Аграрний тиждень. Україна
» » » Інфографіка: як Україна торгувала зерном врожаю 2018 року
» » » Інфографіка: як Україна торгувала зерном врожаю 2018 року

    Інфографіка: як Україна торгувала зерном врожаю 2018 року






    І завдяки чому вдалося досягти рекордів

    Минулого року Україна виручила з агроекспорту $18,8 млрд, що майже на $1 млрд більше за результат 2017 року, а у січні – квітні 2019 року – $7,1 млрд, що на 18,6% більше, ніж у перші чотири місяці 2018-го. Такий рекорд вдалося поставити, зокрема, завдяки більшим продажам зерна на світові ринки: якщо за 39,2 млн тонн зернових урожаю 2017 року виручили $6,8 млрд, то за 42 млн тонн урожаю 2018 року отримали $8 млрд. При цьому на частку зернових у 2018 році припадало 44,5% всієї виручки від поставок продовольства та 14,8% від всього експорту України в $54 млрд. За перші чотири місяці 2019 року вага зернових у продовольчому експорті була ще суттєвішою та сягала 57,8%.

    Хто продавав і хто купував український хліб у 2018/19 маркетинговому році, і як на зерновий експорт вплинули проблеми з роботою «Укрзалізниці», з’ясовував Mind. 

    Хто купував українське зерно в 2018 році? Якщо обчислювати за фізичними обсягами, то у 2018 році головним світовим споживачем українського зерна стала Іспанія із показником в 4,5 млн тонн. Слідом за нею, як свідчать дані ДФС, розташувались Китай із результатом в 4,3 млн тонн та Голландія із 4,2 млн тонн. Якщо рахувати за отриманою виручкою, то найбільше за наше зерно заплатили Єгипет – $666 млн, Іспанія – $643 млн та Голландія – $556 млн, доповнюють в Інституті аграрної економіки.


    Якщо ж брати у розрізі культур, то головним імпортером української кукурудзи стала та ж Іспанія (4 млн тонн), пшениці – Індонезія (2,2 млн тонн), ячменю – Саудівська Аравія, зазначають в Українській зерновій асоціації.


      
    Порівняно з 2017 роком, перелік основних покупців зерна з України дещо змінився: тоді найбільше загалом купив Китай, кукурудзи, зокрема, – також Китай, пшениці – Індонезія, ячменю – Саудівська Аравія, стверджують дані ІАЕ.

    За підрахунками Української зернової асоціації, до 2022 року урожайність зерна зросте до 100 млн тонн щороку, експорт збільшиться до 69,2 млн тонн. Теоретично, збільшити продажі хліба з України можна за рахунок Китаю та Індії, в яких відбувається стрімкий ріст населення. Але українських трейдерів у цих країнах непокоять завищені фітосанітарні вимоги, що по суті є «нетарифною» перепоною для вітчизняного агроекспорту.


     
    Хто продавав українське зерно? Як і в 2017, так і в 2018 році основними постачальниками зерна з України були українські компанії «Нібулон», «Кернел» та державна ДПЗКУ, французька Louis Dreyfus Company, китайська корпорація Cofco, швейцарська Glencore та американська корпорація Cargill, свідчать дані УЗА. На частку цих трейдерів припало 71% всього зерна, поставленого світу в 2018 році.

    Ці ж корпорації, за інформацією Адміністрації морських портів України, одночасно є і власниками найпотужніших портових терміналів України. Зокрема, «Кернел» у порту Чорноморськ належить термінал «Трансбалктермінал» потужністю в 300 000 тонн одночасного зберігання зерна. У порту Южний Cargill разом із українським стивідором ТІС володіє терміналом MV Cargo, що зараз має потужність у 290 000 тонн одночасного зберігання зерна.

    У порту Миколаїв власний термінал потужністю в 175 000 тонн одночасного зберігання зерна має агрохолдинг «Нібулон». Тобто ці три компанії разом можуть одномоментно зберігати 890 000 тонн зерна, тоді як загальна потужність терміналів усіх 11 українських портів розрахована на одночасне зберігання 3,8 млн тонн зерна.

    «Причиною малої чисельності основних гравців українського зернового ринку є висока капіталомісткість бізнесу – аби зафрахтувати лише судно для вивозу 50 000 тонн вантажу, потрібно затратити до $15 млн», – пояснює Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.

    Як зерно з України вивозилось на експорт? До кінцевого споживача український хліб доставляли переважно морським шляхом (95% всього зернового експорту). У свою чергу, до портів 67% усього зерна, або ж 31 млн тонн, вивезла залізниця. Інші 28% зерна перевіз автотранспорт, ще 5% зерна, або 2,2 млн тонн, до портів доправили річковими суднами, говорять дані Держстату.

    У цілому «Укрзалізниця» подає аграріям на місяць в середньому 49 800 вагонів. Втім, щоб повністю задовольнити усі заявки агровиробників, УЗ мала б подавати на місяць одразу 70 000 вагонів. «Більш того, якщо експорт зерна з України таки досягне щорічних 70 млн тонн, то ті самі 70 000 вагонів на місяць будуть потрібні, щоб хоча б мінімально задовольнити попит трейдерів на вивіз продукції до портів», – наголошує Горбачов.

    За його словами, подавати більше вагонів «Укрзалізниця» не може саме через нестачу локомотивів: нині сумарний парк приватних та державних вагонів-зерновозів уже складає 21 000 одиниць. Цікаво, що при цьому перевалка зерна врожаю 2018 року була в цілому ритмічною, стверджують дані Держстату. Так, найменші обсяги перевалки спостерігалися в липні 2018 року – 1,5 млн тонн, та в червні 2019 року – 2,5 млн тонн; найактивнішою перевалка зернових була в грудні 2018 року – одразу 6 млн тонн зерна. Втім, в інші місяці вивіз зерна тримався на рівні 4,9–5,1 млн тонн зернових.

    Портом-лідером з перевалки зернових минулого маркетингового року став Миколаїв – 16,8 млн тонн вантажу. Далі йде Чорноморськ із 11,3 млн тонн зернової перевалки, Южний із 9,9 млн тонн та Одеса із 7,9 млн тонн, свідчать дані АМПУ. Для порівняння: найбільше зерна урожаю 2017 року перевалили через Чорноморськ – 8,8 млн тонн, також – через порти Одеса і Южний – по 7,6 млн тонн, Миколаїв був лише на четвертому місці із результатом в 7,4 млн тонн.


     
    Раптовий успіх порту «Миколаїв» в УЗА пояснюють відносною дешевизною послуг стивідорних терміналів: якщо за минулий рік перевалка вантажів у гаванях України в цілому здешевшала від $13 до $11 за тонну, то в порту Миколаїв – із $13 до $10. Натомість, у портах «Великої Одеси» вартість послуг терміналів трималась на рівні $12/тонна.

    https://mind.ua





    Схожі новини
  • Україна експортувала зернових на 12% менше, ніж у минулому році
  • З початку 2018/2019 МР Україна експортувала 12 млн тонн зернових
  • За півроку Україна збільшила експорт яєць на 43%
  • У 2017/2018 МР Україна експортувала зерна на майже 6,4 млрд доларів США
  • Зовнішньоторгівельний оборот агропродукції за два місяці зріс на 28% - до 4,4 млрд дол.

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Інфографіка: як Україна торгувала зерном врожаю 2018 року






І завдяки чому вдалося досягти рекордів

Минулого року Україна виручила з агроекспорту $18,8 млрд, що майже на $1 млрд більше за результат 2017 року, а у січні – квітні 2019 року – $7,1 млрд, що на 18,6% більше, ніж у перші чотири місяці 2018-го. Такий рекорд вдалося поставити, зокрема, завдяки більшим продажам зерна на світові ринки: якщо за 39,2 млн тонн зернових урожаю 2017 року виручили $6,8 млрд, то за 42 млн тонн урожаю 2018 року отримали $8 млрд. При цьому на частку зернових у 2018 році припадало 44,5% всієї виручки від поставок продовольства та 14,8% від всього експорту України в $54 млрд. За перші чотири місяці 2019 року вага зернових у продовольчому експорті була ще суттєвішою та сягала 57,8%.

Хто продавав і хто купував український хліб у 2018/19 маркетинговому році, і як на зерновий експорт вплинули проблеми з роботою «Укрзалізниці», з’ясовував Mind. 

Хто купував українське зерно в 2018 році? Якщо обчислювати за фізичними обсягами, то у 2018 році головним світовим споживачем українського зерна стала Іспанія із показником в 4,5 млн тонн. Слідом за нею, як свідчать дані ДФС, розташувались Китай із результатом в 4,3 млн тонн та Голландія із 4,2 млн тонн. Якщо рахувати за отриманою виручкою, то найбільше за наше зерно заплатили Єгипет – $666 млн, Іспанія – $643 млн та Голландія – $556 млн, доповнюють в Інституті аграрної економіки.


Якщо ж брати у розрізі культур, то головним імпортером української кукурудзи стала та ж Іспанія (4 млн тонн), пшениці – Індонезія (2,2 млн тонн), ячменю – Саудівська Аравія, зазначають в Українській зерновій асоціації.


  
Порівняно з 2017 роком, перелік основних покупців зерна з України дещо змінився: тоді найбільше загалом купив Китай, кукурудзи, зокрема, – також Китай, пшениці – Індонезія, ячменю – Саудівська Аравія, стверджують дані ІАЕ.

За підрахунками Української зернової асоціації, до 2022 року урожайність зерна зросте до 100 млн тонн щороку, експорт збільшиться до 69,2 млн тонн. Теоретично, збільшити продажі хліба з України можна за рахунок Китаю та Індії, в яких відбувається стрімкий ріст населення. Але українських трейдерів у цих країнах непокоять завищені фітосанітарні вимоги, що по суті є «нетарифною» перепоною для вітчизняного агроекспорту.


 
Хто продавав українське зерно? Як і в 2017, так і в 2018 році основними постачальниками зерна з України були українські компанії «Нібулон», «Кернел» та державна ДПЗКУ, французька Louis Dreyfus Company, китайська корпорація Cofco, швейцарська Glencore та американська корпорація Cargill, свідчать дані УЗА. На частку цих трейдерів припало 71% всього зерна, поставленого світу в 2018 році.

Ці ж корпорації, за інформацією Адміністрації морських портів України, одночасно є і власниками найпотужніших портових терміналів України. Зокрема, «Кернел» у порту Чорноморськ належить термінал «Трансбалктермінал» потужністю в 300 000 тонн одночасного зберігання зерна. У порту Южний Cargill разом із українським стивідором ТІС володіє терміналом MV Cargo, що зараз має потужність у 290 000 тонн одночасного зберігання зерна.

У порту Миколаїв власний термінал потужністю в 175 000 тонн одночасного зберігання зерна має агрохолдинг «Нібулон». Тобто ці три компанії разом можуть одномоментно зберігати 890 000 тонн зерна, тоді як загальна потужність терміналів усіх 11 українських портів розрахована на одночасне зберігання 3,8 млн тонн зерна.

«Причиною малої чисельності основних гравців українського зернового ринку є висока капіталомісткість бізнесу – аби зафрахтувати лише судно для вивозу 50 000 тонн вантажу, потрібно затратити до $15 млн», – пояснює Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.

Як зерно з України вивозилось на експорт? До кінцевого споживача український хліб доставляли переважно морським шляхом (95% всього зернового експорту). У свою чергу, до портів 67% усього зерна, або ж 31 млн тонн, вивезла залізниця. Інші 28% зерна перевіз автотранспорт, ще 5% зерна, або 2,2 млн тонн, до портів доправили річковими суднами, говорять дані Держстату.

У цілому «Укрзалізниця» подає аграріям на місяць в середньому 49 800 вагонів. Втім, щоб повністю задовольнити усі заявки агровиробників, УЗ мала б подавати на місяць одразу 70 000 вагонів. «Більш того, якщо експорт зерна з України таки досягне щорічних 70 млн тонн, то ті самі 70 000 вагонів на місяць будуть потрібні, щоб хоча б мінімально задовольнити попит трейдерів на вивіз продукції до портів», – наголошує Горбачов.

За його словами, подавати більше вагонів «Укрзалізниця» не може саме через нестачу локомотивів: нині сумарний парк приватних та державних вагонів-зерновозів уже складає 21 000 одиниць. Цікаво, що при цьому перевалка зерна врожаю 2018 року була в цілому ритмічною, стверджують дані Держстату. Так, найменші обсяги перевалки спостерігалися в липні 2018 року – 1,5 млн тонн, та в червні 2019 року – 2,5 млн тонн; найактивнішою перевалка зернових була в грудні 2018 року – одразу 6 млн тонн зерна. Втім, в інші місяці вивіз зерна тримався на рівні 4,9–5,1 млн тонн зернових.

Портом-лідером з перевалки зернових минулого маркетингового року став Миколаїв – 16,8 млн тонн вантажу. Далі йде Чорноморськ із 11,3 млн тонн зернової перевалки, Южний із 9,9 млн тонн та Одеса із 7,9 млн тонн, свідчать дані АМПУ. Для порівняння: найбільше зерна урожаю 2017 року перевалили через Чорноморськ – 8,8 млн тонн, також – через порти Одеса і Южний – по 7,6 млн тонн, Миколаїв був лише на четвертому місці із результатом в 7,4 млн тонн.


 
Раптовий успіх порту «Миколаїв» в УЗА пояснюють відносною дешевизною послуг стивідорних терміналів: якщо за минулий рік перевалка вантажів у гаванях України в цілому здешевшала від $13 до $11 за тонну, то в порту Миколаїв – із $13 до $10. Натомість, у портах «Великої Одеси» вартість послуг терміналів трималась на рівні $12/тонна.

https://mind.ua





Схожі новини
  • Україна експортувала зернових на 12% менше, ніж у минулому році
  • З початку 2018/2019 МР Україна експортувала 12 млн тонн зернових
  • За півроку Україна збільшила експорт яєць на 43%
  • У 2017/2018 МР Україна експортувала зерна на майже 6,4 млрд доларів США
  • Зовнішньоторгівельний оборот агропродукції за два місяці зріс на 28% - до 4,4 млрд дол.

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.