- №4 (259)
- №42 (254)
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
Інновації для зерновиробництва
Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (ННЦ «ІМЕСГ») за сприяння Мінагрополітики і НААНУ провів семінар «Технічне забезпечення інноваційних технологій вирощування, збирання та зберігання зернових культур». Він став знаковою подією для працівників АПК і його передової ланки – інженерно-технічної служби.
Відкрив семінар директор ННЦ «ІМЕСГ» доктор технічних наук, академік НААН Валерій Адамчук. Нарощування обсягів виробництва зерна, яке на сьогодні визначено одним із пріоритетних напрямків розвитку агрополітики, можливе лише за умов техніко-технологічного переоснащення галузі на основі ефективної системи машин. Ця система машин повинна забезпечити виробництво зерна за енергозберігаючими технологіями.
Вітчизняне сільськогосподарське виробництво характеризується щорічним зменшенням технічного потенціалу, що зумовлює необхідність реорганізації існуючої державної політики, підкреслив заступник директора з наукової роботи ННЦ «ІМЕСГ» доктор технічних наук, член-кореспондент НААН Олександр Сидорчук. Парк тракторів і зернозбиральних комбайнів щорічно зменшується. Спостерігається також чітка тенденція поступового витіснення вітчизняної техніки імпортною, частка якої в загальному обсязі продажів за останні роки зросла до рівня 70-75%. Аналіз ринку техніки, яка продається у нас в державі, вказує і на те, що вона набагато дорожча, значна її частина надходить із вторинного ринку Тобто вітчизняний виробник переплачує значні кошти, а 
згодом витрати коштів різко зростають через потребу в запасних частинах. Водночас, в залежності від природно-виробничих зон, все чіткіше простежується тенденція концентрації виробництва, збільшення господарств із площею угідь 3 тис. га і більше. Така ситуація вимагає диференційного підходу до техніко-технологічного переоснащення галузі. Це є реакцією систем виробництва на недостатній рівень забезпеченості технікою, порушення термінів проведення збиральних робіт.
В ННЦ «ІМЕСГ» на підставі аналізу статистичних закономірностей зміни погожих і непогожих проміжків часу, а також агрометеорологічно допустимого фонду часу роботи комбайна протягом доби розроблено статистично-імітаційні моделі (алгоритми) прогнозування збирання зернових культур в окремому господарстві. В цих моделях відображено випадкові часові події агрометеорологічних умов статистично-імітаційними моделями, які враховують закономірності тривалості погожих і непогожих проміжків часу збиральних робіт за параметрами: час появи роси та дефіцит вологості. Змодельовані системи також дозволяють вирішувати питання технічного забезпечення із врахуванням таких параметрів: урожайність, площа угідь, структура посівних площ зернових культур, що вирощуються, різновид сортів. На підставі розроблених статистично-імітаційних моделей проведено дослідження і встановлено закономірності зміни відсотка втрати вирощеного врожаю в залежності від питомої площі, яка припадає на одиницю пропускної здатності, за різних значень врожайності. Встановлено, що для зони Степу ці втрати складають 10,1%, Лісостепу – 12,6%, Полісся – 9,9%. 
Заступник директора УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Віктор Погорілий підкреслив, що результати випробувань за рівнем технічної досконалості дозволяють зробити таку класифікацію комбайнів: II покоління – зернозбиральні комбайни з пропускною здатністю до 10 кг/с, середнього рівня технічної надійності, комфорту та умов праці комбайнера (практично удосконалені, модернізовані комбайни пострадянського часу); III-IV поколінь – зернозбиральні комбайни з пропускною здатністю 14-16 кг/с, високим рівнем технічної надійності, автоматизації, комфорту та умов праці комбайнера (сучасні імпортні комбайни останніх п’яти років випуску). Аналізуючи ефективність використання зернозбиральних комбайнів III-го та II-го поколінь, було відзначено: за приблизно однаковим терміном експлуатації (5 років), річному навантаженні (75 діб) середня ціна комбайнів III-го покоління у 2,5 рази більша. Ці комбайни мають кращі (в 1,09 рази) показники середньодобового часу роботи. Робоча швидкість у них відрізняється у 1,4 рази, пропускна здатність - 1,4-2,0, середня ширина захвату жатки -1,25 рази. Витрати на обслуговування та ПММ за п’ятирічний термін експлуатації приблизно однакові, проте обсяги обмолоту за ті ж п’ять років різняться у 2,47 рази і складають відповідно 19854,64 та 8029,02 тонни. Отже, комбайни III-го покоління, на думку експерта, доцільно використовувати в господарствах із значними обсягами збиральних робіт, в агрохолдингах і при формуванні спеціалізованих МТС, бо ефективність їх використання гарантується високою стабільністю виконання технологічного процесу, великими обсягами збирання урожаю зі значних площ, досконалою логістикою, яка мінімізує організаційні витрати на пересування по зонах, високоякісним річним ремонтом в спеціалізованих підприємствах.
В
еликий інтерес викликала доповідь Анатолія Малієнка, доктора с.-г. наук, завідувача лабораторії обробітку ґрунту і боротьби із бур’янами ННЦ «Інститут землеробства» НААН. Анатолій Митрофанович відмітив, що взагалі давно виступає опонентом до урядових започаткувань, більшість із яких викликають у нього сумніви і тривогу. За його песимістичними оцінками, проект виробництва 80 млн. т зерна - чергове підтвердження сировинної орієнтації держави, а його реалізація може призвести до загострення екологічних, економічних та соціальних проблем. Як визнаний фахівець з формування агротехнологій, в т.ч. і їх соціальних передумов, Малієнко назвав п’ять категорій, які визначають рівень розвитку суспільства: витрати праці, оплата праці, механізація, хімізація та витрати інформаційних ресурсів. Їх взаємний вплив і зміни системно характеризують стан розвитку держави.
Доповідач відмітив існування чотирьох систем землеробства та чотирьох видів технологій. З наукової точки зору в питаннях обробітку ґрунту, переконаний Малієнко, плуг працюватиме стільки, скільки існуватиме сільське господарство. Більш ніж 40-річний його експеримент свідчить - плуг не призводить до зміни родючості ґрунту. У зв’язку з цим він запропонував покінчити зі спекуляціями на тему використання плуга. Відповідаючи на численні запитання учасників семінару, вчений відмітив: «Якщо втрачаємо врожай, то не тому, що не так, а тому, що не тоді: не тоді орали, не тоді сіяли, не тоді обробляли, не тоді збирали і т. п.; продуктивність сівозміни падає на 12% від ущільнення ґрунту; розриву між збиранням і посівом відповідно до поняття «післязбиральна стиглість» ґрунту бажано уникати; обробіток ґрунту – це скоріше мистецтво, ніж наука».
Підсумовуючи свій виступ, науковець підкреслив, що технології підбирають економіка та соціологія. Задача науки – пропонувати безліч варіантів їх реалізації, а вже економіка «просіває через своє сито» і визначає найкращий варіант на даному етапі історичного розвитку. Як приклад, він навів відомі дані про сівалки прямого посіву, які ще в далекому 1976-му були в Україні: вони не прижилися, бо на той час були дешеві енергоресурси та робоча сила.
Віктор ШЕЙЧЕНКО
Далі буде.
