Біржа. Америка чи Європа?

10 January, Розділ Аналітика / Дослідження ринку, переглядів 4 105

Розмову про інтеграцію до світового біржового ринку ми розпочали з президентом Київської агропромислової біржі Борисом Беренштейном власне, з поняття «ринок», як його розуміють в агропромислових колах України, Європи, США.

На Заході до ринку ставляться як до необхідності, без якої неможливий розвиток економіки й баланс між попитом та пропозицією, запевняє Борис Леонідович, розвиваючи думку далі:

- В Україні ж, почувши цей термін – жахаються. У наших виробників ринок асоціюється з колгоспним базаром, куди може прийти хтось від «ОБХСС» і наказати, за якою ціною й що продавати. Держава ще не навчилася об’єктивно аналізувати тенденції й фахово упереджувати кризи. Проблеми ж, як правило, нас спіткають зненацька, і діємо ми хаотично, чим і спричиняємо новий виток кризи. А в народі кажуть, що мудрою є саме та людина, яка знає як не потрапити в скрутну ситуацію, а не шукає з неї вихід. Наочний приклад – гречка. Спочатку ми, не проаналізувавши баланс, спричинили її дефіцит. А вже потім помітили, що «мало посіяли». Поступила команда «сіяти доволі». Посіяли. Зібрали більше, ніж можемо з’їсти. Ціни обвалилися. Постраждав «слухняний» сільгоспвиробник. Схожа ситуація з цукром. Учора був дефіцит, сьогодні, після команди згори, - перевиробництво. Хто постраждав? Відповідь на поверхні…

- А є реальний механізм передбачити, якими ціни будуть через, скажімо, півроку?

- Запросто. Беручи участь в торгах на світовому біржовому ринку, вже сьогодні ви можете укласти контракт на постачання, наприклад, пшениці на березень чи травень. І за чітко фіксованою ціною. І не буде боліти голова, де завтра взяти доступну сировину для випікання хліба, не підвищуючи на нього ціни.

- Але ж ціну на українське зерно формуватимуть у Чикаго. Хіба не так?

- Не поспішайте з висновками. Були переговори з Чиказькою біржею, та вони пропонували лише свій торговельний майданчик. На цьому й не зійшлися. Натомість група компаній Euronext згідна організовувати торги саме на українських майданчиках. Це означає новий поштовх розвитку біржового ринку в нашій державі. І ціни на зернові формуватимуться саме в Україні, що чергового разу підкреслює нашу роль, як провідного гравця.

Довідково. Euronext NV – пан-європейська фондова біржа, що має філії в Бельгії, Франції, Нідерландах, Португалії та Сполученому Королівстві. На додаток до акцій і деривативів, група компаній Euronext надає послуги клірингу і фінансову інформацію. Ринки під управлінням Euronext мають сумарну капіталізацію приблизно 3 трлн. доларів США, що робить її п'ятою в рейтингу найбільших бірж на планеті.

- Що ж може завадити на шляху біржової інтеграції з Європою?

- Необмірковане втручання держави. Хочеться вірити, що на владному Олімпі зробили належні висновки й проаналізували втрати від квотування. Найгірше й найскладніше сьогодні буде повертатися на російський та казахський ринки, звідки нас «пішли». Я не буду називати конкретні цифри цього прорахунку. Хочеться, щоби саме «нагорі» усвідомили, що з біржовою євроінтеграцією «командувати» на торгах не вийде. Інакше з нами просто справи не вестимуть.

- Тоді, Борисе Леонідовичу, що робити з цінами, якщо вони переганятимуть зарплату, тим більше перед виборами…?

- Не ставитися до АПК, як до донора нашої економіки, а заохочувати, вкладати в його розвиток. Непогано було б перейняти практику підтримки сільгоспвиробників, яка діє в Німеччині та Франції. І до держзамовлення бажано повернутися при вирішенні задач продовольчої безпеки. А ціни не зростатимуть та гречані чи цукрові кризи нас обходитимуть, якщо діятимуть світові механізми біржової торгівлі. Там провідну роль гратиме мудрість, передбачливість, а не «вміння керувати».

- Повертаючись до євроінтеграції. Як я зрозумів, у Euronext нас почули. Коли можна очікувати реального «зближення»?

- Не буду загадувати, але протягом року-двох, сподіваюсь ми будемо там.

- Залишається побажати нашим аграріям скорої дороги до «євробіржезації»…

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ