, зауважив, що врожайність зернових в Україні значно зменшилась через відсутність продуктивних сортів і недотримання відповідних технологій. Ділячись власним досвідом, він розповів про використання на своєму підприємстві, яке не тільки переробляє, а й вирощує гречку, нових технологій та обладнання. Це дозволяє збільшити врожайність майже на 20%.
Обговорювалися і проблеми вирощування та переробки рису. Ця культура вимагає специфічних затратних технологій. Виробники рису висловили сподівання на поліпшення фінансування виробництва цієї культури.
Присутні одностайно назвали першочерговими критеріями, що сприятимуть врожайності, ефективну селекцію, яка здатна підвищити врожайність на 30-46%, впровадження нових технологій, налагодження експортного ринку тощо. А також зауважили, що здатні не тільки забезпечувати якісними крупами внутрішній ринок, але й експортувати свою продукцію. Зокрема до Польщі, Голландії.
Були й побажання до науковців: вивести нові скоростиглі сорти, вегетаційний період яких не припадатиме на час жорсткої посухи. Адже зміни кліматичних умов у 2007 році призвели до втрати понад 30% врожаю зернових. Водночас відзначалося, що чимало господарств довели здатність швидко адаптуватися до непередбачуваних погодних умов та успішно протистояти їм. Про підсумки роботи АПК у минулому році нагадав директор Департаменту ринків рослинництва Олександр Демидов.
Дбайливе господарювання допомогло протистояти стихії
Він поінформував присутніх, що торік господарствами всіх форм власності зібрано 29 млн. т зерна, в т.ч. кукурудзи на зерно та круп’яних культур (у 2006 р. – 34,3 млн. т). Середня урожайність – 21,2 ц/га (24,1 ц/га – у 2006 р.). Відзначилися Полтавська, Харківська та Черкаська області, де намолочено понад 2 млн. т зерна за середньої урожайності 25-30 ц/га, гарні результати отримали господарства Чернівецької та Закарпатської областей – від 35 до 37,5 центнерів з гектара.
«Водночас, - зауважив Олександр Анатолійович, - сільгоспвиробниками південних регіонів, які постраждали від несприятливих умов 2006 року, намолочено від 12 до 18 центнерів на круг».
Директор департаменту відзначив, що порівняно з 2006 роком виробництво зерна зменшилось на 15%. «Звісно, насамперед це зумовлено несприятливими умовами вегетації для зернових культур, - констатував він, - і, як наслідок, зменшенням площ до збирання та зниженням урожайності майже на 12%».
Довідково:
За даними Держкомстату, всього під урожай 2007 року посіяно зернових та зернобобових культур 15,2 млн. га, а зібрана площа становить лише 13,5 млн. гектарів.
Одним із кращих здобутків названо виробництво основної продовольчої культури – пшениці, валовий збір якої у заліковій вазі коливається в межах 14,0 млн. т (на рівні минулорічного). Як вважають аграрії, це хороший показник грамотного, дбайливого господарювання в надзвичайно несприятливих погодних умовах.
Також учасники наради відзначили, що збереженню хлібофуражного балансу сприяв непоганий урожай кукурудзи на зерно. Торік її зібрано близько 6,6 млн. т у вазі після доробки, що на 2% більше проти минулого року. Майже на рівні попереднього року намолочено жита. За даними регіонів, його одержано 565 тис. тонн.
Зазначалося, що валове виробництво пізніх круп’яних культур (просо, гречка, рис), попри загибель посівів на площі у 50 тис. га становитиме близько 450 тис. т (на рівні 2006 року).
Занепокоєні аграрії низьким врожаєм ячменю, якого зібрано лише 6,0 млн. т, або на 5,3 млн. т менше, ніж у минулому році; зменшенням валового збору соняшника – до 4,0 млн. т проти 5,3 млн. т у 2006 році. Значно менше зібрано сої – до 700 тис. т проти 890 тис. тонн. Причинами цього названо скорочення посівних площ та суттєве зменшення врожайності.
Щоправда, відзначалося зростання виробництва ріпаку у 1,7 разів (понад 1 млн. т), чого досягнуто за рахунок збільшення посівних площ.
Закладено добру основу під урожай 2008 року
Не оминули учасники зібрання й обговорення питань, пов’язаних із урожаєм 2008 року. За даними Держкомстату, озимі на зерно та зелений корм посіяні на площі 8,1 млн. га, зокрема на зерно – 8,0 млн. га (на 1,1 млн. га більше, ніж у минулому році).
Під урожай 2008 року площі посіву озимого жита збільшились на 110 тис. га (30%) і становлять 466 тис. гектарів. Окрім того, посіяно 1533,4 тис. га озимого ріпаку, що у два рази більше порівняно з минулим роком.
Попередня оцінка стану посівів, надана науковими установами УААН, показує: в західних, північних, центральних та східних областях більшість площ озимини на сьогодні знаходиться в доброму та задовільному стані.
Як повідомили фахівці Держкомстату, під урожай 2008 року агропідприємствами проведено посів озимих зернових культур виключно кондиційним насінням, з яких 97% – насіння не нижче 3 репродукції, що на 4% краще минулорічного показника.
За даними регіонів, для посіву ярих зернових та зернобобових культур (окрім кукурудзи) на прогнозованій площі 5,6 млн. га при потребі 1267 тис. т насіння засипано 1231 тис. т або 97% необхідних обсягів.
Як повідомив заступник начальника Державної насіннєвої інспекції Володимир Кузьмич, повністю забезпечується потреба господарств у насінні ярої пшениці та тритікале. Водночас забезпеченість насінням ячменю – 98%, вівса – 99%, гороху – 90%, кукурудзи – 84%.
Аграрії впевнені: закладено міцну основу для майбутнього урожаю, на який найбільше може вплинути лише природній фактор.
Оксана Шаповал
