Вчені – хліборобам

25 June, Розділ Аналітика / Наука, переглядів 5 194

Глобальні зміни клімату і, водночас, посилення конкуренції на агроринку країни, а ще бажання експортувати сільгосппродукцію все більше схиляють хліборобів до того, аби залучати у свої будні науку. І двері тут гостинно відкриті. При тому за ними чимало повчального і, можливо, для когось досить несподіваного.

Оскільки на часі жнива, наша розмова з віце-президентом НААН України Ярославом Гадзалом - про наукові підходи до організації збирання ранніх зернових з урахуванням особливостей року.

- Як ви, Ярославе Михайловичу, оцінюєте ситуацію на полях?

- Ґрунтова та повітряна посуха, яка спостерігалась у період із середини квітня до середини травня у більшості регіонів, а у південному продовжилась до кінця травня, суттєво вплинула на формування урожайності ранніх зернових. Її негативний вплив найбільше проявився у степовій зоні й дещо менше у Лісостепу та Поліссі. Відтак стеблестій як озимих, так і ярих зернових сформувався низькоросліший на 10-20 см, ніж звичайно, а густота продуктивних стебел менша на 15-30%. Стан посівів дуже строкатий як в загальному розрізі, так і в середині окремих зон.

Характерною особливістю весняного періоду вегетації нинішнього року є підвищений температурний режим: середні температури повітря були вищими за норму на 3-6ºС, а сума ефективних температур - на 5ºС, що є більшим за середні багаторічні показники у 1,5-2 рази. Такий надлишок тепла в умовах дефіциту вологи призвів до прискорення розвитку рослин і дозрівання хлібів на 10-15 днів раніше звичайних строків. Відомо, що скорочення тривалості вегетаційного періоду призводить до зниження ефективності фотосинтезу і недобору урожаю зерна.

- Все так погано?

- Не зовсім. Моніторинг стану посівів, проведений нашими установами, показує, що у Лісостепу, Поліссі, а також у Північному Степу посіяні в оптимальні строки і після хороших попередників озимі культури сформували досить високу урожайність зерна, яка на кращих полях сягає 5-7 і більше т/га. Саме ці площі треба тримати на особливому контролі, проводячи захисні заходи по боротьбі з хворобами та шкідниками.

- Що підвело у посуху хліборобський південь країни, і як тут порятувати ситуацію?

- Дійсно, у Південному Степу, особливо в АР Крим та Херсонській області через сильну весняну посуху на більшості площ стан посівів слабкий і зріджений, частина посівів через відсутність вологи в метровому шарі ґрунту у травні загинула. Задовільний рівень урожайності зерна в цих регіонах сформувався лише після парових попередників та на зрошенні. Тому стратегічно важливо передбачити першочергове збирання прямим комбайнуванням саме цих посівів, аби не допустити втрат урожаю, а також провести на них позакореневе підживлення та знищити хвороби і шкідників.

При організації збирання необхідно врахувати, що тривалість воскової стиглості зерна сучасних сортів становить 10-12 днів, а повної стиглості - 6-10. Мінімальні втрати зерна при збиранні ранніх хлібів забезпечують прямим комбайнуванням за 10-12 днів, при роздільному збиранні – 14-15. Не полеглі, чисті від бур’янів, рівномірно дозріваючі хліби варто збирати прямим комбайнуванням при досягненні повної стиглості зерна (при вологості 14-16%). Роздільне збирання застосовувати на високорослих, схильних до вилягання, сильно забур’янених, нерівномірно дозріваючих посівах. Скошення посівів у валки розпочинають у кінці воскової стиглості зерна (при вологості 28-30%) і закінчують, коли вологість знижується до 20%. Після підсихання валків, коли вологість зерна досягає 13-15%, проводять їх обмолот.

Але перевагу варто надавати прямому комбайнуванню, бо при випаданні невеликих дощів рослини зернових колоскових висихають за 2-3 години, тоді як валки при роздільному збиранні - за 1-2 дні. Перед збиранням посіви обстежують і роблять план послідовності збирання по культурах і сортах.

- Під жнива пішли дощі, які вимочують поля ряду областей. Що тут врахувати?

- Дощі, особливо у Лісостепу та на Поліссі, на посівах ранніх зернових прискорили масовий розвиток бур’янів. Такі сильно забур’янені посіви варто збирати роздільним способом.

- А збирання насіння на зерно які має особливості?

- До таких посівів більші вимоги. Їх збирають, як правило, при повній стиглості зерна, не допускаючи перестою на корні. Зволікання з початком збирання насінницьких посівів призводить до зростання рівня пошкодження насіння клопом-черепашкою на 15-20% за день і подвоєння його пошкодження за тиждень, що значно знижує посівні якості насіння. Дуже важливо не допустити його травмування (за технічними вимогами не повинно перевищувати 1%). Кожен процент травм у посівному матеріалі зменшує врожайність зерна на 5-10 ц/га. До речі, цього року в АР Крим, у деяких районах Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей сформувалось дрібне, щупле зерно з низькою масою 1000 зерен, непридатне на насінницькі цілі. За інформацією Інституту сільського господарства Криму, найбільше постраждали від посухи озимі культури краснодарської та західноєвропейської селекцій, які є найбільш вологолюбні. Тому на насінницькі цілі необхідно використовувати вітчизняні, добре адаптовані до місцевих умов сорти. Хочу наголосити: у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Кіровоградській областях є можливість одержати високоякісне насіння ранніх зернових, яке необхідно виробити у більших, аніж зазвичай, обсягах. І реалізувати його в потерпілі від посухи райони.

Врахувавши ж розроблені вченими НААН України рекомендації з проведення збору ранніх зернових культур, жнива цього року можна провести організовано та з мінімальними втратами зерна.

Розпитувала Валерія ПЕТРЕНКО