«Машини часу» Інституту ім. Погорілого

18 November, Розділ Техніка, переглядів 6 907

Аби дізнатися, в якому стані буде та чи інша сільськогосподарська машина, скажімо, за п’ять років експлуатації, зовсім не обов’язково всі ці п’ять років очікувати, фіксуючи відповідні параметри її роботи. Достатньо й 20 годин іспитів на спеціальному стенді в Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), щоби передбачити: чи працюватиме і як працюватиме комбайн чи трактор після 5 років роботи в полі.

Таке прогнозування вкрай важливе і для сільгоспвиробника, й для машинобудівника. Аграрій, дізнавшись про результати випробувань, матиме змогу укомплектувати свій технічний парк саме такими машинами, які надійно і якісно працюватимуть тривалий термін. У свою чергу, машинобудівник зацікавлений у справедливій і багатогранній оцінці свого технічного засобу, щоби своєчасно виправити недоробки, удосконалити модель, зробити її конкурентнішою на ринку.

Обнадіює, що питання егнергетичної незалежності України теж не на другому місці в Інституті ім. Л. Погорілого. Зокрема, ця тема й стала однією з об’єднавчих для переважної більшості учасників ХІV Міжнародної наукової конференції, що днями відбулася в цій державній установі. І хоча в тематичній назві заходу («Науково-технічні засади розробки, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки і технологій») немає прямого згадування про енергетичну альтернативу, практично жоден доповідач не обминув цю актуальну для країни проблему. Забігаючи наперед, варто повідомити, що по завершенні конференції я зустрівся з кількома учасниками цього форуму, доповіді яких викликали найбільше зацікавлення аудиторії. Тож записані мною інтерв’ю ви матимете змогу прочитати в наступних номерах нашого журналу.

Цього року УкрНДІПВТ виповнюється 65 років від заснування. Отже, конференцію розпочали з ушанування пам’яті Леоніда Погорілого - видатного вченого, одного з фундаторів цієї провідної на теренах СНД науково-дослідної установи, яка нині має його ім’я.

Директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимир Кравчук, відкриваючи засідання, представив багатьох учасників конференції. За доброю традицією, на такі заходи до українського наукового містечка Дослідницьке, що на Київщині, приїжджають відомі вчені, представники підприємств сільськогосподарського машинобудування, виробники продукції АПК з країн ближнього та далекого зарубіжжя. Цього року найбільші делегації були з Росії та Білорусі.

Розповідаючи про напрями й основні результати науково-випробувальної діяльності УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Володимир Кравчук презентував наукову доповідь, яку видано окремою брошурою до 65-ліття інституту під назвою: «Машиновипробування – невід’ємна складова технічної модернізації АПК». Окрім Володимира Івановича, авторами роботи є міністр агрополітики України Микола Присяжнюк і президент Національної академії аграрних наук України Василь Петриченко.

До речі, доповідач повідомив цікаву цифру: за 5 років, у результаті випробувань Інститутом ім. Л. Погорілого разом із заводами-виробниками внесено майже тисячу пропозицій з удосконалення моделей машин. І таким чином вдалося уникнути величезних втрат як аграріям, так і машинобудівникам.

Олександр Григорович, директор Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільгоспмашинобудування Мінагрополітики, вручив колективу установи Подяку міністра, зачитавши вітальні слова з неї. Разом із тим, Олександр Іванович ознайомив аудиторію зі своїм баченням основних задач технічної політики в агросекторі на найближчу перспективу. Він високо оцінив співпрацю з УкрНДІПВТ, відзначивши державницький підхід науковців інституту до вирішення актуальних завдань технічного переоснащення АПК.

Привітав зібрання, разом з його організаторами, й голова Васильківської райдержадміністрації Київської області Олександр Комах, подякувавши колективу УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого за вагомий внесок у розвиток і славу району.

«Інститут ім. Погорілого зробив вагомий внесок в розвиток технічного регулювання галузі інженерно-технічного забезпечення АПК України, а його діяльність високо оцінена на міжнародному рівні, що надало можливість розширити кількість проектів з підприємствами Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Італії, інших країн світу», - зазначив академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН України Анатолій Заришняк. Тему міжнародної співпраці продовжив перший заступник директора Науково-практичного центру Національної академії наук Білорусі Валерій Чеботарьов, розпочавши свою доповідь українською мовою і поділившись досвідом технічного забезпечення обробки зібраного зерна в сільгоспвиробництві сусідньої країни (детальніше про це - у наступних номерах «АТУ»).

Далі мова пішла про перспективи розвитку альтернативної енергетики. Директор Навчально-наукового технічного інституту НУБіП Валерій Дубровін розповів, зокрема, про вигоди від переходу на різні види біопалива, а директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ Валерій Адамчук зацікавив учасників конференції перспективами застосування електротяги на тракторах. Незабаром у нашому журналі ви також прочитаєте інтерв’ю на ці теми.

По завершенні пленарної частини, за традицією, учасники конференції оглянули науково-випробувальну базу Інституту ім. Погорілого, наочно ознайомившись з результатами діяльності авторитетної установи. Так і переконалися, яким чином тутешні «машини часу» перетворюють для сільгосптехніки роки на години. Та на цьому програма заходу не завершилась. Побачене й почуте інженери жваво і зацікавлено обговорювали на трьох тематичних секціях.

Віктор САМОХОД