Ще не вмерла Україна, тож рано ховати...

09 March, Розділ Техніка, переглядів 4 917

Реклама рухає прогрес. І це добре. І було б добре, якби завжди було так. Та на превеликий жаль…

Журнал «Новини агротехніки» №4, 2009 р., стор.11: «Трактор YTO X 1304 за продуктивністю дорівнює звичному для вітчизняних аграріїв трактору Т-150, при цьому YTO набагато простіший в управлінні та обслуговуванні, більш комфортабельний. А за рахунок оптимальної передачі обертаючого моменту, більш економічний та надійний».

Здається, вагомі аргументи на користь китайської техніки. Тим більше, що за справу взявся сам «Агро-Союз». Можна було б і повірити, якби не був справжнім українцем, «який не повірить, поки не перевірить». Та й перевіряти не важко, бо роки навчання в ХПІ не пройшли марно.

Про яку рівноцінну продуктивність можна говорити, якщо маса YTO X 1304 дорівнює 4600 кг, передній та задній баласт дозволяють трактору досягти маси 5600 кілограмів. Згідно з ГОСТ 27021-86 «Трактори сільськогосподарські та лісогосподарські. Тягові класи» номінальне тягове зусилля трактору з колісною формулою 4х4 дорівнює масі трактору, помноженій на коефіцієнт 0,392х10-3. В даному випадку тягове зусилля трактору YTO X 1304 становить 2,2 тс, водночас такий же показник для трактору Т-150 К-09 при масі без баластування 8200 кг відповідно дорівнює 3,1 тс. Порівнювати трактори тягового класу 2 тс та відповідно 3 тс не тільки некоректно, а й безвідповідально.

Про яку рівноцінну продуктивність можна говорити, якщо потужність двигуна трактору YTO X 1304 - 130 к.с., а ХТЗ-150К-09 - 175 к.с.; продуктивність гідронасосу китайської машини 44 л/хв. проти 86 л/хв. у трактора ХТЗ тощо…

Щодо оптимальної передачі обертального моменту. Трактор YTO X 1304 має механічну коробку зміни передач, а ХТЗ-150К-09 оснащений гідромеханічною КЗП без розриву потоку потужності. Навіть якщо двигун китайської машини LR 6108ZT52 «золотий» по відношенню до двигуна ЯМЗ-236Д3, механічна трансмісія зведе нанівець оптимізацію обертального моменту в порівнянні з гідромеханікою.

Ми не проти китайської чи іншої іноземної техніки. Більш того, наші заводи пов’язують у минулому тісні стосунки: в 1954 році спеціалісти Харківського тракторного заводу допомагали китайським колегам будувати Перший державний тракторний завод і освоювати виробництво тракторів ДТ-54. Та навіщо ж відверто вводити в оману вищезгаданого вітчизняного аграрія?

Можна було б і промовчати з цього приводу, просто не звернути увагу. Подумаєш, помилка вийшла! З ким не трапляється.

Та, на жаль, сьогодні це вже не помилка. Сьогодні це вже тенденція поступового знищення вітчизняного сільгоспмашинобудівника.

Які тільки аргументи не йдуть у хід: і рівень, і якість, і ненадійність….. Щоб більш наочно було та науково обґрунтовано, все це підсилюється діаграмами, графіками, таблицями. І якщо раніше давили Джон Дірами, Кейсами, то нині вже й китайцем YTO вирішили проїхатися по ХТЗ.

Немає у мене переконливих діаграм, стрімких графіків, а є одна дуже цікава таблиця.

До речі, є вона і в Мінагрополітики України, а саме - в Держтехнагляді України. Дуже цікавий заголовок: «Інформація надана інспекцією Держтехнагляду про кількість відмов техніки, поставленої з державною підтримкою за період 01.01.2007-29.02.2008». Рідна Харківщина перестаралась і дала відмови не тільки по вітчизняній, а й по імпортній техніці. Серед них: зернозбиральний комбайн «Лаверда 28.60» (ТОВ «Агро полюс» Харківського р-ну), зернозбиральний комбайн «Нью Холанд» (СТОВ «Лан» Близнюківського р-ну), трактор Джон Дір – 8330 (ПОП «Русь Єдина» Вовчанського р-ну), комбайн Клаас-510 (ТОВ «Колодяжанське» Двурічанського р-ну), трактор Фендт-980 (ТОВ «АФ ім. Гагаріна» Зміївського р-ну), бурякозбиральний комбайн Франц Кляйн «SF-10-2» (МПП «Агротехсервіс» Шевченківського р-ну). Не буду вже чіпати імпортні обприскувачі, плуги, косарки, подрібнювачі, висівні агрегати - по ним ті ж відмови. Але судіть самі: 2 роки тому відновлення роботи комбайну по гідроциліндру жатки ТОВ «Агро Полюсу» обійшлося в 5000 грн., за вал привода вивантажувального шнека ТОВ «Колодяжанське» сплатило 5700 грн, а сервомеханізм до Фендта-980 коштував ТОВ «АФ ім. Гагаріна» 7500 гривень.

Не треба бути великим економістом, щоб розуміти, що 7500 грн. за сервомеханізм (до речі, він до трактору ХТЗ-17221 коштує 210 грн.) буде перенесено на собівартість продукції, що в ситуації нинішнього року призведе більше до збитків, аніж до прибуткового господарювання. А потім, виходячи з цих міркувань, взяти та порівняти, у що обходиться експлуатація трактора виробництва ХТЗ і імпортного. Не взагалі, а з аналогами по потужності та по тяговому зусиллю.

Результати розрахунків затрат на експлуатацію тракторів потужністю 150- 180 к.с.*

Таблиця

Показники

ХТЗ-17221

МТЗ-1523

Case Puma 165

John Deere 7430

Fendt 815 Vario

Valtra -Т161

Потужність двигуна, к.с.

180

155

167

170

166

174

Маса трактора, кг

8900

6000

6850

5980

6700

5950

Питомі витрати палива, г/к.с.г.

162

161,8

150

151

150,1

151,2

Ціна, грн. **

390900

470000

700000

800000

625000

706000

Витрати палива г/год.

Продуктивність,

у.о. га/год.

1,37

1,20

1,29

1,3

1,28

1,32

Витрати палива на одиницю роботи, кг/у.о. га

16,09

16,19

14,93

15,39

14,99

15,13

Експлуатаційні витрати на одиницю роботи, грн./у.о. га

327

461

487

503

475

487

Підвищення річних експлуатаційних затрат в порівнянні з використанням трактора ХТЗ тис./год.

187,6

224,0

246,4

207

224

*Розрахунки проведені кафедрою механізації Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва за програмою «Dixi-Рослинництво»

**Ціни надані дилерами за станом на 01.05.09

Безумовно, коли кошти не обмежують, можна закрити очі на очевидні факти. Ці аргументи не для тих, хто може дозволити собі міняти імпортні трактори кожні 5 років. Хоча теж виникає запитання: «Чому ж їх міняти, якщо вони такі гарні?» А відповідь криється не в технічних аспектах, а в економіці використання. В тому, що при реальній, а не при рекордній врожайності, техніка імпортного виробництва не може окупитися за амортизаційний строк. І якщо про це говорить ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН та НАУ, то варто було б прислухатися і до думки їх провідних спеціалістів (М.П. Кононенко, В.В. Марченко «Визначення витрат коштів на використання техніки при вирощуванні сільськогосподарських культур»).

Реклама рухає прогрес. Та головне, щоб за цією рекламою ми завжди зуміли розгледіти інтереси певних кіл представників нашої держави. На жаль, не завжди вони співпадають з інтересами нашої Батьківщини. Не тієї, яка закликає задурманювати свій мізок пивом №1 твоєї Батьківщини, щоб менше думати. А тієї, сини якої «не повірять, поки не провірять».

Тож , вітчизняний аграрій, повір, ми за тебе вболіваємо. І більше за все бажаємо, щоб навіть коли знищать нас – лишився ти. Бо як прийде пан Енгельгардт, то начувайся кріпак Шевченко…