З цікавістю прочитав минулого тижня у вашій газеті матеріал «Василь Шпак: «Не треба сумніватися». Як і Василь Федорович, я переконаний і не втомлююсь повторювати: Україна повинна залишатися тракторобудівною державою, навіть якщо цього вже дехто в країні і не бажає.
Свої аргументи я навів у своїх роздумах і прикладах господарювання кількох українських господарств (читайте «Аграрний тиждень. Україна № 8(177)). А зробив це свідомо, щоб усі знали про системну і напружену роботу мого рідного колективу – Харківського тракторного заводу (ХТЗ). Нашими заводчанами зроблено чимало, аби на полях України працювала сучасна потужна техніка від ХТЗ.
Сьогодні, як і обіцяв, дуже хочу поговорити з вами про невикористані можливості.
Якщо не зацікавив вас, шановний споживачу нашої техніки, фактами, викладеними у попередній статті, то можна зупинитись на тому, що є в реалії.
Навіть при тій же конфігурації корпусу та незмінній кінематичній схемі гідромеханічна коробка зміни передач зараз багато чим відрізняється від попередніх варіантів. Це зовсім інші матеріали шестерен, валів і дисків гідромуфт, більш довговічні посилені підшипники. Гідрооб’ємне рульове управління, тросове управління приводами трактора, двоциліндрова навісна система, двигуни Deutz, ЯМЗ, ММЗ…
Перелік можна було би продовжувати. Але ж про все це можна дізнатися, зазирнувши на сторінки все тієї ж «Інструкції по експлуатації…». І якщо ретельно виконувати вимоги, що потребують правила експлуатації та регулювання (стор. 50-92), а потім ще своєчасно дотримуватися термінів і періодичності виконання технічного обслуговування (стор. 97-286), то, повірте на слово, трактор стане працювати набагато краще, а проблем із ним буде набагато менше.
Мабуть цих аргументів явно недостатньо на користь продукту Харківського тракторного заводу. Тим більше, що нині у кожного є вибір: в Україні, як гриби після дощу, виростають підприємства спільного виробництва з Білоруссю, Китаєм, іншими країнами. Та якщо вибирати між аналогами ХТЗ:
1. пам’ятайте: не може трактор масою 5-6 тонн мати постійну тягу 3 тонни на крюці; не може трактор з двигуном 250-270 к. с. масою 9 тонн реалізовувати повністю заявлену потужність, бо це суперечить законам механіки;
2. знайте, що Харківський тракторний завод не має в Україні ніяких дочірніх підприємств чи спеціальних виробництв зі зменшеними затратами на користь споживача;
3. будьте впевнені: працюючи з ХТЗ, ви не матимете справ із відновленими та реставрованими деталями і вузлами, з шестернями і валами, що не пройшли термообробку, і у вас не виникне проблем із гарантією.
А ще не забувайте, що горде слово «інженер» походить від французького - «думати». На ХТЗ працює мудра і винахідлива команда інженерів. Вони – гордість не лише заводу, а й всієї України. І закликають думати про майбутнє не тільки вітчизняного АПК, а й про потенціал нашої держави. Бо і вони, і аграрії виконують одну місію – створюють робочі місця, вирішують масу соціальних проблем, а головне – працюють над забезпеченням продовольчої безпеки цілої країни.
Тож пам’ятайте, шановні господарі! Якщо по кожному з пунктів 1, 2 і 3 вас переконують в чомусь іншому, та ще й патякаючи, що ХТЗ вже давно не працює, не вірте. Бо відповідь – очевидна. Як там у В. Маяковського? «Послушайте! Ведь если звезды зажигают, значит это кому-нибудь нужно».
Сергій КАРАБІЛО