Селянин обирає якість, а не гасла

25 June, Розділ Техніка, переглядів 7 032

Від початку нинішнього року триває ініційована профільним аграрним міністерством дискусія щодо шляхів розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. Зрозуміло, тема досить наболіла, а отже – активно обговорювана.

Кілька фахових круглих столів збирали навколо цієї проблеми виробників сільгосптехніки, їх потенційних партнерів-інвесторів із провідних зарубіжних компаній, а також представників галузевих громадських організацій, фінансових установ, науковців. Потім прозвучали досить помітні заяви про старт спільних проектів, наприклад, із німецькими, китайськими виробниками агротехніки.

Інструментом фінансової підтримки села при цьому визначається і механізм фінансового лізингу - як найбільш стабільна програма, що, на відміну від багатьох дотаційних проектів держави, не давала збою практично упродовж 15 років. Оператором державних лізингових програм Кабінет Міністрів уповноважив бути Національну акціонерну компанію «Украгролізинг», через яку на поворотній основі інвестуються кошти Держбюджету для потреб АПК. Виділені гроші спрямовуються підприємствам сільгоспмашинобудування для виготовлення актуальної техніки на замовлення агрогосподарств. А поступово повернуті селянами кошти «Украгролізинг» знову запускає на закупівлю нової техніки та обладнання.

Галузь відповідно прореагувала на стратегічні посили керівництва держави. Більшість провідних підприємств, що спеціалізуються на випуску сільгоспмашин та обладнання, намагаються повідомити про модернізацію, впровадження інноваційних технологій, пошук висококваліфікованих кадрів та способи залучення додаткових інвестицій. Що вони і продемонстрували на XXV Міжнародній агропромисловій виставці «Агро-2013».

«Такі виставки для нас дуже продуктивні, бо стають серйозним стимулом, - висловлює типову думку виробників директор ТзОВ «Укравтозапчастина» Володимир Чабан. – Клієнти залишають реальні замовлення. Вони стали дуже активними: ми бачимо не таких собі просто цікавих, що прийшли пороздивлятися, а безпосередньо клієнтів, які готові придбати продукцію. Вони не просто питають ціну і виробника. Сьогодні наші відвідувачі – технічно підковані, розпитують про технологічні системи, клас тракторів. Тож аналізуємо звернення, визначаємо типового нашого споживача і його нові потреби.

Є й такі компанії, що із завидною періодичністю привертають до себе увагу зовсім в інший спосіб. Скажімо, у критичні періоди викидають, ніби на смітник, серії брудних, відверто замовних публікацій у засобах масової інформації. Зміст у них переважно однаковий: кілька високих фраз про необхідність цінувати вітчизняного виробника, про патріотичні міркування як аргумент у порятунку підприємств із колишніми заслугами. Для модної гостроти – кілька гучних заяв із потугами на компромат. На той же лізинг. Мовляв, очільники держави обіцяють рятувати старійшину вітчизняного машинобудування, а непокірний «Украгролізинг» лізингові інвестиції перерозподіляє іншим підприємствам.

Та всім відомо: не сам «Украгролізинг» відбирає собі підприємства у партнери. НАК «Украгролізинг» закуповує на замовлення сільгосптоваровиробників лише технічні засоби для АПК, що затверджені наказом Мінагрополітики. При цьому чітко вказується не лише виробник техніки і номенклатура, а й гранична ціна. На поточний рік «Перелік і граничні ціни на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої в 2013 р. фінансується за рахунок коштів Державного бюджету», затверджені наказом МінАП від 10.01.2013 р. №10. А якщо немає у НАК конкретного замовлення від селян – немає і процедури закупівлі.

Серед постійних партнерів державного оператора лізингових програм завжди були і є старійшини вітчизняного сільгоспмашинобудування. Наприклад, статистика «Украгролізингу» свідчить: з 2001 по 2009 рр. закуплено для передачі у фінансовий лізинг понад 200 комбайнів виробництва ВАТ «Херсонські комбайни»; у 2010-му – 11 на майже 10 млн. грн.; у 2011-му – 5 на 5 млн. грн.; у 2012-му – 4 на 4 млн. гривень.

Ні для кого не є секретом, що особливо у найважчі кризові роки саме завдяки закупівлі техніки в лізинг, зокрема й цьому підприємству, вдавалося бодай якось утримуватися на плаву, зберігати робочі місця. Хоча «Херсонські комбайни» залишаються винними компанії «Украгролізинг» понад 6 млн. гривень. На таку суму підприємство недопоставило своєї техніки лізинговому оператору. Дуже «патріотично»: гроші отримали – комбайнів не виготовили. Зрозуміло, «Украгролізинг» порушив і виграв судову процедуру щодо повернення коштів.

Крім цього факту, менеджменту «Херсонських комбайнів», безперечно відомо, на яких умовах і з якими додатковими зусиллями «Украгролізингу» доводиться вишукувати клієнтів для реалізації їхніх «Славутичів». Чого не зробиш з патріотичних міркувань підтримки вітчизняного старійшини! Шість комбайнів, закуплених ще 2010-го, шукали своїх споживачів аж до лютого 2013-го року! НАКу довелося застосовувати комплексну систему бонусів для лізингоодержувачів, щоби вони таки погодилися придбати цю вітчизняну машину: зменшувати перший внесок, розтягувати графік виплат з 5 до 10 років, пропонувати дефіцитні трактори та інші види обладнання, в комплекті з якими селяни таки б придбали і «Славутич» КЗС-9-1.

Варто нагадати, що відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» (ст. 11), лізингоодержувач має право обирати предмет лізингу та продавця. Саме тому «Украгролізинг» постійно формує замовлення на той чи інший рік виключно на підставі заявок сільгосптоваровиробників.

Маркетингова служба компанії «Украгролізинг» досліджувала основні критерії вибору техніки сільгоспвиробниками (див. табл.) Першочерговими з них є надійність, ціна, продуктивність. Хіба це не підказка підприємству, яке замислюється над причиною відсутності попиту на власну продукцію на внутрішньому ринку?

Департамент моніторингу ринку техніки та роботи з постачальниками «Украгролізингу» постійно відстежує стан техніки, переданої в лізинг клієнтам компанії. Неважко звернутися бодай до простого переліку відмов і поламок у зернозбиральних комбайнах виробництва ВАТ «Херсонські комбайни». Серед них, наприклад, такі: «Відмова гідророзподільника вивантажувального шнеку» (комбайн 2006-го року випуску), і у відповідь реагування виробника: «Ремонт проведено силами філії «Украгролізинг», кошти за ремонт не повернено». «Відмова гідроприводу жниварки, відмова відвантажувального шнека» (комбайн 2008-го року випуску). Реагування – аналогічне. «При перегоні зернозбирального комбайну 2010-го року випуску вийшли з ладу шків та вал приводу гідронасоса, у картері двигуна - два рівня масла. Комбайн на базу господарства доставлений на тралі…»

В «Украгролізингу» зберігаються й відеоматеріали минулорічних зйомок в одному з фермерських господарств Херсонщини, де по-сусідськи працює комбайн земляків. Компанія цікавилася роботою своєї лізингової техніки, результатами селянина. Фермер зустрів гостей: «На завод потім заїдете? То передайте їм оцей подарунок. – Протягнув відро зламаних болтів. – Саме перед вашим приїздом через оцей явний заводський брак у мого «Славутича» зламалося колесо. Щастя, що вчасно помітили, і не трапилося більшої біди. У нас же гаряча пора – цілодобово в полі».

Такого агровиробника вже не купиш красивими гаслами про патріотизм у ставленні до вітчизняної техніки. Він обирає якість і ретельно рахує гроші, вміє аналізувати ефективність банківських кредитів чи лізингу, добирати найефективніші інструменти.

Система фінансового лізингу покликана підтримувати свого сільгоспмашинобудівника. Сучасного, здатного критично оцінити власні здобутки і недоліки та працювати над модернізацією своїх виробництв. Приємно, що більшість партнерів усвідомлюють ці тенденції, тож їх співробітництво з «Украгролізингом» стабільно триває протягом багатьох років.

Так, на початку посівної НАК передав у лізинг семитисячний трактор. Без фанфар і трибун, а просто в полі, у глибинці зони ризикованого землеробства. Керівник господарства «Агропромсервіс» Великомихайлівського району Одеської області отримав трактор МТЗ. По-партнерськи запрошеному представнику заводу-виробника було приємно дивитися на своє дітище в роботі у полі, де йому дякували і господар, і тракторист.

Але методи роботи зі споживачами та потенційними інвесторами, як ми бачимо, бувають різними. Бо хто справді хоче працювати – той працює без зайвої метушні й натяків на патріотизм, в тому числі й за лізинговими програмами.

Наталія ПИЛИПЕНКО

Вислилаю фотки:

Одна біля "Сварога" : Анатолій Кукса директор ФГ Дніпро-Н" Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (це ми минулого року знімали наші лізингові "Свароги" в рооботі)

Решта фото - свіжі: з передачі 7-тисячного трактора нашому лізингоодержувачу: Григорій Алєксєєнко, -директор ТОВ "Агропромсервіс" Великомихайлівського району Дніпропетровської області.

На фото біля Алєксєєнка - Директор департаменту лізингу Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" Олександр Ціомальчук