«Нуль» з прибутком

04 October, Розділ Аналітика / Технології, переглядів 4 760

Неправда, що вітчизняна сільськогосподарська техніка не годиться для запровадження найсучасніших технологій обробітку ґрунту.

Днями ми відвідали селянське господарство «Альта», що в Переяслав-Хмельницькому районі на Київщині, й на власні очі переконалися: ті ж самі трактори виробництва ХТЗ цілком придатні для мінімального обробітку грунту і No-till. Та ще й 4,5 л солярки вистачить, щоби засіяти гектар. До речі, в цьому господарстві вже 9 років не орють. Але пшениці не менше 45 центнерів збирають з гектара, а кукурудзи - понад 80.

«Маємо чотири трактори виробництва Харківського тракторного заводу ХТЗ-17221 та Т-156Б, - розповідає виконавчий директор СГ «Альта» Володимир Роздобудько. - Ці машини вже другий рік використовуємо в технології No-till. Що би там не казали, а ми задоволені. Витрати пального на одну мото-годину не перевищують 31 літр. І це навесні, при повному навантаженні, коли ще ґрунт вогкий і колеса інколи пробуксовують. А коли, скажімо, сіяли овес за No-till, то взагалі 4,5 літрів дизельного пального вистачало на гектар. Правда, хотілося би, щоби конструктори Харківського тракторного трохи попрацювали над створенням механізаторам більш комфортних умов роботи в кабінах. Важко в спеку працювати без кондиціонера...

Три роки, що в нас працюють нові трактори ХТЗ, несправностей ходової частини практично не було виявлено. Між іншим, під час придбання цієї техніки ми не зверталися по пільгові схеми. Обійшлися без часткової компенсації та лізингу. Бо наше господарство працює успішно, ефективно запроваджуючи новітні технології обробітку ґрунту та догляду за рослинами. Такий підхід надає змогу не йти до держави з простягнутою рукою. І в заробітній платі працівників ми ніколи не обділяємо. От, скажімо, під час посівної наші механізатори заробляють понад 300 гривень за день! Вони висококваліфіковані майстри своєї справи і вміють належно піклуватися про доручену техніку.

В обробітку маємо 3300 гектарів ріллі. Вирощуємо за нульовою та мінімальною технологією кукурудзу, пшеницю, овес, ячмінь, бобові. Ви питаєте, чи варто купувати техніку ХТЗ? Не знаю, як хто, а ми тракторами цього підприємства задоволені. Тільки повторю свої побажання щодо комфорту. І сервісне обслуговування бажано поліпшити. Хоча багато залежить і від підготовки самих механізаторів, яким доручають працювати на новій вітчизняній техніці. У невмілих руках і найдорожчі та імениті зарубіжні машини довго не протягнуть. Для нас високий рівень професіоналізму працівників - не останнє питання, ми таких майстрів своєї справи гідно цінуємо. Тому й працюємо успішно на вітчизняній техніці».

alt - А чому саме No-till обрали, а не щось традиційніше? – запитуємо в головного агронома «Альти» Руслана Полуденного, занотовуючи відповідь.

- За звичайної технології земля виснажується. Уявіть собі, якщо постійно перегортати ґрунт, тоді ж знищуємо шар анаеробних бактерій і земля стає мертвою. Але не слід одразу ж сподіватися і на захмарні результати від запровадження нульової технології. Перший рік можливо позначиться 20-30% знижкою. А потім у середньому 60-70 центнерів з гектара пшениці не дивиною буде. Й економічно дуже вигідно. Та й «кадрової проблеми» в нас немає, адже наші працівники одразу ж зрозуміли переваги No-till і швидко освоїли всі тонкощі нової технології. А це немаловажливо, бо знайти, скажімо, механізатора - майстра своєї справи - сьогодні не так вже й легко. У нас же на три тисячі з гаком землі вистачає п’яти розумних механізаторів. І жодної паніки.

- Зачекайте, а як при No-till найкраще застосовувати систему сівозмін?

- Так от і хочу одразу наголосити й підкреслити, що при No-till більше значення має не підживлення ґрунту, а саме сівозміна. Ми застосовуємо «чотирьохпілку», цебто бобові, зернові, кукурудза, технічні. Хоча кукурудза - це монокультура й її можна сіяти на одному й тому ж місці хоч двадцять років. Тоді слід хіба що засобів захисту та мінеральних добрив додавати (якщо органіки немає).

- Наскільки відрізняється технологія підживлення ґрунту від звичайної?

- Тут теж є свої «тонкощі». Якщо зазвичай мінеральні добрива вносяться при дискуванні або оранці, то при No-till, як зрозуміло, така обробка землі не передбачається. Адже для отримання найкращого результату, скажімо, при вирощуванні кукурудзи, треба на гектар внести 120-150 кілограмів азоту в діючій речовині. Але ж як? Це потрібно робити рано повесні і найкраще в рядки. І добре, якщо перед дощем вгадати. Та таких «погодних вікон» може й не бути. Відтак, підстрахуватися краще з осені. От ми після збирання кукурудзи подрібнили рослинні рештки й по них внесли аміачну селітру в рідкому стані 1:1. Таким чином і клітковина найкраще розпадається, і азоту 60-70% залишається. А повесні, при посіві, вже вносили концентрат карбамідно-аміачної суміші (де 32% азоту в діючій речовині).

- А чи впливає технологія No-till на якості зерна?

- От, до речі, цікаво. Нинішній рік вважається не найкращим, правда ж? Але в нашому господарстві маса тисячі зерен озимої пшениці у межах 42-45 грамів. При тому, що «кондицією» вважається те, що не менше 40.

- Сієте за допомогою тракторів ХТЗ?

- Так. І я задоволений. При нормальному підборі механізаторів і своєчасному та якісному технічному обслуговуванні проблем не виникає. От у нас сівалка аргентинська важить 8 тонн + 1,5 тонни насіння+1 тонна селітри. І всі ці 10,5 тонн ХТЗ-17221 спокійнісінько тягне на 3-й - 4-й передачі. Цебто, за зміну, за світловий робочий день, можна засіяти понад 50 гектарів. І якоїсь особливої мороки не треба.

Ось така вона, селянська мудрість. Виграє той, хто думає, аналізує, дбає про добробут свого господарства і його працівників. Бо можна вітчизняне лаяти й працювати на піднесення іноземної економіки, збагачуючи «їхній» бюджет нашими податками. Та, виявляється, не все так погано в нашому технічному парку. І межі для його вдосконалення немає. То може вдосконалюймо власне? Тим більше, як бачите, власна вітчизняна техніка добре товаришує з найсучаснішими енергозберігаючими та родючозахисними технологіями обробітку ґрунту.

Володимир ШАПОВАЛОВ