Мікробні препарати для сільськогосподарських культур

14 October, Розділ Аналітика / Технології, переглядів 5 880

Корекція складу мікробних угруповань у кореневій зоні культурних рослин при застосуванні мікробних препаратів не є грубим втручанням у перебіг ґрунтових процесів чи в механізми кореневого живлення, а лише наближає їх до норми, яка повинна бути в біологічно активних ґрунтах. Багаторічні дослідження науковців Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, а також досвід останніх років, отриманий у численних агропідприємствах України, свідчать про високу ефективність використання новітніх мікробних препаратів при вирощуванні сільгоспкультур.

Застосування біопрепаратів забезпечує в окремих випадках разючі ефекти. Адже протягом останнього століття надмірна, а інколи й невміла хімізація аграрних технологій призвела до порушень у складі ґрунтової біоти і розбалансування еволюційно сформованих взаємовідносин рослин і мікроорганізмів, що негативно вплинуло як на родючість ґрунтів, так і на процеси забезпечення сільгоспкультур поживними речовинами.

За нормальних умов розвитку (в біологічно активних ґрунтах) рослина формує в кореневій зоні особливі угруповання корисних мікроорганізмів. При цьому вона отримує комфортний розвиток, що проявляється в інтенсифікації надходження до коренів поживних речовин, адже мікроорганізми є їх своєрідним продовженням (і фізичним, і функціональним), вони проникають у ґрунт на значні відстані, а відтак через гіфи мікроскопічних грибів, ланцюжки бактеріальних клітин до рослини надходить додаткова кількість легкозасвоюваних сполук біогенних елементів. Зважаючи, що переважна більшість орних ґрунтів є деградованими, у т.ч. й у біологічному відношенні, такої норми ми не маємо, а лише можемо наблизитися до неї, застосовуючи мікробні препарати.

Нині, за даними агрохімічної науки, існуючі ступені засвоєння сільгоспкультурами діючої речовини з добрив є надзвичайно низькими: з азотних – у межах 35-50%, фосфорних – 20% і калійних 25-60% залежно від типу ґрунту. Проте ситуацію можна значною мірою виправити шляхом застосування мікробних препаратів – штучного привнесення агрономічно корисних мікроорганізмів «у потрібне місце, у потрібній кількості, у потрібний час». Це дозволяє підвищити коефіцієнти засвоєння поживних речовин і зекономити до 30-50% мінеральних добрив.

В Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН розроблено низку біопрепаратів (практично для кожної сільгоспкультури), способи їх виробництва, зберігання, технології застосування, оптимальні агрофони, що сприяють найбільшій ефективності штучної бактеризації. Примітно, що мікробіологи не пропонують екстремальної відмови від міндобрив. Добрива слід застосовувати, адже це один із основних чинників впливу на реалізацію продуктивного потенціалу культур. Але їх застосування не повинне перевищувати меж фізіологічної доцільності, тобто, добрива повинні застосовуватися лише для покриття потреб рослин і не завдавати шкоди довкіллю. Саме за використання фізіологічно допустимих норм удобрення сільгоспкультур мікробні препарати забезпечують найбільшу ефективність.

В інституті створено методологію визначення фізіологічно допустимих доз добрив у технологіях вирощування агрокультур, відпрацьовано на практиці методичні аспекти аналізів.

Досвід застосування мікробних препаратів в аграрних технологіях однозначно свідчить про можливість підвищення ефективності землеробства шляхом вмілого поєднання біологічних і абіогенних факторів впливу на продукційний процес сільгоспкультур.

Наталія БУНЯК, директор,

Віталій ВОЛКОГОН, головний науковий співробітник

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН