Аграрний тиждень. Україна
» » Де взяти техніку?
» » Де взяти техніку?

    Де взяти техніку?


    День технічної політики та сільськогосподарського машинобудування на цьогорічній «Агро» відбувся по-європейськи. Під цю подію навіть виділили 1-й павільйон, який багато років поспіль займав під свою експозицію «Агро-Союз». До того ж, саме 1-й павільйон Експоцентру є найбільш комфортабельним і презентабельним з усіх працюючих.

     

    І саме цьому павільйону було відведено головуючу роль у всіх ділових заходах «Агро». Тож Департамент інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики спільно з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України провели в ньому ряд цікавих і змістовних заходів, використовуючи всі принади сучасної оргтехніки. Зокрема, фахівці інженерних служб усіх регіонів, представники іноземних делегацій (Італія, Німеччина, Білорусь) у галузі машинобудування, члени Асоціації аграрних інженерів, Аграрного союзу України, «Украгромаш», працівники НАК «Украгролізинг» і ДП «Спецагролізинг» та інші спочатку були запрошені на нараду з питань розвитку інженерно-технічного забезпечення АПК та сільгоспмашинобудування. А потім змогли стати учасниками засідань круглих столів і семінарів щодо удосконалення технічних послуг і передумов створення багатофункціональних агротехнологічних центрів АТЦ; нових вимог і нормативних актів при випробуванні тракторів і сільгоспмашин; техніко-технологічного забезпечення та управління виробництвом зернових культур на інноваційній основі.

    Втім, перш за все, інженери і машинобудівники проаналізували стан і перспективи забезпечення АПК необхідними машинами. Не забули обговорити й механізми удосконалення агротехнологічних послуг. Так, на переконання директора профільного департаменту МінАП Олександра Григоровича, забезпечення державної фінансової підтримки та запровадження механізму заохочення придбання аграріями необхідної агротехніки вітчизняного виробництва є пріоритетом. І так визначено Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. (затверджена постановою КМУ №187 від 27.02.2013). За розрахунками наукових установ, до пріоритетного переліку сучасної техніко-технологічної бази АПК увійшли енергетичні засоби, комбайни самохідні та причіпні, машини і обладнання для виробництва зберігання та доробки сільськогосподарської продукції, технічні засоби і комплекси для переробки сільськогосподарської продукції, машини і обладнання для механізації процесів у тваринництві та птахівництві, технологічні комплекси малогабаритних машин для механізації робіт у кооперативних та присадибних господарствах.

    Перспективний парк основних технічних засобів відповідно до сучасних технологічних процесів повинен складатись:

    1. Зернозбиральні комбайни - 75 тис. од., в залежності від пропускної здатності (типу CLAAS «Тукано – 440», «Скіф», КЗС -15 «Сварог» на базі комбайна «New Holland»).

    -      29 тис. од. до 10 кг/с (до 40 ц/га);

    -      35 тис. од. до 10-12 кг/с (від 40 до 60 ц/га);

    -      11 тис. од. понад 12 кг/с (більше 60 ц/га).

    1. Тракторів – 400 тис. од., в залежності від потужності

    -      12 тис. од. понад 280 кВт (380 к.с.) (основне призначення - це агрегатування з ґрунтообробно-посівними комплексами);

    -      144 тис. од., 212-280 кВт (160-380 к.с.) (загального призначення – підготовка до посіву, посів, садіння та збирання врожаю);

    -      244 тис. од. до 120 Квт (160 к.с.) (просапні - для агрегатування з с/г технікою по догляду за культурами, механізовані роботи в тваринництві та особистих селянських господарствах).                                         

    На сьогодні сільгосппідприємства технічно забезпечені ледь на 65%, тож навантаження на зернокомбайн сягає 184 га (науково обґрунтоване навантаження – 100 га/комбайн), тоді як у США, Німеччині, Франції - 50-60 га/комбайн. Більше 15-20 років експлуатується 72% зернокомбайнів і 78% тракторів. А результати ґрунтовного аналізу наявного парку сільгосптехніки свідчать: в Україні майже 28 млн. га обробляється технікою, що більш як на дві третини складається з морально та фізично застарілих машин. От і маємо відповідну тривалість жнив: у 2012-му ранні зернові та зернобобові зібрали за 49 днів (оптимальний термін – 14).

    Відповідно до Державної цільової програми реалізації технічної політики в АПК до 2015 р., щорічне оновлення машинно-тракторного парку до технологічної потреби складе 7,5 тис. од. зернозбиральних комбайнів і близько 40 тис. од. тракторів. Торік аграрії купили майже 15 тис. од. техніки на загальну суму понад 6 млрд. гривень. Щоправда, майже 82% цих машин - іноземного виробництва.

    Довідково.

    -         зернозбиральних комбайнів – 978 од., на суму 1,3 млрд. грн.,                                                           

      в т.ч. імпортних – 858 од., на 1,2 млрд. грн.;

    -          тракторів – 3979 од., на суму 1,8 млрд. грн.,             

      в т.ч. імпортних – 2154 од., на 1,4 млрд. гривень.

    Цікаво, що за даними експертів, у 2009-2012 рр. українські підприємства сільгоспмашинобудування виробили 77,4 тис. од. техніки і обладнання на понад 3,7 млрд. гривень. Зернозбиральних комбайнів зібрано 1,1 тис. од. (на майже 1,1 млрд. грн.), тракторів - майже 8,5 тис. од. (на понад 1,7 млрд. грн.).

    Довідково. Сьогодні на складах машинобудівних підприємств залишається нереалізованої техніки та обладнання на понад 300 млн. грн., з яких 310 од. тракторів і 26 од. зернокомбайнів.

    Цього року Держбюджетом на підтримку технічного забезпечення АПК через фінансовий лізинг вітчизняної техніки передбачено 166,8 млн. грн., фактично надійшло 50 млн. гривень. Тому фахівці технічного департаменту МінАП внесли пропозиції до Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр.: збільшити видатки на операції фінансового лізингу в 2013 р. до 1,265 млрд. грн., в 2014-му - 1,550 млрд. грн., що дозволяє вже цього року поставити аграріям понад 4 тис. од. сучасних машин вітчизняного виробництва.

    На переконання і спеціалістів департаменту, і виробників агротехінки, вже створені умови, за яких сільгоспмашинобудуванням стало займатися вигідно. Адже на законодавчому рівні забезпечено створення сприятливих умов для залучення інвестицій (з 29 листопада 2012 р. в Україні вступили в дію зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу»), що суттєво спрощують реалізацію питань налагодження спільного виробництва інноваційної техніки та обладнання для агропромислового комплексу на потужностях вітчизняних заводів. Це по-перше. А по-друге, за ініціативи Мінагрополітики нарешті прийнято Державну цільову програму реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року, яка має стати базовою для розвитку галузі сільгоспмашинобудування. Нею передбачається впровадження підтримки виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення технічних засобів для впровадження ресурсозберігаючих технологій. (постанова уряду від 31.10.2011 №1140).

    Для стимулювання розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування підприємства галузі звільнено від: оподаткування прибутку до 01.01.2020 р. і сплати мита на матеріали та комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні і ввозяться машинобудівними підприємствами для виробництва сільгосптехніки до 01.01.2017 року. Також опрацьовуються питання оптимізації митно-тарифного та податкового регулювання техніко-технологічної модернізації галузі.

    Втім, це перспектива. А що ж маємо нині?

    Українці обирають «німців» 

     

    Сьогодні для всіх сільгоспвиробників гостро стоїть питання оновлення технічного парку. Як правило, керівники господарств обирають іноземну техніку: кажуть, хоч і дешевша в рази, зате якісніша. З-поміж численних пропозицій на ринку сільгосптехніки українські аграрії виокремлюють німецьку техніку.

     

    Водій навантажувача 6 розряду з ВАТ «Надра Приазов'я» Віктор Калітенко розповідає, що їхнє підприємство вже років з п'ять як повністю перейшло на іноземну техніку. Знову ж таки, у своєму виборі керувалися такими показниками як якість, надійність, зручність. «Ми маємо сьогодні навантажувачі Mаnitou 731 та 741 моделі, а також Hitachi 250. Ця техніка повністю задовольняє наші потреби», - уточнює Віктор.

    Оператор з «Астарта-Київ ТОВ «Хмільницьке» Олександр Рябий зазначає, що в їх господарстві експлуатується техніка 4-5 різних марок. «Найбільше маємо білоруської техніки, але я ось вже два роки працюю на Mаnitou, - розповідає Олександр. - Для себе ще відмітив трактор Fendt. Надійна і потужна техніка».

    До речі, мабуть, вам буде цікаво знати, що німецька компанія розробила трактор Fendt спеціально для українських агровиробників. Випробовування пробна модель трактора проходила на Черкащині, після чого надійшла в серійне виробництво.

    Василь Півень з ТОВ «Мрія» теж у захопленні від німецької техніки. «В нашому господарстві вже рік працює трактор Fendt, але поки ще маємо доволі багато і вітчизняної техніки, - розповідає Василь. - У нас 15 одиниць МТЗ, 6 – ХТЗ і ще 6 - ЮКЗ. Але пройшли ми з хлопцями по виставці й ще раз впевнились: краще техніки за Case і John Deere немає. Шкода, що сільгосппідприємства не мають коштів на заміну вітчизняної техніки».

    До речі, за результатами опитування, які щорічно проводить УКАБ, саме компанію John Deere 38% українських аграріїв вважають кращим виробником агротехніки. Вона асоціюється у сільгоспвиробників з якістю.

     

    Вже були у використанні

    Деякі керівники агропідприємств, що потребують техніки, але не мають на те достатньо коштів, купують сільгоспмашини, які вже були у використанні. Розповідають, що хоча й не нові, та кращі за вітчизняні. Проте, в Міністерстві аграрної політики та продовольства налаштовані обмежити ввезення в країну імпортної сільгосптехніки, що була у вжитку, і таким чином підтримати вітчизняного виробника. Держава вже започаткувала п'ять інвестиційних проектів, які дозволять за 4 роки виробляти до 2500 високопродуктивних комбайнів і майже 13 тисяч тракторів. У аграрному відомстві повідомляють, що водночас влада удосконалює програми лізингу і сприяє створенню машинно-тракторних станцій, які допоможуть придбати техніку та отримувати необхідний сервіс дрібним і середнім виробникам.

    Утім, на думку голови асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, перед тим, як щось забороняти, треба зрозуміти – яку ініціативу ми пропонуємо. «На сьогоднішній день альтернативи іноземній техніці, яка займає в Україні більше 80% ринку, немає, - зазначає експерт. - Бо щоб відродити українське сільськогосподарське машинобудування, необхідно вкласти великі гроші, що займе 5-7 років. Тому очевидно: щоб забороняти завезення використаної іноземної техніки - треба зрозуміти, яким чином ми будемо фінансувати власне машинобудування. Ще одне питання: що робити з дрібними та середніми фермерськими господарствами, які не в змозі купити навіть використану техніку?»

    За інформацією комерційного директора «Ландтехнік» Валерія Захарова, 50% від продажів їхньої компанії складає вживана іноземна техніка. «Техніку, що була у використанні, ми переважно привозимо з Німеччини, - зазначає Валерій Вікторович. - Як правило, при ввезенні ця техніка проходить два етапи техогляду. За кордоном сервісний центр виробника перевіряє її на якість, перед продажем вже в Україні техніку знову оглядають. Я розумію сільгоспвиробників, які купують б/в техніку, бо якщо порахувати, то новий комбайн коштує 250 тис. євро, за такі гроші можна придбати два комбайни Lexion 480, які вже були у використанні. Або ж за ці гроші купити комбайн і трактор, відразу закривши всі потреби господарства».

    У компанії «Ландтехнік» є клієнти, які придбали в них іноземну вживану техніку та вже більше п’яти років експлуатують її.

    «В Україні діє лише один завод ХТЗ з виробництва тракторів, але й там не роблять трактор потужністю в 300 кінських сил. Комбайни теж постачає на ринок один український завод, який не забезпечить потреби аграріїв. Така ж сама ситуація і з широкозахватним обладнанням. Тобто по великому рахунку прийняття рішення про заборону ввезення вживаної іноземної техніки не захищає вітчизняних машинобудівників, бо вони просто не виробляють подібної техніки», - ділиться думками Валерій Захаров.

    Отож і приглядаються українські аграрії до техніки, шукаючи, що їм по кишені. Звісно, хотілося б якісну, потужну, швидкісну і надійну. Та часто виявляється, що «не по Сеньке шапка», і John Deere, New Holland, Сase доступні лише одиницям.

     

    Над темою працювали Ольга МОРОЗОВА і Олеся ПАВЛЕНКО

     

     

     





    Схожі новини
  • Технічні перспективи
  • №4 (259)
  • Високоякісна техніка стає ближчою
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Де взяти техніку?


День технічної політики та сільськогосподарського машинобудування на цьогорічній «Агро» відбувся по-європейськи. Під цю подію навіть виділили 1-й павільйон, який багато років поспіль займав під свою експозицію «Агро-Союз». До того ж, саме 1-й павільйон Експоцентру є найбільш комфортабельним і презентабельним з усіх працюючих.

 

І саме цьому павільйону було відведено головуючу роль у всіх ділових заходах «Агро». Тож Департамент інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики спільно з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України провели в ньому ряд цікавих і змістовних заходів, використовуючи всі принади сучасної оргтехніки. Зокрема, фахівці інженерних служб усіх регіонів, представники іноземних делегацій (Італія, Німеччина, Білорусь) у галузі машинобудування, члени Асоціації аграрних інженерів, Аграрного союзу України, «Украгромаш», працівники НАК «Украгролізинг» і ДП «Спецагролізинг» та інші спочатку були запрошені на нараду з питань розвитку інженерно-технічного забезпечення АПК та сільгоспмашинобудування. А потім змогли стати учасниками засідань круглих столів і семінарів щодо удосконалення технічних послуг і передумов створення багатофункціональних агротехнологічних центрів АТЦ; нових вимог і нормативних актів при випробуванні тракторів і сільгоспмашин; техніко-технологічного забезпечення та управління виробництвом зернових культур на інноваційній основі.

Втім, перш за все, інженери і машинобудівники проаналізували стан і перспективи забезпечення АПК необхідними машинами. Не забули обговорити й механізми удосконалення агротехнологічних послуг. Так, на переконання директора профільного департаменту МінАП Олександра Григоровича, забезпечення державної фінансової підтримки та запровадження механізму заохочення придбання аграріями необхідної агротехніки вітчизняного виробництва є пріоритетом. І так визначено Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. (затверджена постановою КМУ №187 від 27.02.2013). За розрахунками наукових установ, до пріоритетного переліку сучасної техніко-технологічної бази АПК увійшли енергетичні засоби, комбайни самохідні та причіпні, машини і обладнання для виробництва зберігання та доробки сільськогосподарської продукції, технічні засоби і комплекси для переробки сільськогосподарської продукції, машини і обладнання для механізації процесів у тваринництві та птахівництві, технологічні комплекси малогабаритних машин для механізації робіт у кооперативних та присадибних господарствах.

Перспективний парк основних технічних засобів відповідно до сучасних технологічних процесів повинен складатись:

1. Зернозбиральні комбайни - 75 тис. од., в залежності від пропускної здатності (типу CLAAS «Тукано – 440», «Скіф», КЗС -15 «Сварог» на базі комбайна «New Holland»).

-      29 тис. од. до 10 кг/с (до 40 ц/га);

-      35 тис. од. до 10-12 кг/с (від 40 до 60 ц/га);

-      11 тис. од. понад 12 кг/с (більше 60 ц/га).

  1. Тракторів – 400 тис. од., в залежності від потужності

-      12 тис. од. понад 280 кВт (380 к.с.) (основне призначення - це агрегатування з ґрунтообробно-посівними комплексами);

-      144 тис. од., 212-280 кВт (160-380 к.с.) (загального призначення – підготовка до посіву, посів, садіння та збирання врожаю);

-      244 тис. од. до 120 Квт (160 к.с.) (просапні - для агрегатування з с/г технікою по догляду за культурами, механізовані роботи в тваринництві та особистих селянських господарствах).                                         

На сьогодні сільгосппідприємства технічно забезпечені ледь на 65%, тож навантаження на зернокомбайн сягає 184 га (науково обґрунтоване навантаження – 100 га/комбайн), тоді як у США, Німеччині, Франції - 50-60 га/комбайн. Більше 15-20 років експлуатується 72% зернокомбайнів і 78% тракторів. А результати ґрунтовного аналізу наявного парку сільгосптехніки свідчать: в Україні майже 28 млн. га обробляється технікою, що більш як на дві третини складається з морально та фізично застарілих машин. От і маємо відповідну тривалість жнив: у 2012-му ранні зернові та зернобобові зібрали за 49 днів (оптимальний термін – 14).

Відповідно до Державної цільової програми реалізації технічної політики в АПК до 2015 р., щорічне оновлення машинно-тракторного парку до технологічної потреби складе 7,5 тис. од. зернозбиральних комбайнів і близько 40 тис. од. тракторів. Торік аграрії купили майже 15 тис. од. техніки на загальну суму понад 6 млрд. гривень. Щоправда, майже 82% цих машин - іноземного виробництва.

Довідково.

-         зернозбиральних комбайнів – 978 од., на суму 1,3 млрд. грн.,                                                           

  в т.ч. імпортних – 858 од., на 1,2 млрд. грн.;

-          тракторів – 3979 од., на суму 1,8 млрд. грн.,             

  в т.ч. імпортних – 2154 од., на 1,4 млрд. гривень.

Цікаво, що за даними експертів, у 2009-2012 рр. українські підприємства сільгоспмашинобудування виробили 77,4 тис. од. техніки і обладнання на понад 3,7 млрд. гривень. Зернозбиральних комбайнів зібрано 1,1 тис. од. (на майже 1,1 млрд. грн.), тракторів - майже 8,5 тис. од. (на понад 1,7 млрд. грн.).

Довідково. Сьогодні на складах машинобудівних підприємств залишається нереалізованої техніки та обладнання на понад 300 млн. грн., з яких 310 од. тракторів і 26 од. зернокомбайнів.

Цього року Держбюджетом на підтримку технічного забезпечення АПК через фінансовий лізинг вітчизняної техніки передбачено 166,8 млн. грн., фактично надійшло 50 млн. гривень. Тому фахівці технічного департаменту МінАП внесли пропозиції до Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр.: збільшити видатки на операції фінансового лізингу в 2013 р. до 1,265 млрд. грн., в 2014-му - 1,550 млрд. грн., що дозволяє вже цього року поставити аграріям понад 4 тис. од. сучасних машин вітчизняного виробництва.

На переконання і спеціалістів департаменту, і виробників агротехінки, вже створені умови, за яких сільгоспмашинобудуванням стало займатися вигідно. Адже на законодавчому рівні забезпечено створення сприятливих умов для залучення інвестицій (з 29 листопада 2012 р. в Україні вступили в дію зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу»), що суттєво спрощують реалізацію питань налагодження спільного виробництва інноваційної техніки та обладнання для агропромислового комплексу на потужностях вітчизняних заводів. Це по-перше. А по-друге, за ініціативи Мінагрополітики нарешті прийнято Державну цільову програму реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року, яка має стати базовою для розвитку галузі сільгоспмашинобудування. Нею передбачається впровадження підтримки виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення технічних засобів для впровадження ресурсозберігаючих технологій. (постанова уряду від 31.10.2011 №1140).

Для стимулювання розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування підприємства галузі звільнено від: оподаткування прибутку до 01.01.2020 р. і сплати мита на матеріали та комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні і ввозяться машинобудівними підприємствами для виробництва сільгосптехніки до 01.01.2017 року. Також опрацьовуються питання оптимізації митно-тарифного та податкового регулювання техніко-технологічної модернізації галузі.

Втім, це перспектива. А що ж маємо нині?

Українці обирають «німців» 

 

Сьогодні для всіх сільгоспвиробників гостро стоїть питання оновлення технічного парку. Як правило, керівники господарств обирають іноземну техніку: кажуть, хоч і дешевша в рази, зате якісніша. З-поміж численних пропозицій на ринку сільгосптехніки українські аграрії виокремлюють німецьку техніку.

 

Водій навантажувача 6 розряду з ВАТ «Надра Приазов'я» Віктор Калітенко розповідає, що їхнє підприємство вже років з п'ять як повністю перейшло на іноземну техніку. Знову ж таки, у своєму виборі керувалися такими показниками як якість, надійність, зручність. «Ми маємо сьогодні навантажувачі Mаnitou 731 та 741 моделі, а також Hitachi 250. Ця техніка повністю задовольняє наші потреби», - уточнює Віктор.

Оператор з «Астарта-Київ ТОВ «Хмільницьке» Олександр Рябий зазначає, що в їх господарстві експлуатується техніка 4-5 різних марок. «Найбільше маємо білоруської техніки, але я ось вже два роки працюю на Mаnitou, - розповідає Олександр. - Для себе ще відмітив трактор Fendt. Надійна і потужна техніка».

До речі, мабуть, вам буде цікаво знати, що німецька компанія розробила трактор Fendt спеціально для українських агровиробників. Випробовування пробна модель трактора проходила на Черкащині, після чого надійшла в серійне виробництво.

Василь Півень з ТОВ «Мрія» теж у захопленні від німецької техніки. «В нашому господарстві вже рік працює трактор Fendt, але поки ще маємо доволі багато і вітчизняної техніки, - розповідає Василь. - У нас 15 одиниць МТЗ, 6 – ХТЗ і ще 6 - ЮКЗ. Але пройшли ми з хлопцями по виставці й ще раз впевнились: краще техніки за Case і John Deere немає. Шкода, що сільгосппідприємства не мають коштів на заміну вітчизняної техніки».

До речі, за результатами опитування, які щорічно проводить УКАБ, саме компанію John Deere 38% українських аграріїв вважають кращим виробником агротехніки. Вона асоціюється у сільгоспвиробників з якістю.

 

Вже були у використанні

Деякі керівники агропідприємств, що потребують техніки, але не мають на те достатньо коштів, купують сільгоспмашини, які вже були у використанні. Розповідають, що хоча й не нові, та кращі за вітчизняні. Проте, в Міністерстві аграрної політики та продовольства налаштовані обмежити ввезення в країну імпортної сільгосптехніки, що була у вжитку, і таким чином підтримати вітчизняного виробника. Держава вже започаткувала п'ять інвестиційних проектів, які дозволять за 4 роки виробляти до 2500 високопродуктивних комбайнів і майже 13 тисяч тракторів. У аграрному відомстві повідомляють, що водночас влада удосконалює програми лізингу і сприяє створенню машинно-тракторних станцій, які допоможуть придбати техніку та отримувати необхідний сервіс дрібним і середнім виробникам.

Утім, на думку голови асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, перед тим, як щось забороняти, треба зрозуміти – яку ініціативу ми пропонуємо. «На сьогоднішній день альтернативи іноземній техніці, яка займає в Україні більше 80% ринку, немає, - зазначає експерт. - Бо щоб відродити українське сільськогосподарське машинобудування, необхідно вкласти великі гроші, що займе 5-7 років. Тому очевидно: щоб забороняти завезення використаної іноземної техніки - треба зрозуміти, яким чином ми будемо фінансувати власне машинобудування. Ще одне питання: що робити з дрібними та середніми фермерськими господарствами, які не в змозі купити навіть використану техніку?»

За інформацією комерційного директора «Ландтехнік» Валерія Захарова, 50% від продажів їхньої компанії складає вживана іноземна техніка. «Техніку, що була у використанні, ми переважно привозимо з Німеччини, - зазначає Валерій Вікторович. - Як правило, при ввезенні ця техніка проходить два етапи техогляду. За кордоном сервісний центр виробника перевіряє її на якість, перед продажем вже в Україні техніку знову оглядають. Я розумію сільгоспвиробників, які купують б/в техніку, бо якщо порахувати, то новий комбайн коштує 250 тис. євро, за такі гроші можна придбати два комбайни Lexion 480, які вже були у використанні. Або ж за ці гроші купити комбайн і трактор, відразу закривши всі потреби господарства».

У компанії «Ландтехнік» є клієнти, які придбали в них іноземну вживану техніку та вже більше п’яти років експлуатують її.

«В Україні діє лише один завод ХТЗ з виробництва тракторів, але й там не роблять трактор потужністю в 300 кінських сил. Комбайни теж постачає на ринок один український завод, який не забезпечить потреби аграріїв. Така ж сама ситуація і з широкозахватним обладнанням. Тобто по великому рахунку прийняття рішення про заборону ввезення вживаної іноземної техніки не захищає вітчизняних машинобудівників, бо вони просто не виробляють подібної техніки», - ділиться думками Валерій Захаров.

Отож і приглядаються українські аграрії до техніки, шукаючи, що їм по кишені. Звісно, хотілося б якісну, потужну, швидкісну і надійну. Та часто виявляється, що «не по Сеньке шапка», і John Deere, New Holland, Сase доступні лише одиницям.

 

Над темою працювали Ольга МОРОЗОВА і Олеся ПАВЛЕНКО

 

 

 





Схожі новини
  • Технічні перспективи
  • №4 (259)
  • Високоякісна техніка стає ближчою
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.